Рішення № 31223734, 23.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2892/13 23.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" до 1) Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"проусунення порушень під час виконання господарського договору, спонукання вчинити певні дії та припинення зловживання правом

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Крамаренко Г.М. (дов. № 001/12-28 від 02.11.2012 року)від відповідача - 1не з'явивсявід відповідача - 2Мінаєв С.І. (дов. № 1497 від 26.12.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23 квітня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач - 1) та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (надалі по тексту - відповідач - 2) про:

1) зобов'язання підписати:

- три примірники акту приймання - передачі природного газу від 31.10.2012 року в обсязі 378,562 м. куб. на загальну суму 1 764 756,11 грн.;

- три примірники акту приймання - передачі природного газу від 31.11.2012 року в обсязі 1070,663 м. куб. на загальну суму 4 991 148,25 грн.;

- три примірники акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2012 року в обсязі 1 652,996 м. куб. на загальну суму 7 705 830,96 грн., складених за договором купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ від 20.06.2012 року в редакції Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

2) зобов'язання відповідача -1 припинити зловживання правом під час виконання договору купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ від 20.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2892/13, слухання справи призначено на 01.03.2013 року.

Представник відповідача - 2 в судове засідання 01.03.2013 року не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 01.03.2013 року представник позивача надав оригінали документів для огляду, на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.03.2013 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 18.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 26.03.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача - 2 та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 26.03.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 26.03.2013 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 18.02.2013 року та усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечив.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 26.03.2013 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору в яких також заперечив проти позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 12.04.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 12.04.2013 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

1) зобов'язати Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" усунути порушення під час виконання договору купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ від 20.06.2012 року та виконати умови вказаного договору шляхом:

- підписання: трьох примірників акту приймання - передачі природного газу від 31.10.2012 року в обсязі 378,562 м. куб. на загальну суму 1 764 756,11 грн.; трьох примірників акту приймання - передачі природного газу від 31.11.2012 року в обсязі 1070,663 м. куб. на загальну суму 4 991 148,25 грн.; трьох примірників акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2012 року в обсязі 1 652,996 м. куб. на загальну суму 7 705 830,96 грн., складених за договором купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ від 20.06.2012 року в редакції Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль";

- направлення на адресу позивача одного примірника акту приймання - передачі природного газу від 31.10.2012 року в обсязі 378,562 м. куб. на загальну суму 1 764 756,11 грн.; одного примірника акту приймання - передачі природного газу від 31.11.2012 року в обсязі 1070,663 м. куб. на загальну суму 4 991 148,25 грн.; одного примірника акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2012 року в обсязі 1 652,996 м. куб. на загальну суму 7 705 830,96 грн.

2) зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" підписати:

- три примірники акту приймання - передачі природного газу від 31.10.2012 року в обсязі 378,562 м. куб. на загальну суму 1 764 756,11 грн.;

- три примірники акту приймання - передачі природного газу від 31.11.2012 року в обсязі 1070,663 м. куб. на загальну суму 4 991 148,25 грн.;

- три примірники акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2012 року в обсязі 1 652,996 м. куб. на загальну суму 7 705 830,96 грн., складених за договором купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ від 20.06.2012 року в редакції Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

3) зобов'язати Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" припинити зловживання правом під час виконання договору купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ від 20.06.2012 року.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої в судовому засіданні 12.04.2013 року.

Окрім того, представник позивача у судовому засіданні 12.04.2013 року подав клопотання про продовження строків розгляду справи та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні 12.04.2013 року також подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 12.04.2013 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013 року строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 23.04.2013 року.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 23.04.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 23.04.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 23.04.2013 року заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 року природний газ, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанією" "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору продавець передає покупцеві з 22 червня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 14566,837 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Пунктами 3.3., 3.4. Договору сторони погодили, що приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до пункту 4.1 Договору кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року № 288 "Про затвердження методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованого в Мін'юсті 11.08.2010 року за № 671/17966 (надалі по тексту - наказ Мінпаливенерго від 15.07.2010 року № 288).

На виконання умов договору, позивач направив на адресу відповідача - 1 акти приймання передачі від 31.10.2012 року в обсязі 378,562 м. куб. на загальну суму 1 764 756,11 грн.; від 31.11.2012 року в обсязі 1070,663 м. куб. на загальну суму 4 991 148,25 грн.; від 31.12.2012 року в обсязі 1 652,996 м. куб. на загальну суму 7 705 830,96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - 1 листом від 03.12.2012 року за вих. № 26-6712/.2.-12 та листом від 22.01.2013 року № 26-357/1.2-13 повідомив позивача про порушення останнім вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року № 288, оскільки, при оформленні фактично спожитих обсягів природного газу, до використаного газу для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням включено обсяги газу, використані для компенсації втрат теплової енергії для власних потреб теплопостачальних підприємств.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідач - 1 надіслав на адресу позивача акти приймання - передачі природного газу за відповідні періоди 2012 року, складені відповідно до обсягів газу, необхідних для виробництва теплової енергії виключно для потреб населення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач - 1, зловживаючи своїм правом, порушив умови Договору в частині здійснення обліку природного газу.

Відповідач - 1 заперечив прози заявлених позовних вимог, з тих підстав, що акти приймання - передачі, що є предметом спору були складені позивачем без дотримання методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 15.07.2010 року № 288.

Окрім того, у своєму відзиві на позов відповідач - 1 зазначив про те, що не підписання актів приймання - передачі жодним чином не порушує майнові та немайнові права суб'єкта господарювання, оскільки такі акти фіксують лише факт здійснення операції, та не є юридично значимою дією, на підставі якої можуть виникнути цивільні права та обов'язки в розумінні діючого законодавства.

Відповідач - 2 також заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги позивача підписати акти приймання - передачі природного газу суперечать встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Положенням абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем - 1 було укладено договір купівлі - продажу природного газу № МР001-2172ТЕ від 20.07.2012 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 року природний газ, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанією" "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах Договору.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 3.3., 3.4. Договору сторони погодили, що приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача - 1 акти приймання передачі від 31.10.2012 року в обсязі 378,562 м. куб. на загальну суму 1 764 756,11 грн.; від 31.11.2012 року в обсязі 1070,663 м. куб. на загальну суму 4 991 148,25 грн.; від 31.12.2012 року в обсязі 1 652,996 м. куб. на загальну суму 7 705 830,96 грн.

Відповідач - 1 листом від 03.12.2012 року за вих. № 26-6712/.2.-12 та листом від 22.01.2013 року № 26-357/1.2-13 повідомив позивача про порушення останнім вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року № 288 та надіслав на адресу позивача акти приймання - передачі природного газу за відповідні періоди 2012 року, складені відповідно до обсягів газу, необхідних для виробництва теплової енергії виключно для потреб населення.

Таким чином, відповідач - 1, у відповідності до умов пункту 3.4. Договору, надав позивачу мотивовану відповідь від підписання актів приймання - передачі, які є предметом спору у даній справі.

Згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами порушення своїх прав та необхідність їх захисту.

З огляду на положення статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси господарюючих суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, іншими законами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Обраний позивачем спосіб захисту, а саме, вимога про виконання умов Договору шляхом підписання та направлення на адресу позивача актів приймання - передачі природного газу не передбачений ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні статтею 20 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про спонукання до виконання умов договору шляхом повернення позивачу актів приймання-передачі природного газу за договором поставки (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, спонукання відповідача повернути підписані акти приймання-передачі природного газу не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено, у спосіб встановлений статтею 34 цього ж Кодексу, законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані матеріалами, які знаходяться у справі та нормами чинного законодавства України,

Відповідно до пункту 4.3. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного

тексту рішення 29.04.2013 року

Суддя С.В. Стасюк