Ухвала суду № 31223701, 15.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

15.05.2013р. Справа № 10/37пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії (бездіяльність) посадових осіб відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» м.Харцизьк,

За участю представників сторін:

від стягувача – не з’явились

від боржника – не з’явились

від ДВС – не з’явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області (далі - ДВС) в якій скаржник просив:

1. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2010 року з виконання наказу господарського суду Донецької області по справі № 10/37пд такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»;

2. Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2010 року за наказом господарського суду по справі № 10/37пд, яку винесено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції.

Вимоги скарги мотивовані тим, що в порушення вимог п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виніс постанову від 15.09.2010 ВП № 9324939 про закінчення виконавчого провадження не переконавшись в фактичному виконанні в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Як зазначає скаржник, станом на 20.03.2013р. рішення господарського суду Донецької області по справі № 10/37пд від 19.08.2008р. про стягнення з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на користь ВАТ «Донецькобленерго» в особі Харцизьких електричних мереж м.Харцизьк державного мита у розмірі 65,75 грн. та витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у розмірі 44,25 грн. залишається не виконаним.

Ухвалою від 22.04.2013р. здійснено зміну найменування позивача по справі Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» в особі Харцизьких електричних мереж на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у судове засідання не прибув. Під час попередніх судових засідань вимоги скарги підтримував та просив її задовольнити.

Представник боржника в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Представник ВДВС в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення в яких зазначив, що боржник самостійно сплатив борг та до відділу ДВС надано 2 платіжних доручення від 22.07.2010 № 1555, № 1556 про перерахування на рахунок Харцизьких електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» державного мита у розмірі 65,75 грн. та витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у розмірі 44,25 грн. У зв’язку з чим, 15.09.2010р. державний виконавець виніс постанову від ВП № 9324939 про закінчення виконавчого провадження. З урахуванням викладеного, ДВС просить відмовити у задоволенні скарги.

Частиною 2 статті 121-2 Господарського процесуально кодексу України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Крім того, пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду, направлені сторонам за адресами, зазначеними в скарзі, господарський суд вважає, що сторони були повідомлені про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутніми в судовому засіданні не скористалися, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області по справі № 10/37пд від 19.08.2008р. стягнуто з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Харцизьктепломережа” м.Харцизьк (86700, м.Харцизьк, вулВокзальна,59, р/р 26007303686662 в ПІБ м.Харцизька, ОКПО 05540882) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мережа м.Харцизьк, (86700, м.Харцизьк, вул.Адамця, 58, п/р 26005301685311 в Харцизькому відділені ПІБ України, МФО 334613, ЄДРПОУ 00130932) державне мито у розмірі 65,75 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 44,25 грн.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Донецької області 19.08.2008 року видано наказ №10/37пд про стягнення з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Харцизьктепломережа” вищезазначених сум боргу за зазначеними реквізитами.

Вказаний наказ 03.09.2008р. стягувачем було направлено на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції (а.с.126).

02.10.2008р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 9324939 (а.с.127).

22.07.2010р. відповідачем самостійно виконано наказ №10/37пд від 19.08.2008р., а саме:

- платіжним дорученням № 1555 від 22.07.2010р. сплачено державне мито у розмірі 65,75 грн. за наступними реквізитами: отримувач ВАТ «Донецькобленерго» ХЕМ, код ЄДРПОУ 00130932, призначення платежу держ.пошлина за наказом № 10/37пд від 19.08.2008р.

- платіжним дорученням № 1556 від 22.07.2010р. сплачено витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 44,25 грн. за наступними реквізитами: отримувач ВАТ «Донецькобленерго» ХЕМ, код ЄДРПОУ 00130932, призначення послуги ІТО за наказом № 10/37пд від 19.08.2008р.

Надані платіжні доручення містять відмітки банку про проведення операції Харцизьким відділенням Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» 22.07.2010р.

15.09.2010 державний виконавець, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 9324939. Підставою для винесення цієї постанови ДВС зазначив фактичне повне виконання наказу згідно платіжних доручення № 1555, № 1556 від 22.07.2010р. (а.с.131)

Як свідчить супровідний лист, постанова про закінчення виконавчого провадження була направлена до ХЕМ ВАТ«Донецькобленерго» в той же день (а.с.132). Проте, скаржник зазначає, що тільки 11.03.2013 року до них надійшов лист державного виконавця, про те, що у ВП № 9324939 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (а.с.113).

Предметом розгляду скарги «ДТЕК Донецькобленерго» до державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції є правомірність дій державного виконавця ДВС щодо винесення постанови від 15.09.2010р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 9324939.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 11 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 21.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача (п. 1.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (ст. 1.30, ст. 22.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (ст. ст. 22.3, 22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Відповідно до вимог ст. 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Суд вважає, що платіжні доручення із зазначенням призначення платежу є доказами перерахування коштів стягувачу.

Пунктом 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (в редакції на час вчинення виконавчої дії).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2010року ВП № 9324939 винесена правомірно.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Державним підприємством «ДТЕК Донецькобленерго» не надано доказів, які б підтверджували що сума боргу на рахунки Харцизьких електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» не поступала. Проте, доводи скаржника спростовуються доказами, які надані державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції.

З огляду на зазначене, суд вважає, що постанова від 15.09.2010 року про закінчення виконавчого провадження по справі №10/37, винесена ДВС на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже суд визнає доводи скаржника неправомірними і відмовляє у задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії (бездіяльність) посадових осіб відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» м.Харцизьк – відмовити.

Ухвала господарського суду Донецької області може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов