Рішення № 31223695, 14.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.2013р. Справа № 905/2767/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16805 грн. 98 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Лещименко Д.В.;

від відповідача: Четвертня Д.С.;

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (далі ПАТ «УАСК «АСКА») про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16805 грн. 98 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1191 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування».

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві. Зазначив, що відповідачем частково було сплачено суму боргу.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала, надала пояснення, що відповідач склав страховий акт, визнав суму страхового відшкодування у розмірі 16805 грн. 98 коп. та сплатив 6805 грн. 98 коп., на підтвердження чого надала платіжне доручення від 03.04.2013 року.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

23 серпня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес» (далі - Позивач) та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 49-а/11/кв (далі - Договір страхування) на таких умовах: страхувальник - ОСОБА_5; вигодонабувач - ПАТАБ «Укргазбанк»; предмет страхування: майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом Toyota Land Cruiser д/н НОМЕР_3; франшиза - 0,5% у разі ДТП, але не менше 500 грн.; термін дії договору з 24.08.2011р. до 23.08.2012р. (а.с.21-23).

09 лютого 2012 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля НОМЕР_2, що належить ТОВ «Мінеральні води України», під керуванням ОСОБА_2.

Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.02.2012 року ДТП трапилась у зв'язку з порушенням водієм ТОВ «Мінеральні води України» ОСОБА_2 п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.37).

Вищезазначене дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у ПАТ «Страхова компанія «Юнівес» виник обов'язок виплатити ОСОБА_5 страхове відшкодування.

Відповідно до звіту з визначення вартості матерального збитку № 526/12 від 29.08.2012р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_3, пошкодженого в результаті ДТП складає 22206,66 грн.

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Автосаміт ЛТД» № С-00021151 від 01.03.2012р вартість ремонту пошкодженого автомобіля склала 20637,76 грн. (а.с.36).

21.03.2012р. року Страхувальником було подано до ПАТ «Страхова компанія «Юнівес» заяву про виплату страхового відшкодування.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування № 49-а/11/кв, на підставі страхового акту № А-0611/КВ від 21.03.2012р. (а.с.24). позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16805 грн. 98 коп. (з урахуванням франшизи у розмірі 3831,78 грн. на користь ОСОБА_5, що підтверджується платіжними дорученнями №6 від 28.12.2012р. та № 76 від 28.03.2012р. (а.с.38-39).

Відповідно до поліса № АА/5010536 цивільна відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2- ТОВ «Мінеральні води України» на час ДТП була застрахована в ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. та франшиза 0 грн.

31 серпня 2012 року відповідачу була направлена претензія про виплату страхового відшкодування вих.№ 12/08/31-07 (а.с.40).

У відповідь на претензію ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» 14.09.2012р. склало страховий акт № 5078 на суму 16805,98 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, платіжними дорученнями № 4077 від 03.04.2013р., відповідач частково сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 6805,98 грн.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Приписами статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», часткової сплати відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 6805,98 грн., відповідно до полісу № АА/5010536 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 10000 грн.

Проте, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес» звернулось до суду з даним позовом 11.04.2013 року ( про що свідчить поштовий конверт (а.с.68) на суму 16805,98 грн., тобто без врахування часткової сплати відповідачем (від 03.04.2013р.) суми страхового відшкодування.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення суму, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16805 грн. 98 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк, пр-т Ілліча, б.100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м.Київ, вул..Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ 32638319) суму страхового відшкодування в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1023 (одна тисяча двадцять три) грн. 74 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 14 травня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 17 травня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов