Постанова № 31221055, 14.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа№ 910/1247/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Малайдах А.І.

за участю від позивача - Коваль В.В.

представників сторін: від відповідача - Слободський Ю.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України"

на рішення

господарського суду м. Київа

від 04.03.2013 року.

у справі № 910/1247/13(суддя: Шаптала Є.Ю.)

за позовом Державного підприємства "Науково виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій "Технолуч"

до Державного підприємства "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України"

про спонукання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.03.2013 року позов задоволено повністю.

Зобов'язано Державне підприємство "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної Академії наук України" (03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24, код ЄДРПОУ 02137660) відновити електропостачання Державному підприємству "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій "Технолуч" (03150, м. Київ, вул. Боженка, 13, код ЄДРПОУ 31807880) у обсягах та на умовах, відповідно до Договору № НП-01-10 від 01 червня 2010 року.

Стягнуто з Державного підприємства "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної Академії наук України" (03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24, код ЄДРПОУ 02137660) на користь Державного підприємства "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій "Технолуч" (03150, м. Київ, вул. Боженка. 13, код ЄДРПОУ 31807880) судовий збір в розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2013 року повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 01.06.2010 року між Державним підприємством "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України" (Виконавець) та Державним підприємством "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій "Технолуч" Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України" (Замовник) було укладено Договір № НП-01-10 про надання послуг з інженерно-технічного обслуговування мереж електрозабезпечення, зовнішніх мереж теплозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення, мереж телефонного зв'язку, обслуговування території і внутрішніх доріг, забезпечення пропускного та внутріоб"єктового режиму та передплаті вартості заявленої електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надання послуг інженерно-технічного обслуговування мереж електрозабезпечення, зовнішніх мереж тепло забезпечення, водозабезпечення та водовідведення, мереж телефонного зв'язку, обслуговування території і внутрішніх доріг, забезпечення пропускного та внутріоб"єктового режиму та передплачувати за замовлену електричну енергію, а виконавець зобов'язується забезпечити безперебійну передачу енергоносіїв та виконувати послуги з інженерно-технічного обслуговування мереж електрозабезпечення, зовнішніх мереж тепло забезпечення, водо забезпечення та водовідведення, мереж телефонного зв'язку, обслуговування території і внутрішніх доріг, забезпечення пропускного та внутріоб"єктового режиму об'єктів Замовника: цех № 4 площею 3820 м.кв.; блок складів, площею 1728 м.кв., розташованих за адресою вул. Ракетна, 24.

Згідно п. 2.1.3 Договору, Виконавець зобов'язується забезпечувати передачу електроенергії замовнику та підтримувати параметри якості електроенергії, що передається електропостачальником.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що вартість послуг, що надаються виконавцем на умовах договору Замовнику, визначається відповідно до обумовленої в Додатку № 1 до Договору. У разі зміни органами державної влади та місцевого самоврядування діючих на дату укладення даного договору тарифів, цін, ставок, нормативів на електричну енергію та водопостачання, що впливають на вартість послуг виконавця, обумовлена в Додатку № 1 вартість послуг за ініціативою виконавця підлягає безумовному та безспірному коригуванню виконавцем та оплатою замовником.

Відповідно до п. 8.2 Договору Замовник здійснює попередню оплату за послуги і енергоносії, що надаються за договором до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг на підставі рахунків - фактури, виставлених виконавцем замовнику шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця в порядку визначеному п.п. 8.2.1, 8.2.2.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі Акту виконання - прийняття робіт до 5 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п. 8.3 Договору) у випадках передбачених п.п. 8.3.1, 8.3.2, 8.3.3 Договору.

Відповідно до п. 8.7 Договору у разі невиконання замовником умов договору виконавець має право обмежити або припинити повністю енергопостачання та надання інших послуг за договором. Про вжиття таких заходів виконавець письмово (телефонограмою) повідомляє замовника не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку їх здійснення.

Договір набирає чинності з 01.06.2010 року укладається на строк до 31 грудня 2010 року. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд (п. 10.1 Договору). Зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору (п. 10.3 Договору)

Відповідач направив на адресу позивача листа за вих.. № 47/12 від 10.02.2012 року та проект Додатку № 2 до Договору № НП-01-10, відповідно до якого повідомив про збільшення ціни енергоносіїв. Позивач відмовився підписати Додаток № 2 до договору, оскільки вважає запропоновані ціни завищеними.

26.03.2012 року відповідачем - ДП "Дослідний завод спецелектрометалургії ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України" направлено пропозицію про розірвання договору № 90/12.

06.04.2012 року позивачем відповідачу направлено лист за вих. № 25/02 на лист вих.. № 90/12 від 26.03.2012 року, відповідно до якого наполягали на виконані вимог, викладених в листі за вих. № 23/02 від 23.02.2012 року щодо документального підтвердження розумності, справедливості та законності підвищення вартості надання послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно Актів про відключення електроенергії від 08.01.2013 року, складених та підписаних членами комісії Державного підприємства "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій "Технолуч" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, вбачається, що комісією встановлено, що станом на 08.01.2013 року у виробничих приміщеннях ДП НВЦ "Технолуч", розташованих на території ДП - "Дослідний завод спец електрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, який розташовано у місті Києві за адресою: вул. Ракетна, 24, а саме виробничому цеху № 4 (загальна площа 3820 кв.м.) та у блоці складів (загальна площа 1728 кв.м.) відсутнє електропостачання, крім чергового. Електропостачання не подається з боку трансформаторів, які належать Дослідному заводу спецелектрометалургії. Відсутність постачання електроенергії з боку "Дослідного заводу спец електрометалургії" повністю виключає можливість виробничого процесу на ДП НВЦ "Технолуч".

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст. 903 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надання послуг інженерно-технічного обслуговування мереж електрозабезпечення, зовнішніх мереж теплозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення, мереж телефонного зв'язку, обслуговування території і внутрішніх доріг, забезпечення пропускного та внутріоб"єктового режиму та передплачувати за замовлену електричну енергію, а виконавець зобов'язується забезпечити безперебійну передачу енергоносіїв та виконувати послуги з інженерно-технічного обслуговування мереж електрозабезпечення, зовнішніх мереж тепло забезпечення, водо забезпечення та водовідведення, мереж телефонного зв'язку, обслуговування території і внутрішніх доріг, забезпечення пропускного та внутріоб"єктового режиму об'єктів Замовника: цех № 4 площею 3820 м.кв.; блок складів, площею 1728 м.кв., розташованих за адресою вул. Ракетна, 24.

Згідно п. 2.1.3 Договору, Виконавець зобов'язується забезпечувати передачу електроенергії замовнику та підтримувати параметри якості електроенергії, що передається електропостачальником.

Відповідно до п. 8.2 Договору Замовник здійснює попередню оплату за послуги і енергоносії, що надаються за договором до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг на підставі рахунків - фактури, виставлених виконавцем замовнику шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця в порядку визначеному п.п. 8.2.1, 8.2.2.

Відповідно до п. 8.7 Договору у разі невиконання замовником умов договору виконавець має право обмежити або припинити повністю енергопостачання та надання інших послуг за договором. Про вжиття таких заходів виконавець письмово (телефонограмою) повідомляє замовника не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку їх здійснення.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач виконує зобов'язання за Договором № НП-01-10 щодо сплати наданих послуг, проте не погоджується зі збільшенням відповідачем цін енергоносіїв, що й стало підставою для направлення відповідачем пропозиції про розірвання договору № 90/12 та в подальшому направлення листа за вих.. № 301/12 від 01.11.2012 року, яким відповідач повідомив позивача про розірвання договору від 01.06.2010 року № НП-01-10 в зв'язку з закінченням строку дії Договору 31 грудня 2012 року на підставі п. 10.1 Договору. Зазначив, що з 01.01.2013 року Договір № НП-01-10 вважати таким, який втратив чинність.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.3 Договору сторонами визначено, що зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.04.2013 року у справі № 5011-22/11580-2012 позов відповідача про спонукання позивача до підписання Додатку № 2 до договору №НП-01-10 задоволено частково. Зобов'язано позивача підписати додаткову угоду №2 з додатком №6 до договору №НП-01-10 в частині що стосується зміни вартості послуг зазначених у п. 1, 2, 3, 5, 8 додатку №1 та які визначені відповідно у п. 1, 2, 3, 5, 8 додатку №6 до додаткової угоди №2 від 22.05.2012 року.

Отже, відповідач визнав, що господарські правовідносини між ним та позивачем існують, вказані правовідносини регулюються договором та договір є діючим. Крім того, відповідачем виставляються рахунки-фактури позивачу за договором № НП-01-10, що підтверджується листом за вих. № 02/12 від 09.01.2013 року та приймається оплата від позивача.

За таких обставин, відповідач помиляється в своїх твердженнях, що Договір № НП-01-10 припинив свою дію на підставі п. 10.1 Договору та у відповідача відсутні правові підстави для одностороннього припинення договору та відмови від виконання зобов'язань по постачанню енергоносіїв.

Вимога позивача про спонукання відповідача виконати дії, а саме відновити електропостачання в обсягах та на умовах, відповідно до Договору № НП-01-10 від 01.06.2010 року визнається судом законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п. 8.7 Договору у разі невиконання замовником умов договору виконавець має право обмежити або припинити повністю енергопостачання та надання інших послуг за договором. Про вжиття таких заходів виконавець письмово (телефонограмою) повідомляє замовника не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку їх здійснення.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, що у позивача припинено електропостачання, що підтверджується Актами про відключення електроенергії від 08.01.2013 року.

10.01.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих.. № 11, відповідно до якого зазначає, що припинення електропостачання завдає ДП НВЦ "Технолуч" значних збитків, завдає перешкоди для нормальної праці, тому просить терміново поновити електропостачання, та поновити електропостачання.

Відповідачем відповіді на лист позивача не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відповідачем не наведено підстав, з яких він припинив електропостачання позивачу; не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували невиконання замовником умов договору, що надало б право виконавцю обмежити або припинити повністю енергопостачання та надання інших послуг за договором, не надано доказів письмового повідомлення замовника про вжиття заходів з припинення енергопостачання, отже відповідач безпідставно припинив електропостачання за договором.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов є законним, доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Позивач подав клопотання про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ст.. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат можливий і на стадії апеляційного провадження. Між адвокацьким обєднанням «Лігал Едвайзер» та позивачем укладено договір № 18 про надання правової допомоги у господарському спорі. Оплата за вказаним договором булла здійсненна 22.04.2013 року.

Відповідно до Постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року №7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Колегія суддів вважає, що витрати на на адвокатські послуги підлягають частковому задоволенню у розмірі 4000,00 грн., оскілки адвокат представляв інтереси позивача в судді апеляційної інстанції та ознайомлювався з матеріалами справи, проте будь-яких інших дій перерахованих в договорі № 18 від 15.04.2013 року не вчиняв.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 04.03.2013 року у справі № 910/1247/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної Академії наук України" (03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24, код ЄДРПОУ 02137660) на користь Державного підприємства "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій і технологій "Технолуч" (03150, м. Київ, вул. Боженка. 13, код ЄДРПОУ 31807880) витрати за надання правової допомоги в розмірі 4000,00 грн.

3. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 910/1247/13 повернути до господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 16.05.2013 року.