Постанова № 31215987, 04.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/14565/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріКравець Є.С. за участю: представника позивача представника відповідача Залізко В.С. Кравченко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ПАВЛОГРАД-ІНВЕСТ-АГРО» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ПАВЛОГРАД-ІНВЕСТ-АГРО» звернулось до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про : - скасування податкового повідомлення-рішення №0000272250 від 20.11.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 236 259 грн. внаслідок порушення п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України; - скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000262250 від 20.11.2012р. про донарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 85 085 грн. (в тому числі основний платіж - 68 068 грн., штрафні санкції - 17 017 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №154/22/5-35168745 від 01.11.2012р, яким встановлено порушення вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що виразилось в завищенні залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. в сумі 236 259 грн., а також заниженні податкового зобов'язання з ПДВ на суму 24 518 грн., в тому числі за липень 2012 р. в сумі 24 518 грн., за результатами розгляду заперечень на акт перевірки були збільшені податкові зобов'язання з ПДВ до 68 068 грн. Відповідач помилково прийшов до висновку про відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні господарських операцій, факт отримання товару підтверджується договором, видатковими, податковими накладними, видатковими та прибутковими ордерами, та даними журналу ф.36 кількісно-якісного обліку насіння. Товарно-транспортна накладна не є єдиним документом, яким може підтверджуватись факт здійснення господарської операції. Позивач вважає, що висновки перевірки щодо заниження податку на додану вартість та завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість є безпідставними, а рішення-повідомлення недійсним.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що під час перевірки було встановлено, що операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами. Позивачем не було надано до перевірки документи що підтверджують вид транспорту для перевезення, за чий рахунок, за яким маршрутом відбувалось перевезення. Відсутність документів, що підтверджують факт перевезення товарів, ставить під сумнів реальність здійснюваних операцій1 навіть при наявності накладних та податкових накладних. Дії податкового органу щодо проведення позапланової виїзної перевірки та викладені висновки в Акті перевірки позивача відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 448561 Приватне підприємство «ПАВЛОГРАД-ІНВЕСТ-АГРО» зареєстровано Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 03 липня 2007р.

На підставі п.п.78.18 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області державної податкової служби видано Наказ № 791 від 19.10.2012р. «Про документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ПАВЛОГРАД-ІНВЕСТ-АГРО» .

На підставі Наказу № 791 від 19.10.2012р. та направлення від 19.10.2012р. № 553, виданих Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, в період з 19.10.12 по 25.10.12 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Приватне підприємство «ПАВЛОГРАД-ІНВЕСТ-АГРО», за результатами якої складено Акт №154/22/5-35168745 від 01.11.2012р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПП «Павлоград-Інвест-Агро», від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-серпень 2012р.

Згідно висновків вказаного Акту перевірки позивача №154/22/5-35168745 від 01.11.2012р., перевіркою встановлено порушення ПП «Павлоград-Інвест-Агро»: п.198.1 п.198.2, п.198.3, ст.198, Податкового кодексу України завищено залишок від'ємного значення у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. в сумі 236 259 грн.; п.198.1 п.198.2, п.198.3, ст.198, Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24 518 грн., в т.ч. липень 2012р. в сумі 24 518 грн.

Не погоджуючись з висновками наведеними в Акті, позивач подав заперечення за результатами яких відповідачем була надана відповідь від 16.11.2012р. № 29297/10/22/5-1991 якою було змінено висновки Акту №154/22/5-35168745 від 01.11.2012р., в бік збільшення податкового зобов'язання з ПДВ з 24 518 грн. до 68 068 грн.

Згідно вищевказаної відповіді зазначено, що до перевірки не надано належних доказів реального вчинення операцій з поставки товару ТОВ «Агрофірма», «Ісіда», ФГ «Сила», ТОВ «Окнемар-Агро», ТОВ «Софія-Близнюки», ТОВ «Нива» та отримання послуг від ФОП ОСОБА_5, а саме: документи, що підтверджують вид транспорту для перевезення, на чий рахунок, за яким маршрутом відбувалось перевезення, фактичну дату перевезення, з огляду на відсутність реальності здійснення самих господарських операцій. За таких обставин у підприємства відсутнє право на віднесення до складу податкового кредиту вартості придбання цього товару. Крім того, відсутність доказів реального вчинення операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не зможуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ПП «Павлоград-Інвест-Агро», та ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Агрофірма» Ісіда», ФГ «Сила», ТОВ «Окнемар-Агро», ТОВ «Софія-Близнюки», ТОВ «Нива» за квітень-серпень 2012р., підприємством ПП «Павлоград-Інвест-Агро» в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 завищено розмір податкового кредиту за квітень-серпень 2012р. на суму 517 869,80 грн.

Звідси, операції що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ПП «Павлоград-Інвест-Агро», та ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Агрофірма» Ісіда», ФГ «Сила», ТОВ «Окнемар-Агро», ТОВ «Софія-Близнюки», ТОВ «Нива» за квітень-серпень 2012р., підприємством ПП «Павлоград-Інвест-Агро» в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 завищено розмір податкового кредиту за квітень-серпень 2012р. на суму 124 985, 70 грн.

В результаті вищевикладеного в ході розгляду заперечення встановлено відсутність об'єкта оподаткування, визначеного у пункті 1 ст.185 Податкового кодексу України та в порушення п.187.1 ст.187 підприємством включено до складу податкових зобов'язань ПДВ в розмірі 81 435,50 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» за період з 01.07.12 по 31.07.12.

Доповнено розділ «податкові зобов'язання липня 2012р.» по ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» на сторінці 33 акту від 01.11.12 № 154/22/5-35168745 наступними абзацами :

У зв'язку не ненаданням ПП «Павлоград - Інвест - Агро» підтверджуючих документів щодо поставок товару від ТОВ «ОКНЕМЕР-АГРО» в кількості 109,048 т. та ТОВ «Нива» - в кількості 216,694 т. встановлено нереальність здійснення поставок до ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» в частині відвантаження кукурудзи, отриманої від вказаних постачальників.

Таким чином ПП «Павлоград - Інвест - Агро» в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України відображено податкові зобов'язання в розмірі 81 435,50 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз ЛТД» за липень 2012р.

Висновки по акту перевірки від 01.11.12 № 154/22/5-35168745 щодо правомірності нарахування ПП «Павлоград - Інвест - Агро» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень - серпень 2012р. викласти в наступній редакції: перевіркою встановлено порушення ПП «Павлоград - Інвест - Агро»: 1.198.1, п.198.2 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено залишок від'ємного значення у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. в сумі 236 259 грн.; 2. П.198.1 п.198.2 198,3 ст.198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 68 068 грн., в т.ч. липень 2012р. в сумі 68 068 грн.

На підставі Акта перевірки № 154/22/5-35168745 від 01.11.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272250 від 20.11.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 236259 грн., та податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012р. № 0000262250, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 85000,00 грн., з яких за основним платежем 68068 грн., за штрафними санкціями 17017 грн.

Згідно досліджених в судовому засіданні Витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.01.2013р. відносно контрагентів позивача у спірний період, ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз ЛТД», ТОВ «Нива» ТОВ «Окнемер-Агро», ТОВ «Софія-Близнюки», ТОВ «Агрофірма «Ісіда», ФГ «Сила», ФОП ОСОБА_5, статус відомостей про юридичних осіб підтверджений.

Судом також досліджені надані сторонами: копії журналу ф.36 кількісно-якісного обліку насіння соняшнику, кукурудзи; копія Акту розрахунку № 37 від 04.07.2012р. між ПП «Павлоград - Інвест - Агро» та ДП ДАК «Хліб України» Павлоградський КХП; лист - запит Західно -Донбаської ОДПІ № 15440/10/22/5-988 від 02.08.2012р. «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», копія податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Павлоград - Інвест - Агро» за квітень 2012р., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ПП «Павлоград - Інвест - Агро» за листопад 2010р., копія договору поставки № К1207-3001 від 03.07.2012р. між ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз ЛТД» та ПП «Павлоград - Інвест - Агро».

Відповідно до п.5.1 вищевказаного договору поставки № К1207-3001 від 03.07.2012р. постачальник зобов'язується передати Товар на умовах ЕХW (франко-склад/елеватор) Павлоградський КХП. Умови поставки визначаються й розуміються у відповідності з «Інкотермс» 2010р. за винятком положень , пов'язаних з міжнародним перевезенням. Товар, зазначений у п.1.1. цього Договору, повинен бути поставлений у якості й кількості, зазначеній у ст.2, ст.3 цього Договору, за адресою, зазначеною в пю.5.1, у термін до 07.07.2012р. На вказаний термін Товар повинен бути транспортований на склад/елеватор, розвантажений, проаналізований на якість та переоформлений з облікової картки Постачальника на ім'я Покупця з видачею відповідного складського документу. Товар вважається поставленим відповідно до умов Договору в момент оформлення Постачальником на ім'я Покупця складського документа на Товар.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Ст.78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок п.78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; п.п.78.4 про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні норми містить п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до ч.4 п.86.7 ст.86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з п.86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

П.198.1. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. вказаної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити : найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції , посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, тощо.

Так, у відповідності до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29.121995 року).

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товаро транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку. При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Відповідно п.2 Наказу №488 застосування товарно-транспортної накладної Форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються у товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про продукцію, допустимий термін його доставки.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При винесенні рішення, судом взято до уваги, що згідно акта Західно-Донбаською ОДПІ за результатами перевірки ПП «Павлоград - Інвест - Агро», від 01.11.2012р. № 154/22/5-35168745, з врахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки відповідь від 16.11.2012р. № 29297/10/22/5-1991, встановлено що ПП «Павлоград - Інвест - Агро», до перевірки не надано належних доказів реального вчинення операцій з поставки товару ТОВ «Агрофірма», «Ісіда», ФГ «Сила», ТОВ «Окнемар-Агро», ТОВ «Софія-Близнюки», ТОВ «Нива» та отримання послуг від ФОП ОСОБА_5, а саме: документи, що підтверджують вид транспорту для перевезення, на чий рахунок, за яким маршрутом відбувалось перевезення, фактичну дату перевезення. За таких обставин у підприємства відсутнє право на віднесення до складу податкового кредиту вартості придбання цього товару. Крім того, відсутність доказів реального вчинення операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

В ході розгляду заперечень встановлено відсутність об'єкта оподаткування, визначеного у пункті 1 ст.185 Податкового Кодексу України та в порушення п.187.1 стю.187 підприємством включено до складу податкових зобов'язань ПДВ в розмірі 81 435 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД».

Таким чином, як в ході перевірки, так і під час розгляду справи судом не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару, а саме товарно-транспортних накладних, подорожніх листів проте, як зазначено вище, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою, що передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті від 01.11.2012р. № 154/22/5-35168745, з врахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки, згідно відповіді від 16.11.2012р. № 29297/10/22/5-1991, відносно ПП «Павлоград - Інвест - Агро», проте відповідачем правомірність своїх дій та рішень доведена.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ про порушення позивачем п.198.1,198.2, 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, завищення залишку від'ємного значення у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. в сумі 236 259 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 68 068 грн., в т.ч. липень 2012р. в сумі 68 068 грн. є обґрунтованим.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000272250 від 20.11.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 236259 грн., та податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012р. № 0000262250, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 85000,00 грн., з яких за основним платежем 68068 грн., за штрафними санкціями 17017 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративний позову Приватного підприємства «ПАВЛОГРАД-ІНВЕСТ-АГРО» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 08.02.2013р.

Суддя Н.В. Турлакова