ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 р. Справа № 804/4105/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
при секретарі судового засідання Шкуті А.А.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1
відповідачів 1, 2 Пухтицького І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1 Військової частини А4608, відповідача 2 Військової частини А0820, третя особа на стороні позивача - Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону, третя особа на стороні відповідача - Казначейство Бабушкінського району м. Дніпропетровська, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини А4608 та Військової частини А0820, третя особа на стороні позивача - Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону, у якому просила:
- визнати противоправними дії суб'єкта владних повноважень - тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини А4608 підполковника І.В. Денисенко в частині видання наказу №92 від 24.04.2012 року щодо незаконного звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків частини за пунктом «в» - за віком;
- визнати противоправними дії суб'єкта владних повноважень - скасувати наказ №64-пм від 08.12.2011 року тимчасово виконуючого обов'язки командира повітряного командування «Центр» генерал-майора А.В. Вашутіна в частині звільнення мене з військової служби у відставку за пунктом «в» - за віком;
- привести наказ №92 від 24.04.2012 року тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини А4608 підполковника І.В. Денисенко у відповідність в частині звільнення мене з військової служби та виключення зі списків частини за пунктом «б» частини шостої Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - за станом здоров'я;
- зобов'язати військову частину А4608 поновити мене на роботі, на посаді начальника апаратної телефонного засекреченого зв'язку у військовій частині А4608 у званні сержант та звільнити у встановленому порядку за пунктом «б» частини шостої Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - за станом здоров'я;
- стягнути з військової частини А4608 на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.04.2012 року до дня поновлення на роботі;
- зобов'язати військову частину А4608 сплатити на мою користь компенсацію за продовольче забезпечення з 11.03.2000 року по 31.03.2007 року у розмірі 16243,88 грн.;
- зобов'язати військову частину А4608 сплатити на мою користь компенсацію за продовольче забезпечення з 2007 по 2012 роки у повному обсязі;
- зобов'язати військову частину А4608 сплатити на мою користь речову компенсацію у розмірі 7838,40 грн.;
- стягнути з військової частини А4608 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
28 березня 2013 року позивач подала до суду уточнення адміністративного позову, у яких просить суд:
- визнати противоправними дії суб'єкта владних повноважень та скасувати наказ №64-пм від 08.12.2011 року тимчасово виконуючого обов'язки командира повітряного командування «Центр» генерал-майора А.В. Вашутіна в частині звільнення ОСОБА_3 з військової служби у відставку за пунктом «в» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - за віком;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та скасувати наказ №92 від 24.04.2012 року тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини А4608 підполковника І.В. Денисенко в частині звільнення ОСОБА_3 з військової служби та виключення зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення за пунктом «в» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - за віком;
- зобов'язати військову частину А4608 та військову частину А0820 поновити ОСОБА_3 на посаді начальника апаратної телефонного засекреченого зв'язку військової частини А4608 у військовому званні сержант військової служби за контрактом та звільнити у встановленому порядку за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - за станом здоров'я;
- стягнути з військової частини А4608 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
9 квітня 2013 року судом у судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини А4608 про залучення Казначейства Бабушкінського району м. Дніпропетровська як третього відповідача, та залучено останнє у якості третьої особи на стороні відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача звільнено не у встановленому порядку, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку із чим оскаржувані накази мають бути скасовані, а позивача має бути поновлено на посаді.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні кожен окремо проти позовних вимог заперечили, просили у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що накази про звільнення позивачки є обґрунтованими та прийняті з урахуванням усіх підстав, у зв'язку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 проходила військову службу за контрактом у Військовій частині А4608 на посаді начальника апаратної телефонного засекреченого зв'язку у званні сержант, де термін дії контракту спливав 10.12.2011 року.
Так, 1 листопада 2011 року на ім'я начальника штабу - першому заступнику командира Військової частини А4608 ОСОБА_3 подано рапорт про прохання продовження (проходження) військової служби у Збройних Силах України на посадах старшинського складу понад граничний вік терміном на п'ять років, де Відповідач-1 в особі командира військової частини А4608 полковник В.В Козорог вказав на задоволення клопотання ОСОБА_3
Військовою частиною А4608 задоволено прохання позивача на проходження на підставі контракту протягом ще 5 (п'яти) років понад граничній вік військової служби у Збройних силах України на посадах старшинського складу.
1 листопада 2011 року відповідачем-1 було нібито направлено відповідачу-2 документи на укладання контрактів понад граничний вік з військовослужбовцями військової служби за контрактом військової частини А4608, зокрема подання на залишення на військовій службі понад граничний вік із сержантом ОСОБА_3 про що свідчить підпис старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини А4608 в особі майора B.C. Клачкова, підпис начальника штабу - першого заступника командира військової частини А4608 в особі підполковника Г.Г. Калістратенко, підпис командира 138 Зенітного ракетного полку повітряного командування «Центр» повітряних Збройних сил України в особі полковника В.В. Козорога.
З пояснень відповідачів вбачається, що 1 листопада 2011 року командир військової частини А4608 надіслав подання на звільнення ОСОБА_3 та довідку військово-лікарської комісії командиру військової частини А0820.
8 листопада 2011 року командир військової частини А0820 в свою чергу видав наказ щодо звільнення сержанта ОСОБА_3 на підставі подання командира військової частини А4608 та доданих документів, а також довідки військово-лікарської комісії про задовільний стан здоров'я сержанта ОСОБА_3
З 15 грудня 2011 року позивач перебувала у черговій відпустці, під час якої захворіла.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивачки, під час відпустки остання дізналась про те, що до Військової частини А4608 надійшов наказ з Військової частини А0820 про звільнення відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» сержанта ОСОБА_3, начальника апаратної телефонного засекреченого зв'язку взводу роти зв'язку командного пункту 138 зенітного ракетного полку звільнити з військової служби у відставку за пунктом «б» - «за віком».
З 27 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року ОСОБА_3 потрапила до Військової частини А4615 м. Дніпропетровськ в ургентному порядку з гіпертонічним кризом і мікро інсультом, де знаходилась на стаціонарному лікуванні.
27 січня 2012 року на ім'я командира Військової частини А4608 підполковнику Денисенко І.В. позивачем направлено заяву про прохання направити її до ГВКГ МО для додаткового обстеження і проходження військово-лікарської комісії в зв'язку із суттєвим погіршенням стану здоров'я.
З 30 січня 2012 року по 9 лютого 2012 року ОСОБА_3 знаходилась на обстеженні в ГВМКЦ, де свідоцтвом про хворобу №50-п військово-лікарською комісією психоневрологічного профілю ГВМКЦ «ГВКГ» МО України від 26 січня 2012 №102 ОСОБА_3 визнано непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку. Також, витягом МОУ Центральної військово-лікарською комісією встановлено, що захворювання пов'язані з проходженням військової служби. На підставі цих документів позивачу було надано 30 (тридцять) днів для оформлення звільнення, за якими ОСОБА_3 повинна бути звільнена негайно зі служби за станом здоров'я.
9 квітня 2012 року рішенням МСЕК ОСОБА_3 визнана інвалідом III групи як така, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
9 квітня 2012 року позивач направила до відповідача-2 заяву щодо законності звільнення з лав Збройних сил України та дій посадових осіб, на яку 28 квітня була надана відповідь, у якій відповідач 2 вказав на те, що заяв та заперечень з боку відповідача-1 не надходило.
Згідно пункту 10.4 Інструкції з особами рядового, сержантського та старшинського складу про наступне їх звільнення проводиться не менше двох бесід. Зміст проведення бесід відображається в Аркуші бесіди і підписується військовослужбовцем, що звільняється, та особою, яка проводила бесіду.
Як пояснив представник позивача, бесіди при звільненні з ОСОБА_3 не проводились.
18 квітня 2012 року на адресу Військової частини А4608 телеграфом надійшов витяг з наказу №64 від 8 грудня 2011 року відповідача-2.
24 квітня 2012 року наказом командира Військової частини А4608 №92 ОСОБА_3 наказано з 24 квітня 2012 року виключити зі списків особового складу військової частини А4608 м. Дніпропетровськ, всіх видів забезпечення і направити для зняття з військового обліку до Ленінського РВК м. Дніпропетровська.
ОСОБА_3 з огляду на неправомірність дій відповідачів вирішила звернутись до Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, яка 18 травня 2012 року провела перевірку додержання службовими особами Військової частини А4608 вимог законодавства про проходження військової служби. Під час перевірки виявлено Акт, що суперечить закону, де відповідно до цього, прокурором винесено протест на зазначений Акт за вих. №1585 від 18 травня 2012 року з вимогою про приведення у відповідність з законом наказу командира частини від 24 квітня 2012 року №92 в частини виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу, а також з вимогою порушених прав.
Однак, за результатами розгляду відповідачем-1 вказаного протесту, зазначений Акт прокурорського реагування відхилено.
Прокуратура звернулась до адміністративного суду із позовною заявою в інтересах позивача, проте, поданий позов не був розглянутий по суті, ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду позовну заяву було залишено без розгляду, касаційна скарга подана не була.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.
Згідно з пунктом 2.2.1 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10 квітня 2009 року №170 на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, а також на навчання курсантів вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, приймаються категорії громадян України, які визначені Положенням.
Пунктами 34, 35, 37 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Сил України зазначено, що контракт припиняється (розривається), зокрема, у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового розірвання контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування) з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України.
Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення), зокрема, за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами «а», «б», «в», «г», «е», «є», «ж» і «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою. Військовослужбовець подає за бажанням другий примірник контракту до кадрового органу військової частини, де робиться відповідний запис із зазначенням підстав припинення контракту та дати виключення військовослужбовця зі списків особового складу. У разі неподання військовослужбовцем примірника контракту в першому примірнику робиться відповідний запис.
Відповідно до частини 6 пункту «б» статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Згідно пункту 242 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Суд зазначає, що оскаржувані позивачем накази не є протиправними, оскільки наказ від 8 грудня 2011 року №64-пм, прийнятий військовою частиною А0820, винесено на підставі довідки, що ОСОБА_3 придатна до військової служби, тоді як довідка про непридатність позивачки до такої служби була складена пізніше під час знаходження на лікарняному.
При цьому, наказ від 24 квітня 2012 року №92, виданий Військовою частиною А4608, прийнято на підставі наказу ВЧ А0820, якій підпорядкована ВЧ А4608, у зв'язку чим його також слід вважати винесеним правомірно.
У той же час, суд звертає увагу на те, що звільнення ОСОБА_3 за віком, а не за інвалідністю є порушенням її прав та законних інтересів, з огляду на видання наказу ВЧ А4608 24.04.2012р. вже в період, коли позивач була визнана непридатною до військової служби.
Крім того, суд зазначає, що відповідач 1 ВЧ А4608 мав можливість звільнити ОСОБА_3 після отримання нової довідки про погіршення стану здоров'я ОСОБА_3, коли позивачка 27 січня 2012 року звернулась із заявою про направлення до ГВКГ МО для додаткового обстеження і проходження військово-лікарської комісії в зв'язку із суттєвим погіршенням стану здоров'я, проте, відповідач не видав наказ про звільнення в цей період.
Також, суд зазначає, що наказ Військової частини А0820 від 27 квітня 2012 року №218 про результати службового розслідування по фактам, викладеним у заяві ОСОБА_3, свідчить про порушення прав позивача, допущених з боку посадових осіб Військової частини А4608 та Військової частини А0820.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши оскаржувані накази на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про їх невідповідність вимогам чинного законодавства та наявність підстав для їх скасування, та поновлення позивача на посаді, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Поряд з цим, суд відмовляє в задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до положень статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода це завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4 зазначає, що моральна шкода це втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним дійми або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних хвилюваннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення права власності, інтелектуальної власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушені стосунки з оточуючими людьми та інше.
Суд приходить до висновку, що з огляду загальних підстав цивільно-правової відповідальності, під час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди в судовому порядку, обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої підстави, протиправність діяння її заподіювача та вини остатнього в її заподіянні, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, а також офіційне підтвердження своїх вимог, та інші обставини, що мають вагоме значення для вирішення питання по суті.
Проте, позивачем порушено дану вимогу та не надано суду доказів наявності моральної шкоди, та саме в заявленому розмірі, не зазначено в чому полягає така шкода.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до відповідача 1 Військової частини А4608, відповідача 2 Військової частини А0820, третя особа на стороні позивача - Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону, третя особа на стороні відповідача - Казначейство Бабушкінського району м. Дніпропетровська, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Скасувати наказ від 8 грудня 2011 року №64-пм, виданий Військовою частиною А0820, в частині звільнення ОСОБА_3 з військової служби у відставку за пунктом «в» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - за віком.
Скасувати наказ від 24 квітня 2012 року №92, виданий Військовою частиною А4608, в частині звільнення ОСОБА_3 з військової служби та виключення зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення за пунктом «в» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - за віком.
Зобов'язати Військову частину А4608 та Військову частину А0820 поновити ОСОБА_3 на посаді начальника апаратної телефонного засекреченого зв'язку військової частини А4608 у військовому званні сержант військової служби за контрактом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 23 квітня 2013 року.
Суддя В.В. Кальник
Судове рішення № 31212982, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 18.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/4105/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: