Ухвала суду № 31212876, 15.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року справа №805/2676/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі № 805/2676/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька про стягнення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.02.2013 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька про стягнення витрат по виплаті пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_2 за період вересень 2012 року - січень 2013 року на суму 3590 грн.. В обґрунтування позову вимог зазначено, що відповідно до ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження її здоров'я або в разі смерті, виплачуючи їй особам, які перебували на її утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач відмовився прийняти до відшкодування сплачені позивачем пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок професійного захворювання по справі ОСОБА_2 за період в вересня 2012 року по січень 2013 року на загальну суму 3590,00 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька витрати на виплату основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_2 за вересень 2012 року - січень 2013 року на суму 750 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що пенсійним органом в період вересень 2012 року - січень 2013 року була проведена виплата пенсії та щомісячної адресної допомоги по справі ОСОБА_2 у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 3 590 грн. .

Вказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З посиланням на ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька відмовилось прийняти до відшкодування сплачені позивачем пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок професійного захворювання по справі ОСОБА_2 за вересень 2012 року - січень 2013 року на загальну суму 3590,00 грн., а саме: сума витрат на виплату основного розміру пенсії у зв'язку із втратою годувальника, в розмірі 750 грн. та сума адресної допомоги в розмірі 2840 грн.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно до ст.33 цього Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, зокрема, жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_2 за період вересень 2012 року - січень 2013 року, яка має право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення з Фонду понесених витрат на виплату основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_2 за період вересень 2012 року - січень 2013 року в сумі 750 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки на час смерті потерпілого годувальника вона була непрацездатною особою, яка перебувала на утриманні померлого або ж мала на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Щодо позовних вимог в частині стягнення сумм державної адресної допомоги по справі ОСОБА_2 за вересень 2012 року - січень 2013 року у розмірі 2840 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Виплата державної адресної допомоги, відшкодування якої є предметом заявленого позову, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265.

Пунктом 1 зазначеної постанови встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У п.2 постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 зазначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Таким чином, підстави виплати щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265, безпосередньо не пов'язані з фактами нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Пунктом 4 Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до підпунктів «г», «д» п.1 ст.21 зазначеного Закону покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно із підпунктом «д» п. 1, ч. 1, ст. 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Згідно ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Тобто, з наведених законодавчих актів не вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати виплачені позивачем суми державної адресної допомоги.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерством юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697.

Зазначений Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 4 Порядку 04.03.2003 року № 5-4/4 передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно - правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку.

Таким чином, пунктом 4 зазначеного Порядку вказаний вичерпний перелік виплат, які здійснюються Пенсійним фондом України та відшкодовуються в подальшому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У цьому переліку не зазначена державна адресна допомога, як така, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, про відмову позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат зі сплати щомісячної державної адресної допомоги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2013 року, якою постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2011 року про стягнення з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька витрат на виплату основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_2 за грудень 2010 року в розмірі 150 грн., залишена без змін (а.с 46-49).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення основного розміру пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного висновку на виробництві за особовою справою ОСОБА_2 за вересень 2012 року - січень 2013 року на суму 750 грн..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі № 805/2676/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі № 805/2676/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена у порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін