Ухвала суду № 31210984, 14.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2013 р. м. Київ К-12091/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Норленд" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства "Норленд" до Київської регіональної митниці про визнання нечинними податкових повідомлень,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року відмовлено в позові товариству з обмеженою відповідальністю "Норленд" до Київської регіональної митниці про визнання нечинними податкових повідомлень.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.10.2007 року по 19.10.2007 року співробітниками Київської регіональної митниці було проведено камеральну перевірку ТОВ «Норленд» з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.10.2004 року по 20.09.2007 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки за №21/7/100000000/33880103 від 19.10.2007 року.

Актом перевірки встановлено, що позивач здійснив митне оформлення товару «Рибне філе пангасіуса свіжоморожене» по вантажним митним деклараціям №100000005/6/430342 від 01.02.2006, №100000005/6/430743 від 28.02.2006, №100000005/6/430910 від 14.03.2006, №100000005/6/431065 від 27.03.2006, №100000005/6/431203 від 04.04.2006, №100000005/6/431875 від 02.06.2006, №100000005/6/432136 від 27.06.2006, №100000005/6/432442 від 31.07.2006, №100000005/6/434521 від 20.12.2006, №100000005/6/433396 від 10.10.2006, №100000005/6/433511 від 18.10.2006, №100000005/7/033042 від 21.03.2006, №100000005/7/033263 від 04.04.2007, №100000005/7/033264 від 04.04.2007, №100000005/7/033265 від 04.04.2007, №100000005/6/431645 від 11.05.2006 за кодом УКТ ЗЕД 0304209600 „Філе риби та інше м'ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене" (ставка мита - 0%).

Водночас, за інформацією, наданою Київській регіональній митниці Інститутом зоології ім.І.І.Шмальгаузена (лист від 28.09.07 №114/392) «пангасіус або акулоподібний сом» (Pangasius hypophtalmus) „тиляпія" (латинська назва „Oreochromis niloticus" роду „Тilаріа") відносяться до прісноводних риб.

Також, листом від 26.09.2007 №29/5-11.1/5740 - ЕП Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи повідомило, що риба (Pangasius hypophtalmus) є прісноводною. Згідно з УКТ ЗЕД риба пангасіус або акулоподібний сом (Pangasius hypophtalmus) та тиляпія (представники роду Oreochromis, зокрема, Oreochromis niloticus і види роду Tilapia) класифікуються в товарній підкатегорії 0304201990.

Відповідно до Закону України „Про Митний тариф України" ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 0304201990 становить 5% митної вартості товару.

На підставі акту перевірки №21/7/100000000/33880103 від 19.10.2007 Київською регіональною митницею виставлені податкові повідомлення форми «Р» від 22.11.2007 №67, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 121574,00 грн., в т.ч. 115784,76 грн. за основним платежем і 5789,24 грн. за штрафними санкціями, та №68, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24314,80грн., в т.ч. 23156,95 грн. за основним платежем і 1157,85 грн. за штрафними санкціями.

Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підприємством дійсно були порушені вимоги щодо класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про митний тариф України", внаслідок чого до бюджету не було сплачено ввізне мито, а також через невірну класифікацію при декларуванні товарів у зазначених вище вантажних митних деклараціях було занижено базу оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, визначену відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість" та підпункту «б» пункту 2.1 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 27.09.2006 №821.

Колегія суддів вказує на передчасність вказаних висновків судів попередніх інстанцій та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України).

У пункті 19 статті 1 МК міститься визначення терміна "митні процедури" операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних відносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому цим Законом.

Постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2008 №339 затверджено „Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів".

Пунктом 4 Порядку встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:

1) проведення: перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів; камеральної перевірки; перевірки згідно з Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. №1730;

2) надсилання запитів до: митних органів іноземних держав з метою встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення товарів митним органам України; державних органів, установ та організацій для встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення, та достовірності відомостей, що в них містяться, у тому числі з метою підтвердження дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;

3) вжиття інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи заходів.

За змістом статті 69 МК незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, суд мав перевірити наявність таких обставин та зазначити про їх наявність чи відсутність у судовому рішенні.

Виходячи з наведеного, судами першої та апеляційної інстанцій допущені порушення норм процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Відповідно до ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Норленд" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року -скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: