Ухвала суду № 31210862, 14.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2013 р. м. Київ К/9991/51099/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Чернікова О.С., Пахомов Ю.О.

відповідача: Цюрупа Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року

у справі № 2а-1913/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-К ЛТД" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Галс-К ЛТД") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Галс-К ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт №22/23-3/16470972 від 20.01.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 5.1 статті 5, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 01.02.2012 року №0000702303, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 706 319 грн. та №0000692303, яким ТОВ "Галс-К ЛТД" збільшено суму з податку на прибуток в розмірі 882 644 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку поварів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пп. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Підпунктом 201.6 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Галс-К ЛТД" (Покупець) та ТОВ «МНГ» (Продавець) укладено договір №1-ГТ-11 про продаж природного газу від 02.12.2010 року (далі - Договір №1-ГТ-11). Згідно умов даного Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю природний газ. Плановий обсяг газу на майбутній місяць постачання оформлюється сторонами в додаткових угодах разом з визначенням вартості газу у порядку за п. 4.4.1 вказаного Договору. На виконання умов Договору №1-ГТ-11 між позивачем та ТОВ «МНГ» на січень 2011 року укладено Додаткову угоду 31/1 від 04.01.2011 року, відповідно до якої Продавець передає газ Покупцю в газотранспортній системі України шляхом надання диспетчерському управлінню ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» документів, що підтверджують обов'язок Постачальника передати у вказаному періоді - січні 2011 року визначену кількість газу Покупцю - 2300,000 тис.м.куб. по ціні без ПДВ за 1000куб.м-2261,67 грн. та ПДВ 452,33 грн. Статтею 7 Додаткової угоди передбачено графік оплати газу: 33% до 10.12.2010р.; 33% до 20.12.2010р.; 34% до 25.12.2010р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Галс-К ЛТД" проведено переплату згідно графіку в грудні 2010 року. Станом на 01.01.2011 року рахується дебетове сальдо по 631 рахунку по контрагенту ТОВ «МНГ» на суму 5 977 150,20 грн.

У січні 2011 року ТОВ «МНГ» виконані умови Договору №1-ГТ-11. Також, у лютому 2011 року між позивачем та ТОВ «МНГ» укладено Додаткову угоду №2 від 04.01.2011 року, відповідно до якої Продавець передає газ Покупцю в газотранспортній системі України шляхом надання диспетчерському управлінню ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» документи, що підтверджують обов'язок Постачальника передати у вказаному періоді - лютому 2011 року визначену кількість газу Покупцю - 2600,000тис.м.куб. по ціні без ПДВ за 1000куб.м- 2261,67грн. та ПДВ 45,33грн. Загальна вартість поставки газу складає 7 056 410,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2011 року ТОВ "Галс-К ЛТД" провело передплату за природний газ (який планувалося поставити у лютому 2011 року) у сумі 7059260,20 грн., в тому числі ПДВ 1176543,37грн., та отримало податкові накладні, які включені до податкового кредиту за січень місяць 2011 року.

У лютому 2011 року ТОВ «МНГ» виконало умови договору частково, у зв'язку з чим позивач не заключав з контрагентом додаткових угод на поставку газу на березень 2011 року.

У березні 2011 року ТОВ «МНГ» поставило 600,000 тис.м.куб. природного газу на суму 1628400,00грн. та 02.06.2011 року повернуло частину передоплати в сумі 160 000,00 грн.

Станом на 30.09.2011 року заборгованість ТОВ «МНГ» перед позивачем становила 4 236 690,40грн. в тому числі ПДВ 706 115,00грн., яку за рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року стягнуто з ТОВ «МНГ» на користь ТОВ «Галс-К ЛТД» (крім того, на користь ТОВ «Галс-К ЛТД» стягнуто 61635,14 грн. - три проценти річних з простроченої суми та 316649,08 грн. пені).

Так, на підставі отриманих від ТОВ «МНГ» податкових накладних за операціями купівлі - продажу газу, на загальну суму 7 321 460,20 грн., в тому числі ПДВ -1 220 243,37грн., позивачем сформовано податковий кредит за січень 2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов