Рішення № 31204316, 14.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 р. Справа № 909/71/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола,9 в інетерсах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС України, вул.Чорновола,161, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" вул.Залізнична, 22, м. Івано - Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 88860,31 грн.

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Кітраль С.І.-прокурор, посвідчення № 013214 від 26.11.12р.

Від позивача: Кудря І.А.-начальник юридичної служби, молодший лейтенант юстиції, довіреність № 1/1-80 від 21.01.13р

Від відповідача: начальник юридичної служби Остап"юк М.П., довіреність № 01-13/ЮС від 22.02.2013.

встановив, що Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС України звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 88860,31грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору №5 від 16.07.12 про надання послуг по здійсненню перепускного режиму, забезпечення безпеки та охорони на території відповідача в частині оплати наданих послуг та обгрунтовано положеннями статей 175, 230, 231 Господарського та ст.11, 509, 526, 530, 611 Цивільного кодексів України .

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову не заперечив та просив суд розстрочити виконання рішення на 6 місяців у зв"язку з важким фінансовим становищем підприємства, подав відзив на позовну заяву № 186/05 від 14.05.13.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

16.07.12 між Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський локомотиво-ремонтний завод" (замовник) та військовою частиною 1241 внутрішніх військ МВС України (виконавець) укладено договір про надання послуг із забезпечення безпеки №5.

Згідно умов даного договору позивач зобов"язався надати на умовах, визначених у цьому договорі, послугу зі здійснення перепускного режиму, забезпечення безпеки та охорони силами виконавця на території відповідача, а відповідач, у свою чергу, - прийняти та оплатити таку послугу (п.1.1 договору).

Розділом 4 даного договору сторони погодили вартість та порядок здійснення оплати наданих позивачем послуг: за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця щомісяця на підставі наданих виконавцем розрахунків після підписання сторонами акту наданих послуг та табелю робочого часу на кожного військовослужбовця. Термін оплати - до 30-го числа наступного місяця за розрахунковим. Вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 10,50 грн, у тому числі ПДВ 1,75грн.Оплату послуг за забезпечення безпеки проводить замовник шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця згідно акту наданих послуг.

На підставі матеріалів справи та пояснень представників сторін в судовому засіданні судом встановлено, що з 17.07.12 по 26.10.12 позивачем надавалися, а відповідачем, у свою чергу, - отримувалися надані позивачем послуги, проте не оплачувалися, внаслідок чого заборгованість відповідача за серпень 2012 р. склала 31248 грн, за вереснь 2012 р. - 30 240 грн., за жовтень 2012 р. - 25200 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печаткою відповідача актами приймання виконаних робіт, які знаходяться в матеріалах справи, всього 88860,31 грн.

22.10.12 та 30.11.12 позивачем на адресу відповідача направлено претензії з вимогою погасити існуючу заборгованість, які залишені останнім без відповіді та задоволення.

У зв"язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань позивачем у відповідності до п.5.5 даного договору позивачем нараховано відповідачеві 2 172,31 грн. пені.

В силу ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення зобов"язань, є , зокрема, договір. Аналогічні принципи закріплено і в ст.174 Господарського кодексу України: господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оскільки спірний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, то до нього застосовуються положення глави 63 ЦК України.

За змістом ч.1ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст.903 ЦК України).

В силу статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання відповідачем грошових зобов"язань встановлено розділом 4 договору №5: за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця щомісяця на підставі наданих виконавцем розрахунків після підписання сторонами акту наданих послуг та табелю робочого часу на кожного військовослужбовця. Термін оплати - до 30-го числа наступного місяця за розрахунковим.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав .

З огляду на викладене та встановлення судом факту порушення відповідачем грошового зобов'язання вимога позивача про стягнення з відповідача 86688 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.5 договору №5 сторони узгодили, що у разі прострочення строку платежу відповідач виплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від несплаченої суми.

Таким чином, укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили строк її нарахування.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та задоволено у повному обсязі в розмірі 2 172,31 грн. з огляду на правильність її нарахування.

За змістом ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення. Враховуючи клопотання відповідача, обгрунтоване важким фінансовим становищем підприємства та документально підтверджене, а також відсутність заперечень представника позивача та прокурора щодо розстрочки виконання рішення суду, суд приходить до висновку про розстрочку виконання рішення терміном на шість місяців рівними частинами.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати.

Керуючись ст.8, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 9, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.49, 55, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС України до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 88860,31грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична,22, код ЄДРПОУ 100347922) 86 688 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень )основного боргу та 2 172,31 грн. (дві тисячі сто сімдесят дві гривні тридцять одна копійка ) пені на користь Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС (м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола,161, МФО 836014, код ЄДРПОУ 14323422, р/р 31251272210147 банк УДКСУ в м.Івано-Франківськ).

Розстрочити виконання рішення терміном на шість місяців рівними частинами.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична,22, код ЄДРПОУ 100347922) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) 1 777 грн.20 коп. (одну тисячу сімсот сімдесят сім гривень двадцять копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.13

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 16.05.13