Рішення № 31204256, 14.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013 Справа №5002-33/ 4537-2012 за позовом Заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

(вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

(Повітрянофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168)

Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської

(вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99049)

до Приватного підприємства «Артек - Союз»

(вул. Павленко, 2а, оф. 3, м. Сімферополь, 95006)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача :

Військової частини А 4368

(Монастирське шосе, 7, с. Буря, м. Севастополь, 99000).

про стягнення 8 712.49 грн.

Головуючий суддя Радвановська Ю.А.

Судді Чумаченко С.А.

Колосова Г.Г.

Представники:

Від прокуратури: не з'явився, Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;

Від позивачів: не з'явився, Севастопольська квартирно - експлуатаційна частина морська;

не з'явився, Міністерство оборони України;

Від відповідача: Теплицький Максим Ілліч, представник, довіреність б/н від 28.05.2012р., ПП «Артек - Союз»;

Від третьої особи: Федоровський Богдан Олександрович, представник, довіреність № 219 від 01.03.2013р., Васін Євгенович, командир, посвідчення офіцера ук № 105317 від 27.06.98р., Військова частина А 4368;

Суть спору: Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Артек - Союз» та просить суд стягнути з відповідача на користь Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської заборгованість в розмірі 8 712.49 грн..

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 381 про надання послуг із забезпечення електроенергією від 01 серпня 2007 року в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг та обґрунтовані посиланнями на статтю 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2012 у даній справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військову частину А 4368 (а.с. 1-2).

Прокурор та представник позивачів позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити у зв'язку з тим, що Окремим дорученням Міністра оборони України у 3, 4 кварталах 2011 року вирішено здійснювати оплату послуг з електропостачання за рахунок бюджетних коштів.

Крім того, відповідач вважає договір № 381 від 01 квітня 2007 року недійсним через відсутність у позивача спеціального дозволу (ліцензії) на постачання електричної енергії (а.с. 52).

Прокурор та позивач, Міністерство оборони України, явку представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача, Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської, явку у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, які склались між сторонами у справі та є достатніми для вирішення спору по суті, суд вирішив за необхідне в задоволенні вказаного клопотання відпомити та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників прокурора та позивачів за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12 лютого 2013 року за клопотанням представника відповідача та прокурора (а.с. 76) в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів (а.с. 80-81).

04 березня 2013 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду даної справи призначено колегіальний розгляд справи. Склад колегії вирішено визначити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (а.с. 101-102).

За результатами автоматичного розподілу членами колегії визначені суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Шевчук Н.Г. та суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г..

У зв'язку із відпусткою члена колегії судді господарського суду АР Крим Шевчук Н.Г. згідно із автоматизованим розподілом суддю господарського суду АР Крим Шевчук Н.Г. замінено на суддю господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. (а.с. 105-106).

У відповідності до вимог пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, у зв'язку із зміною складу суду, розгляд справи розпочався заново, як і початок перебігу строку її розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам учасників судового процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників учасників судового процесу відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

в с т а н о в и в:

01 квітня 2007 року між військовою частиною А 4368 (виконавець), приватним підприємством «Артек - Союз» (замовник) та Севастопольською квартирно - експлуатаційною частиною морською (отримувач грошових коштів, надалі - отримувач) було укладено договір про надання послуг із забезпечення електроенергією № 381 (а.с. 18-20).

Відповідно до пункту 1.1 в порядку та на умовах, визначених даним договором, замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги із забезпечення електроенергією у відповідності з «Розрахунком витрат електроенергії на один календарний рік», згідно з розрахунком споживаної потужності обладнання, що експлуатується замовником.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що плата за надані послуги згідно з пунктом 1.1 даного договору здійснюється замовником на розрахунковий рахунок отримувача за фактично спожиту електроенергію на підставі рахунків, виписаних отримувачем, які відновлюють лімітну статтю КЕКВ -1163 виконавця.

Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно з пунктом 1.1 даного договору протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку отримувача (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору замовник, зокрема, зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату отримувачу за спожиту електроенергію та 25 числа кожного місяця отримувати у бухгалтерії отримувача рахунки для оплати за спожиту послугу.

Розділом 7 «Облік електричної енергії та порядок розрахунків» визначено, що для оплати за спожиту послугу, згідно п. 1.1 даного договору, вважається період з 25 числа попереднього місяця до календарного числа поточного місяця. Рахунок-акт за отриманні послуги складається отримувачем на підставі наданій виконавцем та узгодженої з замовником довідки про фактично спожиту електроенергію та направляється замовнику через представника або поштою. Замовник проводить 100 % оплату за спожиту електроенергію на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до пункту 8.1 даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2007 року та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо ні одна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про його припинення за місяць до закінчення строку дії договору.

За твердженням прокурора та представника позивачів протягом дії вищевказаного договору відповідачу надавалися послуги з поставки електроенергії, що підтверджується виставленими до сплати рахунками № 574 від 05 жовтня 2011 року, № 608 від 19 жовтня 2011 року, № 25 від 05 січня 2012 року, № 62 від 10 січня 2012 року, № 112 від 03 лютого 2012 року, № 186 від 05 березня 2012 року, № 235 від 18 квітня 2012 року, № 300 від 07 травня 2012 року, які підприємством «Артек-Союз» оплачені не були, внаслідок чого за ним створилася заборгованість у розмірі 8 712.49 грн. (а.с. 10-17).

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору прокурор звернувся в інтересах позивачів до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що військовою частиною А 4368 надавались послуги підприємству «Артек-Союз» з постачання електроенергії та виставлялись рахунки для оплати : № 574 від 05 жовтня 2011 року, № 608 від 19 жовтня 2011 року, № 25 від 05 січня 2012 року, № 62 від 10 січня 2012 року, № 112 від 03 лютого 2012 року, № 186 від 05 березня 2012 року, № 235 від 18 квітня 2012 року, № 300 від 07 травня 2012 року (а.с. 10- 17).

Як свідчать матеріали справи Севастопольська квартирно - експлуатаційна частина морська листом від 29 травня 2012 року вих. № 9/16-1651 повідомляла відповідача про наявність заборгованості за виставленими рахунками та про необхідність її погасити (а.с. 21-22).

Під час розгляду справи відповідачем заперечень щодо споживання ним електричної енергії на підставі вказаного договору надано не було.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення наведених вище правових норм та положень договору, відповідачем належними доказами не доведено сплату 8712.49 грн. за спожиту електричну енергію на підставі договору № 381 від 01 квітня 2007 року за надання послуг по забезпеченню електроенергією, що, на думку суду, свідчить про наявність правових підстав для стягнення з приватного підприємства «Артек-Союз» вказаної заборгованості.

Так, доводи відповідача відносно того, що виставлені рахунки йому не надавались, тому відсутні підстави вважати просточеним обов'язок по оплаті отриманих послуг, суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до пункту 3.2.7 договору відповідач зобов`язаний отримувати в бухгалтерії позивача рахунки по сплаті спожитої електроенергії. Відтак, у позивача відсутній обов`язок надсилання рахунків відповідачеві, а у відповідача наявний обов'язок їх отримувати.

Також суд вважає неспроможними посилання представника відповідача на те, що у Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської відсутня ліцензія на поставку електричної енергії, у зв'язку з чим договір № 381 від 01 квітня 2007 року про надання послуг із забезпечення електроенергією є недійсним, виходячи з наступного.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору № 381 від 01 квітня 2007 року про надання послуг із забезпечення електроенергією.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що приватному підприємству «Артек-Союз» надавались послуги з забезпечення електроенергією та виставлялись рахунки - акти виконаних робіт для оплати, дані яких щодо об'єму споживаної електроенергії повністю узгоджуються з нормативними розрахунками, які підписувались представником відповідача.

Згідно зі статтями 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Крім того, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

З аналізу умов договору № 381 від 01 квітня 2007 року та вимог чинного законодавства, яке регулює питання постачання електроенергії (стаття 13 Закону України «Про електроенергетику» та ін.), вбачається, що даний договір не є договором на поставку електроенергії, як це стверджує відповідач, а Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська не є енергопостачальником або суб'єктом електроенергетики, як це визначено статтями 1, 2 Закону України «Про електроенергетику», та за зазначеним договором № 381 не веде ніякої господарської діяльності з постачання, виробництва, або передачі електричної енергії.

Крім того, вона не відноситься до жодної з категорій, перелічених в Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року, та не веде ніякої господарської діяльності в сфері електроенергетики. Від власних електроустановок Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської і військових частин, електроенергія приватному підприємству "Аретек-Союз" також не поставляється.

За таких умов посилання представника відповідача на необхідність отримання Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською спеціального дозволу (ліцензії) на постачання електроенергії є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Аналогічну позицію викладено в постановах Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2013 року у справі № 5002-20/4541-2012, від 12 березня 2013 року у справі № 5002-7/3919-2012 та постанові Вищого господарського суду України від 23 травня 2012 року у справі № 5002-33/3613-2011.

Також, слід мати на увазі зауваження, які містяться в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Так, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 Цивільного кодексу України є оспорюваним. Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Стверджуючи про недійсність правочину, відповідач - приватне підприємство „Артек-Союз" - не довів, що порушені його права чи законні інтереси, як і не надав доказів такої недійсності.

Також, представник відповідача надав суду для приєднання до матеріалів справи копію додаткової угоди № 14 від 20 жовтня 2011 року до договору № 381 від 01 квітня 2007 року, укладеної на виконання Окремого доручення Міністерства оборони України № 5107/з від 29 квітня 2011 року (а.с. 53, 57).

Однак, посилання представника відповідача на цю додаткову угоду в частині зупинення зобов'язань по оплаті наданих послуг з 20 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, судова колегія визнає неспроможними, оскільки відповідач не довів допустимими та належними доказами, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, факту її укладення.

Так факт укладання вказаної додаткової угоди заперечувався прокурором та представником Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської, що підтверджується відповідними листами від 19 лютого 2013 року, від 01 березня 2013 року (а.с. 85, 96).

Крім того, оригінал вказаної додаткової угоди для огляду відповідачем або іншою стороною суду надано не було, що у томі числі, унеможливлює її дослідження на предмет належності як доказу.

Крім того, судом також було прийнято до уваги те, що термін дії додаткової угоди значно менше, ніж період заборгованості відповідача, а також те, що окреме доручення, яке адресовано посадовим особам Міністерства оборони України, не може самостійно скасовувати чи змінювати договірні правовідносини між іншими особами.

Аналогічну позицію викладено в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2013 року у справі № 5002-20/4541-2012.

Таким чином, за відсутністю належних доказів в обґрунтування заперечень представника відповідача, судова колегія вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог прокурора.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір обраховується з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлюється станом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява подається до суду.

Враховуючи, що позовна заява прокурором була подана у 2012 році розмір мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру судового збору має визначатись відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік".

Таким чином, стягненню з відповідача у порядку статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає судовий збір в сумі 1609.50 грн..

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 16 травня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленка, 2а, оф. 3, м. Сімферополь, 95053; код ЄДРПОУ 30741489) на користь Міністерства оборони України в особі Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99049, код ЄДРПОУ 22992545) заборгованість в розмірі 8 712.49 грн..

3. Стягнути з приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленка, 2а, оф. 3, м. Сімферополь, 95053; код ЄДРПОУ 30741489) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1609.50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя підпис Радвановська Ю.А.

Судді підпис Чумаченко С.А.

підпис Колосова Г.Г.