Ухвала суду № 31203968, 14.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/702/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ДПІ у м. Чернігові ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ за квітень 2011 року при проведенні господарських операцій з TOB «Афінас-11», за червень, серпень, жовтень 2011 року при проведенні господарських операцій з ПП «Баварія-Ф», за січень 2012 року при проведенні господарських операцій з TOB «Металург-2010» відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 09 жовтня 2012 року № 1970/17/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 22 280, 00 грн., в тому числі за квітень 2011 року у сумі 496, 00 грн., за червень 2011 року у сумі 2 794, 00 грн., за серпень 2011 року у сумі 8 533, 00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 8 057, 00 грн., за січень 2012 року у сумі 2 400, 00 грн. в результаті формування податкового кредиту з підприємствами, з якими не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення рішення від 23 жовтня 2012 року № 0007131720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 27 028, 00 грн. (за основним платежем 22 280, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 748, 00 грн.).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до ДПС у Чернігівській області.

ДПС у Чернігівській області рішенням від 28 грудня 2012 року № 1999/Р/К-215: скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0007131720 в частині визначення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 1 509, 00 грн. (податок - 1 207, 00 грн., санкція - 302, 00 грн.), а скаргу позивача від 01 листопада 2012 року в цій частині задоволено; залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0007131720 - в іншій частині (всього 25 519, 00 грн., в тому числі податок - 21 073, 00 грн., санкція - 4 446, 00 грн.), а скаргу позивача від 01 листопада 2012 року в цій частині залишено без задоволення; зобов'язано ДПІ у м. Чернігові прийняти податкове повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємної значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту декларації по ПДВ за січень 2012 року на суму 1 207, 00 грн.

ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі акту перевірки та рішення ДПС у Чернігівській області від 28 грудня 2012 року № 1999/Р/10-215 про результати розгляду скарги прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 січня 2013 року № 0000191720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 25 519, 00 грн. (за основним платежем - 21 073, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 446, 00 грн.) та № 0000201720, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 207, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав взаємовідносини з:

- TOB «Афінас-11», що підтверджується рахунком-фактурою № 27/04-1 від 27 квітня 2011 року на суму з ПДВ 2 973, 60 грн., видатковою накладною № РН-040-001 від 27 квітня 2011 року на суму з ПДВ 2 973, 60 грн., податковою накладною від 27 квітня 2011 року № 63 на суму з ПДВ 2 973, 60 грн., довіреністю на отримання товару № 54 від 27 квітня 2011 року, а оплата проведена згідно платіжного доручення № 12 від 02 червня 2011 року на суму 2 973,60 грн.;

- ПП «Баварія-Ф», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, довіреностей на отримання товару, платіжних доручень.

- TOB «Металург-2010», що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0501 від 04 січня 2012 року на суму з ПДВ 14 400, 00 грн., видатковою накладною № 0401-4 від 04 січня 2012 року на суму з ПДВ 14 400, 00 грн., податковою накладною від 04 січня 2012 року № 39 на суму з ПДВ 14 400, 00 грн., довіреністю на отримання товару № 2 від 04 січня 2012 року, а оплата проведена згідно платіжного доручення № 21 від 30 січня 2012 року на суму 14 400, 00 грн.

В подальшому придбаний товар позивачем було реалізовано Комунальному підприємству «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, що підтверджується договорами про закупівлю товарів, договором поставки, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товару, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, а оплата підтверджується виписками по рахунку та відповідними платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 198.3 стаття 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 статті 14 ПК України - постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України - передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пп. 201.1, 201.6 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Крім того, статтею 20 Податкового кодексу України, передбачено, що органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни в структурі активів та зобов'язань сторони.

Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Зважаючи на викладене та прийнявши до уваги первинні документи та податкові накладні вказаних контрагентів позивача та включення сум ПДВ за ними до складу податкового кредиту, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено правомірність включення до складу податкового кредиту зазначених сум ПДВ.

Крім того, суд критично ставиться до посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС на акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 18 липня 2011 року № 2735/18-010/37363847 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Афінас-11» з питання правильності визначення суми ПДВ за березень-квітень 2011 року, акти ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від № 2070/23-306/31635757, від 22 грудня 2011 року № 2497/2330/31635757 та від 27 січня 2012 року № 130/23-30/31635757 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Баварія-Ф» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень, серпень-жовтень 2011 року та акт ДПІ у м. Черкаси від 18 квітня 2012 року № 160/22-207/37365818 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Металург-2010» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2012 року, зважаючи на наступне

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року позов ПП «Баварія Ф» до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Індустріальна МДПІ м. Харкова), про визнання дій незаконними задоволено. Визнано незаконними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова з проведення зустрічних звірок ПП «Баварія Ф» з контрагентами оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки № 2070/23-306/31635757 від 26 жовтня 2011 року та № 2497/23-30/31635757 від 22 грудня 2011 року та з визначення у вказаних актах відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Баварія Ф».

Також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року позов TOB «Афінас-11» до ДПІ у Київському районі м. Харкова, про визнання неправомірними дій та скасування рішення задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Афінас-11» на підставі наказу № 264 від 23 березня 2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Афінас-11». Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо складання акту від 18 липня 2011 року № 2735/18-010/3763847 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Афінас-11» з питання правильності визначення суми ПДВ за березень, квітень 2011 року. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 травня 2012 року касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2012 року повернуто скаржнику.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу, викладені ним в зазначеному акті перевірки, про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з його контрагентами, а тому, відповідно, протиправним є податкові повідомлення-рішення, що ґрунтуються на такому акті перевірки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.