Рішення № 31201670, 16.05.2013, Біловодський районний суд Луганської області

16.05.2013

Справа №408/181/13-ц

(2/408/87/13)

Категорія-30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року Біловодський районний суд Луганської області

у складі : судді Ткаченко О.Д.

секретаря Торби Т.Є.

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом гр.. ОСОБА_3 до гр. ОСОБА_4 про стягнення 1805,50 гривень матеріальної та 1000 гривень моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позовна заява подана 25.02.2013 року, прийнята в провадження судді Ткаченко О.Д. 09.04.2013 року, яка позивачем уточнена 18.04.2013 року, та позовні вимоги заявлені тільки до відповідача гр. ОСОБА_4. В позовній заяві, підтриманій в судовому засіданні, позивач та особа, яка надає йому правову допомогу, повністю підтримали позовні вимоги та вказали, що ухвалою Біловодського районного суду від 24 грудня 2012 року було закрито кримінальне провадження відносно гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_4 по обвинуваченню їх у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 року № 3680-VI. Відповідно ухвали, гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що вони грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненим групою осіб, , нехтуючи нормами моралі і моральності, порушуючи елементарні правила поведінки в суспільстві, безпричинно з хуліганських спонукань 09.06.2011 року приблизно першої години ночі відкрили двері автомобіля ВАЗ 2107 поблизу вулиці ім. Мічуріна в с. Шуліківка Біловодського району Луганської області, завдали приблизно 10 ударів в обличчя гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, витягнувши його силою з салону автомобіля, у результаті злочинних дій двох на той час неповнолітніх обвинувачених було спричинено згідно висновку судово- медичної експертизи № 76 від 19.10.2012 року тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забитої рани обличчя, підшкірних крововиливів лівого ока, які відносяться за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя.

За доводами позивача, викладених у позові, він перебував на стаціонарному лікуванні 21 день та витратив на придбання медикаментів 500 гривень, окрім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порвали його футболку вартістю 150 гривень. На харчування ним витрачено 747 гривень, за доставку позивача як потерпілого до лікарні було сплачено гр. ОСОБА_6 60 гривень за придбання бензину. Окрім того, мати позивача відвідувала його за час лікування в кількості 11 разів, витратила на поїздки 154 гривні, виходячи з вартості квитка в одну сторону 7 гривень, а в обидві 14 гривень за один раз. Всього було спричинено потерпілому матеріальної шкоди 3611 гривень, моральної шкоди 2000 гривень, витрати на судовий захист протягом кримінального провадження та розгляду цивільного позову склали 2000 гривень . Половину від цих сум йому сплачено гр. ОСОБА_5 , а інша частина відповідачем гр. ОСОБА_4 до цього часу не відшкодована, тому гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять суд стягнути 1/2 частину витрат з гр.ОСОБА_4, які складають в цілому 1805 гривень матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди, надавши оригінали білетів на поїздки гр. ОСОБА_3 до сина в лікарню, касові чеки на придбання продуктів харчування, історію хвороби з листами призначення медикаментів для лікування та касові чеки на придбання лікарських засобів, також довідку за підписом гр. ОСОБА_1 про те, що йому за надання юридичної допомоги у вигляді консультацій, підготовки скарги, позовної заяви для звернення до суду з питань «про стягнення спричиненого злочином матеріальної та моральної шкоди» та представлення інтересів клієнта в суді першої та апеляційної інстанції було проведена оплата послуг позивачем особі, що надає йому праву допомогу, у розмірі 2000 гривень.

Особа, яка надає правову допомогу відповідачу гр. ОСОБА_2Н позовні вимоги не визнав повністю та суду пояснив, що гр. ОСОБА_3 сам винний в тому, що відносно нього були вчинені хуліганські дії, тому требу вивчити матеріали, які є в документах досудового слідства та зберігаються там, щоб визначити наявність вини потерпілого, який спровокував стосовно себе хуліганські дії .

Вислухавши всіх учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав:

Вина відповідача у скоєнні злочинних дій разом з гр.. ОСОБА_5 підтверджена ухвалою суду про закриття справи (а.с.4), яка не була оскарженою і набрала чинності, тому суду не потрібно додатково доводити факт спричинення шкоди здоровю потерпілому та коло осіб, які причетні до злочину.

За Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачена також і компенсація витрат за рахунок другої сторони у випадку надання юридичної допомоги стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, яка в цілому не може перевищувати в даному випадку 50% мінімальної заробітної плати за надану позивачу праву допомогу у справі, з них (1147:2=573,50) 50% мінімальної заробітної плати може становити за складання позовної заяви, а до суми за складання та подання позовної заяви може додатково обчислюватися до 40 % розміру заробітної плати за годину роботи з представництва в суді особи, яка надає правову допомогу в суді, або це повинно скласти ще не більше 573,50 гривень, тобто всього витрати на правову допомогу можуть скласти суму 1147 гривень по цивільній справі (а.с.5), або з усіх виплачених коштів особі позивачем особі, яка надає йому правову допомогу.

Витрати на бензин 60 гривень суд вважає за реальні витрати, хоча і не надані докази по вартість бензину та його використання, також поїздки матері до неповнолітнього потерпілого від злочину - в сумі 154 гривні це також реальні витрати, бо позивач як потерпілий як неповнолітній потребував материнського спілкування, але ці суми повинні бути сплаченими солідарно обома (ОСОБА_4 та Місеєнко) боржниками, оскільки солідарні боржники залишаються зобовязаними перед позивачем доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі. Враховуючи, що гр. ОСОБА_5 сплатив частину суми спричиненої матеріальної шкоди в розмірі, як вказано в позові та підтверджено ОСОБА_3 і особою, яка надає йому правову допомогу, обраховуючи з заявленої до стягнення як 1/2 частину спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 1805 гривень, 50 копійок та 1000 моральної шкоди, а фактична сума на лікування за чеками для придбання медикаментів склала за підрахунками суду 339,94 гривні, бо витрати на харчування не можуть взятими до уваги, оскільки в історії хвороби не призначалася додаткове харчування, (окрім того, яким забезпечує хворих стаціонарний комунальний заклад охорони здоровя), то реальна матеріальна шкода, разом з наданням правової допомоги у справі, всього склала суму (60+154+339,94+1147) 1700,94 гривень як матеріальної шкоди - разом з витратами на правову допомогу, то ця шкода як матеріальна фактично вже повністю погашена солідарними боржником гр. ОСОБА_5.

За письмовим доказом в історії хвороби (медична карта хворого № 2074 від 10.06.2011 року , лікування 20 днів) не має відмітки про те, що позивач гр. ОСОБА_3 повинен був посилено харчуватися при отримання ним струсу головного мозку та підшкірними крововиливом в області лівого ока та забитої рани на обличчі( постанова про закриття справи стосовно двох осіб, а.с. 4, в додатку медична карта) , або ж що він якщо і харчувався за власні кошти, але за власним бажанням, оскільки він лікувався в комунальному лікувальному закладі загального типу , який фінансується за кошти місцевого бюджету і забезпечує необхідний рівень харчування за столом № 15(загальний стіл).

Суд також не може взяти до уваги доводи особи, яка надає правову допомогу відповідачу у справі гр. ОСОБА_2 та інші доводи про те, що позивач сам спровокував кримінальні дії проти нього, оскільки відповідач гр. ОСОБА_4 разом з гр. ОСОБА_5 визнали свою вину у скоєнні умисного злочину, передбаченому ст. 296 ч.2 КК України, тобто в безпричинному побитті за малозначним приводом гр. ОСОБА_7 в селі Шуліківка Біловодського району і від відповідальності саме ці дві особи були звільнені за їх згодою тільки у звязку з виданням акту держави, який звільняє осіб, які не досягли повноліття при скоєнні умисного злочину, від кримінальної відповідальності.

Вини потерпілого від злочину або іншої третьої особи відповідно ухвали про закриття справи як процесуального документа, який би свідчив про доведеність вини позивача чи ще іншої як третьої особи у скоєнні особами за статтею публічного обвинувачення не встановлено, тому відповідач беззастережно визнав себе винним разом з гр.ОСОБА_5 в скоєнні злочину не приватного обвинувачення, а публічного обвинувачення , а саме за безпричинними хуліганськими діями, кваліфікованими за ч.2 ст. 296 КК України, та з спричиненням тілесних ушкоджень позивачу у справі.

За сумою, що підлягає стягненню як моральна шкода в розмірі з врахуванням сплаченою суми ОСОБА_5 1000 гривень,( бо моральна шкода потерпілому безумовно була спричинена на суму не менше 2000 гривень), то вона частково вже погашена гр. ОСОБА_5 за рахунок різниці між сплаченою матеріальною шкодою (1805,50-1700,94=104,56) , то позов може бути задоволеним зі стягненням з відповідач моральної шкоди в розмірі (1000-104,56=895,44) 895,44 гривні та зі стягненням з відповідача судових витрат на рахунок держави у звязку зі звільненням позивача від їх оплати на час подання позову.

На основі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 88, 213-215, 294 ч.1 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», ст.ст.1167, 1177, 1190, 1191, 1193 ч.4 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача гр. ОСОБА_4 як з солідарного боржника 895,44 гривень моральної шкоди на користь позивача у справі за спричинену шкоду позивачу як потерпілому від злочину.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити у звязку з частковою компенсацією спричиненої шкоди потерпілому солідарним боржником.

Стягнути судовий збір в дохід державного бюджету (Біловодський район) з відповідача 229,40 гривень за задоволення позову про стягнення моральної шкоди та у звязку з пільгами позивача стосовно матеріальної шкоди додатково 229,40 гривень - на р/р 31219206700103, код 37336169, всього 458,80 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд 1-ї інстанції шляхом подачі в 10-денний строк скарги з дня його проголошення.

Суддя:О.Д.Ткаченко