Постанова № 31201097, 15.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа № 5027/1331-б/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Плотніцький Б.Д.

розглянув апеляційну скаргу Управління ПФУ в Сторожинецькому районі

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.03.2013р.

у справі № 5027/1331-б/2011

за заявою Сторожинецького державного комунального малого підприємства «Міська тепломережа», м.Сторожинець

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника - не з»явився

від боржника - не з»явився

арбітражний керуючий - не з»явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.03.2013р. у справі № 5027/1331-б/2011 (суддя Бутирський А.А.) про банкрутство Сторожинецького державного комунального малого підприємства «Міська тепломережа», м.Сторожинець відмовлено Управлінню ПФУ в Сторожинецькому районі у визнанні поточних вимог до боржника в сумі 6519,82 грн. недоїмки

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - Управління ПФУ в Сторожинецькому районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в процесі своєї діяльності боржник наростив заборгованість по платежах до Пенсійного фонду за період з вересня по жовтень 2012 року на загальну суму 6519,82 грн., дані вимоги підтверджуються звітами банкрута та пов»язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою від 28.11.2011 року порушено провадження у справі за заявою СДКМП "Міська тепломережа" м.Сторожинець про власне банкрутство у зв'язку з неможливістю задоволення вимог всіх кредиторів.

Ухвалою від 12.12.2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Комерзана З.Д.

У газеті "Голос України" № 5 від 13.01.2012 року розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 25.04.2012 року СДКМП "Міська тепломережа" м.Сторожинець визнано банкрутом, ліквідатором призначено Комерзана З.Д., строк ліквідаційної процедури встановлено до 25.10.2012 року.

Ухвалою від 07.11.2012 року строк ліквідаційної процедури продовжено до 25.04.2013 року.

08.02.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до суду із заявою про визнання поточних кредиторських вимог до боржника у сумі 6519,82 грн. недоїмки по єдиному внеску за вересень-жовтень 2012 року.

Відповідно до наслідків визнання боржника банкрутом, визначених, зокрема приписами ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Отже, виходячи з приписів вказаних норм Закону про банкрутство та враховуючи також норми пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 цього ж закону, законодавцем встановлена заборона, зокрема, на нарахування боржнику податків і зборів (обов'язкових платежів) після визнання його банкрутом, а отже у нього у зв'язку із визнанням банкрутом не виникає жодних зобов'язань (у тому числі з нарахування та сплати єдиного внеску), за виключенням тих, що безпосередньо пов'язані із реалізацією та здійсненням ліквідаційної процедури боржника, зокрема, пов'язаних з утриманням і збереженням майнових активів банкрута.

Згідно пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії вважаються:

- витрати на оплату державного мита;

- витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

- витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

- витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

- витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

За приписами п .9 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура" цього Закону.

Положення п.1 ст. 25 Закону про банкрутство передбачає, що з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, у зв'язку із чим кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці, саме з метою оплати праці працівників, з вказаного часу припиняє своє формування.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування єдиного внеску в сумі 6519,82 грн. відбулося під час ліквідаційної процедури, що не передбачено Законом про банкрутство.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.03.2013р. у справі № 5027/1331-б/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Повний текст постанови складено « 15» травня 2013р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Плотніцький Б.Д.