Рішення № 31200983, 09.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.13 Справа№ 914/939/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Савченко Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача: Комунального підприємства "Туристичний комплекс "Дрогобич", м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 308443,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мелько Л.М.- представник

від відповідача: Проць О.Р. - представник

Права та обов"язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз"яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради до Комунального підприємства "Туристичний комплекс Дрогобич" про стягнення 140963,87 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 140963,87 грн. пені, 8085,58 грн. інфляційних витрат, та 2229, 83 грн. трьох процентів річних.

Позов обґрунтовано тим, що 10.06.2009року між КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради та КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» укладено договір №32 про постачання теплової енергії. На виконання умов договору позивачем надано відповідачу теплову енергію в період з березня 2010року по березень 2011року, за яку відповідач розрахувався частково. Станом на 01.02.2013року заборгованість відповідача становить 149063,87грн. у зв»язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Крім того, позивачем на підставі п.7.2.3 договору №32 від 10.06.2009року, заявлена до стягнення пеня в сумі 149063,87грн. На підставі ст.625 ЦК України, позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 8085,58грн. та 3% річних в сумі 2229,83грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.03.2013року. В судовому засіданні 26.03.2013р. з метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення можливості надання доказів по справі було оголошено перерву до 09.04.2013р.

26.03.2013року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх. №8637/13), про виправлення описки в позовній заяві щодо суми заборгованості. У вказаному клопотанні представник позивача зазначає, що у позовній заяві було здійснено описку в сумі заборгованості, зокрема у вступній та мотивувальній (прохальній) частинах, згідно з розрахунком заборгованість з основного боргу фактично складає 149 063,87 грн., а не 140963,87 грн., а також щодо стягнення пені у мотивувальній частині зазначено 140963, 87 грн. замість 149063, 87 грн. Враховуючи вищенаведене, представник позивача просить суд врахувати те, що позивачем у позовній заяві вірно визначено ціну позову в загальній сумі 308443,15грн. та те, що оплату судового збору було здійснено з урахуванням заборгованості, яка складає ціну позову та міститься в розрахунку, про що також між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків на суму заборгованості з основного боргу в розмірі 149063,87 грн. Копію даного клопотання в судовому засіданні позивачем надано представнику відповідача, який проти виправлення описки допущеної в позовній заяві не заперечив, про що письмово зазначив на поданому клопотанні.

09.04.2013 року представник позивача в судове засідання з"явився, подав клопотання від 09.04.2013року (вх.№11522/13) в якому відмовляється в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 137935,30грн., та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 11128,57грн. , в іншій частині представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задоволити. Окрім того, позивачем подано клопотання за №547 від 08.04.2013року (вх.№11357 від 09.04.2013року) про долучення до матеріалів справи відомостей споживання теплової енергії. Вказане клопотання судом задоволено, подані документи долучено до матеріалів справи.

Відповідно ст.22 ГПК України, позивачу надано право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Згідно з ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Згідно із довіреністю від 19.03.2013року за №01/453 виданою позивачем, представнику Мелько Л.І. надано право часткової або повної відмови від позовних вимог. Також, судом роз»яснено представникам сторін наслідки відмови від позову в частині пені в сумі 137935,30грн. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 137935,30грн. не суперечать законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак відмову позивача від позову в цій частині належить прийняти. Відтак, спір розглядається із врахуванням заяви позивача про виправлення описки, яка не змінює ні предмета позову, що відображений в ціні позову та долученому до позовної заяви розрахунку позовних вимог, ні підстав заявлених позовних та із врахуванням поданої позивачем та прийнятої судом відмови в частині позовних вимог щодо стягнення пені.

Представник відповідача в судове засідання 09.04.2013року з»явився, подав клопотання, що зареєстроване канцелярією суду 09.04.2013року за №11520/13, в якому визнає суму основного боргу в розмірі 149063,87грн. та пеню в сумі 11128,57грн. Крім того, представник позивача в судовому засіданні повідомив про те, що не заперечує проти заявлених до стягнення сум втрат від інфляції та 3% річних.

Розглянувши документи і матеріали, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін та сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

10 червня 2009 року між Комунальним підприємством "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Туристичний комплекс Дрогобич" (споживач), укладено договір №32 про постачання теплової енергії. Відповідно п.1 договору №32 від 10.06.2009року, енергопостачальна організація зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію в обсягах, що передбачені проектними тепловими навантаженнями даної будівлі чи споруди з врахуванням кількості споживачів гарячої води, а споживач зобов'язується оплачувати за спожиту теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, що зазначені в цьому договорі.

Згідно до п.2.1 договору №32 від 10.06.2009року теплова енергія постачається споживачу в обсягах, що вказані в додатку №1 до цього договору для потреб: - опалення та вентиляції - цілодобово в період опалювального сезону, початок і закінчення якого визначають місцеві органи самоврядування; - гарячого водопостачання - цілодобово (в період опалювального сезону) в разі влаштування в споживача ІТП, або згідно з розпорядженнями, що погоджені з енергопостачальною організацією (в разі відсутності ІТП).

Пунктом 2.2 вищевказаного договору про постачання теплової енергії передбачено, що подача теплоносія споживачеві проводиться після складання останнім, за результатами спільного обстеження з енергопостачальною організацією, щорічного акту-допуску (до 30 вересня), щодо готовності внутрішніх систем опалення (ремонт, промивання, гідровипробування), належного стану будівельних конструкцій та теплової ізоляції трубопроводів системи опалення на горищах та в підвальних приміщеннях і стану вузлів управління та обліку теплової енергії, згідно з вимогами «Правил технічної експлуатації системи теплопостачання комунальної енергетики». Форму акту розробляє Енергопостачальна організація.

За умовами п.5.1 Договору № 32 від 10.06.2009 року облік спожитої теплової енергії проводиться за приладами обліку (лічильниками теплової енергії чи води); розрахунковим способом згідно з Додатком №1; за приладами обліку та розрахунковим способом. В силу п.5.2 цього Договору влаштування приладів обліку теплової енергії проводиться на межі балансової належності теплових мереж споживача та енергопостачальної організації згідно з Додатком № 2. В разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності до обсягів спожитої теплової енергії, що визначена за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на ділянках тепломережі, що є на балансі споживача ) від межі балансової належності до місця встановлення приладу обліку) згідно з Додатком №1.

Відповідно до п.п. 6.2 - 6.5 Договору №32 про постачання теплової енергії від 10.06.2009 року розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач здійснює оплату наданих послуг з теплопостачанням шляхом перерахування коштів на банківський рахунок енергопостачальної організації за поточний місяць до 5-го числа наступного календарного місяця. Оплата послуг споживачем здійснюються помісячно згідно з виставлених рахунків. При зміні тарифів на теплопостачання енергопостачальна організація направляє споживачу новий Додаток №3, що враховує нові тарифи та час вступу їх в дію. У випадку надання послуг з теплопостачання в неповному обсязі, або в разі нанесення збитків споживачем енергопостачальній організації, внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань згідно даного договору, енергопостачальна організація направляє споживачу рахунок, згідно з яким проводиться оплата в поточному місяці. У випадку обліку спожитої теплової енергії або гарячої води по лічильнику,оплата за надані послуги проводиться споживачем до 5-го числа наступного за поточним місяцем, згідно до «Відомості обліку спожитої теплової енергії»,яка складається щомісячно представниками сторін з ініціативи споживача до 20-го числа поточного місяця.

Згідно з Додатком №3 до Договору №32 від 10.06.2009р. "Оплата за надані послуги" тариф на теплопостачання встановлюється у сумі 691, 71 грн. за 1 Гкал.

На виконання умов договору №32 про поставку теплової енергії від 10.06.2009року, позивачем проведено подачу теплової енергії, що зокрема підтверджується актами пуску теплоносія від 17.10.2009року та від 23.12.2010рок, які підписані двома сторонами та скріплені їх печатками, відомостями споживання теплової енергії по житловому будинку КП»Туристичний комплекс Дрогобич» за періоди з лютого 2010р.- по лютий 2011р, рахунками на оплату наданих послуг, проведеними розрахунками, які долучені до матеріалів справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за період з березня 2010року по березень 2011року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 164063,87грн., зокрема: в березні 2010року на суму 37985,88грн.; в квітні 2010року на суму 6771,85грн.; в грудні 2010року на суму 13951,79грн.; в січні 2011року на суму 28858,14грн.; в лютому 2011року на суму 59528,56грн.; та в березні 2011року на суму 16967,65грн. На оплату поставленої теплоенергії позивачем були виставлені відповідачу рахунки, а саме: рахунок №1902 від 19.03.2010р на оплату теплоенергії за березень 2010р. на суму 37985,88грн.; рахунок №2082 від 20.04.2010р. на оплату теплоенергії за квітень 2010р. на суму 6771,85грн.; рахунок №2649 від 31.12.2010р на оплату теплоенергії за грудень 2010р. на суму 13951,79грн.; рахунок №59 від 20.01.2011р на оплату теплоенергії за січень 2011р. на суму 28858,14грн.; рахунок №308 від 24.02.2011р на оплату теплоенергії за лютий 2011р. на суму 59528,56грн.; рахунок №410 від 21.03.2011р на оплату теплоенергії за березень 2011р. на суму 16967,65грн. Копії вищевказаних рахунків додані до матеріалів справи.

Взяті на себе зобов»язання по оплаті поставленої теплоенергії в період з березня 2010року по березень 2011року включно, відповідач виконав частково, сплативши позивачу 15000,00грн., що підтверджується поданими суду платіжними дорученнями, а саме: п/д №68 від 02.03.2010року на суму 3000,00грн.; п/д №103 від 01.04.2010року на суму 2000,00грн., п/д №39 від 31.01.2011року на суму 5000,00грн.; п/д №63 від 24.02.2011року на суму 5000,00грн. Відтак, неоплаченою залишилась поставлена відповідачу теплоенергія в сумі 149063,87грн. (164063,87 - 15000,00), що підтверджується підписаним двома сторонами та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків.

13.08.2012року між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання , згідно до п.1 вказаного договору про реструктуризацію заборгованості, енергопостачальна організація надає споживачеві розтермінування у погашенні заборгованості з оплати за подачу теплової енергії, що утворилася з 01.03.2010року по 01.08.2012року та становить 149063,87грн. на шість місяців, а саме: з 01.09.2012року по 28.02.2013р. із розрахунку щомісячної оплати: протягом вересня 2012 - січня 2013року щомісячно по 24843,98грн., а в лютому 2013року - 24843,97грн.

Станом на день прийняття рішення , відповідач доказів оплати заборгованості не представив, борг в сумі 149063,87грн. визнав повністю.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п.7.2.3 Договору № 32 від 10.09.2009р. підставно позивачем нараховано пеню в сумі 11128,57грн. та відповідно до ст.625 ЦК України нараховано втрати від інфляції в сумі 8085,58грн. та 3% річних в сумі 2229,83грн.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач навдених доводів не спростував, доказів оплати боргу не представив, заборгованість визнав.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині 149063,87грн. основного боргу, 11128,57грн. пені, 8085,58грн. втрат від інфляції та 2229,83грн. 3% річних є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині стягнення пені в розмірі 137935,30грн. відповідно до вимог п.4.ч.1ст.80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, у зв»язку із відмовою позивача.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Туристичний комплекс Дрогобич" (82109 Львівська область, м. Дрогобич, майдан Шевченка 1, код ЄДРПОУ 36527548) на користь Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 1А, код ЄДРПОУ 05445563) 149063,87грн. основного боргу, 11128,57грн. пені, 8085,58грн. втрат від інфляції та 2229,83грн - 3% річних, та 3410,15грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В частині стягнення пені в сумі 137935,30грн. провадження у справі припинити.

Суддя Іванчук С.В.

Повний текст рішення оформлено 11.04.2013року.