Рішення № 31200940, 14.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/11/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.13 Справа № 908/1014/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до Вільнянського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам'яне, вул. Зелена, 34)

про стягнення 16 948 грн. 25 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Ткаченко М.В., дов. № 306 від 20.12.2012р.

Від відповідача: Демченко Т.І., дов. № 3/114 від 09.04.2013р.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Вільнянського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про стягнення 16 540 грн. 40 коп. основного боргу, 46 грн. 77 коп. індексу інфляції, 173 грн. 43 коп. пені, 187 грн. 65 коп. 3 % річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справ між суддями від 22.03.2013р., справу 908/1014/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 25.03.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1014/13, присвоєно справі номер провадження 27/11/13 та призначено судове засідання на 17.04.2013р.

Ухвалою суду від 17.04.2013р. розгляд справи відкладався на 14.05.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору та неявкою у судове засідання уповноважених представників сторін.

14.05.2013р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 16 540 грн. 40 коп. основного боргу, 46 грн. 77 коп. індексу інфляції, 173 грн. 43 коп. пені, 187 грн. 65 коп. 3 % річних.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав, про що свідчить письмовий відзив, надісланий на адресу суду 08.05.2013р. (приєднаний до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» № 8 від 14.06.2011р. перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» та затверджено статут ПАТ «Укртелеком».

Згідно з п. 1.2. Статуту, товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Господарським судом встановлено, що 01.07.2005р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (підприємство зв'язку) та Вільнянським слідчим ізолятором управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (споживач) укладено договір № 50006642 про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до розділу 1 договору підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п. 2.1.1 договору підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Відповідно до п. 4.3 договору споживач повинен своєчасно сплачувати надані послуги.

В порушення умов договору, за період з жовтня 2011р. по січень 2013р. позивачем була нарахована сума за використані телекомунікаційні послуги в розмірі 21 193 грн. 08 коп.

Відповідач з жовтня 2011р. по травень 2012р. частково сплатив абонементну плату в розмірі 4 652 грн. 68 коп., в результаті чого за період з жовтня 2011р. по січень 2013р. включно утворилась заборгованість за надані послуги електрозв'язку у розмірі 16 540 грн. 40 коп.

Отже, відповідач не дотримується вимог Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, ухиляється від оплати вартості наданих позивачем телекомунікаційних послуг, не виконує договірні зобов'язання, що є відповідно до статті 218 Господарського Кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг електрозв'язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за надані телекомунікаційні послуги від 05.04.2013р, який узгоджений, підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

З урахуванням наведеного та враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Вільнянського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про стягнення 16 540 грн. 40 коп. основного боргу за період жовтня 2011р. по січень 2013р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 173 грн. 43 коп. пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після разрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до договору пеня у розмірі 173 грн. 43 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 46 грн. 77 коп. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 187 грн. 65 коп.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та індекс інфляції.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання зобов'язань за договором підряду належним чином відповідач не довів.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 46 грн. 77 коп. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 187 грн. 65 коп., заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 14.05.2013року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" до Вільнянського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Вільнянського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам'яне, вул. Зелена, 34, код ЄДРПОУ 14319099) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р 26002364 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Запоріжжя, МФО 313827) 16 540 (шістнадцять тисяч п'ятсот сорок) грн. 40 коп. основного боргу, 46 (сорок шість) грн. 77 коп. індексу інфляції, 173 (сто сімдесят три) грн. 43 коп. пені, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 65 коп. 3 % річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 15.05.2013р.