Вирок № 31198396, 16.05.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справи № 263/3539/13-к

Провадження № 1-кп/263/148/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Конівченко Ю.А.

з участю прокурора Івченко Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ПАТ КБ «ПриватБанк» Слотвинського В.В., представника потерпілого ПАТ «ДельтаБанк» Новосельцева О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013050290000007 від 4.01.2013 року, відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, що обвинувачується за ч.1 ст.358, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

В кінці травня 2012 року, в денний час, ОСОБА_1, знаходячись біля автозаправочної станції «Маршал», розташованої по вул. Карпинського в Жовтневому районі м. Маріуполя, на землі знайшов паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 30.08.2003 року та ІПН № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2. Після чого, в кінці травня 2012 року, в денний час, знаходячись за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2 в Жовтневому районі м.Маріуполя, діючи умисно, з метою подальшого використання у власних цілях, підробив офіційний документ - паспорт громадянина України, який видається та посвідчується державним органом України та надає права, а саме вклеїв в паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 30.08.2003 року на ім'я ОСОБА_2 фотокартку зі своїм зображенням із свого паспорту, та в період з 28.05.2012 року по 02.07.2012 року, з використанням вищевказаного підробленого паспорту, заволодів грошима ПАТ «Дельта Банк», ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2

28 травня 2012 року ОСОБА_1, в денний час, знаходячись в приміщенні відділення №11 ПАТ КБ «ПриватБанк», за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, пр.Леніна, 19«а», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, надавши підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_2, серія НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 30.08.2003 року та ІПН НОМЕР_1, отримав з кредитного рахунку, оформленого на ім'я останнього, гроші, які належать ПАТ КБ «ПриватБанк», в сумі 4600,00 грн. чим заподіяв матеріальну шкоду вказаній установі.

Він же, 30 травня 2012 року, в денний час, знаходячись в приміщенні магазину «Комфі» за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Купріна, 2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, надавши співробітнику ПАТ «Дельта Банк» вищезазначений підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_2, отримав кредит - гроші в сумі 6547,06 грн. для придбання товару, заключив при цьому з ПАТ «Дельта Банк» кредитний договір №010-04300-300512 від 30.05.2012 року, причинив тим самим даній установі матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 2 червня 2012 року, в денний час, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні відділення ПАТ «Дельта Банк», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, пр.Металургів, 68, надав співробітнику банку вищезазначений підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_2, внаслідок чого отримав дублікат пластикової карти та ПІН-код до неї до рахунку, оформленого на ім'я останнього, тим самим отримавши вільний доступ до майна ОСОБА_2, після чого, того ж дня, за допомогою дубліката карти, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, таємно викрав чуже майно - гроші, які належать ОСОБА_2, а саме, з використанням декількох терміналів, які розташовані в м.Маріуполі, зняв гроші з рахунку останнього в загальній сумі 4595,50 грн., чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому.

9 червня 2012 ОСОБА_1, в денний час, знаходячись в приміщенні відділення №6 ПАТ «Перший Український міжнародний банк», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, пр.Леніна, 149, надав співробітнику банку вищезазначений підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_2, внаслідок чого отримав доступ до майна ОСОБА_2, після чого, діючи умисно, з корисних мотивів, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме отримав з рахунку ОСОБА_2 гроші в сумі 2721,00 грн., чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на зазначену суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав цивільні позови, пред'явлені потерпілими, свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, та пояснив, що дійсно скоїв кримінальні правопорушення при зазначених обставинах. Щиро розкаявся у скоєному.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією та надає права, з метою використання;

- за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);

- за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно;

- за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення невеликої та середньої тяжкості.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, а також те, що обвинувачений вибачився перед потерпілими, які не наполягали на призначенні ОСОБА_1 покарання, пов'язаного з позбавленням волі.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, а тому суд визнає цю обставину такою, що пом'якшує покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, має місце проживання, характеризується позитивно за місцем проживання, тому суд призначає покарання в межах санкції статей Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

До обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілими пред'явлені цивільні позови : ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 4784,39 грн.; ПАТ «ДельтаБанк» про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 7797,33 грн.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, що спричинила її.

Таким чином, з урахуванням визнання позовів обвинуваченим, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «ДельтаБанк» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Потерпілим ОСОБА_2 пред'явлений цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченого на відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та матеріальних збитків - 7730 грн.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, що спричинила її.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням визнання позову ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_1, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат, пов'язаних з залученням експерта, суд виходить з такого.

Згідно ст. 122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Експертам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.

Згідно з матеріалів кримінального провадження, в справі є процесуальні витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про судову експертизу», проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Як вбачається з висновку експертизи, вона у справі була проведена експертом НДЕКЦ Головного управління МВС України в Донецькій області.

Відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 782,40 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.185, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.1 ст.358 КК України - один рік обмеження волі;

- за ч.1 ст.190 КК України - два роки обмеження волі;

- за ч.2 ст.190 КК України - два роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України - три роки позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Звільнити ОСОБА_1, відповідно до ст.75 КК України, від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши два роки, шість місяців іспитового строку, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання.

Відповідно до ст.76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р 29098829000000 в ПАТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) завдану матеріальну шкоду у розмірі 4784,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» (р/р 26004002005623, ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) заборгованість по кредитному договору у розмірі 7797,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, завдану матеріальну шкоду у розмірі 7730 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000 грн., всього 12730 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 782,40 грн.

Речові докази, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження: заяву на видачу готівки від 28.05.2012 року, вилучену в ПАТ КБ «ПриватБанк»; заяву на видачу готівки від 7.07.2012 року вилучену в ПАТ «ПУМБ»; заяву на заміну платіжної картки від 1.06.2012 року, дві копії паспорту «НОМЕР_3, кредитний договір №010-04300-300512 від 30.05.2012 року з додатком, таблицю орієнтованих щомісячних платежів та подорожчання, акт перевірки наявності, стану, умов використання предмету застави, анкету позичальника, видаткову накладну від 30.05.2012 року, дозвіл фізичної особи, видатковий касовий ордер №255 від 31.05.2012 року, вилучені в ПАТ «ДельтаБанк»; залоговий білет №5688 від 31.05.2012 року, договір суди №5688 від 31.05.2012 року, договір застави майна з передачею майна заставодержателя №5688 від 31.05.2012 року, вилучені в ломбарді «Офтех Застава» - зберігати у кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Папаценко П.І.