Ухвала суду № 31198030, 14.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р.Справа № 820/157/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 820/157/13-а

за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, та просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000590040 від 19.09.2012 року, № 0000600040 від 19.09.2012 року, № 0000610040 від 19.09.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі №820/157/13-а вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС № 0000590040 від 19.09.2012 року, № 0000600040 від 19.09.2012 року, № 0000610040 від 19.09.2012 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі №820/157/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі №820/157/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196 та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача "Про результати документальної невиїзної перевірки Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", код ЄДРПОУ 01056362, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за 2010 рік та 2011 рік, та податку на додану вартість за період вересень 2010 - жовтень 2011 року при правових відносинах з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод"(код 36988615), ТОВ "Світенергопром" (код 33203536)" № 356/40-028/01056362 від 30.08.2012 року, в якому зроблені висновки про порушення вимог чинного законодавства, а саме:

- п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., завищено суму від'ємного значення ПДВ на 20509,51 грн. та суму позитивного значення ПДВ 3400,00 грн. по операціях з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 23909,51 грн., у т.ч.: за жовтень 2010 року - 936,18 грн. та позитивне значення 3400,00 грн., що вплинуло на розмір суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року всього на суму 4336,18 грн., за грудень 2010 року - 14133,33 грн.;

- п.п. 200.1 та п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2010 року на 5440,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі за січень 2011 року на 5440,00 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., занижено позитивне значення на суму 6660,00 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод", що призвело до заниження грошового зобов'язання до сплати на суму 6660,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року, занижено позитивне значення на суму 7488,00 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Світенергопром", що призвело до заниження грошового зобов'язання до сплати на суму 7488,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року;

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., завищено валові витрати за 2010 рік на 119547,55 грн., 1 квартал 2011 року на 33000,00 грн. по операціям з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 38136,89 грн., в т.ч. по періодах: за 2010 рік (4 квартал 2010 року) на суму 29886,89 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 8250,00 грн.

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р., завищено валові витрати за 2-4 квартали 2011 року 46800,00 грн. по операціям з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод", з ТОВ "Світенергопром", що призвело до заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 9360,0 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС за результатами аналізу правовідносин позивача з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" за перевіряємий період.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (у якості Покупця) та ТОВ "Компанія "Зім-Електрод" (у якості Постачальника) було укладено договір поставки № 284П- ЦВСВ (ВМТЗ-10.300)ю від 25.08.2010 року, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар - електроди АНО-21 ф 3-4мм, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату. Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору. Термін дії договору до 31.12.2010 року (том 1 а.с. 99-103).

Згідно Специфікації №1 до вказаного Договору сума договору складає 99250,04 грн., в тому числі ПДВ -16541,67 грн. (том 1 а.с. 104).

На виконання умов Договору суду були надані:

- видаткова накладна № РН-0000018 від 09.09.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000018 від 09.09.2010р., приходний ордер № 3894 від 09.09.2010р. податкова накладна №18 від 09.09.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 228990;

- видаткова накладна № РН-0000021 від 21.09.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000019 від 21.09.2010р., приходний ордер № 4213 від 21.09.2010р., податкова накладна № 19 від 21.09.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133009;

- видаткова накладна № РН-0000020 від 24.09.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000020 від 24.09.2010р., приходний ордер № 4284 від 27.09.2010р., податкова накладна № 20 від 24.09.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133021;

- видаткова накладна № РН-0000022 від 04.10.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000022 від 04.10.2010р., приходний ордер № 4441 від 04.10.2010р., податкова накладна № 22 від 04.10.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133048;

- видаткова накладна № РН-0000024 від 25.10.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000023 від 25.10.2010р., приходний ордер № 4948 від 25.10.2010р., податкова накладна № 23 від 25.10.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133118;

- видаткова накладна № РН-0000025 від 02.11.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000024 від 02.11.2010р., приходний ордер № 5342 від 02.11.2010р., податкова накладна № 24 від 02.11.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133151;

- видаткова накладна № РН-0000026 від 02.11.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000026 від 02.11.2010р., приходний ордер № 5169 від 02.10.2010р., податкова накладна №25 від 02.11.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля №133151;

- видаткова накладна № РН-0000028 від 08.11.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000027 від 08.11.2010р., приходний ордер № 5278 від 08.11.2010р, податкова накладна № 27 від 08.11.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133168;

- видаткова накладна № РН-0000035 від 24.12.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000035 від 24.12.2010р., приходний ордер № 6470 від 24.12.2010р., податкова накладна № 35 від 24.12.2010р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133371 (том 1 а.с. 105-148).

Розрахунки проводились у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 5714 від 01.09.2010р., № 5786 від 03.09.2010р., № 6199 від 10.09.2010р., № 6782 від 06.10.2010р., № 6905 від 07.10.2010р., № 7053 від 08.10.2010р., № 7894 від 29.10.2010р., № 8100 від 04.11.2010р., № 8513 від 11.11.2010р., № 8570 від 12.11.2010р., № 9006 від 30.11.2010р., № 445 від 24.01.2011р. (том 1 а.с. 149-159).

Також, між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (у якості Покупця) та ТОВ "Компанія "Зім-Електрод" (у якості Постачальника) було укладено договір поставки № 86П-ЦВСВ (ВМТЗ-11.68)ю від 11.02.2011 року, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар - електроди АНО-21 ф 4мм, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату. Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору. Термін дії договору до 31.12.2011 року (том 1 а.с. 160-164).

Згідно Специфікації №1 до вказаного Договору сума договору складає 99900,00 грн., в тому числі ПДВ -16650,00 грн. (том 1 а.с. 165)

На виконання умов Договору суду були надані:

- видаткова накладна № РН-0000005 від 18.03.2011р., рахунок-фактура № СФ-0000006 від 18.03.2011р., приходний ордер № 1208 від 18.03.2011р., податкова накладна № 5 від 18.03.2011р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133690;

- видаткова накладна № РН-0000006 від 28.03.2011р., рахунок-фактура № РН-0000007 від 28.03.2011р., приходний ордер № 1332 від 28.03.2011р., податкова накладна № 6 від 28.03.2011р., в підтвердження транспортування, надано подорожній лист вантажного автомобіля № 133725 (том 1 а.с. 166-175).

Розрахунки проводилися проводились у безготівковій формі, що підтверджується копією платіжного доручення № 2293 від 01.04.2011р. (том 1 а.с.176).

В підтвердження транспортування, позивачем надано до суду копії свідоцтв на реєстрацію транспортних засобів, які здійснювали доставку товару, а саме на автомобіль ЗИЛ 5301 дер. номер 07095ХА, ІУЕСО дер. номер АХ4685ВО, КАМАЗ 5320 дер. номер 34814ХА, ГАЗ 2705 дер. номер 24160ХА, ГАЗ 2705 дер. номер 32244ХА (том 1 а.с. 202-204).

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (у якості Покупця) та ТОВ "Світенергопром" (у якості Постачальника) було укладено договір поставки № 538П-ЦВСВ (ВМТП-11.532)ю від 18.10.2011 року, згідно якого Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцю товари - діоксид вуглецю та кисень технічний, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити ці товари. Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору. Термін дії договору до 30.12.2011 року (том 1 а.с. 205-210).

Вказаний договір укладений згідно Закону України "Про державні закупівлі", на підставі Протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів № 327 від 21.09.2011 року (том 1 а.с. 212-214).

Згідно Специфікації №1 до вказаного Договору сума договору складає 2168460,00 грн., в тому числі ПДВ -361410,00 грн. (том 1 а.с. 211).

На виконання умов Договору суду були надані:

- видаткова накладна № 34/10 від 20.10.2011р., рахунок-фактура № РФ-00315 від 19.10.2011р., приходний ордер № 5628 від 20.10.2011р., податкова накладна № 34 від 20.10.2011р.;

- видаткова накладна № 41/10 від 25.10.2011р., рахунок-фактура № РФ-00321 від 25.10.2011р., приходний ордер № 5740 від 25.10.2011р., податкова накладна № 40 від 25.10.2011р. (том 2 а.с. 50-57).

Щодо підтвердження транспортування/доставки діоксину вуглецю(вуглекислоти), то згідно п. п. 5.2 та 5.3 договору № 538П-ЦВСВ (ВМТП-11.532)ю від 18.10.2011 року, Постачальник ТОВ "Світенергопром", здійснює поставку товару власним транспортом та за свій рахунок, а місцем поставки є адреса ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (вул. Леніна, 5, смт Панютине, м. Лозова, Харківська обл.).

В підтвердження того, що ТОВ "Світенергопром" поставило товар ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", згідно вищевказаного договору, позивачем надано витяг з "Журналу реєстрації в'їзду-виїзду стороннього автотранспорту", в якому зафіксовано, що на територію ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" 20.102011 року та 25.10.2011 року в'їжджав та виїжджав транспорт від ТОВ "Світенергопром", який привозив "углекислоту" за накладними № 34/10 та № 41/10.

Розрахунки між "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "Світенергопром" проводилися у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень № 8844 від 21.10.2011р. та № 8845 від 21.10.2011р. (том 2 а.с. 63-64).

Також, позивачем надано докази використання у господарській діяльності придбаних у ТОВ "Компанія "Зім-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" товарів.

Отже позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром".

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 283/97-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, у відповідності до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідні положення містить Податковий кодекс України. Склад витрат та порядок їх визнання встановлений ст. 138 Податкового кодексу України, зокрема, у п.п. 138.1.1 п.138.1 вказаної норми передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем надані належним чином складені документи визначені ч. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР для підтвердження валових витрат підприємства та докази використання придбаних товарів у господарській діяльності підприємства.

Отже висновок відповідача про неправомірність включення ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до складу валових витрат коштів сплачених за правовідносинами з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів не використання у господарській діяльності позивача придбаних у ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" товарів.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг, на підставі виданих ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за перевіряємий період.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР), підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6.).

Відповідно до матеріалів справи, ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" виконало вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром", які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видало ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів від ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром".

Аналогічні положення містить Податковий кодекс України. Зокрема, відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Посилання відповідача нанікчемність (недійсність) правочинів вчинених ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" не може вважатись обгрунтованим.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром".

Стосовно посилання відповідача на порушення ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" цивільного та податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами ніж позивач у справі, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, ймовірне порушення ТОВ "Компанія "ЗІМ-Електрод" та ТОВ "Світенергопром" податкового законодавства під час здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит та валові витрати ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів".

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 820/157/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.