Ухвала суду № 31197681, 14.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року справа №812/299/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Губської Л. В., Казначеєва Е. Г., секретар судового засідання Братченко О. В., за участі представників позивача Погребняк Д. Є. за дов., відповідача Некрасенко Т. Є. за дов., за відсутності третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, до якої приєдналося Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області, на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі № 812/299/13-а (суддя Кисельова Є. О.) за позовом публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправними дій та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю» 10 січня 2013 року звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, уточненим 23 січня 2013 року (т. 1 арк. спр. 4-9, т. 2 арк. спр. 25), до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправними дій Стахановської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування, сплати до бюджету податку на додану вартість з жовтня 2009 року по грудень 2010 року, визнане протиправним податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 19 грудня 2012 року № 0001351600.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року (т. 25 арк. спр. 8-11) позов ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» задоволено частково. Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ від 19 грудня 2012 року № 0001351600.

Стахановська ОДПІ не погодилася з прийнятим судовим рішенням та подала апеляційну скаргу (т. 25 арк. спр. 15-16), в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. 7 травня 2013 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про приєднання до апеляційної скарги Стахановської ОДПІ, яка була призначена апеляційним судом до спільного розгляду (т. 25 арк. спр. 25-29).

В судовому засіданні представник Стахановської ОДПІ підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти апеляційної скарги ОДПІ заперечував, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції. Третя особа надіслала заяву про розгляд справи за відсутності представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу встановила наступне.

З 30 листопада 2012 року по 5 грудня 2012 року посадовими особами Стахановської ОДПІ здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування й сплати до бюджету податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року, в ході якої розглянуто питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за зазначений період. Перевірка здійснена ОДПІ з посиланням на здійснення досудового слідства у кримінальному провадженні № 32012030170000002, порушеному за ознаками злочину передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі постанови слідчого СВ Алчевської ОДПІ Дикого Д. Є. від 29 листопада 2012 року про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, за наказом Стахановської ОДПІ № 785 від 30 листопада 2012 року (т. 1 арк. спр. 61, 171, 174-175). Результати перевірки оформлені актом № 31/15-05389959від 13 грудня 2012 року (т. 1 арк. спр. 22-52). У висновках акту перевірки вказано про порушення позивачем вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» про завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 20431893 грн., в тому числі за: жовтень 2009 року в розмірі 697572 грн., листопад 2009 року - 972486 грн., грудень 2009 року - 706388 грн., лютий 2010 року - 243267 грн., березень 2010 року - 2026837 грн., квітень 2010 року - 2370480 грн., травень 2010 року - 2963036 грн., червень 2010 року - 2578601 грн., липень 2010 року 1350781 грн., жовтень 2010 року - 1382635 грн., листопад 2010 року - 2566379 грн., грудень 2010 року - 2573431 грн. Акт був підписаний позивачем з запереченнями, які ОДПІ були розглянуті та відхилені.

Під час перевірки встановлено, що позивач мав господарські відносини з постачальниками, в ланцюгах постачання яких, є платники з ознаками ризику, які не знаходяться за місцем знаходження, діяльність яких припинено.

На підставі акту перевірки № 31/15-05389959від 13 грудня 2012 року, Стахановської ОДПІ прийнято 19 грудня 2012 року податкове повідомлення-рішення № 0001351600 (т. 1 арк. спр. 19) про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 20431893 грн., в тому числі за: жовтень 2009 року в розмірі 697572 грн., листопад 2009 року - 972486 грн., грудень 2009 року - 706388 грн., лютий 2010 року - 243267 грн., березень 2010 року - 2026837 грн., квітень 2010 року - 2370480 грн., травень 2010 року - 2963036 грн., червень 2010 року - 2578601 грн., липень 2010 року 1350781 грн., жовтень 2010 року - 1382635 грн., листопад 2010 року - 2566379 грн., грудень 2010 року - 2573431 грн.

Попередньо вказані періоди були перевірені Стахановською ОДПІ та результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року викладені в акті № 89/23-05389959 від 21 березня 2011 року (т. 1 арк. спр. 72-131). В акті зазначено про порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» про завищення за зазначені періоди суми бюджетного відшкодування у розмірі 24364066 грн. На підставі вказаного акту 21 березня 2011 року Стахановською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0 (т. 1 арк. спр. 68).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-2744/11/1270 (т. 1 арк. спр. 132-138) задоволено позов ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000102301/0 прийняте Стахановською ОДПІ у відношенні ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 24364066 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі № 2а-2744/11/1270 (т. 1 арк. спр. 139-141) апеляційну скаргу Стахановської ОДПІ залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2012 року у справі К/9991/43635/11 (т. 1 арк. спр. 142-143) касаційна скарга Стахановської ОДПІ залишена без задоволення. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі № 2а-2744/11/1270 залишені без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2012 року у справі № В/9991/1788/12 (т. 1 арк. спр. 153-155) відмовлено Стахановській ОДПІ у допуску справи № 2а-2744/11/1270 до провадження Верховного Суду України.

Під час розгляду справи № 2а-2744/11/1270 суди першої, апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку про підтвердження заявленого ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з жовтня по грудень 2009 року, лютий - грудень 2010 року, січень 2011 року. Прийняття Стахановською ОДПІ, скасованого в подальшого судами податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000102301/0, було обумовлено тим, що податковий орган не отримав результати зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника. Касаційною інстанцією зазначено, що результатами камеральних перевірок підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень - грудень 2010 року (довідки від 15 вересня 2010 року, 7 жовтня 2010 року, 26 жовтня 2010 року, 16 грудня 2010 року, 28 січня 2011 року). Суди дійшли висновку, що податкове законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин не ставить в залежність право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ від проведення зустрічних перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету з урахуванням того, що позивач отримавши податкові накладні, сплатив суму за поставлений товар, зокрема суму ПДВ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі № 2а-6242/11/1270 (т. 1 арк. спр. 144-149) адміністративний позов ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стахановської ОДПІ, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області задоволено. Визнані протиправними дії та бездіяльність Стахановської ОДПІ, які виразилися у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, висновку із зазначенням заявленої ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» суми, що підлягає відшкодування з Державного бюджету України по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року в розмірі 24364066 грн. 55 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за жовтень-грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року в розмірі 24364066 грн. 55 коп., у тому числі за: жовтень 2009 року в розмірі 697572 грн., листопад 2009 року - 972486 грн., грудень 2009 року - 706388 грн., лютий 2010 року - 243267 грн., березень 2010 року - 2026837 грн., квітень 2010 року - 2370480 грн., травень 2010 року - 2963036 грн., червень 2010 року - 2578601 грн., липень 2010 року - 1350781 грн., серпень 2010 року - 1972991 грн., вересень 2010 року - 1795386 грн., жовтень 2010 року - 1546431 грн., листопад 2010 року - 2566379 грн., грудень 2010 року - 2573431 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2а-6241/11/1270 (т. 1 арк. спр. 150-151) апеляційні скарги Стахановської ОДПІ та прокуратури Луганської області залишені без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі № 2а-6242/11/1270 залишено без змін. 2 грудня 2011 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по № 2а-6241/11/1270 про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24364066 грн. 55 коп. (т. 1 арк. спр. 156), який 17 жовтня 2012 року передано на виконання до Державної казначейської служби України.

Спірні у даній справі є правомірність відображення сум бюджетного відшкодування в деклараціях з ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 р., лютий - грудень 2010 р. (т. 1 а. с. 187-249, т. 2 а. с. 1-24).

Позивачем до справи в якості доказів реальності вчинення господарських операцій за період з жовтня по грудень 2009 року, з лютого по грудень 2010 року, за наслідками яких відображено бюджетне відшкодування з ПДВ, надані первинні документи (т. 3 а. с. 1-250, т. 4 а. с. 1-252, т. 5 а. с. 1-254, т. 6 а. с. 1-250, т. 7 а. с. 1-251, т. 8 а. с. 1-260, т. 9 а. с. 1-251, т. 10 а. с. 1-251, т. 11 а. с. 1-251, т. 12 а. с. 1-228, т. 13 а. с. 1-250, т. 14 а. с. 1-250, т. 15 а. с. 1-249, т. 16 а. с. 1-250, т. 18 а. с. 1-260, т. 19 а. с. 1-249, т. 20 а. с. 1-251, т. 21 а. с. 1-251, т. 22 а. с. 1-251, т. 23 а. с. 1-251, т. 24 а. с. 1-164).

Стахановською ОДПІ докази недостовірності наданих позивачем до справи доказів не надано. В судовому засіданні представник ОДПІ зазначив, що у податкового органу відсутні сумніви в повноті та достовірності наданих позивачем доказів, й основним запереченням проти визнання правомірно сформованим позивачем податкового кредиту є сумніви в законності діяльності постачальників другої та третьої ланки по ланцюгу постачання. До того ж, представник відповідача підтвердив наявність у контрагентів позивача, якими видані податкові накладні, статусу платників ПДВ.

Апелянт надав до справи дані автоматизованих інформаційних систем податкових органів (т. 2 арк. спр. 29-66), які не є інструментом доказової бази без дослідження діяльності контрагентів позивача та суб'єктів господарювання з якими працювали його контрагенти та при відсутності документального підтвердження їх стану, зазначеного у вказаній системі. Наявність у ланцюгу постачання контрагентів, які не знаходяться за місцем реєстрації не свідчить про недостовірність складу валових витрат позивача та податкового кредиту з ПДВ, який документально довів правомірність ведення податкового обліку за спірними господарськими операціями. Порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України можливість формування платником податку податкового кредиту з ПДВ не поставлено в залежність від наявності чи відсутності в базі даних податкових органів задекларованих податкових зобов'язань інших платників податків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 161, частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В постанові від 29 жовтня 2010 року у справі № 21-14а10 Верховний Суд України зазначив, що Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом ПДВ до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту (постанова).

Верховний Суд України в постановах від 31 січня 2011 року у справах № 21-42а10, № 21-47а10 дійшов висновку, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

В даній справі Стаханівською ОДПІ документально не доведено тих фактів, що: позивач діяв без належної обачності й обережності при здійсненні господарських операцій у спірні періоди; йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання; діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань з метою отримання відшкодування з бюджету. Третя особа - державне казначейство доказів протиправності дій позивача не надало.

Виходячи з того, що відповідач та третя особа всупереч приписів частини 2 статті 71 КАС України документально не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга ОДПІ, до якої приєдналося казначейство, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, до якої приєдналося Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області, на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 14 травня 2013 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

Л.В.Губська