Постанова № 31191180, 13.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. Справа № 914/140/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Л.С. Данко

Розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського ТзОВ «Прогрес»

на рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2013р.

у справі № 914/140/13

за позовом: Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд

до : сільськогосподарського ТзОВ «Прогрес»

про: стягнення 90000 грн.

З участю представників :

від позивача - Кротна Ю.І. - представник (довіреність №б/н від 08.04.2013р.)

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2013р., суддя Матвіїв Р.І., було позов Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд було задоволено повністю. Стягнуто з Сільськогосподарського ТзОВ "Прогрес" на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд 90000 грн. штрафу та 1800 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

З даним рішенням не погодився відповідач - сільськогосподарське ТзОВ «Прогрес» і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 15.04.2013р. оголошувалась перерва.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2013р. у справі №914/140/13 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд (надалі - Фонд) є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки. Фонд є юридичною особою, відповідно до п. 3 Положення про Аграрний фонд. На виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 736, Аграрний фонд провів форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробниками, в тому числі і з Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.

10.04.2012 року між Аграрним фондом (покупцем) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (продавцем) в особі Брокера-продавця Леміш А.В. Брокерської контори №199 ТзОВ "Українська електронна торгова площадка" було укладено форвардний біржовий контракт № 244Ф .

Відповідно до п. 1.1 форвардного біржового контракту продавець передає покупцю у власність товар: пшениця м'яка 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Кількість - 500,00 (п'ятсот тонн). Термін поставки, відповідно до п.1.3 та п. 2.1 договору визначений до 01 листопада 2012 року. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання - передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту (п. 2.2 договору).

Вартість всього товару складає 900000,00 грн. (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язався перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми контракту. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму (п.5.3).

Як вбачається із матеріалів справи позивачем був перерахований, передбачений п.5.1 договору авансовий платіж в розмірі 450000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 474 від 26 квітня 2012 року.

26.09.2012 року на підставі Акту передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту № 244 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна від 10.04.2012 року відповідач поставив, а позивач прийняв 159,00 тонн зерна.

01.11.2012 року на підставі Акту передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту №244 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна від 10.04.2012 року відповідач поставив, а позивач прийняв 91,00 тонну зерна.

Докази поставки решти зерна, а саме 250 тонн, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 7.2 договору за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару. Вищезазначений пункт договору став підставою нарахування позивачем 20% штрафу від вартості товару, що складає 90000,00 грн.

В зв'язку з цим Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського ТзОВ "Прогрес" про стягнення 90000,00 грн. штрафу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Як встановлено судами обох інстанцій відповідачем здійснено поставку товару в строк до 01.11.2012 року в кількості 250 тонн на суму 450000,00 грн., що підтверджено актами передавання-приймання зерна від 26.09.2012 року та від 01.11.2012 року та не заперечується представниками сторін.

Також, в матеріалах справи відсутні докази поставки решти товару, а саме 250 тонн зерна (на суму 450000,00 грн.). Дана обставина визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до принципу свободи договору, закріпленого в ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору та самостійно визначають розмір плати і порядок розрахунків.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Отже, право на нарахування неустойки у формі штрафу за порушення зобов'язання виникає з договору, якщо умовами останнього обумовлено вказаний спосіб забезпечення зобов'язання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення 90000 грн. штрафних санкцій.

Заперечення відповідача-апелянта стосовно неможливості здійснення своєчасної поставки з огляду на порушення позивачем строків оплати правомірно відхилено судом першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом, авансовий платіж здійснено Аграрним фондом із запізненням на 12 днів. Відповідно до п. 7.4 договору у разі порушення покупцем строків оплати, установлених п. 5.1 та п. 5.3 цього контракту, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу. Отже, сторони забезпечили дотримання даного зобов'язання правом нарахування порушнику пені.

Однак, дане порушення не позбавляє обов'язку відповідача виконати взяті на себе договірні зобов'язання і своєчасність здійснення поставки не ставиться умовами договору в залежність від своєчасності здійснення оплати.

З тих же підстав, місцевий суд відхилив клопотання відповідача від 28.02.2013 року про зменшення розміру штрафних санкцій до 1000 грн., з огляду на недотримання ним умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. В даному випадку місцевий господарський суд не знайшов підстав для зменшення нарахованої позивачем неустойки.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2013р. по справі №914/140/13 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2013 року у справі №914/140/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу сільськогосподарського ТзОВ «Прогрес» - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Л.С. Данко

«Повний текст постанови виготовлено 15.05.2013р.»