Постанова № 31191009, 07.05.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5474/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року о 14 год. 12 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Овтін К.І. (по довіреності)

представника відповідача - Копиця С.М. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Харбор» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та вважати поданими розрахунки, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Харбор» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо не визнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, отриманих від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року, вважати поданими уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, отримані ДПІ у Приморському районі м. Одеси від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000252240, №0000262240 від 14.05.2012 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовних заявах, оскільки неприйняття податковим органом звітності порушує права позивача як платника податків та суперечить вимогам діючого законодавства, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Агроресурс-Південь», їх реальність, крім того, позивач у листопаді 2011 року не мав господарських відносин з ТОВ «Укрхолод», а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та поясненнях на позов (Том І, аркуші справи 170-174, Том ІІ, аркуші справи 18-23, 36-37), оскільки позивачем порушено порядок заповнення податкової звітності, що є підставою вважати її неподаною, у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо не визнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, отриманих від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 155004 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 38751 грн., а в іншій частині позовних вимог - не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Харбор» зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (Том І, аркуші справи 9, 11).

Позивач є платником податку на додану вартість (Том І, аркуш справи 10), основними видами діяльності якого за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі, організація перевезення вантажів, консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Державною податкової інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби у період з 19.04.2012 року по 25.04.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Грейн Харбор» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Агроресурс-Південь» та ТОВ «Укрхолод» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1427/22-4/37168988 від 04.05.2012 року (Том І, аркуші справи 69-82).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Грейн Харбор» п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 212500 грн., п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 325004 грн., у тому числі за січень 2011 року - у розмірі 170000 грн., у листопаді 2011 року - 155004 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси свої заперечення, проте вони були залишені без задоволення, висновки акту перевірки - без змін (Том І, аркуші справи 83-85, 86-88), а на підставі встановлених порушень ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0000252240 від 14.05.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 325004 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 38752 грн., №0000262240 від 14.05.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 212500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн. (Том І, аркуші справи 89, 90).

Позивач скористався правом на оскарження податкових повідомлень-рішень №0000252240, №0000262240 від 14.05.2012 року в адміністративному порядку, проте податковими органами скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (Том І, аркуші справи 92-94, 95-98).

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, тощо.

Згідно із п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог законодавства).

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів чи послуг до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного їх придбання, наявності первинних документів та використання їх в господарській діяльності.

Крім того, із змісту ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 138, 139 Податкового кодексу України вбачається, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих до суду доказів вбачається, що між ТОВ «Грейн Харбор» та ПП «Агроресурс-Південь» укладено договір №1НГ/11 від 04.01.2011 року, за яким ПП «Агроресурс-Південь» зобов'язується передати у власність ТОВ «Грейн Харбор» на умовах поставки до складу покупця насіння гарбузове, а ТОВ «Грейн Харбор» зобов'язується прийняти та оплатити товар (Том І, аркуші справи 99-100).

За цим договором товар поставляється на склад ТОВ «Грейн Харбор», зобов'язання ПП «Агроресурс-Південь» вважаються виконаними з моменту оформлення сторонами накладної або акту приймання-передачі товару, оплата за який провадиться у безготівковій формі. При поставці товару ПП «Агроресурс-Південь» зобов'язується надати ТОВ «Грейн Харбор» рахунок-фактуру на оплату товару, свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, про реєстрацію як платника ПДВ, видаткову та податкову накладну.

Під час здійснення поставки товару ПП «Агроресурс-Південь» виписано позивачу податкову накладну №94 від 04.01.2011 року на суму 1020000, з врахуванням ПДВ у сумі 170000 грн. (аркуш справи 102).

Крім того, позивачу надано видаткову накладну №94 від 04.01.2011 року та на підтвердження отримання поставленого товару уповноваженою особою від ТОВ «Грейн Харбор» суду надано довіреність №410317 від 04.01.2011 року (Том І, аркуші справи 101, 217). Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, шляхом перерахування ТОВ «Грейн Харбор» коштів на рахунок ПП «Агроресурс-Південь» (Том І, аркуші справи 103-109).

За цією операцією позивач формував валові витрати у першому кварталі 2011 року та податковий кредит за січень 2011 року.

На підтвердження реалізації придбаного товару та використання його в господарській діяльності позивач надає оформлені первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товару уповноваженими особами, договори №1/11 від 04.01.2011 року та №2/11 від 18.01.2011 року, укладені між ТОВ «Грейн Харбор» та ТОВ «Екол Маріна», за якими позивач передає на умовах поставки до складу покупця насіння гарбузове, а ТОВ «Екол Маріна» зобов'язується прийняти та оплатити товар (Том І, аркуші справи 207-216).

Крім того, за клопотанням представника позивача судом з Південної митниці ДМСУ було витребувано вантажні митні декларації та товаросупровідні документи (Том ІІ, аркуші справи 153-254, Том ІІІ, аркуші справи 1-32), за якими ТОВ «Екол Маріна» експортувало насіння гарбузове.

Проте, суд критично ставиться до наявних в справі доказів, вважає не доведеним здійснення операцій позивача з ПП «Агроресурс-Південь», а відтак правомірним нарахування позивачу за цією операцією грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 170001 грн. та по податку на прибуток на суму 212500 грн., з огляду на наступне.

Позивачем під час проведення перевірки податковим органом та під час розгляду справи в суді не надано доказів, які б давали можливість встановити факт транспортування придбаного товару, починаючи з місця придбання позивачем безпосередньо до місця його реалізації, що не дає можливості встановити місце надання послуг, пункти навантаження, розвантаження, маршрути переміщення товару, транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення, кількість перевезеного товару, товарно-транспортні накладні на здійснення перевезень як від продавця позивачу та і позивачем своєму контрагенту не надано.

Також, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність складських приміщень для зберігання товару, які повинні у нього бути враховуючи, що за договором поставки №1НГ/11 від 04.01.2011 року товар поставляється на склад позивача.

Крім того, за договором №1НГ/11 від 04.01.2011 року позивач придбав у ПП «Агроресурс-Південь» товар у кількості 85 т, а реалізовував ТОВ «Екол Маріна» 04.01.2011 року - 22 т товару та 18.01.2011 року - 62 т, тобто придбаний товар позивач реалізовував частинами, що в свою чергу вимагає наявність місця зберігання частини нереалізованого товару у день його придбання.

Щодо доказів реалізації придбаного позивачем у ПП «Агроресурс-Південь» товару ТОВ «Екол Маріна» та його експорту слід зазначити, що вони свідчать про наявність цього товару та його реалізацію позивачем, проте з цих документів не можливо встановити походження товару та його придбання позивачем саме у ПП «Агроресурс-Південь».

Також, суд звертає увагу на той факт, що в провадженні СВ ПМ ДПА в Одеській області знаходиться кримінальна справа №201201100058 по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, яка в липні 2010 року не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю надала згоду невстановленим особам за грошову винагороду зареєструвати на своє ім'я підприємство - ПП «Агроресурс-Південь» (Том ІІ, аркуші справи 64-66).

З зазначеної постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_3, з метою втілення злочинного задуму, знаходячись у приміщенні приватного нотаріуса підписала заздалегідь підготовлені невстановленими особами рішення засновника, статут ПП «Агроресурс-Південь», згідно яких вона вирішила створити ПП «Агроресурс-Південь», затвердити його статут, створити статутний фонд, та призначила себе на посаду директора зазначеного підприємства, яке на підставі підписаних статутних документів зареєстровано 28.07.2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, відкрито розрахунковий рахунок для ПП «Агроресурс-Південь» та в подальшому ОСОБА_3 передано установчі документи та печатку підприємства невстановленим особам.

Згідно протоколу допиту підозрюваного від 23.01.2012 року, ОСОБА_3 пояснила, що зареєструвала на своє ім'я ПП «Агроресурс-Південь» за винагороду, наміру займатись господарською діяльністю підприємства не мала, первинних документів по підприємству не підписувала та нікого на це не уповноважувала (Том ІІ, аркуші справи 67-71).

Крім того, в матеріалах справи наявний акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №530/23-5/37222505 від 24.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агроресурс-Південь» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року» (Том ІІ, аркуші справи 59-63), яким встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, відсутність основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, оскільки первинними документами не підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Агроресурс-Південь», з постанови про порушення кримінальної справи, допиту керівника цього підприємства та акту його перевірки вбачається, що ПП «Агроресурс-Південь» не здійснювало господарську діяльність, не могло її здійснювати та зазначене підприємство було створено без мети здійснення підприємницької діяльності, суд вважає, що відповідачем зроблено вірний висновок про відсутність підстав для формування за цими операціями податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а тому податкове повідомлення-рішення №0000252240 від 14.05.2012 року в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 170001 грн. та №0000262240 від 14.05.2012 року винесені правомірно.

При цьому, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 155004 грн. за основним платежем та у сумі 38751 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкового повідомлення-рішення №0000252240 від 14.05.2012 року, виходячи з наступного.

Підставою для висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 155003,5 грн. стала інформація з бази автоматичного співставлення між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Укрхолод», дані декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року №9012626406 від 19.12.2011 року з додатком №5 (Том І, аркуші справи 12-20), акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрхолод» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період листопад, грудень 2011 року» (Том ІІ, аркуші справи 73-90), яким встановлено фіктивність правочинів та відсутність факту реального здійснення господарських операцій цим підприємством.

Проте, з матеріалів справи та наданих представником позивача пояснень вбачається, що ТОВ «Грейн Харбор» при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року №9012626406 від 19.12.2011 року припустився помилки в коді ЄДРПОУ контрагента з яким мав господарські відносини зазначивши в Розділі ІІ декларації (Податковий кредит) по операції яка надає право формувати податковий кредит код ЄДРПОУ ТОВ «Укрхолод», однак відносин з цим підприємством позивач не мав, а фактично операції на цю суму здійснені з ПП «Расмус Груп».

Позивач виявив цю помилку у податковій звітності та подав 14.02.2012 року та 13.04.2012 року уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року №90055295586 з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, вказавши в Розділі ІІ постачальника 376788615538, тобто ПП «Расмус Груп» (Том І, аркуші справи 21-35), які згідно звітів про доставку електронної пошти отримані податковим органом.

Відповідно до ст. 36, п. 46.1, п. 46.3 ст. 46, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислювати та декларувати суми податку. Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація може подаватись засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно із п. 49.8, 49.9, 49.11, 49.15 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби, який зобов'язаний перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів та зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі подання податкової декларації, заповненої з порушеннями, орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання поштою або засобами електронного зв'язку. Податкова декларація, надіслана платником податків засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушеннями та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, в разі не прийняття уточнюючих розрахунків позивача податковий орган повинен був повідомити про це ТОВ «Грейн Харбор» протягом п'яти днів, оскільки податкова звітність була подана засобами електронного зв'язку.

В матеріалах справи містяться відповіді Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 21.02.2012 року та 24.04.2012 року про не прийняття податковим органом уточнюючого розрахунку, оскільки він заповнений з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зокрема, п. 46.1 ст. 46, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, п. 2 Розділу ІХ Наказу МФУ №1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», у зв'язку із чим звітність позивача відповідного періоду визнана не поданою (Том І, аркуші справи 43, 44).

При цьому, відповідач не надав доказів направлення зазначених повідомлень відповідачу, вони були отримані представником ТОВ «Грейн Харбор» 10.05.2012 року, тобто з порушенням п'яти денного терміну, а тому зазначена податкова звітність відповідно до вимог Податкового кодексу України не може вважатися не поданою.

З наданих пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для визнання неподаною декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року №9012626406 стало не заповнення позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року №9005295586 від 14.02.2012 року показників Розділу 1, 3, незнаходження ТОВ «Грейн Харбор» на момент подання уточнюючого розрахунку за податковою адресою, та не зазначення в уточнюючому розрахунку повної назви податкового органу, до якого ця звітність подається.

Проте, суд вважає такі підстави для неприйняття звітності не обґрунтованими, оскільки помилка була допущена тільки в частині невірного визначення постачальника без внесення змін до показників податкового кредиту та обсягів постачання, назва податкового органу, до якого надано уточнюючий розрахунок співпадає з назвою, зазначеною в податковій декларації, до якої вносились зміни та вона була прийнята податковим органом, як і інша звітність подана після подання уточнюючого розрахунку (Том ІІ, аркуші справи 115-145).

Щодо незнаходження позивача за податковою адресою, це твердження не відповідає дійсності та не доведено відповідачем, оскільки згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості щодо відсутності ТОВ «Грейн Харбор» за юридичною адресою не вносились (Том ІІ, аркуші справи 98-99).

Таким чином, відповідачем порушено терміни повідомлення позивача про неприйняття уточнюючого розрахунку та підстави для його неприйняття не обґрунтовані та спростовуються наданими до суду доказами, а тому суд приходить до висновку щодо неправомірного віднесення податковим органом до не поданої податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, отриманих від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року.

При цьому, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання поданою зазначеної звітності не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Враховуючи зазначені обставини, які безпосередньо вплинули на визначення позивачу податкових зобов'язань по операціям з ТОВ «Укрхолод», з яким фактично позивач не мав відносин та подав уточнюючий розрахунок з цього приводу, це призвело до помилкового визначення позивачу зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 155004 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38751 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000252240 від 14.05.2012 року, без дослідження первинних документів, а тому в цій частині податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що позивач повідомляв ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про неможливість надати на запит податкового органу письмові пояснення та документальне підтвердження по операціям з ТОВ «Укрхолод» у зв'язку із відсутністю зазначених операцій у період з 2009 року по теперішній час (Том ІІ, аркуші справи 41-43), проте зазначені пояснення податковим органом не були прийняті до уваги.

Крім того, в підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Расмус Груп», позивач надав договір постачання №01/11/11 від 01.11.2011, за яким ПП «Расмус Груп» постачав позивачу акумулятори, податкові накладні, докази проведення розрахунків за придбаний товар (Том І, аркуші справи 179-206).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо не визнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків отриманих від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000252240 від 14.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 155004 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 38751 грн. обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню, а в іншій частині позовні вимоги мають були залишені без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Харбор» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо не визнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, отриманих від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року, вважати поданими уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, отримані ДПІ у Приморському районі м. Одеси від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000252240, №0000262240 від 14.05.2012 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо не визнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, отриманих від ТОВ «Грейн Харбор» 14.02.2012 року та 13.04.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000252240 від 14.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 155004 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 38751 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 07 травня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

.