Рішення № 31190248, 25.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/297 25.04.13

За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД

та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП"

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет

спору: Закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин та

коньяків "Коктебель", Компанія "Союз Віктан Груп Лтд."

Про розірвання додаткових угод до кредитних договорів та визнання за

позивачем права застави

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД

до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

про визнання кредитних договорів виконаними належним чином та

визнання зобов'язань за ними припиненими.

Головуючий суддя Нечай О.В.

суддя Бойко Р.В.

суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Кур'ята І.В., довіреність № 258 від 23.07.2012 р.

від відповідача-1: Дворак М.П., довіреність б/н від 08.01.2012 р.

від відповідача-2: Блажко Р.П., довіреність № 77 АА 3583532 від 03.10.2011 р., Ткачук С.В., довіреність б/н від 01.08.2012 р.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

від Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" - Ярош - Сейн І.В., довіреність б/н від 13.11.2012 р.

від Компанії "Союз Віктан Груп Лтд." - Дворак М.П., довіреність б/н від 08.01.2012 р.

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Родовід банк" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД про визнання недійсними договорів, а саме: додаткової угоди № 14 до кредитного договору № 79.1/05-КЛВ-08 від 21.02.2008р., додаткової угоди № 10 до кредитного договору № 79.1/36-КЛТ-07 від 12.10.2007 р., укладених 23.10.2009 р. між Акціонерним товариством "Родовід банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД.

Ухвалою суду від 25.08.2011р. було порушено провадження у справі № 17/297 та призначено до розгляду на 19.09.2011 р.

19.09.2011 р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні судом було оголошено перерву до 26.09.2011 р.

19.09.2011 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про витребування від позивача зазначених в клопотанні доказів, необхідних для вирішення спору, а також клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" та компанії "Союз Віктан Груп Лтд."

Розглянувши клопотання відповідача та дослідивши подані докази, суд ухвалою від 26.09.2011 р. залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" та компанію "Союз Віктан Груп Лтд.", оскільки рішення суду зі спору про визнання недійсними додаткових угод, за якими сторони дійшли згоди про припинення кредитних договорів, може вплинути на права та обов'язки зазначених третіх осіб, з якими позивачем укладено договори застави в забезпечення зобов'язань за кредитними договорами.

У судовому засіданні позивач надав письмове пояснення, в якому зазначає про неможливість подання матеріалів по кредитним договорам, укладеним з відповідачем, оскільки останні були вилучені ГУ СБУ згідно з протоколом виїмки від 24.03.2010 р.

Розглянувши клопотання відповідача та заслухавши пояснення представників сторін, суд задовольнив клопотання відповідача та ухвалою від 26.09.2011 р. відклав розгляд справи та витребував необхідні документи для розгляду справи.

Ухвалою від 19.10.2011 р. суд призначив розгляд справи на 13.02.2012 р., викликав для участі у засіданні представників учасників процесу, зобов'язав позивача, відповідача та третіх осіб надати визначені ухвалою письмові докази та пояснення, звернувся з дорученням до Міністерства юстиції України та зупинив провадження у справі до 13.02.2012 р.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. №04-1/1456 в зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, справу №17/297 було призначено до повторного автоматичного розподілу, та за його результатами передано на розгляд судді Домнічевій І.О.

Судове засідання, призначене на 13.02.2012 р. не відбулось, оскільки позивачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу від 19.11.2011 р.

Постановою від 21.12.2011 р. Київський апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу позивача та без змін ухвалу від 19.11.2011 р.

Не погоджуючись з Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2011р., позивач оскаржив її в касаційному порядку.

Ухвалою від 14.03.2012 р. Вищим господарським судом України прийнято відмову позивача від касаційної скарги.

Матеріали справи № 17/297 повернуто до господарського суду міста Києва.

Під час перебування справи № 17/297 в судах вищих інстанцій, 08.02.2012 р. до господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшло підтвердження про вручення судових документів за кордоном.

Ухвалою від 22.03.2012р. суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 19.04.2012 р.

19.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, від відповідача також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і клопотання, про вручення документів третій особі у відповідності до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року.

Ухвалою від 19.04.2012 р. суд встановив, що місцезнаходженням компанії "Союз Віктан Груп Лтд." є Острів Мен та визнав обґрунтованим клопотання відповідача про направлення процесуальних документів третій особі - компанії "Союз Віктан Груп Лтд." в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, для чого звернувся з відповідним дорученням до Міністерства юстиції України

Ухвалою від 19.04.2012 р. суд призначив розгляд справи на 28.08.2012р., зобов'язав позивача надати суду до 14.05.2012 р. 3 (три) примірники посвідченого перекладу англійською мовою даної ухвали, вирішив звернутися з дорученням до Міністерства юстиції України та зупинив провадження у справі до 28.08.2012 р.

Від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява (вх. суду № 06-37/24185 від 07.06.2012 р.) про поновлення провадження у даній справі, на яку суд листом відповів, що наведені в заяві підстави для поновлення провадження у справі вже розглядалися Київським апеляційним господарським судом, та були визнані необґрунтованими.

19.06.2012 р. позивач повторно через відділ діловодства суду звернувся з заявою про поновлення провадження у справі.

Крім того, від позивача 21.06.2012 р. через відділ діловодства суду надійшла заява про доповнення (по суті - про уточнення формулювання раніше заявлених) позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

1) розірвати Додаткову угоду № 14 до Кредитного договору №79.1/05-КЛВ-08 від 21.02.2008р., укладену 23.10.2009р. між АТ "РОДОВІД БАНК" та ТОВ ФІРМА "СОЮЗ-ВІКТАН"ЛТД та Додаткову угоду № 10 до Кредитного договору №79.1/36-КЛТ-07 від 12.10.2007р., укладену 23.10.2009р. між АТ "РОДОВІД БАНК" та ТОВ ФІРМА "СОЮЗ - ВІКТАН"ЛТД;

2) визнати право застави АТ "РОДОВІД БАНК" відповідно до:

- Договору застави № 181207/033-3.2 (майнових прав) від 21.12.2007р., укладеного між АТ "РОДОВІД БАНК"та СОЮЗ ВІКТАН ГРУП ЛТД, відповідно до якого в заставу були передані майнові права інтелектуальної власності на торгівельну марку "ВИНОДЕЛ"(відповідно до Свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 39297 від 15.04.2004р.);

- Договору застави № 79.1/05-З.22-08 від 05.10.2009р., укладеного між АТ "РОДОВІД БАНК"та ТОВ ФІРМА "СОЮЗ - ВІКТАН"ЛТД, відповідно до якого в заставу були передані прості векселі, емітовані ТОВ "Універсальні Дистриб'юторські Системи"(код ЄДРПОУ 36411407), заставодавець Фірма "Союз-Віктан"ЛТД, у кількості 24 штуки, загальною номінальною вартістю 91 943 200 грн., заставною вартістю 492 000 грн.;

- Договору застави № 79.1/05-З.1 (майнових прав) від 21.02.2008р., укладеного між АТ "РОДОВІД БАНК"та ТОВ ФІРМА "СОЮЗ - ВІКТАН"ЛТД, відповідно до якого в заставу були передані майнові права інтелектуальної власності па торгівельну марку "НА БЕРЕЗОВИХ БРУНЬКАХ"(відповідно до Свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 44318 від 15.10.2004р.), оціночною вартістю незалежного експерта 65 417 700 грн., заставодавець Фірма "Союз-Віктан"ЛТД.;

- Договору застави рухомого майна № 79.1/36-З.5-07 від 10.03.2009р., укладеного між АТ "РОДОВІД БАНК"та ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", відповідно до якого в заставу були передані товари в обороті, належні ЗАТ "ЗМВК "Коктебель"на суму 120 000 000 грн.;

- Договору застави № 79.1/36-З.2-07 (майнових прав) від 18.10.2007р., укладеного між АТ "РОДОВІД БАНК"та СОЮЗ ВІКТАН ГРУП ЛТД, відповідно до якого в заставу були передані майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку "МЕDОFF"(відповідно до Свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 45272 від 15.11.2004р.), належну СОЮЗ ВІКТАН ГРУП ЛТД оціночною вартістю 119 500 000 грн.

Крім того, 21.06.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП"(Общество с ограниченной ответственностью "Домани Групп", Російська Федерація).

Ухвалою від 21.06.2012 р. суд поновив провадження у справі, призначив нову дату розгляду справи на 17.07.2012 р. та зобов'язав визначених ухвалю осіб вчинити певні дії та надати суду певні письмові докази та пояснення по суті спору, повний перелік яких наведено в ухвалі.

Також суд прийняв до розгляду заяву позивача від 21.06.2012р. про доповнення позовних вимог та у відповідності до ст. 27 ГПК України залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП".

За клопотанням відповідача, поданим через відділ діловодства суду 17.07.2012 р., судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України розпочато фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Також відповідачем 17.07.2012 р. через відділ діловодства суду подано клопотання про припинення провадження у справі та письмові пояснення.

Представником позивача в судовому засіданні 17.07.2012 р. надано суду документи на виконання вимог минулої ухвали.

Ухвалою від 17.07.2012 р. суд відклав розгляд справи на 31.07.2012р. та зобов'язав визначених ухвалю осіб вчинити певні дії та надати суду певні письмові докази та пояснення по суті спору, повний перелік яких наведено в ухвалі.

Від позивача 23.07.2012 р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали від 17.07.2012 р.

Від відповідача 31.07.2012 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання про офіційне вручення судових документів третій особі.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 31.07.2012 р., оскільки з 30.07.2012 р. суддя Домнічева І.О. перебуває у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати справу № 17/297 для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 31.07.2012 р. суддя Самсін Р.І. прийняв справу № 17/297 до провадження та призначив її розгляд на 30.08.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.08.2012 р., в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з відпустки, було вирішено передати справу № 17/297 від судді Самсіна Р.І. для розгляду судді Домнічевої І.О.

30.08.2012р. суддя Домнічева І.О. звернулась до Голови господарського суду міста Києва із доповідною запискою щодо вирішення питання про призначення колегіального розгляду справи № 17/297.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 31.08.2012 р. вирішено передати справу № 17/297 для розгляду колегії суддів у складі: Домнічева І.О. (головуюча), Власов Ю.Л. та Бойко Р.В.

Ухвалою від 31.08.2012 р. суд прийняв справу № 17/297 до провадження та призначив її розгляд на 18.09.2012 р.

В судовому засіданні 18.09.2012 р. судом розглядалися клопотання про надання дозволу здійснювати відео зйомку в судових засіданнях та про допуск спостерігачів у судові засідання, подані 30.08.2012б р. телекомпаніями "5 канал" та "Новини 24", а також Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП", і клопотання аналогічного змісту, що були подані 18.09.2012р. телекомпаніями "5 канал" та "Новини 24", та за результатами розгляду дані клопотання були відхиленні. Клопотання про доступ "спостерігачів" в судове засідання судом також відхилено, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено таких учасників судового засідання як "спостерігач".

Крім того представником позивача в судовому засіданні було заявлено усне клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні з огляду на наявність банківської таємниці в документах, долучених до матеріалі справи. Судом, за наслідками розгляду, дане клопотання також було відхилене, оскільки позивачем не обґрунтовано у чому саме полягає банківська таємниця, яка може бути розголошена під час розгляду даної справи.

В судовому засіданні 18.09.2012 р. представником позивача були подані письмові пояснення та клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів. Суд дане клопотання задовольнив, та нові письмові докази до матеріалів справи були залучені.

Представником третьої особи-3 в судовому засіданні 18.09.2012 р. було подано в новій редакції заяву про скасування заходів забезпечення позову, та підтримано раніше подане клопотання про офіційне вручення судових документів третій особі за кордоном, і представником відповідача також підтримано раніше подане клопотання про клопотання про офіційне вручення судових документів третій особі.

В судовому засіданні 18.09.2012р. судом було оголошено перерву на 10.10.2012 р., про що сторонам, представники яких не приймали участь в судовому засіданні, було направлено ухвалу.

Від позивача 04.10.2012 р. через відділ діловодства суду надійшли заперечення на заяви третьої особи - 3 про скасування заходів забезпечення позову та про повторне офіційне вручення документів третій особі.

В день судового засідання 10.10.2012 р. відповідачем через відділ діловодства суду було подано зустрічний позов про визнання кредитних договорів виконаними належним чином та визнання зобов'язань за ними припиненими.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні 10.10.2012 р. надано суду докази сплати судового збору за подання зустрічного позову.

В судовому засіданні 10.10.2012 р. судом було оголошено перерву на 31.10.2012 р. для дослідження судом в сукупності поданого зустрічного позову та матеріалів справи, і вирішення питання про прийняття до розгляду зустрічного позову разом з первісним позовом, або про його відхилення.

Ухвалою від 11.11.2012 р. судом було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД про визнання виконаними належним чином зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД за Кредитними договорами №79.1/05-КЛВ-08 від 21.02.2008р. та №79.1/36-КЛТ-07 від 12.10.2007р., укладеними між Фірмою "Союз-Віктан" ЛТД та Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк", до сумісного розгляду з первісним позовом по справі № 17/297.

Від третьої особи-3 31.10.2012р. через відділ діловодства суду надійшли два клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 31.10.2012р. представник позивача проти поданих клопотань про витребування доказів заперечив, представник відповідача подані клопотання про витребування доказів підтримав.

Крім того, в судовому засіданні 31.10.2012 р. представником третьої особи - 3 було заявлено усне клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП" до участі у розгляді справи в якості іншого відповідача.

Ухвалою від 31.10.2012р. суд залучив до участі у розгляді справи в якості іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП", зобов'язав його надати відзив на позов, розгляд справи відклав на 28.11.2012 р. та запропонував сторонам та третім особам надати суду письмові пояснення на подані в судовому засіданні 31.10.2012 р. клопотання про витребування нових доказів.

Від позивача 28.11.2012 р. через відділ діловодства суду надійшло заперечення на клопотання про витребування нових доказів та пояснення щодо зустрічних позовних вимог.

В судовому засіданні 28.11.2012 р. судом було оголошено перерву на 13.12.2012 р.

Судове засідання, призначене на 13.12.2012 р. не відбулось, оскільки суддя Власов Ю.Л. звернувся до Голови господарського суду м. Києва із заявою щодо виведення його зі складу колегії суддів по розгляду справи № 17/297 у зв'язку з великою завантаженістю.

Розпорядженням від 13.12.2012 р. Голови господарського суду м. Києва передано справу № 17/297 на розгляд колегії суддів у складі: Домнічева І.О. (головуюча), Бойко Р.В. та Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 13.12.2012 р. суд прийняв справу № 17/297 до провадження колегією суддів у складі: Домнічева І.О. (головуюча), Бойко Р.В. та Трофименко Т.Ю., і розгляд справи призначив на 15.01.2013 р.

Ухвалою від 15.01.2013 р. суд відклав розгляд справи на 12.02.2013 р.

Представником відповідача-1 в судовому засіданні 12.02.2013р. було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України на 15 днів.

Представником відповідача-2 в судовому засіданні 12.02.2013 р. було подано письмові пояснення.

Ухвалою від 12.02.2013 р. судом було продовжено строк розгляду спору на 15 днів, та в судовому засіданні було оголошено перерву на 21.02.2013 р.

Відповідачем-2 21.02.2013 р. через відділ діловодства суду подано клопотання про витребування доказів.

Разом з цим судове засідання, призначене на 21.02.2013 р., не відбулось, оскільки Розпорядженням від 21.12.2012 р. Голови господарського суду м. Києва, в зв'язку зі зверненням судді Трофименко Т.Ю. про виведення її зі складу колегії суддів по розгляду даної справи в зв'язку через велику завантаженість, справу №17/297 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Домнічева І.О. (головуюча), Бойко Р.В. та Літвінова М.Є.

Ухвалою від 22.02.2013р. дану справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі: Домнічева І.О. (головуюча), Бойко Р.В. та Літвінова М.Є., та призначено розгляд справи на 19.03.2013 р.

Від відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП", через відділ діловодства суду 19.03.2013р. надійшли два клопотання про витребування доказів: від ДП "Інформаційний центр" МЮУ та від Головного слідчого управління МВС України.

В судовому засіданні 19.03.2013р. судом розглядалось клопотання про витребування нових доказів від ДП "Інформаційний центр" МЮУ.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, представник відповідача-1 клопотання підтримав.

При розгляді клопотання судом встановлено наступне.

Відповідач-2 просить суд в порядку ст. 38 ГПК України витребувати у Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України документи, що містять інформацію щодо всіх записів із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, тобто внесення та/або вилучення із Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів щодо обтяження майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) "МЕDОFF", що здійснювалися на підставі договору застави № 79.1/36-3.2-07 від 18.10.2007 у період з 18.10.2007 до 19.03.2013.

Обґрунтуванням клопотання є те, що відповідач-2 не може надати цю інформацію суду самостійно, оскільки у формі витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр), який може отримати відповідач-2 на свій запит, відображаються дані лише щодо поточних обтяжень відповідно до п. 34 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок), тоді як відповідачу-2 запитувані дані необхідні для обґрунтування його позиції заперечень проти позову у суді.

13.02.2013 відповідач-2 звернувся до Інформцентру із запитом про надання вищевказаних доказів, і у відповідь своїм листом Інформцентр відмовив відповідачу-2 у задоволенні його запиту та рекомендував звернутися із заявою про отримання інформації з Реєстру, проте, як вже було зазначено вище, витяг з Реєстру, який відповідач-2 може отримати на підставі заяви про отримання інформації з Реєстру, не містить інформації про попередні та колишні обтяження, на необхідність якої посилається відповідач-2.

Підставою, що дану інформацію можливо отримати саме з Інформцентру є те, що згідно з пунктом 2 Порядку Інформцентр є адміністратором Реєстру, а тому відповідає за технічне, технологічне та програмне його забезпечення.

Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2006 № 57/5 "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" визначено, що реєстраторами Реєстру є, окрім Інформцентру, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Однак, відповідно до пункту 2 Порядку, реєстратори, на відміну від адміністратора, мають значно менший обсяг повноважень щодо Реєстру, і останні зокрема надають витяги з Реєстру, які, як зазначалося вище, містять інформацію лише про поточні обтяження.

Заявлені відповідачем-2 до витребування дані, на його думку, можуть підтвердити, що з 18.10.2007 (дата укладення договору застави № 79.1/36-3.2-07) до 14.09.2011 (дата внесення до Реєстру обтяжу вального запису № 11608363 щодо обтяження майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) "МЕDОFF") до Реєстру позивачем не вносилося жодних записів щодо обтяження заставою майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) "МЕDОFF" на підставі договору застави № 79.1/36-3.2-07 від 18.10.2007.

На думку відповідача-2, даний факт, а саме відсутність відповідних записів упродовж настільки тривалого проміжку часу (близько чотирьох років) свідчить про те, що з укладенням договору застави № 181207/033-3.1 від 21.12.2007 було припинено у зв'язку із новацією договір застави № 79.1/36-3.2-07 від 18.10.2007.

Обов'язок щодо одержання зазначених доказів відповідач-2 просить суд покласти на нього.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача-2 про витребування нових доказів від ДП "Інформаційний центр" МЮУ, та задовольняє його клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи те, що суд вважає за необхідне витребувати нові докази у справі № 17/297 розгляд справи було відкладено на 02.04.2013.

01.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про видачу копії ухвали та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 02.04.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 17/297 за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМАНІ ГРУП", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", Компанія "Союз Віктан Груп Лтд." про розірвання додаткових угод до кредитних договорів та визнання за позивачем права застави та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання кредитних договорів виконаними належним чином та визнання зобов'язань за ними, припиненими передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Бойко Р.В., суддя Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2013 р. справа прийнята до провадження колегії суддів.

У судове засідання 02.04.2013 р. представник позивача з'явився.

02.04.2013 р. представник відповідача -1 у судове засідання з'явився.

Представник відповідача - 2 у судове засідання 02.04.2013 р. з'явився та надав письмові пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, у судове засідання 02.04.2013 р. не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників інших учасників судового процесу.

Враховуючи те, що представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, у судове засідання не з'явились, розгляд справи відкладено на 15.04.2013 р.

У судове засідання 15.04.2013 р. представник позивача з'явився.

15.04.2013 р. представник відповідача -1 у судове засідання з'явився.

Представник відповідача - 2 у судове засідання 15.04.2013 р. з'явився.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 15.04.2013 р. не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників інших учасників судового процесу.

Враховуючи те, що представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, у судове засідання не з'явились, розгляд справи було відкладено на 19.04.2013 р.

19.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 19.04.2013 р. представники сторін з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи те, що суд вважає за необхідне витребувати нові докази, розгляд справи підлягає відкладенню на 25.04.2013 р.

25.04.2013 р. представниками третіх осіб були подані через відділ діловодства господарського суду міста Києва відзиви на первісний позов.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 25.04.2013 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі, проти задоволення вимог, викладених у зустрічному позові заперечував.

Представник відповідача - 1 за первісним позовом у судове засідання 25.04.2013 р. з'явився, проти задоволення вимог первісного позову заперечував, вимоги викладені ним у зустрічному позові підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - 2 за первісним позовом у судове засідання 25.04.2013 р. з'явився, проти задоволення вимог, викладених у первісному позові заперечував в повному обсязі.

Представники третіх осіб у судове засідання 25.04.2013 р. з'явились, надали свої пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід банк» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Родовід банк», далі - позивач за первісним позовом, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз Віктан» ЛТД. (далі - відповідач - 1 за первісним позовом, позичальник) було укладено Кредитний договір № 79.1/36-КЛТ-07 (далі - Кредитний договір - 1), яким встановлено мету, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в гривнях в межах загальної суми 50 500 000,00 грн. на основі додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною; порядок та умови погашення/повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отримання кредитів; види забезпечення зобов'язань позичальника; порядок плати за кредити; відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів.

Пунктом 2.1. Кредитного договору - 1 визначено, що банк надає позичальнику кредити, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

Додатковою угодою № 1 від 12.10.2007 р. до Кредитного договору - 1 передбачено, що банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з цією додатковою угодою в сумі 50 500 000,00 грн. та встановлено.

Додатковою угодою № 2 до Кредитного договору - 1 було продовжено термін дії договору до 31.03.2008 р.

Додатковою угодою № 3 до Кредитного договору - 1 було встановлено з 31.03.2008 р. процентну ставку за користування кредитами в розмірі 18 %.

Додатковою угодою № 4 до Кредитного договору - 1 було встановлено з 22.04.2008 р. по 05.05.2008 р. процентну ставку за користування кредитами в розмірі 27%. Сторони дійшли згоди встановити з 06.05.2008 р. процентну ставку за користування кредитами за цим договором в розмірі 18% річних.

Додатковою угодою № 5 до Кредитного договору - 1 було встановлено з 06.05.2008 р. процентну ставку за користування кредитами в розмірі 22 %.

В подальшому, шляхом укладення Додаткових угод до Кредитного договору - 2, сторони домовились зменшити розмір загального кредитного портфеля за всіма кредитними продуктами, наданими банком, відповідно до укладених сторонами договорів на загальну суму 100 000 000,00 грн. в строк до 25.12.2008 р.; відповідачу - 1 за первісним позовом було видано кредит в розмірі 6 745 200,00 доларів США зі сплатою 10 % річних без права одностороннього корегування банком; встановлено ставку за користування кредитами в національній валюті в розмірі 19 %, в доларах США в розмірі 10 %;

Крім того, Додатковими угодами № №10 та 14 до Кредитного договору - 1 сторони дійшли згоди про припинення вказаного правочину з 23.10.2009 р.

З метою забезпечення зобов'язань боржника за Кредитним договором - 1, 21.12.2007 р. між сторонами було укладено Договір застави № 181207/033-З.2 з низкою відповідних додаткових угод.

21.02.2008 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем - 1 за первісним позовом було укладено Кредитний договір № 79.1/05-КЛВ-08 (далі - Кредитний договір - 2), відповідно до якого банк, на умовах цього Договору, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 25 250 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредити не пізніше 21.02.2010 р. та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Кредитного договору - 2).

22.04.2008 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем - 1 за первісним позовом було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору - 2 , відповідно до якої сторони погодились встановити на період з 22.04.2008 р. по 05.05.2008 р. процентну ставку за користування кредитами за цим договором у розмірі 27 % річних; встановити з 06.05.2008 р. процентну ставку за користування кредитами за цим договором в розмірі 17 % річних, яка підлягає коригуванню в односторонньому порядку банком при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5,10 грн. за 1 долар США під час дії цього договору на кратність такого збільшення. Курс гривні розраховується як середньозважений за поточний звітний період, вказаний в п. 2.6.2. цього договору. При цьому скоригована процентна ставка застосовується при нарахуванні та сплаті процентів за поточний звітний період.

06.05.2008 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем - 1 за первісним позовом було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору - 2, відповідно до якої сторони погодились встановити з 06.05.2008 р. процентну ставку за користування кредитами за цим договором в розмірі 22 % річних, яка підлягає коригуванню в односторонньому порядку банком при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5,10 грн. за 1 долар США під час дії цього договору на кратність такого збільшення. Курс гривні розраховується як середньозважений за поточний звітний період, вказаний в п. 2.6.2. цього договору. При цьому скоригована процентна ставка застосовується при нарахуванні та сплаті процентів за поточний звітний період.

24.10.2008 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем - 1 за первісним позовом було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору - 2, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо зниження розміру загального кредитного портфеля за всіма кредитними продуктами, наданими банком, відповідно до укладених сторонами договорів, на загальну суму 100 000 000,00 грн. в строк до 25.12.2008 р. В цьому разі банк призупиняє виконання умов п. 2.5. Кредитного договору щодо корегування процентної ставки на строк до 01.01.2009 р. У разі несвоєчасного виконання цієї умови банк з 24.10.2008 р. застосовує в дію умови п. 2.5. Кредитного договору щодо корегування процентної ставки.

25.11.2008 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору - 2, відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема, про встановлення мети, порядку та умови видачі кредитів в національній валюті та в доларах США в межах загальної суми 25 250 000,00 грн., порядок та умови погашення (повернення) позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; види забезпечення зобов'язань позичальника; порядок плати за кредити; відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникають/виникнуть при видачі (наданні) банком кредитів; встановлено, що заборгованість за кредитами, наданими за цим Договором має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових угодах, але не пізніше 21.02.2010 р.; крім того, вказано, що Додатковою угодою 4 було встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в національній валюті в розмірі 22 %, в доларах США - 18 %.

Додатковою угодою № 5 до Кредитного договору - 2, укладену між сторонами 09.12.2008 р. сторони домовились встановити, зокрема, загальну суму (ліміт) наданих кредитів (траншів) в період з 09.12.2008 р. по 22.12.2008 р., яка не повинна перевищувати 5 762 290,00 доларів США та починаючи з 23.12.2008 р. до 21.02.2010 р. не повинна перевищувати 3 451 090,00 доларів США.

Відповідно до п. 1, 3 та 4 Додаткової угоди № 6 від 09.12.2008 р. до Кредитного договору - 2 банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з цією додатковою угодою в сумі 2 100 000,00 доларів США зі сплатою 18 % річних та зобов'язується погасити заборгованість до 22.12.2008 р.

Відповідно до п. 1, 3 та 4 Додаткової угоди № 7 від 10.12.2008 р. до Кредитного договору банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з цією додатковою угодою в сумі 211 200 доларів США зі сплатою 18 % річних та зобов'язується погасити заборгованість до 22.12.2008 р.

Як вбачається з п. п. 1, 3 та 4 Додаткової угоди № 8 від 12.12.2008 р. до Кредитного договору - 2 банк надає позичальнику на його першу вимогу кредит (транш) згідно з цією додатковою угодою в сумі 3 257 532,24 доларів США зі сплатою 10 % річних та зобов'язується погасити заборгованість до 21.02.2010 р.

22.12.2008 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем - 1 за первісним позовом було укладено Додаткову угоду № 9 до Кредитного договору - 2, відповідно до якої сторони домовились, зокрема, про те, що загальна сума (ліміт) наданих кредитів (траншів) в період з 09.12.2008 р. до 02.02.2009 р. не повинна перевищувати 5 762 290, 00 доларів США та починаючи з 03.02.2009 р. до 21.02.2010 р. не повинна перевищувати 3 451 090,00 доларів США.

Крім того, додатковою угодою № 10 від 26.12.2008 р. до Кредитного договору - 2 встановлено, зокрема, те, що загальна сума (ліміт) наданих кредитів (траншів) в період з 26.12.2008 р. до 29.12.2008 р. не повинна перевищувати 7 842 290, 00 доларів США та починаючи з 30.12.2008 р. до 02.02.2009 р. не повинна перевищувати 7 342 290,00 доларів США та починаючи з 03.02.2009 р. по 21.02.2010 р. не повинна перевищувати 3 451 090,00 доларів США.

Додатковою угодою № 11 до Кредитного договору - 2, укладеною між сторонами 26.12.2008 р. встановлено, зокрема, те, що банк надає позичальнику кредит (транш), згідно з цією додатковою угодою в сумі 2 380 000,00 доларів США зі сплатою 18 % річних.

02.02.2009 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 12 до Кредитного договору - 2, відповідно до якої, зокрема, сторони погодили, що загальна сума (ліміт) наданих кредитів (траншів) в період з 02.02.2009 р. до 01.02.2010 р. не повинна перевищувати 6 899 677,13 доларів США та починаючи з 02.02.2010 р. до 21.02.2010 р. не повинна перевищувати 3 257 532,24 доларів США.

Крім того, 11.03.2009 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 13 до Кредитного договору - 2, відповідно до якої процентна ставка за користування кредитами встановлена в розмірі 19 % в національній валюті та 14 % в доларах США, при цьому процентна ставка за кредитом (траншем) виданим згідно Додаткової угоди № 8 від 12.12.2008 до Кредитного договору - 2 становить 10 %.

21.02.2008 р. між відповідачем - 1 за первісним позовом та позивачем за первісним позовом було укладено Договір застави майнових прав № 79.1/05-З.1 з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача - 1 за первісним позовом за Кредитним договором - 2.

05.10.2009 р. між Плутановим С.О. та позивачем за первісним позовом було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладієм Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 1809, відповідно до якого іпотекодавець (Плутанов С.О.) для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань відповідача - 1 за первісним позовом перед іпотекодержателем (позивачем за первісним позовом) за Кредитними договорами 1 та 2 з усіма змінами та доповненнями щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами, яке було та/або буде прямо передбачене умовами Кредитних договорів 1 та 2 передає в іпотеку земельну ділянку площею 36,8783 га, кадастровий номер 3223155400:06:002:0224, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., Козинська селищна рада.

На виконання кредитних договорів від 21.08.2008 р. та від 12.10.2007 р. банк надав відповідачу - 1 за первісним позовом грошові кошти у розмірі 14 167 773,05 доларів США.

23.10.2009 р. на виконання меморандуму між банком, позичальником та гр. Плутановим С.О. укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя за яким Плутанов С.О. в рахунок погашення заборгованості відповідача - 2 за первісним позовом передав у власність банку земельну ділянку площею 36,38783 га.

Відповідно до вищезазначеного, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що додатковими угодами від 23.10.2009 р. сторони вирішили припинити дію обох Кредитних договорів.

23.10.2009 р. між Плутановим С.О. та відповідачем - 2 було укладено Договір про задоволення вимог майнового поручителя за яким боржник (відповідач - 1 за первісним позовом) передав кредитору (Плутанову С.О.) в рахунок припинення зобов'язань за Кредитними договорами 1 та 2 право власності на 24 векселі на суму 11 478 551,81 дол. США та оплати 2 689 221,24 дол. США в строк до 15.11.2009 р.

Плутановим С.О. відступлено право вимоги 2 689 221,24 дол. США до Товариства з обмеженою відповідальністю "УДС", а між Товариством з обмеженою відповідальністю "УДС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД 16.11.2009 р. укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.04.2011 р. у справі № 22ц-2392/2011 визнано недійсним Договір іпотеки та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя між банком та Плутановим С.О. у зв'язку із тим, що державний акт на ділянку, яку передано в іпотеку Плутановим С.О. не видавався.

Крім того, судом встановлено, що на розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМАНІ ГРУПП» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про зобов'язання вчинити дії, а саме, вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис № 11608363 (контрольна сума А1616Е75А7).

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2011 р. у справі № 61/460 позов задоволено повністю. Здійснено процесуальне правонаступництво відповідача-2 у справі: з Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"; визнано відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" права застави на підставі договору застави № 79.1/36-З.2-07 від 18.10.2007 між Союз-Віктан Груп Лтд. (Soyuz-Victan Group Ltd.), компанією за законодавством острову Мен, та Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", предметом застави за яким є майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) „MEDOFF", комбінація позначень якої визначається Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 45272, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 15.11.2004 р.; зобов'язано Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис № 11608363 (контрольна сума А1616Е75А7).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2011 р. у справі № 61/460 залишено без змін.

Спір у справі за первісним позовом виник у зв'язку із оспорюванням позивачем за первісним позовом дійсності додаткової угоди № 14 до кредитного договору № 79.1/05-КЛВ-08 від 21.02.2008 р. та додаткової угоди № 10 до кредитного договору № 79.1/36-КЛТ-07 від 12.10.2007 р., укладених 23.10.2009 р. між АТ "Родовід банк" та ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД, наявності підстав для їх розірвання, а також наявності підстав для визнання права застави банку згідно із Договорами застави.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності Додаткових угод позивачем за первісним позовом визначається невідповідність їх положенням чинного законодавства України, а саме: ст.ст. 599, 1054 Цивільного кодексу України, у зв'язку із відсутністю визначеного способу припинення зобов'язання.

В той же час, із змісту Додаткових угод вбачається, що їх сторонами вирішено припинити дію саме правочинів (Кредитних договорів), а не зобов'язань, що не є тотожними поняттями.

В силу положень ст.ст. 6, 626, 627, 651 Цивільного кодексу України оформлене Додатковими угодами волевиявлення Банку та ТОВ Фірма "Союз-Віктан" ЛТД було вільне та спрямоване на розірвання (припинення) кредитних договорів, що не суперечить наведеним Банком в позові нормам матеріального права.

Таким чином, первісні позовні вимоги Банку про визнання недійсними Додаткових угод є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги Банку про розірвання Додаткових угод, що ґрунтується на зміні істотних обставин, якими сторони керувалися при їх укладенні, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, законодавець пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Аналогічне застосування наведеної норми міститься в постанові Верховного Суду України від 26.05.2010 р. у справі №6-3821св10, яка згідно ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою при розгляді інших справ.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як на підставу зміни істотних умов, якими сторони керувалися при укладенні Додаткових угод, Банк вказує на визнання недійсним рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.04.2011 р. у справі №22ц-2392/20 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого і було укладено такі угоди.

В той же час, таке твердження Банку не підтверджується безпосереднім змістом Додаткових угод, адже вони не містять жодних посилань на Договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, підстави вважати визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя зміною істотної обставини, якою сторони керувалися при укладенні Додаткових угод, відсутні.

Більш того, Банком не доведено наявності такої умови, визначеної ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, як виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, адже метою укладення Додаткових угод було саме припинення дії Кредитних договорів, а тому визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя ніяким чином не позбавило Банку того, на що він розраховував при укладенні оспорюваних угод.

З огляду на викладене, позивачем за первісним позовом не наведено наявності умов, з якими положення ст. 652 Цивільного кодексу України передбачаються можливість розірвання Додаткових угод, а тому в задоволенні первісного позову в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно вимоги Банку про визнання за ним права застави відповідно до Договорів застави суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення прав є, зокрема, відповідний правочин.

Підставою для визнання права застави Банку згідно Договорів застави останнім визначається чинність зобов'язання ТОВ Фірма "Союз-Віктан" ЛТД по поверненню кредитних коштів за Кредитними договорами № 79.1/05-КЛВ-08 від 21.02.2008 р. та № 79.1/36-КЛТ-07 від 12.10.2007 р., що свідчить про неприпинення застави за Договорами застави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із матеріалів справи вбачається, що між Банком, ТОВ Фірма "Союз-Віктан" ЛТД та Плутановим С.О. від 23.10.2009 р. було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя за яким Плутанов С.О. в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Фірма "Союз Віктан" ЛТД передав у власність банку земельну ділянку площею 36,38783 га.

23.10.2009 р. між Плутановим С.О. та ТОВ "Фірма "Союз Віктан" ЛТД укладено договір про задоволення вимог майнового поручителя за яким боржник (ТОВ "Фірма "Союз Віктан" ЛТД) передав кредитору (Плутанову С.О.) в рахунок припинення зобов'язань за кредитними договорами від 21.08.2008 р. та від 12.10.2007 р. право власності на 24 векселі на суму 11 478 551,81 дол. США та оплати 2 689 221,24 дол. США в строк до 15.11.2009 р.

Плутановим С.О. відступлено право вимоги 2 689 221,24 дол. США до ТОВ "УДС", а між ТОВ "УДС" та ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД 16.11.2009 р. укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог.

З огляду на викладене вбачається, що зобов'язання ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД по поверненню грошових коштів, яке виникло з Кредитних договорів, укладеними з ПАТ "Родовід банк", в силу положень ст. 599 Цивільного кодексу України є припиненим 16.11.2009 р. внаслідок повного фактичного виконання.

Посилання Банку на рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.04.2011 р. у справі №22ц-2392/2011 яким визнано недійсним договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між Банком та Плутановим С.О. у зв'язку із тим, що державний акт на ділянку, яку передано в іпотеку Плутановим С.О. не видавався не спростовує висновку суду про припинення зобов'язання ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД перед Банком за Кредитними договорами, оскільки таке судове рішення не нівелює факт повного фактичного виконання зобов'язань за Кредитними договорами з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Згідно із ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Із змісту наведених норм вбачається, що в результаті заміни кредитора в зобов'язання відбувається перехід від первісного кредитора до нового кредитора права власності на майнові права - права вимоги виконання зобов'язання.

Таким чином, Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який визнано судом недійсним, має наслідком перехід від ПАТ "Родовід банк" до Плутанова С.О. права власності на майно - права вимоги виконання зобов'язання від ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД у розмірі 14 167 773,05 дол. США.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В розумінні ст. 216 Цивільного кодексу України, пунктів 7, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. №9 недійсність Договору про задоволення вимог іпотекодержателя зумовлює виникнення обов'язку Плутанова С.О. повернути Банку майнові права - право вимоги виконання зобов'язання від ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД у розмірі 14 167 773,05 дол. США.

Положення наведених норм не зумовлюють автоматичного приведення сторін у первісний стан, а таке приведення можливе в тому числі шляхом реституції.

В даному випадку, 16.11.2009 р. ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД в повному обсязі виконало зобов'язання у розмірі 14 167 773,05 дол. США Плутанову С.О. (особі, яка на зазначений момент володіла майновим правом вимагати виконання спірного зобов'язання), а тому в силу ст. 599 Цивільного кодексу України таке зобов'язання є припиненим.

Припинення зобов'язання зумовлює відсутність будь-яких прав та обов'язків (в т.ч. прав, передача яких була предметом Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що визнано судом недійсним).

Таким чином, майна (права вимоги виконання зобов'язання від ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД у розмірі 14 167 773,05 дол. США.) на момент визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя не існувало.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином застосовуються положення глави 83 Цивільного кодексу України.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки майнове право, яке перейшло від ПАТ "Родовід банк" до Плутанова С.О. за недійсним договором не існує, то в силу ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України ПАТ "Родовід банк" має право вимагати від Плутанова С.О. лише вартість такого права.

Таким чином, підстави вважати чинним зобов'язання ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД по сплаті на користь Банку коштів за Кредитними договорами відсутні, що в свою чергу зумовлює припинення всіх правочинів, спрямованих на забезпечення виконання таких зобов'язань (в т.ч. застави).

Відтак, право застави Банку відповідно до Договорів застави в силу положень ст. 593 Цивільного кодексу України є припиненим, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Боржнику (ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД) було відомо про наявність волевиявлення Банку на передачу права вимоги виконання зобов'язань за Кредитними договорами Плутанову С.О., а тому, виконуючи свої зобов'язання перед цією особою, він обґрунтовано розраховував на припинення власних зобов'язань, тобто діяв добросовісно.

З урахуванням викладеного та в силу ст. 14 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні не може бути примушений до повторного виконання зобов'язання.

Стосовно зустрічних позовним вимог ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД про визнання Кредитних договорів виконаними належним чином та визнання зобов'язань за ними припиненими суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД спрямовані на встановлення факту припинення існування між сторонами кредитних правовідносин, як юридичного факту, в той час як ні Кредитні договори, ні чинне законодавство не передбачає такого способу захисту, а позивачем за зустрічним позовом не доведено того, що такий спосіб є ефективним засобом захисту його порушених прав з урахуванням прийняття судом рішення про відмову у задоволенні первісного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД задоволенню не підлягають.

За таких обставин, в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог з викладених у позовах правових підстав необхідно відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу за приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 25.04.2013 р.

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя Р.В. Бойко

Суддя М.Є. Літвінова