Рішення № 31190199, 14.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013 Справа № 901/1221/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

(пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до приватного підприємства «Укргазпром»

(вул. Київська, 1а, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

(вул. Фрунзе, 41, м. Сімферополь, АР Крим, 95017)

(вул. Фрунзе, 41, офіс 18, м. Сімферополь, АР Крим, 95017)

про стягнення 259 200.61 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Глушаков Максим Олександрович, представник, довіреність № 11/105 від 01.03.2013, ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»;

Від відповідача: не з'явився, ПП «Укргазпром»;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Укргазпром» та просить суд стягнути суму у розмірі 259 200.61 грн., а саме - заборгованість у розмірі 243 671.22 грн., пеню у розмірі 11 393.10 грн. та 3% річних у розмірі 4 136.29 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням обов'язків, взятих відповідачем за договором № 105 на технічне обслуговування газопроводу від 14 лютого 2012 року, в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Свої вимоги позивач обґрунтував посиланнями на статті 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача явку у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 66-68), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 2, 65, 93).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із відсутністю адресата».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

14 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (виконавець) та приватним підприємством «Укргазпром» (замовник) було укладено договір № 105 на технічне обслуговування газопроводу (а.с. 10-13), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався надати послуги з огляду, обстеженню та технічному обслуговуванню газопроводу - відводу та АГРС с. Запрудне, смт. Партеніт, АР Крим, а замовник зобов'язався оплатити виконавцю надані послуги.

Пунктами 2.1.9, 2.1.10 договору сторони визначили зобов'язання замовника прийняти надані виконавцем послуги згідно з актом здачі - приймання наданих послуг. За відсутності зауважень до наданих виконавцем послуг підписати отриманий від представника виконавця акт здачі - приймання наданих послуг не пізніше 3 робочих днів або направити виконавцю письмово оформлену мотивовану відмову від підписання акту здачі - приймання наданих послуг та оплачувати надані виконавцем послуги відповідно до розділу 3 даного договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата замовником вартості наданих послуг виконавцю здійснюється щомісячно шляхом перерахування коштів по виставленому виконавцем рахунку на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаного сторонами акту здачі - приймання наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.1 договору щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним, на фактично надані послуги у звітному місяці, виконавець складає в 3 екземплярах акт здачі - приймання наданих послуг та передає їх замовнику із рахунком - фактурою на оплату наданих послуг.

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що при отриманні акту здачі - приймання наданих послуг представник замовника зобов'язаний підписати один екземпляр акту здачі - приймання наданих послуг про отримання 2 екземплярів, зазначити дату, посаду, фамілію, ім'я та ім'я по батькові та повернути підписаний зі сторони замовника екземпляр акту здачі - приймання наданих послуг представнику виконавця протягом 5денного (календарного) строку з моменту отримання акту здачі - приймання наданих послуг.

Відповідно до пункту 4.3 договору якщо протягом зазначеного в пункті 2.1.4 строку від замовника не надійшло письмової мотивованої відмови послуги, надані виконавцем, вважаються виконаними та підлягають оплаті.

Згідно з пунктом 5.1 договору у випадку порушення строків оплати послуг, зазначених в пункті 3.2 замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 5.0% за кожний день прострочки від суми простроченого платежу. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Даний договір набирає сили з моменту підписання сторонами, розповсюджує дію на відносини, які виникли з 01 січня 2012 року, та діє до 10 січня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань (пункт 11.1 договору).

Так, на виконання умов договору позивачем у період з 01 січня 2012 року по 28 лютого 2013 року були надані послуги на суму 243 671.22 грн., що підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт за період з 01 січня 2012 року по 28 лютого 2013 року (а.с 15-27).

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка на даний час не є погашеною.

Вказане з'явилося підставою для звернення Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось, 14 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (виконавець) та приватним підприємством «Укргазпром» (замовник) було укладено договір № 105 на технічне обслуговування газопроводу (а.с. 10-13).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу послуги на загальну суму 243 671.22 грн., що підтверджується підписаними та завіреними представником відповідача актами приймання - передачі виконаних робіт за період з 01 січня 2012 року по 31 липня 2012 року та актами приймання - передачі робіт за період з 01 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року, які не підписані відповідачем, але які відповідно до пунктів 2.1.9, 4.3 договору вважаються такими, що прийняті та підлягають оплаті (а.с 15-27).

Так, пунктами 2.1.9, 2.1.10 договору сторони визначили зобов'язання замовника прийняти надані виконавцем послуги згідно з актом здачі - приймання наданих послуг. За відсутності зауважень до наданих виконавцем послуг підписати отриманий від представника виконавця акт здачі - приймання наданих послуг не пізніше 3 робочих днів або направити виконавцю письмово оформлену мотивовану відмову від підписання акту здачі - приймання наданих послуг та оплачувати надані виконавцем послуги відповідно до розділу 3 даного договору.

Також, пунктом 4.3 договору визначено, що якщо протягом зазначеного в пункті 2.1.4 строку від замовника не надійшло письмової мотивованої відмови послуги, надані виконавцем, вважаються виконаними та підлягають оплаті.

З матеріалів справи вбачається, що акти приймання - передачі робіт за період з серпня 2012 року по лютий 2013 року зі сторони відповідача не підписані, але містять штамп вхідної кореспонденції ПП «Укргазпром» про отримання вказаних актів.

Враховуючи, що доказів направлення замовником письмової мотивованої відмови виконавцю за вказаним актами сторонами суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що акти приймання - передачі робіт за період з 01 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року є такими, що прийняті та підлягають оплаті.

На виконання пункту 3.2 договору позивачем були виставлені відповідачу до сплати рахунки (а.с. 75-88).

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 243 671.22 грн..

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата замовником вартості наданих послуг виконавцю здійснюється щомісячно шляхом перерахування коштів по виставленому виконавцем рахунку на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі підписаного сторонами акту здачі - приймання наданих послуг.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Так, під час розгляду даної справи приватним підприємством «Укргазпром» належними та допустимими доказами не доведено оплату наданих послуг.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 243 671.22 грн., суд визнав такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 11 939.10 грн. та 3% річних в сумі 4 136.29 грн..

Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4 136.29 грн., нарахованих на суму заборгованості за період з 11 березня 2012 року по 26 березня 2013 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розмір 3% річних за період, вказаний у позові, розраховано вірно, складає 4 136.29 грн., а отже саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 11 393.10 грн., нараховану на суму заборгованості за період з 11 березня 2012 року по 26 березня 2013 року.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 5.1 договору у випадку порушення строків оплати послуг, зазначених в пункті 3.2 замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 5.0% за кожний день прострочки від суми простроченого платежу. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розрахунок пені за період, вказаний у позові, складено вірно, однак, позивачем було невірно визначено кінцеву суму пені, яка за розрахунком суду склала 13 908.24 грн., але оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог стягненню з відповідача підлягає сума пені, визначена позивачем в розмірі 11 393.10 грн..

Таким чином, з огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 15 травня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства «Укргазпром» (вул. Київська, 1а, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код ЄДРПОУ 3136776, р/р 26001300030251 в ФКРУ ВАТ «ДОБ України», код банку 324805) на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код ЄДРПОУ 00153117, р/р 260020014162 в філії АТ «Укрексімбанк» в АР Крим м. Сімферополя, код банку 324786) заборгованість в розмірі 243 671.22 грн., пеню в розмірі 11 393.10 грн., 3% річних в розмірі 4136.29 грн. та 5185.00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська