Ухвала суду № 31189720, 16.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1980/13 Головуючий у 1-й інстанції - Прижигалінська Т.В.

Справа 437/2111/12 Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 19/27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Савчук Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року та додаткове рішення того ж суду від 26 грудня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №02013493566 від 16 липня 2008 року в сумі 84 048,61 грн., яка складається з залишку кредиту станом на 10 лютого 2012 року в сумі 21 805,01 грн., простроченої заборгованості за щомісячними платежами у сумі 55 283,80 грн., штрафні санкції у розмірі 6959,80 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач звернувся до ТОВ «ПростоФінанс»з заявою про отримання кредиту та надав всі необхідні для отримання кредиту документи. ТОВ «ПростоФінанс», розглянувши заяву відповідача та надані до неї документи, прийняв позитивне рішення про надання кредиту. Відповідно до рішення про надання кредиту 16 липня 2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем було укладено Кредитний договір №02013493566, згідно з умовами якого відповідачеві був наданий кредит у сумі 61100 грн. для придбання у TOB ВК Фірма "Інтерконтакт" автотранспортного засобу марки DAEWOO, модель LANOS TF69Y, рік випуску 2008, об'єм двигуна 1498, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, серія та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3. Кінцевий термін погашення кредиту 10 липня 2013 року, відсоткова ставка за користування кредитом 13,99% річних, щомісячна комісія за управління кредитом 0,15% від початкової суми кредиту.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору №02013493566 від 16 липня 2008 року відповідач зобов'язувався щомісячно до 10 числа сплачувати щомісячний платіж в сумі 1513,02 грн.

Відповідно до п. 2.2. та п. 2.5. Кредитного договору №02013493566 від 16 липня 2008 року відповідач зобов'язаний сплатити разову комісію за надання кредиту в розмірі 1,50% від початкової суми кредиту. Сума разової комісії за надання кредиту сплачується при сплаті платежу за перший платіжний період, таким чином перший платіж складав 2429,52 грн.

Для забезпечення виконання відповідачем договірних зобов'язань згідно Кредитного договору №02013493566 від 16 липня 2008 року з відповідачем був укладений Договір застави транспортного засобу №02013493566 від 16 липня 2008 року.

Станом на 10 лютого 2012 року відповідач зобов'язаний за графіком платежів, що є невідкладною частиною Кредитного договору №02013493566 від 16 липня 2008 року, сплатити 43 щомісячних платежів.

Станом на 10 лютого 2012 року відповідач не сплатив або частково сплатив, або сплатив з простроченням строку платежу 28 щомісячних платежів , сума штрафних санкцій складає 6959,80 грн.

З метою вирішення питання, щодо сплати відповідачем простроченої заборгованості за щомісячними платежами, відповідно до п. 6.2.3. Кредитного договору №02013493566 від 16 липня 2008 року позивач надіслав відповідачеві вимогу про погашення простроченої заборгованості. Відповідач вимогу не задовольнив, погашення простроченої заборгованості не здійснив.

18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №02013493566 від 16 липня 2008 року, укладеного між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року позовні вимоги ТОВ «ПростоФінанс» задоволені частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість за кредитним договором №02013493566 від 16 липня 2008 року в розмірі 82048,61 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням того ж суду від 26 грудня 2012 року стягнена рішенням суду сума 82048,61 грн. розбита на складові частини - залишку боргу , простроченої заборгованості, штрафні санкції та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить закрити провадження у справі до перевірки законності діяльності позивача та прийняття рішення згідно ст. 38,214 КПК України.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення того ж суду від 26 грудня 2012 року ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення і направити справу для продовження розгляду до ссуду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судовим розглядом встановлені наступні фактичні обставини по справі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт існування договірних відносин між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем ОСОБА_1 підтверджується Кредитним договором №02013493566 від 16 липня 2008 року та Договором застави транспортного засобу №02013493566 від 16 липня 2008 року, згідно яких кредитна установа надала відповідачеві кредит в розмірі 61100 грн. для придбання у TOB ВК Фірма "Інтерконтакт" автотранспортного засобу марки DAEWOO, модель LANOS TF69Y, рік випуску 2008, об'єм двигуна 1498, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, серія та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 під заставу зазначеного транспортного засобу.

Розмір заборгованості за кредитом станом на 10 лютого 2012 року підтверджується графіком нарахувань та оплат за кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 07 травня 2010 року була направлена досудова вимога про необхідність погашення існуючої заборгованості за кредитом.

Згідно Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 травня 2012 року, укладеного між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №02013493566 від 16 липня 2008 року, укладеного між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем.

Відповідно до ст..514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно довідки №177 від 25 квітня 2008 року ТОВ «Охоронно-детективне агентство «Служба Безпеки Бізнесу» ОСОБА_1 дійсно 25 квітня 2008 року надав свої власні кошти за рахунок оформлення кредиту в розмірі 12000 грн. для розвитку підприємства.

Згідно довідки від 30 квітня 2009 року ТОВ «Охоронно-детективне агентство «Служба Безпеки Бізнесу» ОСОБА_1 працював в ТОВ «ОДА СББ» на посаді начальника ООСГ з 01 жовтня 2007 року по 01 листопада 2008 року. При звільненні за підприємством залишилася невиплачена заробітна плата станом на 30 квітня 2009 року без врахування індексації в розмірі 28850 грн.

Але згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково погашена заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2000 гривень, що підтверджується квитанціями №978_67 від 04 вересня 2012 року та №978_77 від 04 жовтня 2012 року. Дані обставини дають суду підстави вважати, що відповідач визнав розмір заборгованості в повному обсязі.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні і дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Доводи апеляційної скарги на рішення суду про те , що заміна кредитора , який допущений до участі в справі позивачем по справі, погрожує відповідачу збільшенням його відповідальності як боржника самі по собі не можна визнати обґрунтованими оскільки вони суперечать положенням ст . 514 ЦК України , згідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , а згідно до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника. Заперечення ж боржника проти вимоги нового кредитора у зобов»язанні відповідно до положень ст. 518 ЦК України можуть бути такими ж, які вони були ( якщо були) у первинного кредитора.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те , що він дізнався про заміну кредитора лише у суді при вирішенні даного спору , також суттєвими не являються , оскільки у відповідності і до положень ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов»язанні , новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Доказами прав нового кредитора у відповідності до ст. 517 ЦК України являються копії договорів , укладених між первинним та новим кредитором , зокрема договором про купівлю-продаж кредитного портфелю ( ар. сп. 127-147).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення того ж суду від 26 грудня 2012 року про безпідставне підвищення в односторонньому порядку ставки кредитування не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції , як і посилання на неправильний розрахунок заборгованості , що має відповідач з приводу чого останнім ніяких доказів надано не було, хоча у відповідності до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна із сторін по справі зобов"язана надавати докази в підтвердження своїх вимог та заперечень на позовні вимоги, а у відповідності до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до положень ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі .Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції дав пояснення щодо листа-повідомлення № 02013493566 від 8 грудня 2008 року ( ар. сп.233) , на який відповідач посилається як на доказ підвищення процентної ставки , згідно яких ( пояснень ) такий лист було направлено відповідачу ТОВ «ПростоФінанс» , однак підтвердження отримання його відповідачем не надійшло, в зв»язку з чим фактичного підвищення процентної ставки не відбулося і розрахунки заборгованості було проведені за первинними умовами договору.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг не являються суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідач будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313- 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року та додаткове рішення того ж суду від 26 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку в протягом двадцяти днів.

Судді: