Рішення № 31187294, 30.04.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/28470/2012

Провадження №2/761/309/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 квітня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 41049,00 грн. та пеню в розмірі 272154,87 грн., посилаючись на те, що 11.12.2011 року в с. Демидів Київської області сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ», держномер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Шевроле», держномер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1

Відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ СК «Лафорт».

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Листом від 24.01.2013 р. позивача було повідомлено, що після розгляду наданих до компанії документів було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку-фактури, вартість відновлювальних робіт склала 41049,00 грн.

Однак відповідач не сплатив суму страхового відшкодування.

Позивач в судове засідання не з'явився, його представник надав заяву про слухання справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

11.12.2011 року в с. Демидів Київської області сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ», держномер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Шевроле», держномер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1

Відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ СК «Лафорт».

Відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 10.01.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП (а.с.7).

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про виплату страхового відшкодування.

Лише листом від 24.01.2013 р. позивача було повідомлено, що після розгляду наданих до компанії документів було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку-фактури № 11 від 14.03.2012 р. вартість відновлювальних робіт склала 41049,00 грн.

Як вбачається з квитанції від 01.04.2012 р. позивач фактично поніс витрати на ремонт автомобіля в розмірі 41049,00 грн. (а.с. 31), що також підтверджується актом виконаних робіт від 01.04.2012 р..

Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язки страховика перед страхувальником, відповідно до яких страховик, у разі настання страхового випадку, зобов'язаний здійснити виплату у строк, встановлений договором.

Згідно п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 41049,00 грн.

Не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення пені за невиплату страхового відшкодування, оскільки під дію Закону України «Про захист прав споживачів» підпадають правовідносини між страховиком та страхувальником, яким позивач не являється, тому в даному випадку посилання позивача на цей закон є помилковим .

Окрім цього, позивач має право на стягнення пені відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак позивач не висував такої вимоги, а відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли свого підтвердження, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 988 ЦК України, Законом України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (код 25005889) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 41049,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (код 25005889) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 410,49 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: