Постанова № 31185810, 08.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 р. Справа № 804/3026/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі Мізері А.В.

за участю:

представника позивача Журавльова О.С.

представника відповідача Овсянникової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цум» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податковою декларації ТОВ «Цум» з податку на додану вартість за листопад 2012 року; скасувати рішення ДПІ Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 13.12.2012 року за № 28122/10/182 про не визнання податковою декларацію ТОВ «Цум» з податку на додану вартість за листопад 2012 року; зобов'язати ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийняти податкову декларацію ТОВ «Цум» з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 13.12.2012 року; зобов'язати ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська відобразити показники податкової декларації ТОВ «Цум» з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Цум»; зобов'язати ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі; стягнути судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі неправомірно прийняла рішення про невизнання декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року податковою звітністю, оскільки декларація складена у відповідності до вимог чинного законодавства, а підстави зазначені податковим органом в обґрунтування невизнання податкової декларації не передбачені законодавством та не значні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, наведених в письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Цум» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.06.2008 року.

10 грудня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Цум» на адресу відповідача надіслано поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2012 року, яка була отримана останнім 13.12.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення з особистим підписом працівника податкового органу та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Згідно листа Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 13.12.2012 року за №28122/10/182, податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум» » за листопад 2012 року не визнана податковою звітністю.

Підставою для прийняття зазначеного рішення від 13.12.2012 р. став той факт, що надісланий ТОВ «Цум» Додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року не підписаний посадовими особами та не скріплений печаткою платника податків.

Вирішуючи позовні вимоги, суд керується Конституцією України, нормами Податкового Кодексу України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений Податковим кодексом України статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. (п.п.48.1, 48.2. ст. 48 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В той же час форма податкової декларації додатково може містити обов'язкові реквізити зокрема: індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (абз. 4 п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України).

Згідно 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції; якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків; податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 розділу 1 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація); податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) (далі - декларація (скорочена)); податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальна) (далі - декларація (спеціальна)); податкова декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства) (далі - декларація (переробного підприємства)); уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу); уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу); уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу); копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Відтак приписи статті 48 Податкового кодексу України визначають, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити податкова декларація та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно п.49.8 статті 49 Податкового Кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно п.49.9 статті 49 Податкового Кодексу України, встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, у якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 та 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Згідно п.п.49.11.2 п.49.11 статті 49 Податкового Кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його декларації із зазначенням причин такої відмови, у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що Податковим Кодексом України, яким врегульовано порядок подання та прийняття податкової звітності, не містять такої підстави для визнання податкової декларації неподаною, як не скріплення печаткою підприємства та підписами посадових осіб розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів - Додатку №5 податкової декларації.

Окрім того, додаток №5, не є самою декларацією, і певні недоліки у оформленні або поданні цього додатку не є підставою для не визнання декларації як податкової звітності.

При цьому суд зауважує, що відповідачем для доручення до матеріалів справи надана копія податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум», додаток №5 якої не скріплений печаткою та підписами посадових осіб. Однак, зазначена копія не завірена належним чином. На вимогу суду, оригінал декларації для дослідження в судовому засіданні наданий не був, завірена його копія також не була надана.

Отже, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у визнанні декларації за листопад 2012 року, поданої ТОВ «Цум», податковою звітністю.

Однак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є вірним.

Відповідно до п.1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень стосовно оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків.

Відмова у прийнятті податкової декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова має бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Згідно п.49.13 статті 49 Податкового Кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Вимоги позову спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок відмови у прийнятті податкової декларації, а отже предметом розгляду даної справи є фактично протиправність такої відмови. Задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію, означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п.49.13 статті 49 Податкового Кодексу України.

Згідно п.10 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним захистом прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у визнанні податковою звітністю податкову декларацію, а податкова декларація відповідно буде вважатись поданою платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання ДПІ в Амур-Нижньодніпровської районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Цум», суд зазначає наступне.

Відповідно до Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 року №276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Форми карток особових рахунків мають лицьову та зворотну сторону.

Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органами державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Не менше ніж раз на квартал працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності проводиться вибіркова перевірка правильності проведення операцій в особових рахунках платників.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Отже, позовні вимоги, щодо зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача, відобразивши в обліковій картці особового рахунку відповідні дані, які містяться у поданій позивачем звітності, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача зобов'язати ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, зазначена норма прямо вказує що таке зобов'язання являється правом а не обов'язком суду. Окрім того позивачем в обґрунтування зазначеної вимоги зазначено лише те, що відповідач зобов'язаний надати такий звіт протягом 10 днів з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили.

Відтак враховуючи необґрунтованість заявленої позовної вимоги з боку позивача, суд не вважає за необхідне застосувати даний засіб судового контролю.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Отже, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сума у розмірі 13,76 грн.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податковою декларації ТОВ «Цум» з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум» (Код ЄДРПОУ 35986580, індекс 49083, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», буд.67) з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками, такою що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Цум» у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, тобто 13.12.2012 р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (Код ЄДРПОУ 20288813, місцезнаходження : 49087, м. Дніпропетровськ, пров. Універсальний,12) відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум» (Код ЄДРПОУ 35986580, індекс 49083, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», буд.67) з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум» (Код ЄДРПОУ 35986580, індекс 49083, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», буд.67).

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум» (код за ЄДРПОУ 35986580) витрати по сплаті судового збору у розмірі 13,76 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 12.04.2013 року.

Суддя С.І. Озерянська