Постанова № 31185105, 23.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. Справа № 804/4088/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Данилова А.В. Коваленко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013 р. №0000101510 та №0000091510, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2013 р. №0000101510 та №0000091510.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірні повідомлення-рішення прийнятими не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що господарські відносини з платниками податків ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Ривс» підтверджується первинною документацією та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, надав суду письмові заперечення від 16.04.2013 року, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 20.02.2007 року та знаходиться на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відповідно до пп.78.1.1., пп.78.1.4., пп.78.1.11. п.78.1., ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №275 5-VI, із змінами та доповненнями, на підставі наказу Дніпропетровської МДПІ від 19.02.2013 року №150, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс», з питань встановлення господарських відносин з платниками податків з ТОВ «Ферід Д» (код 36441206), ПП «АТМ» (код 24606641), ТОВ «ВК Віконні системи» (код 33972398), ТОВ «Галактика М» (код 31890900), ПП «Екоскан Сервіс» (код 33517827), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код 33906299), ТОВ «Дидактика» (код 34735238), ТОВ «Ліга» (код 24609852), ТОВ «Лігран» (код 34656476), ТОВ «Матодор» (код 31820299), ТОВ «Ривс» (код 34914473), ТОВ «Стар Д» (код 32694059), ТОВ «Супутник» (код 32228481), ТОВ «Транс -Атлантика Сервіс» (код 32694389), ТОВ «Шоковіта» (код 33421689), ПП «Мегіур» (код 33338822), ТОВ «Техніка» (код 19099225) за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року.

За результатами перевірки складений Акт №169/150/34918787 від 27.02.2013 року, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (із змінами та доповненнями) в результаті чого ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» завищено суму ПДВ 948 463 грн., яка віднесена до складу податкового кредиту за вересень 2011 року в розмірі 22140 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 11 107 грн., за листопад 2011 року в розмірі 14700 грн., за грудень 2011 року в розмірі 95771 грн., за січень 2012 року в розмірі 117904 грн., за лютий 2012 року в розмірі 335335 грн., за березень 2012 року в розмірі 38345 грн., за квітень 2012 року в розмірі 46503 грн., за травень 2012 року в розмірі 96266 грн., за червень 2012 року в розмірі 96054 грн., за липень 2012 року в розмірі 18563 грн., за вересень 2012 року в розмірі 42205 грн., за жовтень 2012 року в розмірі 13570 грн.; пп. 135.5.11., пп. 135.5.14. п. 135.5 ст.135, п. 137.4 ст. 137, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.1 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» занижено податок на прибуток на загальну суму 1020590 грн., у тому числі за ІІІ кв. 2011 року на суму 25461 грн., за VI кв. 2011 року на суму 139814 грн., за І кв. 2012 року на суму 516163 грн., за ІІ кв. 2012 року на суму 250765 грн., за ІІІ кв. 2012 року на суму 65319 грн., за VI кв. 2012 року на суму 23068 грн..

Позивачем до податкового органу було подано заперечення від 05.03.2013 р. на вищевказаний акт перевірки. Податковим органом у відповіді від 13.03.2013 р. № 4560/10/222-14 зазначено, що заперечення до акту перевірки ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» залишено без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 р. №0000091510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1020590 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 213828,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 р. №0000101510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 948463 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 237115,75 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

В акті перевірки та в відповіді на заперечення до адміністративного позову зазначено, що оскільки відповідачем отримано постанову ГСУ ДПС України від 31.01.2013 року, акти перевірки від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська контрагентів позивача, то відповідач прийшов до висновку: якщо підприємство ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» не отримувало товари, роботи, послуги ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Ривс», то не могло здійснювати подальшу реалізацію товарів, робіт, послуг, в тому числі підприємством занижено доходи у вигляді вартості товару безоплатно отриманої від невстановленої особи у вересні та жовтні 2012 року.

Як встановлено судом, між ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» (Покупець) з ТОВ«Ривс» (Продавець) укладено договори №212 від 12.09.2012р. та №213 від 01.10.2012 р. про постачання матеріалів, за якими було отримано двері та столи підйомні. Факт здійснення операції підтверджено також видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями (заборгованість відсутня). Наявність отриманого товару та використання його у господарській діяльності відповідач не спростовує. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, Дніпропетровською МДПІ було зроблено висновок про відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Ривс» та ТОВ «ПП Інтерстройсервіс на підставі висновків акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №7211/224/34914473 від 21.12.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ривс».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

В тому числі, судом встановлено, що ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» укладало з ТОВ «ВК Віконні системи» договори з надання послуг з отримання дозволів та оформлення технічної документації та договори з виконання будівельно-монтажних робот. При цьому правоздатність ТОВ «ВК Віконні системи» підтверджено Ліцензією від 12.10.11 на виконання будівельних робот та Дозволом на початок виконання робот підвищеної небезпеки №157.08.12-45.21.1; виконання робот та надання послуг за договорами підтверджено Актами приймання будівельних робіт КБ-2, КБ-3, кошторисами, Актами надання послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями та іншою первинною документацією, яка була надана під час перевірки у повному обсязі. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ.

Висновки про відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» працівники Дніпропетровської МДПІ зробили на підставі висновків акту №7212/224/33972398 від 21.12.12 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК Віконні системи»» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС.

Однак, документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «ПП Інтерстройсервіс», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.

Також, ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» укладало з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» договори підряду з виконання будівельно-монтажних робот за різними об'єктами та договори з надання послуг з отримання дозволів та оформлення технічної документації. Правоздатність ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» підтверджена Ліцензією від 26.09.11 на виконання будівельних робот; виконання робот та надання послуг за договорами підтверджено Актами приймання будівельних робот КБ-2, КБ-3, кошторисами, Актами надання послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями та іншою первинною документацією, яка була надана під час перевірки у повному обсязі. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ.

Однак за результатами перевірки було зроблено також висновок щодо відсутності фактичного постачання товарів (робіт, послуг) між ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» та ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» на підставі Акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №7204/224/3269/32694389 від 21.12.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Транс-Атлантіка Сервіс»».

Проте, з даними висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином до суду та до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції, не відповідність яких вимогам чинного законодавства відповідачем не встановлена та не спростована. За даними договорами було придбано будівельні товари (послуги), які використовувалися позивачем у господарській діяльності підприємства, відповідно до основної діяльності підприємства. Доказів не використання позивачем отриманих товарів (послуг) у господарській діяльності суду не надано та не зазначено. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, між сторонами відсутній спір щодо наданих до перевірки первинних документів, що згідно ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказуванню.

Також податковим органом не доведено, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, висновки актів перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях.

В тому числі, податкова перевірка відбувалась на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 31.01.2013 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. у кримінальному провадженні №32013180000000005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 та ч.2 ст.205 КК України.

Однак доказів, що у кримінальній справі №32013180000000005 на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень винесено відповідний вирок суду до суду не надано, судовим розглядом справи не виявлено.

Так, пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом яких є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Розділом IV пункту 7 Наказу ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованому у Мін'юсті України за № 34/18772 від 12 січня 2011 року, передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки податкового органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки позивача, що призначена на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 31.01.2013 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. у кримінальному провадженні №32013180000000005, відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання. Така позиція суду узгоджується з правовою позицією ВАСУ, яка викладена в ухвалах від 23.04.2013 року, 18.02.2013 року, 18.03.2013 року по справах К/9991/53248/12, К/9991/53972/12, К/9991/55783/12 відповідно.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013 р. №0000101510, №0000091510 та відповідно і застосування штрафних (фінансових) санкцій належними та допустимими доказами, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2294 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013 р. №0000101510 та №0000091510 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000101510 від 15.03.2013 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000091510 від 15.03.2013 р.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2013 року

Суддя Н.В. Боженко