Постанова № 31185622, 14.05.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1/2609/917/12

ПОСТАНОВА

14 травня 2013 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши апеляцію прокурора у справі на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та за їх сукупністю, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, засуджено до покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна в дохід держави.

На вирок суду 25.12.2012 року прокурор у справі подав апеляцію.

У відповідності до вимог ст. 350 КПК України в апеляції повинно бути зазначено: назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію; перелік документів, які додаються до апеляції.

Дані вимоги закону прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, при подачі апеляції належним чином не дотримані.

Так, в апеляції прокурор своє прохання про зміну вироку відносно ОСОБА_1, обґрунтовує тим, що при постановленні зазначеного вироку були порушені вимоги кримінально-процесуального закону, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, у своїй апеляції прокурор звертає увагу на те, що в порушення вимог ст. 334 КПК України (1960 року), при постановленні вироку щодо ОСОБА_1, при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, у мотивувальній частині вироку не зазначено наслідків злочину у вигляді тілесних ушкоджень, які ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2, що встановлено висновком судово-медичної експертизи № 29/868 від 21.05.2012 року.

Також в порушення цієї ж норми кримінально-процесуального закону, зазначаючи у вироку про виключення з числа доказів у даній справі усіх інших даних, які, на думку органу досудового слідства, доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, зазначених в обвинувальному висновку, суд першої інстанції не навів належних мотивів, за яких він відкинув інші докази, зазначені в обвинувальному висновку. Більш того, судом не зазначено у вироку про які саме докази йдеться.

У зв'язку з цим, як вважає прокурор, суд безпідставно не зазначив у вироку та не надав належної оцінки іншим доказам, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме: явці з повинною ОСОБА_1, показанням потерпілого ОСОБА_3, показанням свідків ОСОБА_4 та експерта ОСОБА_5, а також показанням заявлених стороною захисту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Аналіз доводів наведених в апеляції прокурора свідчить про те, що у разі визнання їх обґрунтованості вони не можуть бути підставою для зміни вироку, оскільки, відповідно до вимог, передбачених ст. 367 КПК України (1960 року), невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та невідповідність мотивувальної частини вироку вимогам ст. 334 цього ж Кодексу, є підставами для скасування, а не зміни вироку, та повернення справи на новий судовий розгляд.

Таким чином, вищенаведені обставини дають підстави для висновку, що апеляція прокурора не відповідає вимогам ст. 350 КПК України (1960 року), оскільки доводи на її обґрунтування та прохання особи, яка подає апеляцію не узгоджуються як між собою, так і вимогами закону, які передбачають підстави для скасування або зміни вироку.

До цього слід також додати, що, у відповідності до вказаної вище норми, при обґрунтуванні прокурором необхідності зміни чи скасування вироку, апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи, однак в поданій апеляції такі посилання відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 352 КПК України у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону.

За викладеним, керуючись ст. ст. 350, 352 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію прокурора у справі на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - залишити без руху для виконання вказаних вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: