Ухвала суду № 31185178, 13.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

за результатами розгляду скарги на дії державної виконавчої

13.05.2013р. Справа № 30/119

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу

скаржника (Боржника): Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівське", м.Селідове

до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції

про: визнання незаконними дії ВДВС з винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження №37092871 від 18.03.2013р. та зобов'язання ВДВС закрити зазначене виконавче провадження

Стягувач: Приватне підприємство «Сокіл», м. Селідове

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився;

від ВДВС - Моркотенко В.Г. (за довіреністю б/н від 08.05.2013р.) .

ВСТАНОВИВ:

07.11.2011р. Господарським судом Донецької області було прийнято рішення у справі №30/119, яким позовні вимоги Приватного підприємства „Сокіл", м. Селидово Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Селидівське", м. Селидово Донецької області про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 635400грн., пені у сумі 46117,81грн., 3% річних у сумі 10454,79грн. задоволено частково, а саме: стягнено стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Селидівське", м. Селидово Донецької області (ідентифікаційний код 33426248) на користь Приватного підприємства „Сокіл", м. Селидово Донецької області (ідентифікаційний код 305619605216) заборгованості у розмірі 600000грн., інфляційну індексацію в розмірі 27 368,32 грн., 3% річних в розмірі 10454,79грн. та пеню в сумі 46117,81 грн., а в задоволенні решти вимог відмовлено. Крім того, на користь Позивача з відповідача було стягнуто державне мито в сумі 6839,41грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 233,26грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2011р. - залишено без змін.

08.12.2011р. задля примусового виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області було видано відповідні накази.

28.03.2013р. Відповідач - Боржник у виконавчому провадженні з примусового виконання наказів - звернувся до суду із скаргою на дії ВДВС, вимагаючи визнання незаконними дії ДВС України з винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження №37092871 від 18.03.2013р. та зобов'язання ВДВС закрити зазначене виконавче провадження.

Представник Боржника і Стягувача у судове засідання 13.05.2013р. вдруге без пояснення причин не з'явилися, проте за змістом ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України це не перешкоджає розгляду скарги.

Представник ВДВС у судовому засіданні 13.05.2013р. проти скарги заперечував, посилаючись на невиконання Боржником рішення суду впродовж наданого строку для добровільного виконання, поза межами якого були вжиті заходи з арешту майна боржника до моменту звернення стягувача із заявою про повернення наказів без подальшого виконання.

За результатами розгляду скарги на підставі оцінки наявних матеріалів справи в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлене наступне:

26.12.2011р. держвиконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 707,27грн., вмотивовану добровільним невиконанням до 18.06.2012р. наказу Господарського суду Донецької області від 08.12.2011р. про стягнення державного мита в сумі 6839,41грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 233,26грн.

18.03.2013р. держвиконавцем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37092871 про стягнення з боржника - відповідача по справі виконавчого збору в сумі 707,27грн., виконавчим документом у якій вказано постанову від 26.12.2011р.

За змістом п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є видом виконавчого документу, а отже - вона має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст.18 цього Закону, оскільки невідповідність цим вимогам за змістом п.6. ч.1 ст.26 цього Закон зумовлює неможливість відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

Наразі, як встановлено п.3 ч.1 ст.18 означеного Закону, виконавчий документ (постанова) має обов'язково містити, реквізити стягувача і боржника, які ідентифікують їх як сторін виконавчого провадження, саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб).

Проте, як вбачається із постанови від 26.12.2011р. держвиконавцем вказано лише неповне найменування Боржника та його реквізити, але жодних відомостей щодо Стягувача виконавчого збору не приведено, так само - як і не вказано дати набрання постановою законної сили і строку її пред'явлення до виконання.

В свою чергу, у відповідності до п. 2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого документа - постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору - до виконання становить один рік, а його закінчення за змістом п.1 ч. 1 ст.26 Закону унеможливлює відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

Таким чином, оскаржувана Боржником постанова про відкриття виконавчого провадження №37092871 від 18.03.2013р. винесена поза межами строку для пред'явлення відповідного виконавчого документу до виконання та на підставі документу, який не відповідає вимогам, встановленим до виконавчих документів, що не відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та зумовлює висновок про незаконність дій ВДВС з винесення оскаржуваної постанови.

Разом із тим, висновок про обґрунтованість вимог скарги в частині оцінки законності оскаржуваної постанови не може вважатися підставою для її задоволення в частині зобов'язання закрити виконавче провадження №37092871, оскільки діючий Закон України «Про виконавче провадження» взагалі не передбачає такої процесуальної дії як закриття виконавчого провадження, а визначених ч.1 ст.49 Закону підстав для закінчення виконавчого провадження наразі не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 22, 26 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст. 4-5, 4-7, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівське", м.Селідове до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання незаконними дії ВДВС з винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження №37092871 від 18.03.2013р. та зобов'язання ВДВС закрити зазначене виконавче провадження задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії ДВС Селидівського міського управління юстиції з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №37092871 від 18.03.2013р.

3. У задоволені решти вимог скарги відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили 13.05.2013р., але може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя Д.О. Попков