Постанова № 31184056, 14.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Арапіна Н.Є.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року справа № 247/955/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Куленко О.Л.,

з участю представника відповідача Тзіфі О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 20 березня 2013 року у справі № 247/955/13-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до Торезького міського суду Донецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (далі УПФУ в м. Торезі), третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області (далі ТУ ДСА в Донецькій області) про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити в певні дії, в якому просив визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м. Торезі щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді (голови суду) у відставці, у зв'язку зі змінами заробітної плати працюючих суддів за період з 1 вересня 2012 року до 31 грудня 2012 року та з 1 січня 2013 року до 28 лютого 2013 року; зобов'язати УПФУ в м. Торезі перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 вересня 2012 року до 31 грудня 2012 року та з 1 січня 2013 року до 28 лютого 2013 року у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого судді з урахуванням 90% заробітку та провести оплату недоотриманої суми у розмірі 54112, 56 грн. з урахуванням компенсації; зобов'язати УПФУ в м. Торезі в подальшому проводити виплати розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до змін розміру заробітної плати працюючого судді (голови суду) та проводити виплати, починаючи з 1 березня 2013 року до змін розміру заробітної плати; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 566,20 грн. (а. с. 3, 4).

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 20 березня 2013 року позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задоволений частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_3 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді з 1 вересня 2012 року до 28 лютого 2013 року; зобов'язано УПФУ в м. Торезі Донецької області здійснити ОСОБА_3 перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 вересня 2012 року до 28 лютого 2013 року, виходячи з 90% місячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, виходячи з 90% місячного заробітку працюючого на відповідній посаді судді, але не більше ніж десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та здійснити виплату недоплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 1 вересня 2012 року до 28 лютого 2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 34 (тридцять чотири) грн.41 коп. В решті вимог відмовлено (а. с. 54-60).

Позивач не погодився з постановою суду в частині незадоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити постанову суду через невірне застосування норм матеріального права, та задовольнити позов в повному обсязі (а. с. 73 - 75).

Відповідач не погодився з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального закону та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог (а. с. 87-89).

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення на апеляційну скаргу відповідача.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив її залишити без задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційних скарг і дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював головою Торезького міського суду Донецької області, на теперішній час є суддею у відставці, звільнений з посади судді Торезького міського суду на підставі постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» № 3063-ІІІ від 7 лютого 2002 року (а. с.7).

Стаж позивача, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, складає - 26 повних роки (а. с.47, 49).

Наказом начальника Донецького обласного управління юстиції від 22 квітня 2002 року за № 221-1 з 21 квітня 2002 року ОСОБА_3 призначена виплата щомісячного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати, працюючого на відповідній посаді судді в сумі 765 грн. 41 коп. Виплата щомісячного грошового утримання повинна проводитися з урахуванням поточної премії (а. с.8).

Відповідно до довідки ТУ ДСА в Донецькій області № 08-23/1650 від 14 серпня 2012 року заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за липень-вересень 2012 року склала 15868 грн. 80 коп.: із них, оклад склав 8816 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді 10% - 881 грн. 60 коп., надбавка за вислугу років 70% - 6171 грн. 20 коп. (а. с.9).

Відповідно до довідки ТУ ДСА в Донецькій області № 08-23/1969 від 29 жовтня 2012 року заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за жовтень-листопад 2012 року склала 16099 грн. 20 коп., із них, оклад склав 8944 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді 10% - 894 грн. 40 коп., надбавка за вислугу років 70% - 6260 грн. 80 коп. (а. с.10).

Відповідно до довідки ТУ ДСА в Донецькій області № 08-23/2279 від 28 листопада 2012 року заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за грудень 2012 року склала 16329 грн. 60 коп., із них, оклад склав 9072 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді 10% - 907 грн. 20 коп., надбавка за вислугу років 70% - 6350 грн. 40 коп. (а. с.11).

Відповідно до довідки ТУ ДСА в Донецькій області № 08-23/100 від 9 січня 2013 року заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за січень-листопад 2013 року склала 20646 грн. 00 коп., із них, оклад склав 11470 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді 10% - 1147 грн. 00 коп., надбавка за вислугу років 70% - 8029 грн. 00 коп. (а. с.12).

14 лютого 2013 року позивач звернувся до УПФУ в м. Торезі з заявою про проведення перерахунку його пенсії ( довічного грошового утримання) за період з 1 вересня 2012 року до 31 грудня 2012 року і з 1 січня 2013 до 28 лютого 2013 року з врахуванням інфляції (а. с.13). УПФУ в м. Торезі Донецької області листом № 34/Г-22-01-04 від 14.02.2013 року відмовило позивачеві в проведенні довічного грошового утримання. Відмовляючи позивачеві у перерахунку грошового утримання відповідач, зокрема, зазначив, що з 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема, пунктів 62 та 63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до окремих законодавчих актів», виплата та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у разі зміни заробітної плати працюючих суддів повинні проводитись судовими органами, а не органами Пенсійного фонду України. Органами Пенсійного фонду України до даного часу проводиться призначення та виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на підставі Порядку № 3-1, який є чинним. Проведення перерахунків цим Порядком не передбачено (а. с.14).

Відповідно до довідки УПФУ в м. Торезі Донецької області № 914/04 від 14 лютого 2013 року розмір довічного грошового утримання позивача склав: з 1 вересня 2012 року до 31 жовтня 2012 року - 7062 грн. 44 коп.: основний розмір пенсії - 6834,56 (7593,95х90%), підвищення дітям війни - 59,08 грн., підвищення за особливі заслуги перед Україною - 168,80 грн.; з 1 жовтня 2012 року до 30 листопада 2012 року - 7065 грн. 68 коп.: основний розмір пенсії - 6834,56 (7593,95х90%), підвищення дітям війни - 59,92 грн., підвищення за особливі заслуги перед Україною - 171,20 грн.; з 1 грудня 2012 року до 31 грудня 2012 року - 7073 грн. 24 коп.: основний розмір пенсії - 6834,56 (7593,95х90%), підвищення дітям війни - 61,88 грн., підвищення за особливі заслуги перед Україною - 176,80 грн.; з 1 січня 2013 року до 28 лютого 2013 року - 7075 грн. 94 коп.: основний розмір пенсії - 6834,56 (7593,95х90/), підвищення дітям війни - 62,58 грн., підвищення за особливі заслуги перед Україною - 178,80 грн. (а. с.15).

Відповідно до довідки УПФУ в м. Торезі Донецької області №1070/05 від 15 лютого 2013 року позивач знаходиться на обліку в УПФУ в м. Торезі Донецької області і отримує щомісячне довічне грошове утримання суддів, яке склало в: вересні 2012 року - 7062 грн. 44 коп., жовтні 2012 року - 7065 грн. 68 коп., листопаді 2012 року - 7065 грн. 68 коп., грудні 2012 року - 7073 грн. 24 коп., січні 2013 року - 7075 грн. 94 коп., лютому 2013 року - 7075 грн. 94 коп. (а. с.16).

У 2007, 2012 роках відповідач здійснював перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (а.с.45, 46, 48, 50).

Встановлені обставини справи не є спірними.

Спірним у даній справі є питання правомірності дій відповідача щодо відмови позивачеві у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці з 01.09.2012 року.

Згідно до частини першої статті 138 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ) передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" (3723-12), або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною третьою зазначеної статті спеціального закону встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Отже, згідно нормам Закону № 2453-VІ позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці згідно ст.129 цього Закону.

Відповідач такий перерахунок проводити відмовився, сплачуючи з 01.09.2012 року суму довічного грошового утримання в меншому розмірі, ніж при врахуванні довідок Територіального управління ДСА України в Донецькій області № 08-23/1650 від 14 серпня 2012 року; № 08-23/1969 від 29 жовтня 2012 року; № 08-23/2279 від 28 листопада 2012 року; № 08-23/100 від 9 січня 2013 року (а. с. 9 - 12).

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У зв'язку з цим, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що відсутній нормативний документ, який регулює порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Законом № 2453-VІ встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована в зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.

В той же час, задовольняючи позов в частині здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90% місячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки згідно норм Закону № 2453-VІ позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці згідно ст.129 цього Закону, тому постанова суду в цій частині підлягає зміні з зазначенням зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 1 вересня 2012 року до 28 лютого 2013 року у розмірі 80% заробітку працюючого судді місцевого суду на відповідній посаді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі відповідних довідок Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Доводи позивача щодо неможливості обмеження розміру довічного грошового утримання судді при його перерахунку не приймаються, з огляду на вищевикладене та з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ) чітко визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до законів України "Про державну службу" (3723-12), "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим же законом частина п'ята статті 138 Закону № 2453-VІ викладена в новій редакції, відповідно до якої максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон № 3668-VІ до теперішнього часу не визнаний неконституційним, тому підлягає застосуванню.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку за норми Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VІ пізніше прийняті норми Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI.

Доводи позивача, що на нього не розповсюджуються норми Закону № 3668-VІ не заслуговують на увагу, оскільки цим Законом таких виключень не встановлено, а навпаки, з аналізу норм пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону вбачається, що його положення слід розповсюджувати і на позивача.

Статтею 12 Закону України від 22.12.2011 № 4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено у 2012 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 822 гривні, з 1 квітня 838 гривень, з 1 липня - 844 гривні, з 1 жовтня - 856 гривень, з 1 грудня - 884 гривні. Статтею 7 Закону України від 06.12.2012 № 5515-VІ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 894 гривні, з 1 грудня - 949 грн.

З урахуванням вищезазначеного, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача в 2012 році не може перевищувати з 1 січня - 8220 гривень, з 1 квітня 8380 гривень, з 1 липня - 8440 гривень, з 1 жовтня - 8560 гривень, з 1 грудня - 8840 гривень, а в 2013 році з 1 січня - 8940 гривні, з 1 грудня - 9490 грн.

Тобто, з огляду на наведені норми законів розмір довічного грошового утримання судді у відставці є обмеженим десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги наданий позивачем розрахунок вимог щодо здійснення оплати недотриманої суми щомісячного довічного грошового утримання за період з вересня 2012 року до лютого 2013 рік у сумі 54112 грн. 56 коп. (а.с.17), оскільки розрахунок здійснено без врахування положень діючого законодавства, а саме, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність і тому відмовив в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити оплату недоотриманої сумі в розмірі 54112 грн. 56 коп.

Також колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо компенсації недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», якою встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, зокрема, соціальних виплат. Тобто вимоги щодо компенсації недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передчасні.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неспроможність доводів позивача щодо необхідності захисту його законних прав та інтересів, які можуть бути порушені в майбутньому відповідачем, а саме, зобов'язання відповідача надалі виплачувати щомісячне довічне грошове утримання розмір якого повинен розраховуватися відповідно до змін в розмірі заробітку працюючого судді місцевого суду на відповідній посаді, оскільки відповідно до приписів КАС України захисту в судовому порядку підлягають порушені права позивача, а не ті, які можуть бути порушеними в майбутньому.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу за суттю вимог, але помилково не врахував норми матеріального закону щодо права отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці згідно ст.129 цього Закону, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а саме, в третьому абзаці резолютивної частини, відсоток місячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, визначений в 90% замінити на 80%, в решті постанову суду залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Постанова складена в повному обсязі 15 травня 2013 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.2, ст.201 ч.1 п.1, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області задовольнити частково.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 20 березня 2013 року у справі №247/955/13-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії змінити, а саме, третій абзац резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 1 вересня 2012 року до 28 лютого 2013 року включно, у розмірі 80% заробітку працюючого судді місцевого суду на відповідній посаді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі довідок Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-23/1650 від 14 серпня 2012 року; № 08-23/1969 від 29 жовтня 2012 року; № 08-23/2279 від 28 листопада 2012 року; № 08-23/100 від 9 січня 2013 року, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум».

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова