Постанова № 31183339, 13.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2013 року Справа № 812/3739/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Інспекціі з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекціі з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн.

Ухвалою суду від 19 квітня 2013 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в адміністративному позові зазначив, що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про рекламу» Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області проводила процедуру притягнення до відповідальності порушника Закону України «Про рекламу» фізичної-особи підприємця ОСОБА_1.

26 жовтня 2012 року в районі центрального ринку по вул. 19 Партз'їзду, б. 3 у м. Первомайську на фасадній стороні магазину «ОКНА ЦЕНТР» ФОП ОСОБА_1 зафіксовано ознаки порушення вимог пункту 5 статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме, у рекламі про зниження цін на продукцію відсутня інформація про дату початку та закінчення проведення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни. Про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу, спеціалістом Інспекції складений протокол № 95 від 26.10.2012. Рішенням від 26.10.2012 № 95 розпочато справу про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства України про рекламу. Розгляд справи було призначено на 26.11.2012 р., про що на адресу підприємця 06.11.2012 був направлений рекомендований лист № 2458. У вказаному листі ФОП ОСОБА_1 було запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість розповсюдженої реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Підприємцю було доведено, що ненадання документів, щодо вартості розповсюдженої реклами, тягне за собою накладення штрафу відповідно до ч. 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян. На засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 не з'явилася, необхідні документи не надала, клопотань про перенесення термінів розгляду справи не заявляла. За порушення п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме за не надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Рішення від 26.11.2012 № 0095 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, надіслано ФОП ОСОБА_1 поштою 05.12.2012 року. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, підтверджує факт отримання ОСОБА_1 07.12.2012 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. На сьогоднішній день рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, ФОП ОСОБА_1 не виконано. У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспекції про скасування рішення № 0095 від 26.11.2012. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 у задоволені позову відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 постанова Луганського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2013 залишена без змін.

Відповідач заявлені позовні вимоги не оспорив, заперечення на адміністративний позов не подав. Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлена на адресу зазначену у позові як фактична адреса відповідача, повернулась до суду 30 квітня 2013 року з відміткою відділення поштового зв'язку - за закінченням терміну зберігання, тобто не вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та

інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при

вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи

відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.І ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2012 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області в районі центрального ринку по вул.. 19 Партзїзду, буд 3, м. Первомайськ на фасадній стороні магазину «Окна центр» ФОП ОСОБА_1 зафіксовано ознаки порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме у рекламі про зниження цін на продукцію магазину «Окна центр» ФОП ОСОБА_1 відсутня інформація про дату початку та закінчення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни. Зазначені порушення зафіксовані у протоколі №95 про порушення законодавства про рекламу (а.с.8), на підставі котрого позивачем було вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 за ознаками порушення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» та призначено розгляд справи на 26 листопада 2012 року з 09:00 до 11:00 години, що підтверджується рішенням №95 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 26 жовтня 2012 року.(а.с.9).

Про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, останню було повідомлено листом від 06.11.2012 за №2458 (а.с.10), направлений на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. У вказаному листі ФОП ОСОБА_1 було запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість розповсюдженої реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Підприємцю було доведено, що ненадання документів, щодо вартості розповсюдженої реклами, тягне за собою накладення штрафу відповідно до ч. 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян. Відповідно до протоколу №95 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу на засідання розгляду справи ФОП ОСОБА_1 не з'явилася, вимоги викладені у листі інспекції від 06.11.2012 №2458, про необхідність надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами невиконала, інформацію не надала, чим порушила вимоги ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу». Звернень щодо перенесення терміну розгляду справи до Інспекції не надходило (а.с.11). За порушення п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме за не надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) рішенням від 26.11.2012 № 0095 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (а.с.12). Зазначене рішення було отримано відповідачем особисто 07.12.2012, що підтверджується її підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.(а.с.13).

В судовому засіданні встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про скасування рішення №0095 від 26.11.2012 відмовлено повністю.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року набрала законної сили, оскільки ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року без змін.

Згідно ч.1 ст 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судом першої інстанції визнано рішення №0095 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26 листопада 2012 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та враховуючи ті обставини, що суму штрафу у розмірі 1700 грн. відповідачем на час вирішення справи не сплачено, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекціі з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (індентифікаційний код НОМЕР_1) штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень до Державного бюджету міста Первомайська, УДКС у Луганській області МФО 804013, р/р 31112106700054, ін. код 37736894, код плат 21081100, символ 106.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Кисельова