Рішення № 31182533, 13.02.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-154/11

Провадження №2/210/14/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2013 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рога Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко В.В.

при секретарі Панчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» в особі Криворізької філії ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсним, розірвання кредитного договору , визнання іпотечного договору недійсним, розірвання іпотечного договору , зобов»язання зробити перерахунок сплачених коштів та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк2 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду із вищеназваним позовом, позивачі посилаються на ті обставини, що 13 березня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір № М134/025/06, відповідно до якого позивачу були надані кошти на споживчі цілі в розмірі 200000 доларів США строком до 12.03.2013 року під 12,5% річних, а також між ОСОБА_2 та

вищеназваним банком був укладений договір іпотеки за № 134039-П-М134/025/06 від 13.03.2006 року.

При укладенні кредитного договору працівники банку роз»яснювали позичальнику , що не мають суттєвого значення ті обставини, що сума кредитування визначена в валюті- доларах США, т.я. погашатись кредит та проценти за ним будуть в національній валюті. Крім того, якщо кредит гривневий, то и сума процентів буде більша. Розраховуючи на збереження стабільності у державі, позивач погодився з умовами договору, але внаслідок кризи, настання якої було визнано всіма гілками державної влади та Національним банком України, суттєво змінилися істотні умови та утворився дисбаланс у договірних правовідносинах на користь відповідача.

Позивачі вважають, що відповідач, надавши кредит в іноземній валюті ( доларах США), переклав ризики , пов»язані із знеціненням національної валюти, на позивача. Крім того, у відповідності з вимогами ст.ст.610-613, 638 ЦК України , виходячи з принципів справедливості, договір повинен містити , як міру відповідальності боржника, так і міру відповідальності кредитора за неналежне виконання зобов»язань по договору. Між тим, кредитний договір містить тільки відповідальність боржника, а відповідальність кредитора відсутня, тобто його умови є несправедливими.

До того ж, позивачі вважають, що відповідно до ст.3 Закону України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.3 Декрету КМУ № 15-93 від 19.02.1993 року « Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Згідно Закону України « Про банки та банківську діяльність» передбачено видачу Національним банком для здійснення операцій з іноземною валютою індивідуальної ліцензії, яку не має відповідач , наявність в нього генеральної ліцензії не звільняє його від обов»язку отримати також індивідуальну ліцензію.

Оскільки відповідачем були порушені вимоги діючого законодавства при укладенні кредитного договору з ОСОБА_1, позивач вважає, що на підставі ч.1 ст.215 ЦК України, він має право вимагати визнання недійсним укладеного між ним та банком кредитного договору.

Укладений позивачем ОСОБА_2 з банком договір іпотеки № 134/038-І-М 134/025/06 від 13.03.2006 р. є також недійсним, бо витікає з умов договору кредитування і недійсність основного договору тягне недійсність договору поруки.

Позивачі просять визнати кредитний договір від 13.03.2006 року за № М134/025/06, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк» в особі Криворізької філії АКБ « Укрсоцбанк» недійсним; розірвати кредитний договір від 13.03.2006 року за № М134/025/06, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк» в особі Криворізької філії АКБ « Укрсоцбанк»; визнати іпотечний договір, укладений 13.03.2006 р. за № 134/038-І-М 134/025/06 між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк» в особі Криворізької філії АКБ « Укрсоцбанк»; розірвати іпотечний договір, укладений 13.03.2006 р. за № 134/038-І-М 134/025/06 між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк» в особі Криворізької філії АКБ « Укрсоцбанк»; зобов»язати відповідача зробити перерахунок сплачених позивачем коштів.

Заперечуючи проти заявлених ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовних вимог, ПАТ « Укрсоцбанк» подав зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що 13 березня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір № М134/025/06, відповідно до якого позивачу були надані кошти на споживчі цілі в розмірі 200000 доларів США строком до 12.03.2013 року під 12,5% річних.

16.03.2006 року між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту договір № М134/025/06 від 13.03.2006 року, відповідно до п.1 якої було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 270000,00 дол США і змінено порядок її погашення, інші умови Договору кредиту залишені без змін.

В забезпечення виконання обов»язків по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій за даним договором відповідно до Іпотечного договору № 134/038-1-М 134/025/06 від 13.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 959 , надано комплекс нежитлових будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2

16.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 134/038-І-М 134/025/06 від 13.03.2006 року, відповідно до п.1 якої було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 270000,00 дол.США і змінено порядок її погашення , всі інші умови залишені без змін.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 13.03.2006 року між ОСОБА_2 та банком був також укладений договір поруки № 134/039-П-М134/025/06. Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов»язалась перед банком нести солідарно з боржником за кредитним договором відповідальність у повному обсязі.

16.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору поруки № 134/039-П-М 134/025/06 від 13.03.2006 року, відповідно до п.1 якої було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 270000,00 дол.США і змінено порядок її погашення , всі інші умови залишені без змін.

Прийняті на себе зобов»язання за кредитним договором та договором поруки відповідачі не виконують , у встановлені в графіку строки не проводять чергові платежі, у зв»язку з чим станом на 15.04.2011 року у них виникла заборгованість в загальній сумі 1938021,87 грн.

Банком з метою досудового врегулювання спору направлялись на адресу відповідачів листи - претензії за вих..№ 37-02/1522 від 02.07.2008 р та № 37-05/24 від 16.02.2009 року, але на час подачі позову будь-яких заходів з боку відповідачів, спрямованих на погашення заборгованості не було вжито.

Позивач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та задовольнити зустрічний позов, стягнувши солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором № М 134/025/06 від 13.03.2006 року в загальній сумі 1938021,87 грн. та судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

У судовому засіданні 13.02.2013 року сторони не були присутні, подали до суду письмові заяви, в яких підтримали свої позови та просили їх задовольнити , справу розглянути за їх відсутності.

У зв»язку із відсутністю сторін, суд на підставі ст.197 ЦПК України розглядає справу без фіксації процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов ПАТ « Укрсоцбанк» підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що 13 березня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір № М134/025/06, відповідно до якого позивачу були надані кошти на споживчі цілі в розмірі 200000 доларів США строком до 12.03.2013 року під 12,5% річних ( а.с.5-9).

16.03.2006 року між АКБ « Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту договір № М134/025/06 від 13.03.2006 року, відповідно до п.1 якої було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 270000,00 дол США і змінено порядок її погашення, інші умови Договору кредиту залишені без змін ( а.с.10-11).

В забезпечення виконання обов»язків по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій за даним договором відповідно до Іпотечного договору № 134/038-1-М 134/025/06 від 13.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 959 , надано комплекс нежитлових будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 ( а.с.12-15)

16.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 134/038-І-М 134/025/06 від 13.03.2006 року, відповідно до п.1 якої було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 270000,00 дол.США і змінено порядок її погашення , всі інші умови залишені без змін ( а.с.16).

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 13.03.2006 року між ОСОБА_2 та банком був також укладений договір поруки № 134/039-П-М134/025/06. Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов»язалась перед банком нести солідарно з боржником за кредитним договором відповідальність у повному обсязі ( а.с.17-18).

16.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору поруки № 134/039-П-М 134/025/06 від 13.03.2006 року, відповідно до п.1 якої було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 270000,00 дол.США і змінено порядок її погашення , всі інші умови залишені без змін ( а.с.19).

Суд проводить розгляд справи на підставі ст.11 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог.

Позивачами оспорюється дійсність вищеназваних: кредитного договору та договору поруки за обставинами, вказаними у описовій частині рішення.

Між тим, суд вважає, що позивачі на підставі ст.60 ЦПК України не довели заявлені позовні вимоги щодо недійсності вищеназваних договорів, порушення у зв»язку з цим їх особистих чи майнових прав, а також не навели правових підстав для розірвання цих договорів.

Так, позивачі посилаються на порушення вимог діючого законодавства при укладенні кредитного договору з ОСОБА_1, а саме: включення до нього несправедливих вимог на користь банку, порушення банком вимог ст.3 Закону України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.3 Декрету КМУ № 15-93 від 19.02.1993 року « Про систему валютного регулювання і валютного контролю», згідно яких валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, а також Закону України « Про банки та банківську діяльність» , яким передбачено видачу Національним банком для здійснення операцій з іноземною валютою індивідуальної ліцензії, яку не має відповідач за первинним позовом. Позивачі вважають, що на підставі ч.1 ст.215 ЦК України кредитний договір та договір поруки повинні бути визнані недійсними.

З зазначеною позицією позивачів за основним позовом Рілля суд не погоджується.

Так, статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору, а саме: відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови ( пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 з питань отримання грошей за договором кредиту звернувся до АКБСР « Укрсоцбанк», добровільно обравши його серед інших установ, які надають аналогічні послуги на грошовому та кредитному ринках.

Відповідно до п.6 ст.14 Закону України „ Про захист прав споживачів" у разі незгоди з умовами договору позивачі мали можливість в 14-денний термін відмовитись від кредиту, але зазначеним правом вони не скористались.

Згідно зі ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні , але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку , встановлених законом.

Отже , банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку ( ст.19, 47 Закону України « Про банки та банківську діяльність») банківську та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу 11 закону України від 15.02.2011 року № 3024-У1 « Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій , має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті ( п.2 ст.5 Декрету про валютне регулювання). Щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 цього Декрету , який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті , якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування і ця норма не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Таким чином, суд не убачає порушень діючого законодавства при укладенні кредитного договору № М134/025/06 та іпотечного договору № 134/038-І-М 134/025/06 від 13.03.2006 р., а відповідно відсутні правові підстави для визнання їх недійсними.

На підставі вищенаведеного не знайшли своє підтвердження також і доводи позивачів ОСОБА_1 про розірвання вищеназваних договорів на підставі ст.651 ЦК України, заявлені ними позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову ПАТ «Укрсоцбанк», то він підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, згідно з вимогами договору та у встановлений строк.

Не виконавши зобов'язань, прийнятих на себе відповідно до кредитного договору № М134/025/06 від 13.03.2006 року та договору поруки № 134/039-П-М134/025/06 від 13.03.2013 року відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як солідарні боржники за основним зобов'язанням - кредитним договором, згідно до ст.ст.553,554 ЦК України порушили вимоги вищеназваних договорів щодо обсягу та строків виконання зобов'язання і на підставі ст.ст.610,611,612, 623,624 ЦК України повинні нести солідарну відповідальність перед кредитором, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Між , суд вважає, що нарахована позивачем сума пені за кредитним договором повинна бути зменшена на підставі п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, згідно до якої до вимог про нарахування та стягнення пені застосовується спеціальний строк позовної давності у один рік, тобто на користь банку підлягає пеня за річний період , яка складає по простроченому кредиту та відсотків ( згідно прикладеного до позову розрахунку а.с.85-86)- 133781,00 грн.

Таким чином , з відповідачів за зустрічним позовом підлягає солідарному стягненню заборгованість по кредитному договору № М134/025/06 від 13.03.2006 року в загальній сумі-

1855474.52 грн., яка складається із: поточної заборгованості за кредитом 80000, 19 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 632 793,50 грн.; поточної заборгованості за відсотками 2949,07 доларів США, що становить за курсом НБУ- 23326,85 грн.; прострочена заборгованість за кредитом 93333,24 доларів США , що становить за курсом НБУ 738256,60 грн.; прострочена заборгованість за відсотками 41380,62 долари США, що становить за курсом НБУ 327316,57 грн. та пеня по простроченому кредиту та відсоткам 133781,00 грн.

Відповідач в порядку ст.60 ЦПК України не надав суду доказів на спростування вищеназваних обставин, отже суд вважає заявлені позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у вищеназваній сумі.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягають стягненню на користь банку судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України , суд-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» в особі Криворізької філії ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсним, розірвання кредитного договору , визнання іпотечного договору недійсним, розірвання іпотечного договору , зобов»язання зробити перерахунок сплачених коштів в повному обсязі.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою : 50093 АДРЕСА_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: 50040, АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» , м.Київ, вул.Ковпака, 29 , код ЄДРПОУ 00039019 р/р 37394130000014 МФО 300023 заборгованість за кредитним договором № М134/025/06 від 13.03.2006 року в загальній сумі-1855474.52 грн.( один мільйон вісімсот п»ятдесят п»ять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 52 коп. та судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

У задоволенні зустрічного позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд, через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк із дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Костенко