Постанова № 31181426, 03.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року м. Київ К-19919/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника відповідача - Корчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року

у справі № 6/577-25/21-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0001402360/0 від 30 липня 2004 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33483,30 грн.

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року у позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Дніпро-Вікторія», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Центральною МДПІ м. Кривого Року була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці - букмекерської контори, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т 200 років Кривого Рогу, 12а, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Дніпро-Вікторія», за результатами якої був складений акт № 000239/23/256-30407788/80604 від 18 червня 2004 року (зареєстрований за № 256).

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 9284,15 грн. сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 2587,49 грн., невідповідність склала 6696,66 грн.

30 липня 2004 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001402360/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначила ТОВ «Дніпро-Вікторія» суму податкового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 33483,30 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлений перевіркою факт порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є доведеним належними та допустимими доказами. При цьому, суд вказав, що у зв'язку з відсутністю на час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення законодавчо встановленої форми рішення за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій органи державної податкової служби правомірно використовували для застосування штрафних (фінансових) санкцій форму «Р», передбачену для виписування податкового повідомлення-рішення за результатами документальних перевірок, що не суперечить вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через реєстратор розрахункових операцій видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 429 від 16 вересня 2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто належним доказом невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, вказаних у денному звіті реєстратора розрахункових операцій повинен бути покупюрний опис готівкових коштів, що складають вказану невідповідність.

Як вбачається з матеріалів справи, касиром букмекерської контори ТОВ «Дніпро-Вікторія» - ОСОБА_2 був здійснений опис і перерахунок готівкових коштів, які знаходилися на місці проведення розрахунків, сума яких склала 9284,15 грн. (т.1 арк. справи 123).

Згідно денного звіту реєстратора розрахункових операцій за 18 червня 2004 року об 15:29 год. (т.1 арк. справи 126) сума коштів становила 2587,49 грн.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що грошові кошти, які склали невідповідність, не були зареєстровані через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення».

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.

Разом з цим, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині визначення ТОВ «Дніпро-Вікторія» фінансових санкцій, передбачених статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», податковим зобов'язанням, оскільки фінансові санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відносяться до податків і зборів та, як наслідок, не можуть бути визнані податковим зобов'язання відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та, відповідно, не можуть набувати статусу податкового боргу, у зв'язку з чим до таких санкцій не може застосовуватися порядок стягнення, визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за правильне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року в частині визначення застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій податковим зобов'язанням. В решті постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 225, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року скасувати в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 0001402360/0 від 30 липня 2004 року, як податкового зобов'язання.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна