Постанова № 31181396, 15.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 5017/2891/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.,суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д.(доповідач),за участю представників сторін від позивача не з'явився;від відповідача ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 рокуу справі № 5017/2891/2012 Господарського суду Одеської областіза позовомКомунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго"доФізичної-особи підприємця ОСОБА_5простягнення 15 178,65 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Комунальне підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (надалі - КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, у якому посилаючись на неналежне виконання Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_5 (надалі - ФОП ОСОБА_5, відповідач) свого зобов'язання, визначеного у ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" та ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, просив суд стягнути з відповідача 14989,85 грн вартості теплової енергії, поставленої відповідачу в опалювальні періоди в 2009 - 2012 роках, та 188,80 грн - інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що між сторонами не укладено договір на постачання теплової енергії і відповідач неоднаразово запрошував позивача для фіксацій факту відключення від міської мережі теплопостачання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.12.2012р. (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 14 989,85 грн - заборгованості за спожиту теплову енергію та судові витрати. В частині стягнення 188,80 грн - інфляційних втрат в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року (колегія суддів у складі : головуючого судді Лисенко В.А., суддів : Філінюк І.Г., Ярош А.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2012 року в частині задоволення позову скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову апеляційного господарського суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права, та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов та стягуючи з відповідача вартість спожитої теплової енергії в сумі 14 989,85 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно п. 2.1 статуту КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" основною метою діяльності підприємства є виробництво, транспортування, розподілення та постачання теплової енергії, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем послуг з теплопостачання до нежитлових підвальних приміщень загальною площею 110,0 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, власником яких є відповідач у справі, а також факт виставлення позивачем рахунків-фактури на оплату вартості послуг з теплопостачання та часткової їх оплати відповідачем; у відповідача на підставі ст.ст. 173, 174, 275 Господарського кодексу (надалі - ГК) України виникло зобов'язання з оплати вартості фактично поставленої теплопостачальною організацією теплової енергії, яку відповідач за відсутності укладеного договору на постачання теплової енергії споживач без достатньої правової підстави.

Однак, з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення господарського суду і приймаючи нове рішення про відмову в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14989,85 грн - заборгованості за спожиту теплову енергію, апеляційний господарський суд виходив з того, що для даного виду послуг законодавством встановлений обов'язковий порядок укладення договору і тільки його укладення є підставою для виникнення зобов'язань сторін.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є невірними та передчасними з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, зобов'язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, що перелічені вище. А неукладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила N 630), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно з п. 26 Правил N 630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

В матеріалах справи відсутні докази відключення відповідача від мережі централізованого опалення в установленому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Скасовуючи рішення господарського суду, Одеський апеляційний господарський суд зазначеного не врахував, норми законодавства, які регулюють особливості оплати споживачем фактично поставленої теплової енергії, не проаналізував, та дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача обов'язку оплачувати споживання теплової енергії з підстав неукладеності договору на теплопостачання.

Тому, постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняв рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому його необхідно залишити в силі.

Судовий збір у сумі 860,25 грн, сплачений позивачем за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до ст. 49 ГПК України. Оскільки при подачі касаційної скарги позивачем судовий збір сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом, зайво сплачена сума судового збору в розмірі 344,10 грн повертається позивачу на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, п. 6 ст. 1119, ст. ст. 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року у справі № 5017/2891/2012 скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2012 року залишити в силі.

Стягнути з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_5 (68600, АДРЕСА_1, номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Клушина, буд. 5, корпус А, код 05514413) 860,25 грн. судового збору з касаційної скарги.

Повернути Комунальному підприємству "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Клушина, буд. 5, корпус А, код 05514413) з Державного бюджету України зайво сплачений згідно платіжного доручення № 4594 (#31566562) від 03.04.2013 року судовий збір в розмірі 344,10 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання п. 3 даної постанови.

Головуючий суддя Остапенко М.І.Суддя Гончарук П.А.СуддяКондратова І.Д.