Рішення № 31179862, 08.05.2013, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2218/17444/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бондарчука В.В.

секретаря Швакулі О.С.,

з участю

представника

позивачів-відповідачів ОСОБА_1,

представників

відповідача-позивача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю «Електромонтаж-466», Житлово-будівельного кооперативу «Сковороди-14», ОСОБА_7, ОСОБА_8 з участю третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ОСОБА_38, ОСОБА_4, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 про визнання права власності на квартири, зобов'язання передати квартири та зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Сковороди-14» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з додатковою відповідальністю «Електромонтаж-466» про визнання договорів недійсними,

встановив:

17 серпня 2012 року позивачі звернулися до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним акту приймання-передачі незавершеного будівництва 32-х квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та кафе по АДРЕСА_1, зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю «Електромонтаж-466» виконати умови договору на дольову участь у будівництві та передати у власність квартири 7,НОМЕР_4,НОМЕР_1,НОМЕР_2, посилаючись на те, що згідно договору НОМЕР_3-НОМЕР_4/НОМЕР_1-НОМЕР_2 ЖКБ від 2 жовтня 2004 року ОСОБА_5 було оплачено вартість чотирьох квартир загальною площею 322,11 кв.м., НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_1,НОМЕР_2 в сумі 1 090 032 грн. 7 травня 2007 року за договором уступки права вимоги ОСОБА_5 уступив право вимоги квартири НОМЕР_1 ОСОБА_6 Згідно акту №1 від 19 листопада 2010року ЗАТ «Електромонтаж-466» передав у власність ЖБК «Сковороди 14» в рахунок виконання договорів на дольову участь у фінансуванні будинку. незавершене будівництво 32-х квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та кафе, що по АДРЕСА_1. Позивачів про передачу незавершеного будівництва не було повідомлено, а ЖБК «Сковороди-14» не визнає їх прав як дольовиків. З огляду на викладене, позивачі посилаючись на ст.ст.215, 231 ЦК України просять їх позов задовольнити.

НОМЕР_2 листопада 2012 року Житлово-будівельний кооператив «Сковороди-14» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТДВ «ЕМ-466» про визнання недійсними договорів на дольову участь у будівництві, додаткових угод, договору про поступку права вимоги від 7 травня 2007 року посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» забороняється укладати договори на дольову участь у будівництві особам, які не є фінансовими установами та банками, квитанції про оплату коштів ОСОБА_5 не містять підпису головного бухгалтера та касира, в договорі зазначені реквізити ЗАТ «Електромонтаж-466» в АТ «Сведбанк», про те, банк розпочав свою діяльність Україні з 2007 року. ЗАТ «Електромонтаж 466» та ОСОБА_5 уклали додаткові угоди, за якими останній взяв на себе зобов'язання за власний кошт відселити мешканців будинків НОМЕР_2, АДРЕСА_2, а ЗАТ «Електромонтаж-466» безоплатно виконати умови договору на дольову участь у будівництві. В договорі про уступку права вимоги від 5 травня 2007 року не зазначено, чи він був оплатний чи безоплатний. В договорах зазначена не обґрунтовано висока ціна. Зазначені договори були укладені внаслідок зловмисної домовленості між представником ЗАТ «Електромонтаж-466», ОСОБА_5, ОСОБА_6 Також позивач посилається на ст.227 ЦК України, на обґрунтування позову, згідно якої правочин вчинений юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії) можу бути визнаний судом недійсним.

В судовому засіданні представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було змінено позовні вимоги, де просив визнати за позивачами-відповідачами право власності на квартири НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_1,АДРЕСА_3, зобов'язати ЖБК «Сковороди-14» передати ОСОБА_5 квартири НОМЕР_3,НОМЕР_4, НОМЕР_1, а ОСОБА_6 квартиру НОМЕР_1. Первісний позов представник підтримала в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представники відповідача-позивача ЖБК «Сковороди-14» в судовому засіданні в задоволенні первісного позову просили відмовити, а зустрічний задовольнити.

Представник відповідача ТДВ «ЕМ-466» в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні первісного позову просив відмовити, підтвердив факт сплати ОСОБА_5 коштів за квартири НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_1,НОМЕР_2.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, в задоволенні первісного позову просила відмовити, а зустрічний задовольнити.

Відповідач ОСОБА_37 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Третя особа ОСОБА_9 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні первинного позову просив відмовити.

Треті особи ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_38, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 в судове засідання не з'явилися.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що в задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 2 жовтня 2004 року між ЗАТ «Електромонтаж-466» правонаступником якого є ТДВ "Електромонтаж-466" та ОСОБА_5 було укладено договір НОМЕР_3-НОМЕР_4/НОМЕР_1-23ЖКБ на дольову участь у будівництві 32-х квартирного будинку по АДРЕСА_1. За його умовами дольовик взяв на себе зобов'язання сплатити загальну вартість квартир НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_1,НОМЕР_2, яка орієнтовно складає 1 090 032 грн.

27 жовтня 2006 року була укладена додаткова угода №1 до договору НОМЕР_3-НОМЕР_4/НОМЕР_1-НОМЕР_2 ж/б, за якою дольовик виходячи із своїх можливостей за власний рахунок відселяє проживаючих в цих будинках дві сім'ї в дві двокімнатних квартири, та дві сім'ї в дві трикімнатних квартири, чим допомагає у вивільненні площадки під забудову 32 (36) квартирного будинку, умовою такого вкладу є безоплатне виконання умов основного договору НОМЕР_3-НОМЕР_4/НОМЕР_1-НОМЕР_2 від 2 жовтня 2004 року.

5 квітня 2007 року було укладено додаткову угоду №2 до договору 7-НОМЕР_4/НОМЕР_1-НОМЕР_2 ж/б, де змінено п.1.1 договору та викладено його в новій редакції, а саме визначено загальну площу кожної із квартир НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_1,НОМЕР_2.

14 листопада 2006 року актом було підтверджено, що ОСОБА_5 на виконання додаткової угоди №1здійснив відселення жильців із житлових будинків НОМЕР_2,АДРЕСА_2, претензії у мешканців відсутні.

14 листопада 2006 року ЗАТ «Електромонтаж-466» видало ОСОБА_5 довідку про те, що він здійснив оплату за чотири квартири НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_1,НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 згідно договору №708/НОМЕР_1-23ж/б в сумі 1 090 032 грн., та в примітці зазначено, що розрахунок проведено із жителями будинків по вул. Жванецького НОМЕР_2,25.

Відповідно до квитанцій №104 від 12 жовтня 2005 року на суму 240 000 грн., №132 від 27 жовтня 2005 року на суму 174 000 грн., №141 від 11 листопада 2005 року на суму 176 000 грн., №34 від 17 березня 2006 року на суму 180 000 грн., №71 від 20 червня 2006 року на суму 320 032 грн. ОСОБА_5 сплатив кошти в ЗАТ «Електромонтаж» на виконання умов договору на дольову участь у будівництві від 2 жовтня 2004 року на загальну суму 1 090 032 грн.

7 травня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір про уступку права вимоги, за яким кредитор уступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язань за договором на дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 про передачу 2 кімнатної квартири НОМЕР_1 площею 58,78 кв.м., розташованої на 7 поверсі 32 квартирного будинку по АДРЕСА_1 вартістю 192 924 грн. 20 коп.

Протоколом №1 установчих зборів засновників житлово-будівельного кооперативу «Сковороди-14» від 2 листопада 2010 року, було постановлено створити житлово-будівельний кооператив «Сковороди-14», обрано голову правління, затверджено статут.

9 листопада 2010 року на підставі акту №1 приймання-передачі незавершеного об'єкта будівництва - 32-х квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та кафе по АДРЕСА_1 ЗАТ «Електромонтаж-466» передав, а ЖБК «Сковороди 14» прийняв у власність незавершене будівництво 32 квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та кафе. Зазначене будівництво було передано в рахунок виконання договорів на дольову участь у фінансуванні будівництва будинку. Вартість незавершеного будівництва, списки дольовиків, документи на будівельні матеріали та незавершене будівництво мали бути визначені додатково. ЖБК «Сковороди-14» взяло на себе зобов'язання виконати умови договорів на дольову участь у будівництві в об'ємі сплачених коштів.

НОМЕР_1 жовтня 2012 року 33 квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 було прийнято в експлуатацію, що підтверджується копією Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

30 жовтня 2012 року адресу житлового будинку було змінено з АДРЕСА_1, що підтверджується листом департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 30 жовтня 2012 року.

Квартири НОМЕР_3 та АДРЕСА_3 належать на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_37 відповідно на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно з НОМЕР_4 листопада 2012 року. Загальна площа квартир становить 95,4 кв.м., та 96,4 кв.м. відповідно.

Відповідно до довідки НОМЕР_3 від 21 березня 2013 року наданої ЖБК «Сковороди 14» майнові права на квартиру НОМЕР_4 в житловому будинку по АДРЕСА_1 належать кооперативу, а відповідно до довідки НОМЕР_4 від 21 березня 2013 року майнові права на квартиру НОМЕР_1 належать ОСОБА_9

Згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки на час розгляду справи право власності на квартири НОМЕР_3, АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_7 та ОСОБА_37, а майнові права на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_4 належать ОСОБА_9 та ЖБК «Сковороди-14» відповідно, право власності на зазначені квартири за позивачами-відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не може бути визнаним в силу закону, оскільки відповідне право виникає після його державної реєстрації. Суд, приходить до висновку, що позивачі-відповідачі обрали невірний спосіб захисту своїх прав. Крім цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно договорів сплачено кошти в сумі 1 090 032 грн., за рахунок яких оплачено вартість квартири НОМЕР_3 загальною площею 94,47 кв.м., квартири НОМЕР_4 загальною площею 84,31 кв.м., квартири НОМЕР_1 загальною площею 58,78 кв.м., квартири НОМЕР_2 загальною площею 94,55 кв.м. На момент здачі будинку в експлуатацію площа квартири НОМЕР_3 становить 95,4 кв.м., площа квартири НОМЕР_4 становить 91,1 кв.м., площа квартири НОМЕР_1 становить 62,6 кв.м., площа квартири НОМЕР_2 становить 96,4 кв.м. Тобто з огляду на викладене, вартість жодної із спірних квартир в повному обсязі не оплачена. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід було заявляти вимоги про визнання майнових прав на квартири, а не визнання права власності на них, крім цього за наявності зареєстрованого права власності на квартири НОМЕР_3 та НОМЕР_2, відповідні майнові права можна б було заявляти за умови припинення права власності на них відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_37, однак представником позивачів-відповідачів цього не було зроблено.

Враховуючи це, позовні вимоги про зобов'язання ЖБК «Сковороди-14» передати ОСОБА_5 квартири НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_2 та ОСОБА_6 квартиру НОМЕР_1 задоволеними також бути не можуть.

Що стосується зустрічного позову, то суд виходив з такого.

Відповідно до п.НОМЕР_1 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

З огляду на це, з підстав, що визначені ст.232 ЦК України, укладені правочини визнані недійсними бути не можуть, оскільки відповідний правочин може бути оспорений довірителем, всупереч інтересам якого було укладено його представником правочин.

В силу ч.1 ст.215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні представниками ЖБК «Сковороди-14» належними та допустимими доказами обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги не були підтверджені, не доведено і чим укладені правочини порушують, оспорюють чи невизнають права свободи та інтереси ЖБК «Сковороди-14», оскільки на момент їх укладення кооператив створеним не був.

Судом також враховується, що ЖБК «Сковороди-14» отримало від ЗАТ «Електромонтаж-466» у власність об'єкт незавершеного будівництва та взяло на себе зобов'язання виконати умови договорів на дольову участь укладених із ЗАТ «Електромонтаж-466» в об'ємі сплачених коштів.

При цьому частину дольовиків було прийнято до членів ЖБК «Скороводи-14» та виконано зобов'язання за договорами дольової участі у будівництві укладених із ЗАТ «Електромонтаж-466». Зобов'язання взяті ЖБК «Сковороди -14» перед дольовиками, які уклали договори дольової участі із ЗАТ «Електромонтаж-466» є безумовними.

З огляду на викладене підстав для задоволення зустрічного позову не має.

Керуючись ст.ст.203, 215, 232, 328, 331, 392 ЦК України, ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю «Електромонтаж-466», Житлово-будівельного кооперативу «Сковороди-14», ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на квартири НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_1, АДРЕСА_3, зобов'язання передати їх та зустрічного позову Житлово-будівельного кооперативу «Сковороди-14» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з додатковою відповідальністю «Електромонтаж-466» про визнання недійсними договору НОМЕР_3-НОМЕР_4/НОМЕР_1-НОМЕР_2 ЖКБ на дольову участь у будівництві від 2 жовтня 2004 року, додаткової угоди №1 до договору НОМЕР_3-НОМЕР_4/НОМЕР_1-НОМЕР_2 ж/б від 27 жовтня 2006 року, додаткової угоди №2 до договору НОМЕР_3-НОМЕР_4/НОМЕР_1-НОМЕР_2 ж/б від НОМЕР_4 квітня 2007 року, договору про уступку права вимові НОМЕР_4 травня 2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити.НОМЕР_4

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі, якщо апеляцію подають особи, які не були присутніми в судовому засіданні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: