Вирок № 31179375, 18.04.2013, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 1911-709/2012

Провадження № 1/603/2/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого Галіяна І. М.

секретаря Пшеничняк В.Й.

з участю прокурора Цимбалюка О.Є.

захисника - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастириська кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Монастириська, Тернопільскої області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти вищої, одруженого, на вихованні неповнолітня дитина, фізичної особи- підприємця, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 365-2 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи зареєстрованим, як фізична особа-підприємець, маючи трудовий колектив найманих працівників, що займали посади водіїв, які на умовах укладених із ним трудових договорів сприяли йому у здійсненні підприємницької діяльності, діючи на умовах господарсько-правових зобов'язань щодо надання послуг на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, тобто будучи службовою особою, що в силу свого правового статусу, як суб'єкт господарювання, наділявся організаційно-розпорядчими повноваженнями стосовно найманих ним працівників, надаючи при цьому публічні послуги щодо безоплатного перевезення пільгового населення, отримуючи за це в замін із Держбюджету кошти на покриття витрат по такому перевезенню, вчинив злочини за наступних обставин.

Протягом 2011 року, відповідно до укладених договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автобусних маршрутах Монастириськ - Горигляди № 346, Монастириськ - Коропець - Садове № 349, Монастириськ - Тростянці № 347, Монастириськ - Яргорів № 348, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 узяв на себе зобов'язання надавати якісні, безпечні та у повному обсязі перевезення пасажирів, дотримуючись вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», нормативно-правових актів, що регулюють діяльність пасажирського автомобільного транспорту та умов перевезень визначених договорами, при цьому надавати соціально значущі послуги із перевезення пасажирів на пільгових умовах, передбачених чинним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 запроваджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення). Вказаною постановою зобов'язано підприємства та організації, що надають пільги, щомісячно до 25-го числа подавати уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з ф. "2-пільга", а для підприємств та організацій, що надають послуги з проїзду в міському та приміському транспорті у разі неможливості подати розрахунки за формою « 2-пільга» надсилають уповноваженому органу розрахунки за формою, що встановлюється договором на перевезення пільгових категорій громадян.

З ціллю компенсації витрат, понесених перевізниками при перевезенні пільгових категорій громадян, головою Монастириської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 19.04.2010 р. №158, яким внесено зміни до розпорядження голови Монастириської районної державної адміністрації від 23.02.2010 р. №77 «Про розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в районі».

Пунктом 4 даного Розпорядження встановлено, що перевізники щомісяця, до 5 числа надають управлінню праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з ф. « 2 - пільга», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 р. № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкції про порядок її заповнення» (надалі - Інструкція).

Нарахування сум компенсацій та їх виплата перевізнику за перевезення пільгових категорій пасажирів за кожний місяць 2011 року, проводилась Управлінням праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації на підставі поданих щомісяця перевізником розрахунку витрат на відшкодування збитків пов'язаних з наданням пільг, згідно з ф. « 2 - пільга».

Відповідно до методики заповнення розрахунку за ф. « 2. - пільга», підсудним ОСОБА_3 обов'язково підлягали до внесення, окрім інших, такі відомості, як прізвище, ім'я та по-батькові пільговика, якому надаються послуги по безоплатному перевезенню, кількість здійснених пільговиком рейсів (поїздок), вартість проїзду, нарахована сума за послуги (пільговий проїзд), загальна підсумкова сума по вартості. Зазначені розрахунки підписувалися ОСОБА_3 та скріплювалися його печаткою.

Таким чином, розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за січень - грудень 2011 року (форми 2-пільга), є офіційними документами, які складені та видані з дотриманням визначеної законом форми, містять інформацію, яка підтверджує та посвідчує факт перевезення підсудним ОСОБА_3 пільговиків по вказаних вище маршрутах, належним чином ним посвідчені, породжують правові наслідки, з приводу відшкодування бюджетних коштів - субвенцій.

Підсудний ОСОБА_3, достовірно знаючи, про передбачений законодавством порядок компенсації відшкодування витрат пов'язаних із безоплатним перевезенням пільговиків, впродовж 2011 року подавав до Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації розрахунки витрат на відшкодування збитків, згідно з ф. « 2 - пільга» на загальну суму 136747,90 гривень.

Натомість, в порушення вимог Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, приписи якого зобов'язували перевізника вносити правдиві відомості про розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, підсудний ОСОБА_3 розраховуючи суму коштів витрачених на компенсацію витрат, пов'язаних із перевезенням пільгових категорій громадян, виконуючи спеціальні повноваження надані йому законодавством та господарськими договорами, будучи особою, що надає публічні послуги та службовою особою по відношенню до найманих ним працівників, умисно, діючи виключно в особистих інтересах, з метою незаконного збагачення шляхом обману, щомісячно упродовж 2011 року, не маючи достовірних даних про окремих осіб, яким надавалися послуги по пільговому перевезенню, у офіційні документи, якими є розрахунки витрат на відшкодування збитків, що складалися згідно ф. « 2 - пільга», вносив у окремі графи таблиць недостовірні відомості, а саме: у графі прізвище, ім'я та по-батькові, він зазначав дані про пільговика, якому нібито надано послуги по безплатному перевезенню, далі, вказував кількість здійснених пільговиком рейсів (поїздок) та у графі нараховані суми за послуги (пільговий проїзд), підсумовуючи по вартості за кожен проїзд, вказував суму коштів за нібито надані послуги з перевезення пільговика. Зазначені кошти, у зв'язку із поданням таких розрахунків до Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації підлягали компенсації у вигляді субвенцій із державного бюджету.

Саме у такий спосіб, у розрахунках витрат на відшкодування збитків, підсудним ОСОБА_3 умисно внесено недостовірні відомості про перевезення окремих пасажирів - пільговиків, які проживають на території Монастириського району, а саме:

- внесено недостовірні відомості по 80 жителям села Горигляди, яких нібито перевезено 2625 разів на загальну суму 26911 грн. 60 коп., зокрема таких осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60 ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82 та ОСОБА_83

Фактично, упродовж 2011 року названі особи послугами приватного підприємця ОСОБА_3 щодо пільгового перевезення на приміських маршрутах, не користувалися.

У такий спосіб, підсудним ОСОБА_3 в розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг з січня по грудень 2011 року внесені недостовірні відомості про безоплатне перевезення 80 жителів с. Горигляди 2625 раз, які ним же особисто подані в управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації з метою одержання субвенцій - відшкодування витрат за перевезення пільговиків на суму - 26911 грн. 60 коп.

- внесено недостовірні відомості по 40 жителям села Садове, яких нібито перевезено 2275 разів на загальну суму 21308 грн. 75 коп. зокрема таких осіб: ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122 та ОСОБА_123 ;

Фактично, упродовж 2011 року названі особи послугами приватного підприємця ОСОБА_3 щодо пільгового перевезення на приміських маршрутах, не користувалися. Маршрутні автобуси приватного підприємця ОСОБА_3 в с. Садове у 2011 році рейси не здійснювали.

У такий ж спосіб підсудним ОСОБА_3 в розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг з січня по грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» внесені недостовірні відомості про пільгове перевезення 40 жителів с. Садове 2275 раз, які ним же особисто подані в Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації з метою одержання субвенцій - відшкодування витрат за перевезення пільговиків на суму - 21308 грн. 75 коп.

- внесено недостовірні відомості по 61 жителю смт. Коропець, яких нібито перевезено 2347 разів на загальну суму 16766 грн. 90 коп. зокрема таких осіб: ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_19, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182 та ОСОБА_183

Зазначені особи, упродовж 2011 року послугами приватного підприємця ОСОБА_3 щодо пільгового перевезення на приміських маршрутах, не користувалися.

Також, підсудним ОСОБА_3 в розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг з січня по грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» внесені недостовірні відомості про пільгове перевезення 61 жителя смт. Коропець 2347 раз, які ним же особисто подані в Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації з метою одержання субвенцій - відшкодування витрат за перевезення пільговиків на суму - 16766 грн. 90 коп.

- внесено недостовірні відомості по 33 жителях села Тростянці, яких нібито перевезено 2403 рази на загальну суму 19362 грн. зокрема таких осіб: ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215 та ОСОБА_216

Фактично, впродовж 2011 року вказані особи послугами приватного підприємця ОСОБА_3 щодо безоплатного перевезення на приміських маршрутах, не користувалися.

У такий спосіб, підсудним ОСОБА_3 в розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг з січня по грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» внесені недостовірні відомості про пільгове перевезення 33 жителів с. Тростянці 2403 рази, які ним же особисто подані в управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації з метою одержання субвенцій - відшкодування витрат за перевезення пільговиків на суму - 19362 грн.

- внесено недостовірні відомості по 26 жителях села Міжгір'я, яких нібито перевезено 1278 разів на загальну суму 8022 грн. 30 коп. зокрема таких осіб: ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241 та ОСОБА_242

Фактично, упродовж 2011 року названі особи послугами приватного підприємця ОСОБА_3 щодо пільгового перевезення на приміських маршрутах, не користувалися.

У такий спосіб, підсудним ОСОБА_3 в розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг з січня по грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» внесені недостовірні відомості про пільгове перевезення 26 жителів с. Міжгір'я 1278 раз, які ним же особисто подані в Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації з метою одержання субвенцій - відшкодування витрат за перевезення пільговиків на суму - 8022 грн. 30 коп.

- внесено недостовірні відомості по 16 жителях села Устя-Зелене, яких нібито перевезено 348 разів на загальну суму 1399 грн. 80 коп. зокрема таких осіб: ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257 та ОСОБА_258

Фактично, упродовж 2011 року названі особи послугами приватного підприємця ОСОБА_3 щодо безоплатного перевезення на приміських маршрутах, не користувалися.

Також, підсудним ОСОБА_3 в розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг з січня по грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» внесені недостовірні відомості про пільгове перевезення 16 жителів с. Устя-Зелене 348 раз, які ним же особисто подані в Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації з метою одержання субвенцій - відшкодування витрат за перевезення пільговиків на суму - 1399 грн. 80 коп.

- внесено недостовірні відомості по 27 жителях села Яргорів, яких нібито перевезено 2716 разів на загальну суму 4719 грн. 40 коп. зокрема таких осіб: ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284 та ОСОБА_262

Фактично, упродовж 2011 року названі особи послугами підсудного ОСОБА_3 щодо пільгового перевезення на приміських маршрутах, не користувалися.

У такий спосіб, підсудним ОСОБА_3 в розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг з січня по грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» внесені недостовірні відомості про безоплатне перевезення 27 жителів с. Яргорів 2716 раз, які ним же особисто подані в управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації з метою одержання субвенцій - відшкодування витрат за перевезення пільговиків на суму - 4719 грн. 40 коп.

Внесення ОСОБА_3 особисто, завідомо неправдивих відомостей у офіційні документи - розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за січень - грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» про виконані рейси та кількість пільговиків, яким нібито надавались послуги щодо безоплатного їх перевезення на приміських маршрутах Монастириськ - Горигляди, Монастириськ - Коропець - Садове, Монастириськ - Тростянці, Монастириськ - Яргорів, призвело до необґрунтованого завищення та незаконного відшкодування підсудному бюджетних коштів у вигляді субвенцій на загальну суму 96109 грн. 65 коп.

На підставі вказаних розрахунків ф. « 2-пільга», із внесеними у них підсудним ОСОБА_3 недостовірними відомостями, за перевезення у 2011 році пільгових категорій громадян, Управлінням праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації, підсудному ОСОБА_3 нараховувались та перераховувались, на його розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТРБ «Аваль», кошти із державного бюджету відповідно до вимог Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256.

Загалом, підсудний ОСОБА_3, як особа, що уповноважена в силу законодавчих вимог надавати публічні послуги пов'язані із пільговим перевезенням пасажирів отримуючи за це в замін із Держбюджету кошти на покриття витрат по такому перевезенню, та будучи службовою особою, яка здійснює організаційно розпорядчі функції, зловживаючи своїми повноваженнями, впродовж 2011 року, на підставі поданих офіційних документів, якими є розрахунки ф. «2 - пільга», шляхом обману, пов'язаного із внесенням до цих документів неправдивих відомостей, незаконно заволодів коштами державного бюджету на загальну суму 96109,65 гривень, які йому були зараховані на його банківський рахунок, чим завдав збитків державі, які більше ніж у 100 разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованих йому злочинів не визнав та будучи допитаним у судовому засіданні надав такі показання. Перевезення пасажирів на приміських маршрутах у Монастириському районі, здійснювалося ним по дев'яти маршрутах. Впродовж попередніх років для ведення обліку перевезених пільговиків на маршрутах бралися до уваги розрахунки, які проводилися на підставі актів обстеження пасажиропотоку, які комісійно складалися по кожному маршруту окремо, шляхом обліку кількості перевезених пільгових і платних пасажирів та вираховування коефіцієнта співвідношення між ними. Однак, на 2011 рік, з метою ведення обліку перевезених пільговиків, головою Монастириської районної державної адміністрації, видано розпорядження яким усіх перевізників було зобов'язано подавати звітність ф. « 2 - пільга». Втім, таку звітність вважав не досконалою, оскільки вона не відображала дійсної кількості пасажирів, яким надавалися пільги та потребувала значних часових витрат й зайвого збирання інформації про пасажирів водіями.

Однак, з ціллю дотримання вимог по заповненню звіту ф. « 2 - пільга» ним було надано вказівку водіям збирати інформацію про перевезених із застосуванням пільг пасажирів, які у свою чергу передавали у салон автобуса аркуш паперу на якому пільговики самостійно вносили про себе інформацію, пізніше ці аркуші водії передавали йому із яких він брав інформацію й вносив її до розрахунків ф. « 2 - пільга». Ці розрахунки виготовляв у дома на комп'ютері щомісячно, до 5 числа. Інколи самостійно підходив до автобусів й збирав інформацію про пасажирів, яких перевезено із застосуванням пільг. Після чого, інформація про пільговиків включалася до розрахунку. Зазначені розрахунки подавав у відділ персоніфікованого обліку Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації. Після проведеної відділом перевірки, а саме порівняння із електронною базою пільговиків, вносив відповідні корективи та після цього, підписував розрахунки та скріплював їх печаткою підприємця і залишав у відділі.

Окрім цього підсудний зазначив, що не мав змоги перевіряти відомості, які йому надавали водії, однак цього й не вимагає законодавство. Таких випадків, що пасажир не користувався послугами по його перевезенню, а був включений у звіт не було. Також підсудний вказав, що фактично надав більше послуг з перевезення пасажирів пільгової категорії населення, чим йому було відшкодовано коштів з бюджету, і це пов'язано із недосконалою звітністю, яка була встановлена на 2011 рік. З огляду на зазначене вважає, що фактично послуги по перевезенню пасажирів із застосуванням пільг ним надавались, що підтверджувалося актами обстеження пасажиропотоку, а тому кошти йому повернуті із бюджету обґрунтовано та законно.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 винним себе не визнав у вчиненні інкримінованих йому злочинів, втім його вина у вчиненні злочинів повністю доводиться зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_285, який займає посаду першого заступника голови Монастириської районної державної адміністрації повідомив, що у 2011 році згідно розпорядження голови Монастириської державної адміністрації було запроваджено порядок згідно з яким, компенсація перевізникам коштів за пільгове перевезення пасажирів здійснювалася на підставі розрахунків, які подавалися перевізниками за ф. « 2 - пільга». Зазначена форма передбачала відшкодування перевізнику затрат понесених за пільгове перевезення конкретного пасажира. Свідок також зазначив, що жодних нарікань з боку підприємців про подання розрахунків у такій формі не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_257 показала, що вона є пенсіонеркою та проживає у с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області. У 2011 році близько шести разів їздила автобусом тобто користувалася послугами підсудного ОСОБА_3, однак завжди оплачувала за проїзд по 6 грн. оскільки водії повідомляли, про те, що автобус є приватного підприємця, а тому проїзд необхідно оплачувати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_247 зазначила, що вона є пенсіонером та проживає у с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області. У 2011 році громадським транспортом, тобто послугами підсудного ОСОБА_3 взагалі не користувалася.

Аналогічні за змістом покази надали суду свідки: ОСОБА_260 житель с. Яргорів Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_180 та ОСОБА_286 жителі с. Коропець Монастириського району Тернопільської області.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_67 показала, що є пільговиком, оскільки доглядає дитину інваліда з дитинства проживає у с. Яргорів Монастириського району Тернопільської області. У 2011 році їздила 6-8 разів, однак завжди оплачувала за проїзд по 10-12 грн., оскільки їй було невідомо що вона має право на пільги. Також свідок зазначила, що коли вони їхали разом із сином то син їхав безкоштовно, а вона за проїзд оплачувала. Свідок також повідомила, що жодного разу коли їздила автобусом не бачила, щоб водій пропонував пасажирам зазначати на аркуші паперу, якусь інформацію.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 жителька с. Горигляди Монастириського району Тернопільської області повідомила, що є пенсіонером уже три роки, однак пенсійного посвідчення не має. У 2011 році їздила автобусом близько одного разу, однак пільгами по безоплатному перевезенні пасажирів не користувалася. Також свідок зазначила, що не бачила, щоб водій пропонував пасажирам зазначати на аркуші паперу, якусь інформацію.

З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 слідує, що він є пенсіонером та проживає у с. Горигляди Монастириського району Тернопільської області. У 2011 році громадським транспортом, тобто послугами підсудного ОСОБА_3 взагалі не користувався, оскільки у цьому не мав потреби, так як у нього є власний транспорт.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_189 житель с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області повідомив, що користувався лише один раз послугами перевізника ОСОБА_3 коли його власний автомобіль перебував у несправному стані, однак за проїзд оплачував.

Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_214, показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що в с. Тростянці вона проживає з 1982 року. Інвалідність вона отримала в 2002 році, в зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою. Кожного тижня, двічі змушена їздити в м. Монастириська по власних потребах. Автобус впродовж 2011 року в село Тростянці їздив дуже рідко. В зимовий період вона автобуса не бачила, а тому послугами перевізника не користувалась. Лише влітку, коли була хороша погода автобус ходив. З вересня місяця і до кінця 2011 року автобус по маршруту не ходив. Щоразу при поїздках у м. Монастириська, чи назад додому на вимогу водія ОСОБА_214 оплачувала проїзд вартістю близько 8 гривень. Спершу вона йому говорила, що є інвалідом і має право на безоплатне перевезення, однак він її не слухав і вимагав оплату за проїзд. Водій пояснював це тим, що із села їде обмаль пасажирів, а тому пільговиків не рентабельно безоплатно перевозити (т.8 а.с.91-93).

Такіж за змістом дав опитаний в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_198, показання якого були оголошені у судовому засіданні (т.8 а.с.88-90).

Допитаний в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_14, показання якої були оголошені у судовому засіданні показала, що вона в с. Горигляди проживає з народження. На пенсії перебуває з 2009 року. В с. Горигляди впродовж 2011 року був наявний лише один вид громадського транспорту сполученням Горигляди - Монастириськ, це маршрутні автобуси марки ПАЗ та один жовтий пасажирський бус марки Мерседес, які здійснювали пасажирські перевезення сполученням Монастириська - Горигляди. Перевезення по вказаному маршруту забезпечував приватний підприємець ОСОБА_3 Впродовж 2011 року вона їздила в м. Монастириська по вказаному маршруту лише 2 рази по власних потребах. Щоразу при поїздках у м. Монастириська, чи назад додому на вимогу водія ОСОБА_14 оплачувала проїзд вартісю 12 гривень. Спершу ОСОБА_14 водію говорила, що має право на безоплатне перевезення, однак водій все одно вимагав оплату за проїзд, пояснюючи це тим, що пасажирів обмаль, а тому необхідно оплачувати проїзд. Крім цього, впродовж вказаного періоду ОСОБА_14 декілька разів бачила названі нею маршрутки. Маршрутка їздила нерегулярно. Приїжджала лише по вівторкам та п'ятницях, а з січня по середину березня 2011 року маршрутка не їздила (т.4 а.с.245-247).

Окрім цього, із оголошених показів свідка ОСОБА_287, які нею надавалися на досудовому слідстві встановлено, що вона є опікуном свого батька ОСОБА_15, яким опікується із 2009 року, оскільки він є важкохворим так як у нього паралізовано обидві ноги, тому послугами по пільговому перевезенню у 2011 році батько не користувався (т.4 а.с. 242-244), зазначене також підтверджується відомостями зазначеними в оглянутій у судовому засіданні довідки Гориглядівської сільської ради від 20.02.2012 № 112 (т. 2 а.с 135).

Аналогічні за змістом, оголошені у судовому засіданні, покази свідка ОСОБА_288 який повідомив, що доглядає важкохвору матір ОСОБА_24 і яка послугами по пільговому перевезенню у 2011 році не користувалася (т.4 а.с. 112-114).

Окрім цього, із оголошених показів свідка ОСОБА_69, стало відомо, що вона є пенсіонером й користувалася послугами перевізника у 2011 році близько 10-12 разів, однак завжди оплачувала проїзд у сумі 12 грн. (т.4 а.с. 185-186).

Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_4, показання якої були оголошені у судовому засіданні показала, що впродовж 2011 року послугами по перевезенню пасажирів на маршрутах приміського сполучення у Монастириському районі вона не користувалася (т.4 а.с. 176-178).

Аналогічні за змістом показання, які оголошувалися у судовому засіданні надали допитані у ході досудового слідства свідки, що проживають у селі Горигляди Монастириського району, ОСОБА_6 (т.4 а.с.266-268), ОСОБА_7 (т.4 а.с.263-265), ОСОБА_8 (т. 4 а.с.179-181), ОСОБА_10(т.4 а.с. 197-199), ОСОБА_11(т.4 а.с. 182-184), ОСОБА_12.(т.4 а.с. 251-253), , ОСОБА_289.(т.4 а.с.215-217), ОСОБА_20.(т.4 а.с. 118-120), ОСОБА_21.(т.4 а.с. 167-169), ОСОБА_22.(т.4 а.с. 218-220), ОСОБА_15(т.4 а.с. 164-166), ОСОБА_26.(т.4 а.с. 248-250), ОСОБА_29.(т.4 а.с. 173-175), ОСОБА_30.(т.4 а.с. 227-228), ОСОБА_31.(т.4 а.с. 191-192), ОСОБА_32.(т.4 а.с. 129-131), ОСОБА_33.(т.4 а.с. 150-151), ОСОБА_34(т.4 а.с. 200-201), ОСОБА_35.(т.4 а.с 206-207), ОСОБА_36.(т.4 а.с. 134-135), ОСОБА_37.(т.4 а.с. 132-133), ОСОБА_38.(т.4 а.с. 162-163), ОСОБА_39.(т.4 а.с. 103-104), ОСОБА_42(т.4 а.с. 211-212), ОСОБА_43.(т.4 а.с. 107-108), ОСОБА_45.(т.4 а.с. 121-123), ОСОБА_46.(т.4 а.с. 187-188), ОСОБА_47.(т.4 а.с. 141-142), ОСОБА_48.(т.4 а.с. 143-144), , ОСОБА_50.(т.4 а.с. 195-196), ОСОБА_51.(т.4 а.с. 231-232), ОСОБА_53(т.4 а.с. 124-125), ОСОБА_57.(т.4 а.с. 221-223), ОСОБА_39.(т.4 а.с. 237-238), ОСОБА_59.(т.4 а.с. 260-262), ОСОБА_60.(т.4 а.с.257-259), ОСОБА_63.(т.4 а.с. 154-155), ОСОБА_64.(т.4 а.с. 189-190), ОСОБА_67(т.4 а.с. 204-205), ОСОБА_68.(т.4 а.с. 160-161), ОСОБА_70.(т.4 а.с. 229-230), ОСОБА_72.(т.4. а.с. 156-157), ОСОБА_74.(т.4 а.с. 147-149), ОСОБА_76.(т.4 а.с. 235-236), ОСОБА_77.(т.4 а.с. 105-106), ОСОБА_78.(т.4 а.с. 158-159), ОСОБА_80(т.4 а.с. 193-194), ОСОБА_83.(т.4 а.с. 239-241), ОСОБА_168.(т. 6 а.с. 216-217);

Жителі (пільговики) смт. Коропець Монастириського району, ОСОБА_124(т.6 а.с. 258-260), ОСОБА_126.(т.6 а.с. 273-275), ОСОБА_127.(т.6 а.с.186-187), ОСОБА_128.(т.6 а.с. 278-280), ОСОБА_129 (т.6 а.с.164-165), ОСОБА_132.(т.6 а.с.194-196), ОСОБА_133 (т.6 а.с.166-167), ОСОБА_19(т.6 а.с.255-257), ОСОБА_135.(т.6 а.с.182-183), ОСОБА_137 (т.6 а.с.160-161), ОСОБА_138.(т.6 а.с. 261-263), ОСОБА_290.(т.6 а.с.246-248), ОСОБА_140 (т.6 а.с.184-185), ОСОБА_112(т.6 а.с.171-173), ОСОБА_143.(т.6 а.с. 284-286), ОСОБА_144(т.6 а.с. 267-269), ОСОБА_147.(т.6 а.с. 227-229), ОСОБА_148.(т.6 а.с. 224-226), ОСОБА_149.(т.6 а.с. 270-272), ОСОБА_150.(т.6 а.с. 281-283), ОСОБА_151.(т.6 а.с.199-200), ОСОБА_152.(т.6 а.с.178-179), ОСОБА_153.(т.6 а.с. 276-277), ОСОБА_154.(т.6 а.с.180-181), ОСОБА_62(т.6 а.с.205-206), ОСОБА_156.(т.6. а.с. 232-234), ОСОБА_157 (т.6 а.с.158-159), ОСОБА_158.(т.6 а.с. 220-221), ОСОБА_159.(т.6 а.с. 210-212), ОСОБА_160 (т.6 а.с.168-170), ОСОБА_162.(т.6 а.с.191-193), ОСОБА_164.(т.6 а.с.243-245), ОСОБА_132.(т.6 а.с.176-177), ОСОБА_167.(т.6 а.с. 203-204), ОСОБА_170.(т.6 а.с.230-231), ОСОБА_172.(т.6 а.с.188-190), ОСОБА_173.(т.6 а.с.235-237), ОСОБА_174.(т.6 а.с.197-198), ОСОБА_175 (т.6 а.с.174-175), ОСОБА_176.(т.6 а.с.249-251), ОСОБА_177(т. 6 а.с. 207-209), ОСОБА_180.(т.6 а.с. 222-223), ОСОБА_181.(т.6 а.с.240-242), ОСОБА_291(т.6 а.с.213-215) та ОСОБА_183 (т.6 а.с.162-163);

Жителі (пільговики) с. Тростянці Монастириського району, ОСОБА_184.(т.8 а.с. 77-79), ОСОБА_185.(т.8 а.с. 67-68), ОСОБА_186(т.8 а.с. 80-82), ОСОБА_189.(т.8 а.с. 38-39), ОСОБА_191.(т.8 а.с. 72-73), ОСОБА_196.(т.8 а.с. 54-56), ОСОБА_197.(т.8 а.с. 52-53), ОСОБА_198.(т.8 а.с. 74-76), ОСОБА_199.(т.8 а.с. 19-21), ОСОБА_200.(т.8 а.с. 47-49), , ОСОБА_202.(т.8 а.с. 83-84), ОСОБА_203.(т.8 а.с. 28-30), ОСОБА_204.(т.8 а.с. 40-41), ОСОБА_206.(т.8 а.с. 16-18), ОСОБА_207(т.8 а.с. 106-108), , ОСОБА_209.(т.8 а.с. 13-15), ОСОБА_211.(т.8 а.с. 97-99), ОСОБА_213.(т.8 а.с. 57-58), ОСОБА_215.(т.8 а.с. 59-61) та ОСОБА_216.(т.8 а.с. 35-37);

Жителі (пільговики) с. Міжгір'я Монастириського району, ОСОБА_217 (т.6 а.с.60-61), ОСОБА_220 (т.6 а.с.76-77), ОСОБА_221 (т.6 а.с.86-87), ОСОБА_223 (т.6 а.с.84-85), ОСОБА_225.(т.6 а.с.62-63), ОСОБА_226.(т.6 а.с.68-69), ОСОБА_227 (т.6 а.с.88-89), ОСОБА_228.(т.6 а.с.78-79), ОСОБА_230 (т.6 а.с.94-95), ОСОБА_231 (т.6 а.с.74-75), ОСОБА_232 (т.6 а.с.80-81), ОСОБА_234 (т.6 а.с.82-83), ОСОБА_235 (т.6 а.с.70-71), ОСОБА_236 (т.6 а.с.64-65), ОСОБА_238 (т.6 а.с.72-73), ОСОБА_239.(т.6 а.с.66-67), ОСОБА_240 (т.6 а.с.90-91), та ОСОБА_242 (т.6 а.с.92-93);

Жителі (пільговики) с. Устя-Зелене Монастириського району, ОСОБА_244.(т.4 а.с. 90-91), ОСОБА_247.(т.4 а.с. 92-93), ОСОБА_131.(т.4 а.с. 80-81), ОСОБА_254(т.4 а.с. 88-89), ОСОБА_255(т.4 а.с. 82-83), ОСОБА_257(т.4 а.с. 94-95);

Жителі с. Яргорів Монастириського району, ОСОБА_260 (т.6 а.с.108-109), ОСОБА_261 (т.6 а.с.124-125), ОСОБА_264.(т.6 а.с.110-111), , ОСОБА_268 (т.6 а.с.136-137), ОСОБА_269 (т.6 а.с.118-119), ОСОБА_273 (т.6 а.с.130-131), ОСОБА_274 (т.6 а.с.114-115), ОСОБА_276.(т.6 а.с.150-151), ОСОБА_279 (т.6 а.с.122-123), ОСОБА_281 (т.6 а.с.116-117), ОСОБА_282 (т.6 а.с.154-155), ОСОБА_283 (т.6 а.с.146-147).

Допитаний в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_28, показання якого були оголошені у судовому засіданні показав, що він в с. Горигляди проживає з 1969 року. На пенсії перебуває з 2002 року. В с. Горигляди наявний лише один вид громадського транспорту, це маршрутні автобуси, які здійснюють перевезення за маршрутом Монастириськ-Горигляди. Впродовж 2011 року даним громадським транспортом ОСОБА_28 їздив близько 11 разів та оплачував за проїзд в повному обсязі (т.4 а.с.136-138).

Аналогічні за змістом показання, які оголошувалися у судовому засіданні надали допитані у ході досудового слідства свідки, що проживають у селі Горигляди Монастириського району, ОСОБА_40(т.4 а.с.208-210), ОСОБА_65.(т.4 а.с.145-146), ОСОБА_23.(т.4 а.с. 202-203); жителі (пільговики) смт. Коропець:, ОСОБА_292(т.6 а.с. 218-219); жителі (пільговики) с. Тростянці: ОСОБА_187.(т.8 а.с. 31-32), ОСОБА_188.(т.8 а.с. 33-34), ОСОБА_210.(т.8 а.с. 94-96), ОСОБА_192(т.8 а.с. 45-46), ОСОБА_193.(т.8 а.с. 65-66), ОСОБА_194(т.8 а.с. 50-51), ОСОБА_201(т.8 а.с. 22-24), ОСОБА_208.(т.8 а.с. 25-27), ОСОБА_190.(т.8 а.с. 69-71); жителька (пільговики) с. Устя-Зелене ОСОБА_245(т.4 а.с 96-97); жителі (пільговики) с. Яргорів: ОСОБА_259 (т.6 а.с. 128-129), ОСОБА_263(т.6 а.с.138-139), ОСОБА_265.(т.6 а.с.126-127), ОСОБА_266 (т.6 а.с. 132-133), ОСОБА_267 (т.6 а.с.142-143) ОСОБА_270 (т.6 а.с.152-153), ОСОБА_271 (т.6. а.с.134-135), ОСОБА_275.(т.6 а.с.106-107), ОСОБА_277 (т.6 а.с.120-121), ОСОБА_278 (т.6 а.с.156-157), ОСОБА_280 (т.6 а.с.140-141), ОСОБА_284 (т.6 а.с.112-113), ОСОБА_293.(т.6 а.с.144-145).

Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_87, показання якої були оголошені у судовому засіданні показала, що вона проживає в с. Садове з народження та є пенсіонером з 1993 року. В с. Садове впродовж 2011 року був наявний лише один вид громадського транспорту сполученням Садове-Монастириськ, це маршрутні автобуси. Впродовж 2011 року громадськими транспортними засобами, зокрема маршрутками сполученням Монастириськ - Садове вона не користувалась. Яким чином у цей період часу здійснювались пасажирські перевезення сполученням Монастириськ - Садове їй невідомо. Впродовж вказаного періоду ОСОБА_87 маршрутки не бачила взагалі. Від односельчан їй відомо, що маршрутка сполученням Монастириськ - Садове впродовж 2011 року не їздила взагалі (т.6 а.с. 39-41).

Аналогічні за змістом показання, які оголошувалися у судовому засіданні надали допитані у ході досудового слідства свідки, що проживають у селі Садове Монастириського району, ОСОБА_294 (т.6 а.с.11-12), ОСОБА_88 (т.6 а.с.8-10), ОСОБА_89 (т.6 а.с.22-23), ОСОБА_91 (т.6 а.с.57-59), ОСОБА_92 (т.6 а.с.28-29), ОСОБА_295 (т.6 а.с.20-21), ОСОБА_98 (т.6 а.с.42-44), ОСОБА_99 (т.6 а.с.51-53), ОСОБА_100 (т.6 а.с.36-38), ОСОБА_101 (т.6 а.с.26-27), ОСОБА_296 (т.6 а.с.24-25), ОСОБА_104 (т.6 а.с.45-47), ОСОБА_106 (т.6 а.с.33-35), ОСОБА_107 (т.6 а.с.54-56), ОСОБА_108 (т.6 а.с.30-32), ОСОБА_297 (т.6 а.с.18-19), ОСОБА_115 (т.6 а.с.13-15), ОСОБА_119 (т.6 а.с.16-17), ОСОБА_120 (т.6 а.с.5-7) та ОСОБА_122 (т.6 а.с.48-50).

Окрім вищезазначених засобів доказування, недостовірне внесення підсудним ОСОБА_3 у розрахунки витрат на відшкодування збитків відомосте про пільгове перевезення пасажирів, за період з січня по грудень 2011 року ф. « 2 - пільга» підтверджується наступними доказами.

Оглянутою у судовому засіданні довідкою виконкому ОСОБА_88 сільської ради (№34 від 21.02.2012), в якій зазначено, що впродовж 2011 року перевезення пасажирів по маршруту Монастириська - Садове будь якими перевізниками не забезпечувалось (т. 6 а.с. 1).

Однак як вбачається із матеріалів справи, підсудним ОСОБА_3 подано розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг для жителів с. Садове на загальну суму 21308,75 грн. - 2275 поїздок (т. 2 а.с. 60-62).

Оглянутою у судовому засіданні довідкою Коропецької селищної ради (№ 40/2-22 від 21.02.2012), громадянка ОСОБА_131 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 6. а.с. 238). Проте, як слідує із матеріалів справи, у розрахунку витрат на відшкодування збитків за липень 2011 року підсудним зазначено, що вона скористалася пільговим проїздом 11 разів, за що перевізнику компенсовано витрат в сумі 97,35 гривень. Виходячи з фактичних поїздок автобусів за період з 06.07.2011 по 10.07.2011 автобус їздив 3 дні. За цей час дана особа могла скористатися пільговим проїздом не більше 6 разів (до м. Монастириська і назад). Таким чином, підсудним ОСОБА_3 зайво включено до розрахунку 5 поїздок на суму 44.25 гривень (т. 2 а.с. 63).

Також відповідно до зазначеної довідки громадянка ОСОБА_130 впродовж 2011 року перебувала на заробітках в Італії. Разом з тим, ОСОБА_3 до розрахунку включено користування нею пільговим проїздом в кількості 53 рази, за що перевізнику компенсовано 393,65 гривень (т. 2 а.с. 63).

Окрім цього, із вищевказаної довідки вбчається, що громадянка ОСОБА_142 теж впродовж 2011 року перебувала на заробітках в Італії, втім ОСОБА_3 до розрахунку включено користування пільговим проїздом в кількості 35 разів, за що йому компенсовано 289,45 гривень (т. 2 а.с. 62).

Із оглянутої у судовому засіданні довідки Тростянецької сільської ради від 27.02.2012 № 49 (т. 8 а.с. 1) вбачається, що громадянка ОСОБА_205 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак як слідує із матеріалів справи, підсудним ОСОБА_3 у розрахунку витрат на відшкодування збитків зазначено, що вона в липні - грудні 2011 року скористалася пільговим проїздом 72 рази, за що перевізнику компенсовано 637,20 гривень (т. 2 а.с. 65).

Із оглянутої у судовому засіданні довідки Гориглядівської сільської ради від 20.02.2012 № 112 (т. 2 а.с 135) слідує, що громадянин ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Проте із матеріалів справи слідує, що підсудний ОСОБА_3 у розрахунку витрат на відшкодування збитків зазначав, що дана особа в січні 2011 року скористалая пільговим проїздом 7 разів, за що перевізнику компенсовано 56,70 гривень (т 2 а.с. 57, т. 7 а.с. 39).

Із оглянутої у судовому засіданні довідки Гориглядівської сільської ради від 27.02.2012 року № 125 (т. 2 а.с. 137), слідує, що громадянка ОСОБА_66 з 29.07.2011 року на території села не проживає, проте у розрахунку витрат на відшкодування збитків зазначено, що вона в листопаді-грудні 2011 року скористалася пільговим проїздом 23 рази, за що перевізнику компенсовано 277,15 гривень. Такі ж відомості зазначені щодо громадянки ОСОБА_62, яка з 01.01.2011 року у селі не зареєстрована та не проживає, однак скористалася пільговим проїздом 43 рази, за що перевізнику компенсовано 518,15 гривень (т. 2 а.с. 59).

Із оглянутої у судовому засіданні довідки Садівської сільської ради від 21.02.2012 року № 53 (т. 2. а.с. 140) випливає, що громадянка ОСОБА_86 25.11.2011 року виїхала до м. Івано-Франківськ. В той же час у розрахунку витрат на відшкодування збитків підсудним зазначено, що ця громадянка у грудні 2011 року скористалася правом пільгового проїзду 14 разів (т. 7 а.с. 202).

Окрім цього у зазначеній довідці вказано, що Громадянка ОСОБА_105 у 2010 році виїхала до с. Соколів Бучацького району і на території сільської ради не проживає, проте у розрахунку витрат на відшкодування збитків підсудним зазначено, що вона скористалася правом пільгового проїзду 90 разів, вартість поїздок складає 879,30 гривень (т. 2 а.с. 60).

Також довідка містить відомості про те, що громадянка ОСОБА_95 виїхала в м. Тернопіль у 2006 році і на території сільської ради не проживає. В той же час, у розрахунку витрат на відшкодування збитків ОСОБА_3 зазначено, що дана особа скористалася правом пільгового проїзду 73 рази, вартість поїздок складає 762,85 гривень (т. 2 а.с. 60).

Так само зазначено, що громадянка ОСОБА_90 у 2008 році виїхала до м. Надвірна Івано-Франківської області і на території сільської ради не проживає, однак у розрахунку витрат на відшкодування збитків підсудним ОСОБА_3 зазначено, що вона скористалася правом пільгового проїзду 12 разів, вартість поїздок складає 125,40 гривень (т. 2 а.с. 61).

Аналогічні відомості дана довідка містить й про громадянина ОСОБА_123, який у 2009 році виїхав до м. Івано-Франківськ і на території сільської ради не проживає. В той же час, у розрахунку витрат на відшкодування збитків підсудним зазначено, що він скористався правом пільгового проїзду 58 разів, вартість поїздок склала 606,10 гривень (т.2 а.с. 61).

Такі ж відомості зазначені й про громадянку ОСОБА_121, яка у 2009 році виїхала до м. Бучач і на території сільської ради не проживає. В той же час у розрахунку витрат на відшкодування збитків підсудним ОСОБА_3 зазначено, що вона скористалась правом пільгового проїзду 34 рази, вартість поїздок склала 355,30 гривень (т.2 а.с. 61).

Також довідка містить відомості про те, що громадянин ОСОБА_116 у 2010 році виїхав до м. Рогатин Івано-Франківської області і на території сільської ради не проживає, однак у розрахунку витрат на відшкодування збитків підсудним зазначено, що він скористався правом пільгового проїзду 24 рази, вартість поїздок складає 250,80 гривень (т.2 а.с. 61).

Окрім цього, у зазначеній довідці вказано, що громадянка ОСОБА_114 зареєстрована в с. Садове, але з 2009 року у селі не проживає, проте у розрахунку витрат на відшкодування збитків підсудним зазначено, що вона скористалась правом пільгового проїзду 40 разів, вартість поїздок складає 312,60 гривень (т.2 а.с. 61).

Також довідка містить відомості про те, що громадянка ОСОБА_118 виїхала до м. Тисмениця Івано-Франківської області у вересні 2011 року. В той же час у розрахунку витрат на відшкодування збитків зазначено, що вона в жовтні-грудні 2011 року скористалась правом пільгового проїзду 34 рази, вартість поїздок складає 355,30 гривень (т.2 а.с. 61).

Також у судовому засіданні допитані були свідки ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, які працювали у підсудного ОСОБА_3 на посадах водіїв.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_298 показав, що він по телефону повідомляв ОСОБА_3 лише про кількість пільговиків, які користувалися пільгами по перевезенню.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_299 повідомив, що за вказівкою ОСОБА_3 у 2011 році записував пільговиків, яким надавалися послуги по пільговому перевезенні, пізніше надавав аркуш паперу самим пільговикам для внесення останніми відомостей про себе, втім на це йшло багато часу, тоді ОСОБА_3 надав вказівку, повідомляти відомості про кількість пільговиків яким надано пільги по перевезенню та їх прізвища лише по телефону.

Аналогічні за змістом покази надав суду й свідок ОСОБА_300

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_301, який працював водієм у ОСОБА_3 із 2010 по 2012 роки повідомив, що пільговиків перевозив безкоштовно, спочатку відомості про пільговиків записував на аркуші паперу, однак згодом повідомляв ОСОБА_3 лише про кількість перевезених пільговиків у телефонному режимі.

Аналізуючи покази водіїв підсудного ОСОБА_3 суд вважає, що цими показами не підтверджено фактів пільгових перевезень пасажирів, зазначених ОСОБА_3 у поданих розрахунках, оскільки, як вбачається із інших доказів, досліджених у судовому засіданні, деякі особи із зазначених у розрахунках померли, декотрі послугами перевезення взагалі не користувалися, а інші оплачували за перевезення.

Крім цього, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доводиться наступними, оголошеними та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Із оглянутого у судовому засіданні акту позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року №20-22/18 від 24 квітня 2012 року встановлено, що внаслідок подання недостовірних даних до управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 зайво отримано бюджетні кошти (субвенції), спрямовані на відшкодування витрат за пільгове перевезення пасажирів в сумі 96109,65 гривень (96109,65 - 1,77), чим завдано збитків державі на відповідну суму (т. 2 а.с. 42-52).

З оглянутого у судовому засіданні копії свідоцтва НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 05.06.2000 року, вбачається що ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, як фізична особа- підприємець ( т. 1 а.с. 31).

З оглянутої у судовому засіданні копії ліцензії НОМЕР_3 слідує, що 05.06.2007 року ОСОБА_3 Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України дозволено надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування на період до 05.06.2012 року, тобто дозволено здійснювати внутрішні перевезення (т. 1 а.с. 33).

Із оглянутих у судовому засіданні трудових договорів між працівником і фізичною особою (т.8 а.с. 219-222) із яких убачається, що підсудний ОСОБА_3 має укладені трудові договори, які зареєстровані у центрі зайнятості із ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_298, де зазначені особи зобов'язані виконувати обов'язки водія.

Із оглянутих у судовому засіданні договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автомобільному маршруті, укладених між головним управлінням розвитку інфраструктури Тернопільської облдержадміністрації (Замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Перевізником), встановлено що підсудному надано право на здійснення перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, зокрема: договором № 346 від 30.01.2010 р. визначено маршрути Монастирська - Горигляди та Монастириська - Заставці (т.2 а.с. 111-113); договором № 347 від 30.01.2010 р. визначено маршрути Монастирська - Залісся, Монастирська - Тростянці (т.2 а.с. 114-115); договором № 348 від 30.01.2010 р. визначено маршрут Монастирська - Яргорів (т.2 а.с.116-117); договором № 349 від 30.01.2010 р. визначено маршрут Монастирська - Коропець - Садове (т.2 а.с.118-119).

Подання підсудним ОСОБА_3 до Управлінням праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації розрахунків витрат на відшкодування збитків за пільгове перевезення громадян, які містили недостовірні дані щодо фактично перевезених пільговиків та сум які підлягали відшкодуванню, підтверджується оглянутими у судовому засіданні розрахунками витрат на відшкодування збитків за пільгове перевезення громадян (т.7 а.с.а.с. 38-48, 52-62, 67-77, 82-96, 101-112, 117-127, 131-140, 145-154, 159-168, 173-182, 187-195, 200-210); висновком експерта №1-645/12 від 11.04.2012 року відповідно до якого у розрахунках витрат на відшкодування збитків, пов'язаних із наданням пільг за період 2011 року наявні відбитки мокрої круглої печатки, які аналогічні до відбитків печатки належної ОСОБА_3 (т.8 а.с.209-214); висновком експерта №1-636/12 від 07.04.2012 року відповідно до якого розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних із наданням пільг за період 2011 року підписані ОСОБА_3 (т.8 а.с.197-200).

Заволодіння ОСОБА_3 безпідставно грошовими коштами належним державному бюджету, що були йому перераховані Управлінням праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації, підтверджується оглянутими у судовому засіданні документами, випискою по рахунку НОМЕР_1 за 2011 рік, відповідно до якої, впродовж 2011 року із рахунку Управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації на банківський рахунок належний ОСОБА_3 систематично надходили бюджетні відшкодування (субвенції) за перевезення пільговиків - жителів Монастириського району (т.8 а.с.236-243); платіжними дорученнями (т.7 а.с.7-35); розрахунками зайвого включення в розрахунки витрат на відшкодування збитків та списками пільговиків, кількість поїздок та сум пільг, які безпідставно включені у суми витрат на відшкодування збитків (т.1 а.с. 219-226).

Крім зазначеного суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, інші учасники відносин у сфері господарювання мають здійснювати свою діяльність у межах встановленого господарського правопорядку, додержуючись визначених законодавством вимог.

Статтею 49 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян та їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, прав місцевого самоврядування і держави. За завдану шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Громадянин - підприємець зобов'язаний додержуватися вимог передбачених статтями 46 і 49 Господарського кодексу України, а також іншими законодавчими актами і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки (п. 7 ст. 128 Кодексу).

Приписами ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно приписів ст.ст. 31, 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування із органами виконавчої влади визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються зокрема і компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів. Автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та вантажів.

Статтею 178 Господарського кодексу України, яка регламентує питання виконання публічних зобов'язань, встановлено, що суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару, за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.

За умовами договорів на перевезення, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 узяв на себе зобов'язання надавати якісні, безпечні та у повному обсязі перевезення пасажирів, дотримуючись вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», нормативно-правових актів, що регулюють діяльність пасажирського автомобільного транспорту та умов перевезень визначених договорами, при цьому надавати соціально значущі послуги із перевезення пасажирів на пільгових умовах, передбачених чинним законодавством.

Стаття 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає засади пільгового перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в якій зазначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями ст. 29 вищезазначеного Закону встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Положеннями підпункту 10 пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 №1184) передбачено, що перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", підприємствам транспорту відшкодовуються за рахунок субвенцій з державного бюджету втрати їх доходів від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги.

Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1994 року № 552 "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" передбачено, що видатки, пов'язані з наданням пільг щодо користування в сільській місцевості автобусами приміських маршрутів, враховуються при визначенні загальної суми збитків транспорту, які покриваються з бюджету (ч. 5 п. 4).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" були затверджені субвенції на компенсацію перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Із зазначених норм діючого законодавства вбачається, що обов'язок перевізника здійснювати безоплатне перевезення пільгової категорії населення пов'язується із обов'язком держави, в особі її органів, на компенсацію збитків, понесених за таке перевезення автомобільним перевізником.

Таким чином, підсудний ОСОБА_3 здійснюючи господарську діяльність по перевезенню пасажирів, забезпечував виконання у тому числі й делегованих державою соціально значимих повноважень, пов'язаних із безоплатним перевезенням пільгової категорії населення в замін на компенсацію державою цих витрат, тобто надавав публічні послуги від імені держави.

Зловживаючи своїми повноваженням при наданні публічних послуг ОСОБА_3 заволодів шляхом обману, внісши до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, коштами державного бюджету, чим завдав державі істотної (значної) шкоди.

В ході розгляду справи сторона захисту обґрунтовувала невинуватість ОСОБА_3 тим, що акти обстеження пасажиропотоку, які складалися комісійно підтверджують перевезення підсудним пасажирів пільговиків, а тому необґрунтованим вважає звинувачення підсудного у безпідставному відшкодуванні із бюджету коштів на перевезення. Разом з тим, суд не погоджується із такими доводами захисту, оскільки акти обстеження пасажиропотоку не підтверджують, що саме пільговиків, які включені підсудним до розрахунків на відшкодування, за перевезення яких безпідставно повернуті кошти із держбюджету було перевезено ОСОБА_3. Окрім цього, акти обстеження пасажиропотоку у 2011 році, жодних фінансових наслідків пов'язаних із компенсацією перевізнику коштів із державного бюджету за пільгове перевезення пасажирів, не породжували, оскільки це не передбачалося розпорядженням голови Монастириської районної державної адміністрації від 19.04.2010 р. № 158, яким внесено зміни до розпорядження голови Монастириської районної державної адміністрації від 23.02.2010 р. №77 «Про розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в районі».

Саме із цих підстав, суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, членів комісії з питань відстеження пасажиропотоку, оскільки зазначені особи звіряли лише кількість осіб, та ніде не відображали конкретного прізвище, імені та по батькові пасажира, якого бачили і який скористався пільгою наданою перевізником ОСОБА_3

Також судом не приймаються до уваги доводи захисту, з приводу того, що у судовому засіданні не встановлено належних та допустимих доказів на підтвердження звинувачення підсудного ОСОБА_3, оскільки більша частина свідків не була допитана безпосередньо у судовому засіданні, що не узгоджується із вимогами Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція).

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції, а також беручи до уваги, що правила допустимості доказів є предметом регулювання національного законодавства, суд вважає, що зібрані у справі докази є належними, відповідають вимогам допустимості, достатності і достовірності, оскільки відповідають вимогам Кримінально-процесуального кодексу (в редакції Закону 1960 року).

За змістом статей 292 і 306 КПК України (в редакції Закону 1960 року) оголошення показань свідка, який не був допитаний у судовому засіданні, допускається лише у випадках, якщо він був відсутній при судовому розгляді з причин, що виключали можливість його явки, і за умови письмового підтвердження показань, даних ним раніше. Суд оголошуючи протоколи допитів свідків, які не з'явилися до суду брав до уваги те, що постанови суду про привід зазначених свідків, органами внутрішніх справ виконані не були з поважних причин, оскільки свідки, які викликалися до суду є особами похилого віку та як убачається із їхніх заяв, що містяться у матеріалах справи, дехто із них є хворим або ж, наявні інші об'єктивні причини неможливості прибути до суду. Проте, у своїх заявах, адресованих суду свідки, протоколи котрих були оголошені у судовому засіданні, зазначають, що покази, які ними надавалися на досудовому слідстві підтримують повністю й нічого нового повідомити не зможуть.

За таких обставин суд вважає, що оголошені протоколи допиту свідків, узгоджуються із вимогами Конвенції та відповідають вимогам національного законодавства щодо правил допустимості доказів.

Також необґрунтованим, є посилання підсудного та його захисника щодо наявності суперечливих доказів його вини, оскільки свідок ОСОБА_260 допитаний у судовому засіданні повідомив, що протокол його допиту ним не підписувався.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 67 та 323 КПК України (в редакції Закону 1960 року), висновки суду не можуть ґрунтується на неперевірених і суперечливих доказах.

З цілю виконання зазначених приписів закону, суд 12.09.2012 року своєю постановою (т.11 а.с.2) доручив Тернопільському прокурору за додержанням законів у транспортній сфері у порядку ст. 97 КПК України (в редакції Закону 1960 року) провести перевірку показань свідка ОСОБА_260 в частині застосування до нього тиску з боку працівників міліції при дачі їм показань та законності складання протоколу допиту свідка ОСОБА_260 від 02.02.2012 року.

Із постанови Тернопільського прокурора за додержанням законів у транспортній сфері від 24.09.2012 року, якою в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноваженого СДСБЕЗ Монастириського РВ УМВСУ в Тернопільській області лейтенанта міліції ОСОБА_307 та інших працівників Монастириського РВ УМВСУ в Тернопільській області за фактом вчинення тиску на ОСОБА_260 при дачі показань відмовлено, в зв'язку із відсутністю у їх діях складу злочинів передбачених ст. ст. 364,365 КК України слідує, що ОСОБА_260 підтвердив в присутності понятих повторно обставини, викладені в протоколі допиту його як свідка від 02.02.2012 року. З приводу того, що свідок не підписував протоколу із постанови прокурора слідує, що ОСОБА_260 на початку лютого коли його допитували працівники міліції застудився й хворів. Однак працівникам міліції він повідомив про те, що протягом 2011 року на маршруті «Монастириська - Яргорів» він не їздив. Пізніше. працівник міліції у присутності ОСОБА_260 склав протокол допиту та зачитав його у голос та дав прочитати цей протокол донці ОСОБА_308 - ОСОБА_309, яка була присутня під час допиту. Після чого, ОСОБА_310 попросив доньку підписати цей протокол, оскільки через хворобливий стан самостійно його підписати не мав змоги. У суді, коли його допитували й ставили питання щодо його підпису у протоколі, він про ці обставини забув, втім коли повернувся до дому йому про це нагадала донька ОСОБА_309

З огляду на зазначене, суд вважає покази надані ОСОБА_260 на досудовому слідстві таким, що узгоджуються із наданими ним у судовому засіданні й не містять жодних суперечностей.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що зібрані у справі докази є належними, відповідають вимогам допустимості, достатності і достовірності.

Також у ході розгляду справи сторона захисту обґрунтовувала невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів посиланням на те, що розпорядження Голови Монастириської районної державної адміністрації від 19.04.2010 р. № 158, яким внесено зміни до розпорядження Голови Монастириської районної державної адміністрації від 23.02.2010 р. №77 «Про розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в районі» та розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 19.02.2010 № 71 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в області» не пройшли державної реєстрації, а тому не можуть породжувати жодних юридичних наслідків для підсудного ОСОБА_3

В обґрунтування такого твердження сторона захисту посилається на листи відповіді на адвокатські запити ОСОБА_302 управління юстиції в Тернопільській області від 12.11.2012 року №12128/01-17-8 та Монастириського районного управління юстиції від 04.10.2012 року № 19301-450101-21, у яких мовиться, що зазначені розпорядження на державну реєстрацію не подавалися й не зареєстровані у реєстрі нормативно-правових актів (т. 11 а. с. 177, 180).

З такими доводами суд погодитись не може, з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.10.92 р. № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер і відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, на державну реєстрацію не подаються. За таких обставин відсутні правові підстави для державної реєстрації Методичних рекомендацій щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в області, затверджених розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 19.02.2010 № 71.

Окрім цього, відповідно до підпункту "д" пункту 5 зазначеного вище Положення, на державну реєстрацію не подаються акти спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм. Як убачається із Розпорядження голови Монастириської районної державної адміністрації від 23.02.2010 року, із внесеними до нього змінами від 19.04.2010 року № 158, воно не містить нових правових норм, а спрямовує забезпечити виконання визначених та узгоджених між собою норм, які були розроблені й затверджені рішеннями органів вищого рівня.

За таких обставин, підстав для державної реєстрації зазначених розпоряджень голови Монастириської державної адміністрації, не має.

Разом з тим, суд також зазначає, що вищевказані розпорядження не були визнані нечинними або незаконними у встановленому законом порядку, більше того, ні підсудний ні інші суб'єкти господарювання, а також органи юстиції не вживали заходів щодо необхідності їх скасування чи проведення обов'язкової державної реєстрації. Окрім цього, підсудний ОСОБА_3 протягом усього періоду, коли йому здійснювалося повернення коштів за нібито надані послуги по пільговому перевезенню, керувався в тому числі й цими Розпорядженнями.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи на які посилається сторона захисту, не спростовують та не впливають будь-яким чином на встановлення обставин скоєння злочинів по даній справі, а також на висновки суду про вину підсудного та кваліфікацію його дій.

Окрім цього, суд зазначає, що усі доводи підсудного щодо невинуватості підлягають критичній оцінці, оскільки вони вмотивовані лише бажанням уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочинів та повністю спростовані зібраними у справі доказами.

За таких обставин, проаналізувавши зібрані та досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд, погоджується із кваліфікацією досудовим слідством за зміненим обвинуваченням дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 365-2 КК України, як зловживання повноваженнями особою, що надає публічні послуги, що завдало істотної шкоди інтересам держави та ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих даних та за ч. 2.ст. 190 КК України, як шахрайство, що виразилося у заволодінні чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди інтересам держави.

Також, суд із врахуванням ч. 1 ст. 5 КК України погоджується із кваліфікацією дій підсудного за зміненим обвинуваченням за ч. 1 ст. 365-2 КК України (у редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI), оскільки порівняльний аналіз санкцій ч. 1 ст. 365-2 КК (у редакції Закону від 07 квітня 2011 року № 3207-VI) і чинній редакціях цього Кодексу свідчить про пом'якшення покарання за новою редакцією цієї частини статті.

Окрім цього, органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 07 квітня 2011 року № 3207-VI).

Разом з тим, із кваліфікацією дій підсудного саме у редакції цього Закону суд не погоджується у зв'язку з таким.

Санкцією ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 р. № 2341-III), яка була чинною на час початку вчинення ОСОБА_3 продовжуваного злочину, і до її зміни згідно із Законом України від 7 квітня 2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" (Закон - № 3207-VI), який набрав чинності з 1 липня 2011 року, було передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" від 07 квітня 2011 року посилено відповідальність за службове підроблення, оскільки санкція цього закону передбачила покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Порівняльний аналіз санкцій ч. 1 ст. 366 КК України у попередній і чинній редакціях цього Кодексу свідчить про посилення покарання за новою редакцією цієї частини статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

З огляду на зазначене, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 р. № 2341-III).

Крім цього, аналізуючи зібрані у справі докази та фактичні обставини справи, суд, прийшов до висновку, що дії ОСОБА_3, щодо заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди інтересам держави в сумі 96109,65 гривень, є продовжуваним злочином, який складається із декількох вчинених у різний час тотожних діянь, які охоплювалися єдиним злочинним наміром винного. За таких обставин, суд, вважає, що така кваліфікуюча ознака, як повторність, як це кваліфікували органи досудового слідства, підлягає виключенню з пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення.

За таких обставин суд кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 365-2 КК України (у редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI), за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 р. № 2341-III) та за ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 р. № 2341-III).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які є невеликої та середньої тяжкості, особу підсудного, зокрема дані, що його характеризують, сімейний стан.

ОСОБА_3 раніше не судимий (т.9 а.с. 1), на обліку у лікаря психіатра і нарколога не знаходиться (т.9 а. с. 5, 7-8), має постійне місце проживання по якому характеризується позитивно (т. 9 а.с. 2), одружений, працює, виховує неповнолітню дочку.

Обставин, які пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставин, що обтяжують покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги відсутність будь-якого каяття у вчиненому, особу ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що підсудному слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді штрафу, в межах наближених до максимальних за кожною із передбачених санкціями статей, з позбавленням підсудного права займатися підприємницькою діяльністю пов'язаною із перевезенням пасажирів на строк, в межах санкції статті ч. 1 ст. 365-2 КК України.

По справі Тернопільським транспортним прокурором заявлений цивільний позов про відшкодування збитків заподіяних злочином.

В обґрунтування заявленого позову Тернопільський транспортний прокурор посилається на те, що внаслідок незаконних дій ОСОБА_3 ним отримано без належної на те правової підстави відшкодування коштів у сумі 96109,65 грн. Зазначене призвело до завдання матеріальних збитків державним інтересам. З огляду на ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, прокурор просить стягнути з підсудного зазначену суму.

В заперечення проти позову, сторона захисту вказувала на те, що позовна вимога щодо стягнення з підсудного суми збитків є безпідставною та не обґрунтованою жодним доказом, оскільки підсудний фактично пільги пасажирам, які мали на це право надавав, а тому кошти йому компенсовано законно.

За загальними принципами відповідальності за заподіяння збитків, підставою для їх відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

Оцінюючи всі досліджені докази по справі, суд вважає, що позов Тернопільського транспортного прокурора про відшкодування збитків, завданих злочином, підлягає до задоволення, оскільки наявність причинного зв'язку між злочинними діями ОСОБА_3 та завданими збитками, а також їх розмір повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

По справі є судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів (висновок № 1-636/12 від 07.04.2012 року) в сумі 470, 40 грн.; (висновок № 1-645/12 від 11.04.2012 року) в сумі 707, 52 грн.; які суд, вважає слід стягнути з підсудного у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв'язку з проведенням експертизи речових доказів.

Речові докази по справі (т. 7) - слід зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 11 розділу ХІ КПК України в редакції 2012 року, ст. ст. 323, 324, 328 КПК України (в редакції Закону 1960 року), суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 р. № 2341-III), ч. 1 ст. 365-2 КК України (у редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI), ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 р. № 2341-III), та призначити покарання:

- за ч. 2 ст.190 КК України - штраф 1700 гривень;

- за ч. 1 ст.366 КК України - штраф 850 гривень;

- за ч. 1 ст. 365-2 КК України - штраф 42 500 гривень з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю пов'язаною із перевезенням пасажирів на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді штрафу 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю пов'язаною із перевезенням пасажирів на строк 2 роки.

Цивільний позов Тернопільського транспортного прокурора задовольнити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід державного бюджету України р/р 35412022001617, МФО 838012, ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 03195599, одержувач Управління праці та соціального захисту населення (дев'яностото шість тисяч сто дев'ять гривень) 65 коп. заподіяних збитків.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення: судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів (висновок № 1-636/12 від 07.04.2012 року) в сумі 470, 40 грн.; (висновок № 1-645/12 від 11.04.2012 року) в сумі 707, 52 грн. у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, (код ЄДРПОУ 24524727, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463).

Речові докази по справі: платіжні доручення: №23 від 31.01.2011р., №50 від 07.02.2011р., №102 від 10.02.2011р., №185 від 01.03.2011р., №215 від 10.03.2011р., №304 від 24.03.2011р., №316 від 31.03.2011р., №347 від 08.04.2011р., №350 від 08.04.2011р., №383 від 11.04.2011р., №453 від 29.04.2011р., №463 від 06.05.2011р., №502 від 11.05.2011р., №548 від 18.05.2011р., №629 від 31.05.2011р., №659 від 06.06.2011р., №748 від 30.06.2011р., №866 від 29.07.2011р., №903 від 09.08.2011р., №995 від 29.08.2011р., №1104 від 29.09.2011р., №1103 від 29.09.2011р., №1141 від 07.10.2011р., №1230 від 02.11.2011р., №1257 від 09.11.2011р., №1363 від 30.11.2011р., №1403 від 09.12.2011р., №1404 від 09.12.2011р., №1532 від 29.12.2011р.; акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.03.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за січень 2011року, розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за січень місяць 2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за лютий 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за лютий місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.04.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за березень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за березень місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.06.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за квітень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за квітень місяць 2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за травень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за травень місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.08.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за червень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за червень місяць 2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за липень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за липень місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.05.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за серпень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за серпень місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.10.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за вересень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за вересень місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги станом на 01.11.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за жовтень 2011р., розрахунок витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за жовтень місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.12.2011р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ОСОБА_3 за листопад 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за листопад місяць 2011р., акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги,на які надаються пільги станом на 01.01.2012р., зведений розрахунок відшкодування витрат пов'язаних з пільговим перевезенням окремих категорій громадян по ФОП ОСОБА_3 за грудень 2011р., розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за грудень місяць 2011р., заява на участь у конкурсі з перевезення пасажирів, паспорт приміського автобусного маршруту загального користування Монастириська-Горигляди, таблиці вартості проїзду Монастириська-Залісся, таблиця вартості проїзду Монастириська-Горигляди, таблиця вартості проїзду Монастириська-Красіїв, таблиця вартості проїзду Монастириська-Яргорів, таблиця вартості проїзду Монастириська-Тростянці, таблиця вартості проїзду Монастириська-Заставці, договір №11/16, договір №11/21, перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, розклади руху автобусів: №11-20 Монастириська-Яргорів, №11-8 Монастириська-Тростянці, №11-5 Монастириська-Залісся, №11-3 Монастириська-Заставці, №11-9 Монастириська-Садове, №11-16 Монастириська-Чехів, №11-4 Монастириська-Олеша, №11-10 Монастириська-Горигляди, №11-3 Монастириська-Заставці, №11-20 Монастириська-Яргорів, №11-21 Монастириська-Бертники, №11-22 Монастириська-Доброводи, №11-25 Монастириська-Красіїв - зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян Копія з оригіналом згідно.

Вирок суду не набрав законної сили.

Оригінал вироку знаходиться в справі №1911-709/2012.

Копія вироку видана ____ квітня 2013 року.

Голова Монастириського

районного суду В.М. Іванчук