Постанова № 31174556, 12.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 р. Справа № 804/3204/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняШрамко Я.В.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Земляний О.Ю. Прошакова М.В., Волошина В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000061503 від 06.02.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000061503 від 06.02.2013р., яким ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 103 331 618 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту № 158/153/33634870 від 18.01.2013р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012р.за яким встановлено порушення позивачем п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу, п.4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492, а саме: встановлено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунок з бюджетом. Висновки акту перевірки відповідач обґрунтував тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки від 21.05.2012р. ДПІ було складено податкове повідомлення-рішення №0000592302 від 16.07.2012р. яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012р. у розмірі 103 331 667 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000582302 від 16.07.2012р. яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачеві з податку на додану вартість на суму 2082,50 грн. Вказані рішення оскаржуються позивачем в судовому порядку та знаходяться на розгляді в суді апеляційної інстанції у зв'язку з чим відповідач зазначив, що оскільки в даному випадку має місце оскарження в судовому порядку повідомлення-рішення, то використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судових рішень. З такими висновками позивач не погоджується, так як жодною нормою законодавства не передбачено, що в разі оскарження платником податків повідомлення-рішення, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, така сума від'ємного значення не може декларуватися платником податків в наступних податкових періодах та враховуватись при нарахування суми податку на додану вартість, вважає, що, в даному випадку, позиція відповідача не обґрунтована жодною правовою нормою та ґрунтується лише на припущеннях, що є неприпустимим при здійсненні податкової перевірки та виявленні порушень. При цьому, позивач зазначає, що ч.4 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу стосується виключно грошового зобов'язання нарахованого податковим органом, а отже вказана норма жодним чином не визначає подальше відображення або не відображення платником податків суми від'ємного значення з податку на додану вартість при судовому оскарженні повідомлення-рішення, яким цю суму було зменшено, навпаки, зазначена норма вказує на незгоду платника податків з винесеним рішенням, що є підставою для відображення наведеної суми від'ємного значення з ПДВ в податковому обліку позивача без змін до закінчення судового розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили. З огляду на викладене позивач вважає, що не допускав жодних порушень закону при відображенні суми залишку від'ємного значення з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р., а тому висновки в акті перевірки прямо суперечать нормам чинного законодавства та є незаконними у зв'язку з чим позивач вважає, що прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданих письмових запереченнях на позов проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі посилаючись на те, що податковим органом перевірку позивача проведено з дотриманням вимог чинного законодавства та встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача було складено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.07.2012р. №0000592302 про зменшення суми від'ємного значення (ряд. 24 декларації) на загальну суму 103 331 667 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.07.2012р. №0000582302 про визначення суми грошового зобов'язання, які станом на 23.01.2013р. знаходяться на оскарженні у Дніпропетровському апеляційному суді у зв'язку з чим відповідач вважає, що права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судових рішень у відповідності до ч.4 п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України. За таких обставин податковим органом зроблено висновок про те, що відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р. по ТОВ «Картсервіс Плюс» у розмірі 103 331 618 грн.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.04.2013р.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини.

16.07.2012р. податковою інспекцією на підставі акту перевірки від 21.05.2012р. №1168/22-2/33634870 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592302 за яким ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 103 331 667 грн. та повідомлення-рішення №0000582302 яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість на суму 2082,50 грн.(а.с.24-34).

Позивачем зазначені податкові-повідомлення - рішення були оскаржені в судовому порядку та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. у справі №2а/0470/8386/12 за позовом ТОВ «Картсервіс Плюс» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012р. відмовлено. Зазначена постанова суду першої інстанції не набрала законної сили у зв'язку з оскарженням позивачем його в апеляційному порядку (а.с.35-64).

20.12.2012р. ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2012р. в якій позивачем у рядку 24 вказаної податкової декларації було відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 103 331 618 грн. (а.с.18-19, 97-99).

18.01.2013р. податковим органом в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р. за № 12052990 від 20.12.2012р. за результатами якої складено акт за № 155/153/33634870 та встановлено завищення суми від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у зв'язку з чим відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р. у розмірі 103 331 668 грн. (а.с.9-12,93-99).

06.02.2013р. на підставі вказаного акту перевірки від 18.01.2013р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000061503 за яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за листопад 2012р. у розмірі 103 331 618 грн. (а.с.8, 100).

Позивач не погоджується з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що вказане повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню з підстав того, що позивач не допускав жодних порушень закону при відображенні суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р. з урахуванням того, що податкові повідомлення-рішення від 16.07.2012р. оскаржуються позивачем у судовому порядку та процедура оскарження ще не завершена у зв'язку з чим вважає, що позивач правомірно відобразив залишок суми від'ємного значення наступного звітного періоду, а саме: за листопад 2012р. у розмірі 103 331 668 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від/ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків,крім електронної перевірки, свідчать про зменшення або завищення суми його податкових зобов'язань,суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.п.4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за №1492 (далі - Порядок № 1492) залишок від'ємного значення ( для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядку 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 4.6.7 п.4.6 р. У Порядку № 1492 визначено, що рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

При цьому, у відповідності до п.2.2 р.ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. № 1236 (далі - Порядок № 1236), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012р. за № 2135/22447 у разі зменшення від'ємного значення суми ПДВ платнику податку структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою «В4».

Зі змісту форми податкового повідомлення-рішення «В4», яка є додатком 8 до Порядку №1236, видно, що при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення, заявлена та невідшкодована сума бюджетного відшкодування за декларацією, на яку складене повідомлення-рішення, зменшується у картці особового рахунку платника податків, що ведеться в органі податкової служби.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи та не спростовано представниками відповідача процедура судового оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. у справі №2а/0470/8386/12 за позовом позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2012р. №0000592302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2012р. у розмірі 103 331 667,00 грн. станом на момент проведення перевірки (18.01.2013р.) та на момент розгляду даної справи не завершена.

За таких обставин, позивач зобов'язаний відображати суму залишку від'ємного значення у відповідності до п.4.6.6 Порядку № 1492.

Згідно п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представниками відповідача у ході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами правомірність та законність прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вищенаведених норм Податкового кодексу України, норм Порядку № 1492 та Порядку № 1236.

Не можуть бути також покладені в основу даного рішення і твердження відповідача про те, що платник податку не має права на використання зазначеної суми у наступних звітних періодах до набрання судовим рішенням законної сили у відповідності до ч.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма стосується оскарження рішень контролюючих органів про визначення платнику податків грошового зобов'язання, тоді як в даному випадку, позивачеві за оспорюваним рішення не нараховано суму грошового зобов'язання, а зменшено суму розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, що не є тотожними поняттями.

Окрім того, відповідачем не наведено жодної норми та жодної підстави, яка б свідчила про заборону позивачеві відображати суму залишку від'ємного значення у наступних податкових періодах у разі оскарження ним рішення контролюючого органу про зменшення суми залишку від'ємного значення у наступних податкових періодах.

Навпаки, п.4.6.6 Порядку № 1492, а також зміст форми податкового повідомлення-рішення форми «В», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1236, свідчать про те, що позивач повинен відображати спірну суму у залишку від'ємного значення наступних податкових періодів до закінчення процедури судового оскарження та у разі коли у позові буде відмовлено і таке рішення суду буде залишено без змін судом апеляційної інстанції, то спірна сума завищеного від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платником податку протягом 10 календарних днів наступних за днем її закінчення та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 7,8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Приймаючи до уваги викладене, та з урахуванням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що оспорюване рішення, прийняте відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн., сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 258 від 22.02.2013р.(а.с.3).

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000061503 від 06.02.2013р. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000061503 від 06.02.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» (49005, м. Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 33634870) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн. ( дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 17.04.2013р.

Суддя С.О. Конєва