Ухвала суду № 31174523, 27.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.справа № 2а/0470/1309/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №2а/0470/1309/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТ» до про Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАТ» (далі по тексту - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003052300, №0003062300, №0003072300 від 29 грудня 2011 року. (т.1, а.с.3-9)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/1309/12. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки Акту перевірки, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та первинних документах, наданих для перевірки. Відповідач неправомірно збільшив суму податкового зобов'язання не досліджуючи питання щодо наявності зв'язку між діями контрагентів позивача та умислом позивача. Обставини, виявлені податковим органом в частині діяльності контрагентів позивача, не можуть свідчити про наявність вини позивача та безтоварність правочинів, а тому до позивача неправомірно застосовані податкові санкції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №2а/0470/1309/12 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. (суддя - Головко О.В.) (т.2, а.с.83-85)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що сукупність обставин дає можливість погодитися з висновком податкової інспекції про відсутність у позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування коштів за правочинами, за якими товар був отриманий від невстановлених осіб. Формально складені, але недостовірні первинні документи, не можуть бути взяті до уваги.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БАТ», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №2а/0470/1309/12 та прийняти нове, рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що чинне, станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство, не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування. Операції з поставки ПП «Оптметпромторг» та TOB «ПЕГАС-КОНСАЛТ» на TOB «БАТ» підтверджені належним чином оформленими первинними документами - видатковими накладними, актами прийому-передачі, а оплата - платіжними дорученнями. Позивач правомірно відобразив у складі валових витрат грошові кошти, а висновок ДПІ про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат є безпідставним.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представників відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечували, просили залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №2а/0470/1309/12.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, заслухавши представників відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі підстави.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області в період з 10 листопада 2011 року по 07 грудня 2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «БАТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, результати якої оформлено Актом №238/230-31754090 від 14 грудня 2011 року.

Висновками вищезазначеного Акту встановлено порушення позивачем:

- статей 203, 215, 228 ЦК України щодо укладення правочину по договорам, укладеним TOB «БАТ» з ПП «Оптметпромторг» згідно договорів №27/04 від 27.04.2010, № Т-01/09 від 01.09.2010, №У-01/09 від 01.09.2010, №1 від 01.03.2011, з TOB «Пегас-Консалт» згідно договору №03/06-01 від 03.06.2011 за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 року, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними;

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення», п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 1711781 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року - 4326931 грн., за 1 квартал 2011 року - 118844 грн., 2 квартал 2011 року - 266006 грн., завищено податок на прибуток за перевіряємий період в сумі 3302 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року - 3302 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування прибутку підприємств за І квартал 2011 року на 583131 грн;

- п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 631108 грн., в тому числі жовтень 2010 року - 236361 грн., листопад 2010 року - 232383 грн., грудень 2010 року - 42501 грн., січень 2011 року - 24309 грн., лютий 2011 року - 47282 грн., червень 2011 року - 48272 грн;

- п.п. 169.1.3 п. 169.1, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст.169 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 4344,06грн.

29 грудня 2011 року на підставі акту перевірки №238/230-31754090 від 14 грудня 2011 року відповідачем по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТ» були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003052300, №0003062300, №0003072300.

У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем з ПП «Оптметпромторг» було укладено договір від 27.04.2010 № 27/04 та договір від 01.09.2010 №Т-01/09, відповідно до яких останній зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «БАТ» товар. Також між зазначеними сторонами було укладено договір №У-01/09 від 01.09.2010 про виконання робіт (надання послуг). Також позивачем укладено аналогічний договір поставки № 03/06-01 від 03.06.2011 з ТОВ «ПЕГАС-КОНСАЛТ».

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача листом за № 20278/7/23-215 від 30.05.2011 надійшов Акт від 24.05.2011 року № 2965/151/23-206/36826269 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Оптметпромторг» за період з 01.06.10 по 31.03.2011 з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями».

Крім того, на адресу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області листом за № 19215/7/23-115 від 02.08.2011 надійшов Акт від 01.08.2011 року за №1273/231/37212371 «Про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Пегас-Консалт» за період з 01.01.2011 по 01.07.2011 року з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість».

Під час перевірки податковими органами було встановлено факт відсутності поставок товарів, а також відсутність у контрагентів позивача майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, засобів для транспортування та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах. За даними податкового органу щодо ТОВ «ПЕГАС-КОНСАЛТ» останнє має стан 23 - місцезнаходження не встановлено.

Згідно даних УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська ПП «Оптметпромторг» з 01.02.2010 фінансово-господарську діяльність не веде, заробітна плата не нараховується, внески до ПФУ не перераховуються, звіти не надаються.

Також згідно постанови у/д № 99114409 від 19.04.2011 року по відношенню до директора ПП «Оптметпромторг» по факту навмисного ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі порушено кримінальну справу.

Матеріали справи містять копію висновку спеціаліста № 41/04-48 від 22.11.2011, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_1 в копіях документів фінансово-господарської діяльності ПП «Оптметпромторг» не належить цій особі.

Враховуючи викладені обставини справи та вказані правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно про відсутність у позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування коштів за правочинами, за якими товар був отриманий від невстановлених осіб. Формально складені, але недостовірні первинні документи, не можуть бути взяті до уваги, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано та правомірно.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 10 лютого 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №2а/0470/1309/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 01 квітня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна