Постанова № 31172369, 29.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2013 року Справа № 812/2937/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Білоконя Д.І.,

представників позивача - Криштова Є.Ф. (довіреність від 03.01.2013),

Жердєвої М.В. (довіреність від 03.01.2013),

представника відповідача - Мягкого В.В. (довіреність від 21.01.2013 №13/1-17/567),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №6,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Хімпостачальник» (далі - позивач) з позовом до Луганської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 6.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем правомірно не було включено до митної вартості товару вартість робіт з розробки технічної документації на виготовлення комплексу обладнання, оскільки його виготовлення проводилося без такої документації. Крім того, позивач стверджував, що предметом контракту №2010-01-18 від 18.01.2010 є розроблення технічної документації на виготовлення комплексу обладнання для виробництва стеаратів кальцію та цинку, а за контрактом №2010-02-11 від 11.02.2010 позивач придбав комплекс обладнання для виробництва термостабілізаторів. З огляду на це, відповідач безпідставно зарахував першу операцію як подальші витрати для другої операції, які ніяким чином не пов'язані між собою.

Відповідач проти позову заперечував, про що подано до суду письмові заперечення (а.с.103-113), у яких він просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивач був зобов'язаний включити до митної вартості товару вартість робіт з розробки технічної документації на виготовлення комплексу обладнання, оскільки таке невключення є порушенням вимог ст.267 Митного кодексу України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

Приватне підприємство «Хімпостачальник» 02.04.1997 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №048339 (а.с.17).

У період з 15.10.2012 по 23.11.2012 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ПП «Хімпостачальник» (код ЄДРПОУ 13395997), за результатами якої відповідачем було складено акт №0022/2/702000000/0013395997 від 05.12.2012 (а.с. 12-20).

У розділі «Висновки» названого акта перевірки зазначено, що податкове зобов'язання ПП «Хімпостачальник» визначене за результатами перевірки, складає 145 642,16 грн. внаслідок невключення до митної вартості послуг, що були поставлені опосередковано покупцем безоплатно для використання у зв'язку із виробництвом та продажем на екпорт в Україну оцінюваних товарів, що не були включені до ціни, що була фактично сплачена: інженерних та дослідно-конструкторських робіт, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів (порушено вимоги підпункту «г» пункту 2 частини 2 статті 267 Митного кодексу України) (а.с.20).

18.12.2012 на підставі акта перевірки №0022/2/702000000/0013395997 від 05.12.2012 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 61, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання» усього 182 052,70 грн., з яких 145 642,16 грн. - за основним платежем, 36 410,54 грн. - за штрафними санкціями (а.с.24).

У зв'язку з тим, що позивач вважає назване податкове повідомлення-рішення таким, що винесено протиправно, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовано Митним кодексом України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України.

Згідно з вимогами п. 17 ст.1 Митного кодексу України митні органи -спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які покладено безпосереднє здійснення митної справи. Невід'ємною складовою митної справи є митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів.

Відповідно до вимог ст.45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари через митний кордон України, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Як убачається зі ст.81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з вимогами п. 15 ст.1 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно ч.2 ст.41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Згідно з вимогами ст.69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладенозаконом на митні органи.

Відповідно до вимог ст.54 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові як при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, так і при здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю. Податковий контроль здійснюється виключного органами державної податкової служби та митними органами.

Згідно з вимогами п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог ст.266 Митного кодексу України першим методом визначення митної вартості ввезеного товару є метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Згідно з вимогами ст.267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті -це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті»стосується тільки ціни оцінюваних товарів.

Як убачається з ч. 2 ст.267 Митного кодексу України, названою нормою визначено перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, за умови що такі витрати не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійні та брокерська винагорода; вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів; інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно підпункту г) пункту 2) частини другої статті 267 Митного кодексу України до переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не були включені раніше, входить у тому числі, належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ПП «Хімпостачальник» укладений контракт №2010-01-18 від 18.01.2010 з компанією CHARLES ROSS &SON COMPANY (Сполучені Штати), предметом якого є виконання робіт підприємству ПП «Хімпостачальник» з розробки технічної документації на виготовлення комплексу обладнання для виробництва стеаратів кальція і цинка (а.с.30-34).

Згідно додатку №1 до контракту №2010-01-18 від 18.01.2010 (технічне завдання на розробку технічної документації на виготовлення комплексу обладнання для виробництва стеаратів кальція і цинка), до складу технічної документації входить специфікація на комплекс обладнання з краткими характеристиками складових частин та комплект чертежів (а.с.33-34).

Із змісту технічного завдання, що передбачене додатком №1 до контракту №2010-01-18 від 18.01.2010 вбачається, що процесс виробництва стеаратів кальція та цинка на комплексі обладнання, технічна документація якого замовляється позивачем, включає в себе змішування до однорідної маси та рівномірного розподілення стеаринової кислоти і гідроокису кальцію (або окису цинку) (а.с.33).

Додатком № 1 до контракту № 2010-01-18 від 18.01.2010 також передбачено, що розроблена виконавцем технічна документація після її затвердження замовником, є підставою для розміщення замовлення на виготовлення та поставку обладнання за окремим контрактом, укладеним між виконавцем та замовником (а.с.34).

Між сторонами CHARLES ROSS &SON COMPANY та ПП «Хімпостачальник» 02.04.2010 був підписаний акт №01 прийому-передачі виконаних робіт, послуг за контрактом № 2010-01-18, згідно якого виконавець CHARLES ROSS &SON COMPANY виконав розробку технічної документації відповідно до умов контракту, послуги виконані в повному обсязі (а.с.37).

З акту перевірки №0022/2/702000000/0013395997 від 05.12.2012 вбачається, що до перевірки позивачем були надані усі документи на підтвердження виконання контракту №2010-01-18 від 18.01.2010, а саме виконання робіт із розробки технічної документації на виготовлення комплексу обладнання щодо виробництва стеаратів кальція і цинка підтверджується актом №01 від 02.04.2010 прийому-передачі виконаних робіт; прибутковою накладною № ПН-0001710 від 01.06.2010 щодо отримання технічної документації до подвійного планетарного змішувача; документами щодо оплати (платіжне доручення в іноземній валюті № 7 від 28.01.2010, виписка банка ПАТ «ПУМБ» відділення в м.Сєвєродонецьку від 29.01.2010 у сумі 92 000,00 дол.США.; карткою рахунку 632 «Контрагенти CHARLES ROSS &SON COMPANY 01.10.2009 - 30.09.2012» щодо бухгалтерського обліку розрахунків по контракту №2010-01-18 (18.01.2010) у повному обсязі, сума 92 000,00 дол.США.

Факт виконання умов контракту сторонами у судовому засіданні не оспорювався.

Специфікацією комплексу обладнання CHARLES ROSS &SON COMPANY до контракту № 2010-01-18 від 18.01.2010 передбачено: один подвійний планетарний змішуч ROSS моделі DPM-150 з «HV» лезами, з робочим об'ємом від 30 галонів до 150 галонів і повною ємкістю 184 галона (а.с.35) та схема обладнання «Подвійний планетарний змішувач» (а.с.36).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2010 ПП «Хімпостачальник» (покупець) укладено з тією ж компанією CHARLES ROSS &SON COMPANY Сполучені Штати (продавець) контракт №2010-02-11 щодо купівлі-продажу комплексу обладнання «Подвійний планетарний змішувач ROSS моделі DPM-150 з «HV» лезами» в комплекті у відповідності до специфікації обладнання, яке є невід'ємною частиною контракту (а.с.40).

Згідно розділу 6 контракту №2010-02-11 від 11.02.2010 з обладнанням направляється документація: інструкція по обладнанню та експлуатації, сертифікація матеріалов, акт попередньої інспекції, збірні креслення, рахунок - фактура, сертифікат походження, упакувальний лист, експортна декларація (а.с.42).

На виконання контракту продавцем на адресу позивача було поставлено обладнання згідно умов договору. Виконання умов договору не є спірним.

Митне оформлення поставленого обладнання відбулося на підставі поданої позивачем вантажно-митної декларації № 702180001/0/000823 від 08.10.2010 (а.с.49).

При митному оформленні обладнання, ввезеного на митну територію України згідно контракту №2010-02-11 від 11.02.2010 за ВМД №702180001/0/000823 від 08.10.2010, позивачем було задекларовано: ціна товару 170 334,00 дол.США.(1 347 324,91 грн.), митна вартість товару 1 407 744,11 грн. (1 407 744,11 грн., метод визначення митної вартості: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно додатку №1 до контракту №2010-02-11 від 11.02.2010 «Специфікація поставляємого обладнання» : обладнання «Подвійний планетарний змішувач Ross моделі Ross Model DPM-150 Double Planetary з «HV» лезами з робочим об'ємом від 30 до 150 галонів та повна ємкість 184 галона (а.с.47).

Поряд з цим, зазначені дані специфікації комплекса обладнання CHARLES ROSS &SON COMPANY за вказаним контрактом №2010-02-11 від 11.02.2010 є ідентичними даним специфікації обладнання, зазначеним у додатку № 1 до контракту № 2010-01-18 від 18.01.2010 (щодо розробки технічної документації на виготовлення комплексу обладнання) (а.с.35).

Згідно специфікації до контракту № 2010-01-18 від 18.01.2010 : один «Подвійний планетарний змішувач Ross моделі DPM-150 з «HV» лезами з робочим об'ємом від 30 до 150 галонів та повна ємкість 184 галона» (а.с.47).

Крім того, до митного оформлення обладнання за ВМД №702180001/0/000823 від 08.10.2010 за контрактом №2010-02-11 від 11.02.2010 було надано схему обладнання «Подвійний планетарний змішувач», яку розроблено по контракту № 2010-01-18 від 18.01.2010 (щодо розробки технічної документації на виготовлення комплексу обладнання) (а.с.36).

Згідно розділу «Загальне» інструкції з експлуатації планетарного змішувача Ross, що дадається до контракту №2010-02-11 від 11.02.2010 планетарний змішувач двойної дії Ross моделі DPM призначений для змішування різних плотних/ консистентних, важних твердих продуктів у смішані продукти (19-37).

З огляду на це, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що за контрактом № 2010-01-18 від 18.01.2010 (технічне завдання на розробку технічної документації на виготовлення комплексу обладнання для виробництва стеаратів кальція і цинка) технічна документація була замовлена і стосується виключно обладнання з виробництва стеаратів кальція і цинка, однак в той же час із наданих документів (специфікації, схеми, інсткрукції), які є невід'ємними частинами контракту №2010-02-11 від 11.02.2010 (купівля обладнання) вбачається, що по суті, придбане обладнання відповідає вимогам технічного завдання, технічним характеристикам обладнання за контрактом № 2010-01-18 від 18.01.2010 (технічне завдання на розробку технічної документації на виготовлення комплексу обладнання для виробництва стеаратів кальція і цинка).

В силу норм ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частина 2 цієї статті покладає обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень на суб'єкта владних повноважень.

Проте, такий обов'язок суб'єкта владних повноважень не звільняє позивача від обов'язку доведення перед судом переконливості своїх позовних вимог.

Водночас судом враховано, що позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, яким саме чином обладнання за контрактом №2010-02-11 від 11.02.2010 було придбано у компанії CHARLES ROSS &SON COMPANY Сполучені Штати (продавець) без проектної документації, її погодження, тощо.

Таким чином, щодо імпортованого товару, оформленого за ВМД №702180001/0/000823 від 08.10.2010, порушено вимоги підпункту г) пункту частини другої статті 267 Митного кодексу України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №6, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання по судовим витратам вирішується відповідно до вимог ст.94 КАС України.

За змістом ст.94 КАС України розподіл судових витрат залежить від того, на чию користь ухвалене рішення. Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень в повному обсязі, то і присудження їй здійснених нею документально підтверджених витрат з Державного бюджету України не проводиться.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 29 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 07 травня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2013 №6, відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 07 травня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова