Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2006 р. Справа № АС-38/93-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя-доповідач , судді ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Шебаніц Н.М., копія постійної довіреності № 06-34/191 від 17.02.2006 р.
відповідача - Заболотного А.М., копія постійної довіреності № 02/6 від 10.01.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2662 Х/1-12) на постанову господарського суду Харківської області від 21.06.06 р. по справі № АС-38/93-06
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Харків
до відкритого акціонерного товариства "Балцем", м. Балаклія Харківської області
про стягнення 318321,36 грн.
встановила:
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Балцем" про стягнення з останнього 318321, 36 грн. штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2005 р.
Постановою господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. (суддя Жельне С.Ч.) у справі №АС-38/93-06 в позові було відмовлено.
Позивач з постановою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить цю постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Відповідач в запереченнях на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову прийнятою при повному та об"єктивному розгляді всіх обставин справи, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як правильно зазначено в оскаржуваній постанові місцевого господарського суду, відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закону) для підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4% від загальної кількості працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 Закону передбачено, що підприємства (об‘єднання), установи, організації, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої заробітної плати на відповідному підприємстві (установі) за кожне нестворене робоче місце.
Матеріалами справи, зокрема звітом відповідача по формі № 10 ПІ (поштова-річна), підтверджується, що на підприємстві відповідача у 2005р. середньооблікова чисельність штатних працівників становила 2307 осіб, а тому чисельність працюючих у нього інвалідів повинна складати 92 особи. Фактично в 2005 році на підприємстві відповідача працювало 64 особи, які мають інвалідність.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача на одного працівника у 2005 р. становила 11368,62 грн., а тому сума штрафних санкцій за нестворення 28 робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 318321,36 грн.
Згідно з Порядком сплати підприємствами (об‘єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.01р., штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно зі статтею 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
У відповідності з 11, 12 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 обов"язок по працевлаштуванню інвалідів покладено на органи місцевого самоврядування та державну службу зайнятості .
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеви органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що виходячи із положень статті 18 Закону, пунктів 5,11, 12 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів обов"язок підприємства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів не супроводжується його обов"язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, але на підприємство покладено обов"язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про кількість створених робочих місць для інвалідів органи працевлаштування інвалідів.
Однак місцевий господарський суд невірно зазначив в оскаржуваному рішенні про те, що відповідач звертався до Балаклійського районного центру зайнятості з листом № 010/651 від 24.03.2005 р. з проханням направити на його підприємство для працевлаштування працівників -інвалідів, проте, такі особи у 2005 р. для працевлаштування у відповідача не направлялись. До наданої відповідачем копії цього листа не додавалися докази надсилання листа Балаклійському районному центру зайнятості ( арк. справи 16) або одержання останнім цього листа, а згідно з листом Балаклійского районного центру зайнятості надісланого позивачеві на його запит (копія листа на арк. справи 27), відповідач протягом 2005 року інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів не надавав.
Також невірним є посилання місцевого господарського суду як на підставу відмови у задоволенні позову на те, що визначеними органами інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися, не було безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування, оскільки, як вже зазначалося, відповідач у порушення пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів не інформував відповідні органи про кількість створених та атестованих робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд внаслідок неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи дійшов неправильного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, у зв"язку з чим оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 198 (п.3), 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. у справі № АС-38/93-06 скасувати. Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Стягнути з ВАТ "Балцем" ( 64200 Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, р/р № 260093101750004 , філія АКБ "Національний кредит" МФО 350705, код ЄДРПОУ 00293060) на користь:
Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022 м. Харків, Держпром, 1 під"їзд, 1 поверх, кімната 16, р/р 31212230600003, ВДК у Дзержинському районі, МФО 851011 в Управлінні Держказначейства у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134567) 318324,36 грн. штрафних санкцій;
Державного бюджету України ( одержувач платежу - ВДК у м. Харкові , код ЄДРПОУ 24134490, назва банку одержувача - УДК у Харківській області, МФО 851011, символ звітності банку-095, код бюджетної класифікації - 22090200, номер рахунку 31113095600002 ) - 3,40 грн. державного мита.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя (підпис)
Судді (підпис)
(підпис)
Судове рішення № 311720, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 12.09.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № ас-38/93-06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: