Ухвала суду № 31171783, 15.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 22-ц-4525/12 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.Провадження № 22-ц/780/151/13 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н.В.Категорія 26 15.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

14 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Волохова Л.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Малород О.І.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції звернулись до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є він, та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 014/5644/82/11318, відповідно до якого останній надано грошові кошти в сумі 63 000 доларів США.

Відповідно до умов договору ОСОБА_4 зобов'язувалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі. Проте, в порушення договору та норм цивільного законодавства України не виконує свої зобов'язання.

Позивач вказав, що 28 березня 2007 року на забезпечення виконання умов Кредитного договору між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого остання зобов'язалася нести солідарну відповідальність з відповідачем ОСОБА_4 за невиконання зобов'язань за вказаним кредитним договором. Свої зобов'язання за договором поруки відповідач ОСОБА_2 також не виконує.

Оскільки відповідачі не виконали свої зобов'язання за вищевказаними договорами, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь понесені судові витрати та заборгованість за кредитним договором № 014/5644/82/11318 від 28 березня 2007 року, яка станом на 23 березня 2011 року складає 119467 доларів США 28 центів (еквівалент 949490 грн. 12 коп.).

В свою чергу ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним договір поруки № 1 від 28 березня 2007 року, укладений між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона не підписувала зазначений договір поруки, а тому він має бути визнаний недійсним на підставі ст.215 ЦК України.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, І.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, І.н. НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції (адреса: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-76, р/р 2909001032 в КРД АТ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) заборгованість за кредитним договором № 014/5644/82/11318 від 28 березня 2007 року в розмірі 949490 грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 120 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник заявили клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» не заперечує щодо задоволення заявленого клопотання, оскільки ОСОБА_2 заперечує свій підпис на договорі поруки №1 від 28.03.2007 року.

Ухвалою суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2012 року клопотання було задоволено та призначено по справі почеркознавчу експертизу. Проте ОСОБА_2 не було виконано клопотання експертів про надання додаткових матеріалів. В зв'язку з чим ухвала була повернута експертами без виконання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 порушила умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за його користування в порядку і на умовах зазначених в договорі, при цьому враховуючи ту обставину, що виконання зобов'язання за кредитним договором було забезпечено порукою, поручитель ОСОБА_2 має нести солідарну відповідальність з боржником.

При цьому відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що представником ОСОБА_2 в ході слухання справи не було надано відповідних аргументів про підробку документа, а також про звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів з цього приводу.

Такий висновок суду в повній мірі відповідає вимогам законодавства та ґрунтується на матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Так судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції, правонаступником якого є позивач - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_4, 28 березня 2007 року було укладено Кредитний договір № 014/5644/82/11318.

За умовами Кредитного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 63000,00 доларів США, а остання зобов'язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 28 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання поручилася перед позивачем за виконання зобов'язань за Кредитним договором № 014/5644/82/11318 відповідачем ОСОБА_4

Як вбачається із розрахунку заборгованості наданим позивачем станом на 23 березня 2011 року відповідач ОСОБА_4 своїх зобов'язань по Кредитному договору не виконує, відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором поруки також не виконує.

В зв'язку з чим позивачем було направлено лист - попередження № 09-14-01/09/3781 від 20 березня 2009 року відповідачу ОСОБА_4 та претензія - вимога № 09-14-01/09/3781 від 20 березня 2009 року обом відповідачам за невиконання умов Кредитного договору № 014/5644/82/11318 від 28 березня 2007 року та Договору поруки № 1 від 28 березня 2007 року, на які відповідачі не відреагували.

Частинами 1-2 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно меморіального ордеру № 4/82/11318 від 28 березня 2007 року позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 63 000 доларів США, тобто виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.

Пунктами 5.1., 6.5., 10.1., Кредитного договору визначено, що ОСОБА_4 зобов'язалася здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки щомісячно, та у випадку недобросовісного виконання умов зобов'язання, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків за користування ним. Порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом відповідач ОСОБА_4 сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку із наведеним суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України належним чином з'ясував фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору щодо вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яка правова норма підлягає застосуванню для правовідносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 524, 533 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, проте зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобов'язання.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки на умовах встановлених договором.

Статтею ч. 1 554 ЦК України та п.1.2 Договору поруки передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача необхідно солідарно стягнути заборгованість по кредиту та відсотках за Кредитним договором, а також пеню в загальному розмірі 119467 доларів США 28 центів, що еквівалентно 949490, 12 грн.

Посилання ж апелянта на те, що в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука вважається припиненою, є безпідставними та висновків суду не спростовують, оскільки правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Крім того, ні в суді першої інстанції, а ні при перегляді справи в апеляційному порядку ОСОБА_2 не було надано належних доказів, які б свідчили про підробку підпису останньої на Договорі поруки № 1 від 28 березня 2007 року.

Згідно п. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову, тому, відповідно до ст. 308 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: