Постанова № 31168620, 29.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1216/13-а

29 квітня 2013 року 10год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

до Відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2013 року ВП № 37101697, -ВСТАНОВИВ :

Позивач - ОСОБА_2 звернулася з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 37101697 від 19.03. 2013 року.

Представник позивача, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що у державного виконавця не було жодних законних підстав відкривати виконавче провадження за вимогою Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про сплату боргу № 106 У від 28.02. 2013 року, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виконавчим документом вимогу про сплату недоїмки. На підставі наведеного просила позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'являвся, про дату, час, місце судового засідання судом повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі було пред'явлено до виконання вимогу № 106 У від 26.02. 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4572,42 грн. 19.03. 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вимоги № 106-У від 28.02. 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42 грн., виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі 28.02. 2013 року. Про відкриття виконавчого провадження винесена постанова від 19.03. 2013 року, примірник якої серії ВП № 37101697 направлено боржнику, і отримано ним. Вказаною постановою боржнику надано строк на добровільне виконання до 27.03. 2013 року.

Дані обставини визнаються сторонами та стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 37101697 від 19.03. 2013 року (а.с. 7) та копією вимоги Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі № Ф від 26.02. 2013 року (а.с. 35).

Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження", який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку. Органи державної виконавчої служби мають повноваження відносно примусового виконання лише тих рішень, які прямо передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Стаття 17 цього Закону, містить перелік рішень, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, який є вичерпним, і до нього, згідно з пунктом 8 ч. 2 ст. 17, включено рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки строк пред'явлення вимоги Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі № 106-У від 28.02. 2013 року не закінчився, вказана вимога відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлена до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, то державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції правомірно було прийнято її до виконання та відкрито виконавче провадження.

Зазначені в позовній заяві доводи позивача про незаконність постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що вказана вимога не є виконавчим документом оскільки у її назві зазначено про сплату боргу, а не недоїмки, як передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», судом відхиляються, позаяк у резолютивній частині вимоги міститься спонукання сплати суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а вказівка у назві документу щодо стягнення боргу розцінюється судом, як описка відповідача. Крім того, державний виконавець при відкритті виконавчого провадження не наділений повноваженнями здійснювати перевірку законності винесення виконавчих документів.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, у ході судового засідання позивач не довів суду обґрунтованості позовних вимог, а дії відповідача є правомірними.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єктами владних повноважень не надано суду жодного доказу щодо понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, то судові витрати із позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 37101697 від 19.03.2013 року відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.