Рішення № 31168044, 13.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3310/13 13.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4080,00 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача: Волчек Н.М., за довіреністю №65-1-4/38-Ю від 25.12.2012;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4080,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0345764 від 23.06.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем безпідставно заявлена до стягнення сума без урахування франшизи у відповідності до пункту 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із чим просить відмовити в позові в повному обсязі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року справу № 910/3310/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/3310/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року справу № 910/3310/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. із лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/3310/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання.

Згідно п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 13.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2011 між позивачем, Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" як страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм Лтд», як страхувальником укладено договір добровільного страхування транспортного засобу (надалі - договір), оформлений полісом № 19G-0345764 предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобам - автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, рік випуску 2004.

Згідно полісу до страхових випадків відноситься ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії полісу з 24.06.2011 по 23.06.2012.

05.10.2011 о 13 год. 30 хв. по вул. Дніпропетровська в м. Красноармійську Донецької області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля «Volkswagen Transporter» та автомобіля «Mazda-6», а саме: Ємець Андрій Миколайович, керуючи транспортним засобом «Mazda-6», реєстраційний номер АН 9679 СН при перестроюванні не дав дорогу автомобілю «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, під керуванням Чаленка Павла Володимировича, який рухався в попутному напрямку по тій полосі, на яку він перестроювався та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Чаленко П.В., як працівник ТОВ «Марко Фарм Лтд», на момент ДТП на законних підставах керував автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля № 249778.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Ємцем Андрієм Миколайовичем вимог пункту 10.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в місті Києві.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.10.2011 у справі № 3-2135/2011 встановлено порушення Ємця Андрія Миколайовича вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України, Ємця Андрія Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

10.10.2011 страхувальник, ТОВ «Марко Фарм ЛТД», звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номер АА 6558 СР № 174, складеного оцінювачем ТОВ «ЕкспертПлюс» Кандаляном Робертом Генріховичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6650 від 20.12.2008) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4860,49 грн.

Згідно рахунку-фактури №150 від 17.10.2011 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу ПП Олійник В.Ф. вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Volkswagen Transporter» склала 4080,00 грн.

05.12.2011 страхувальник подав заяву, в якій просив страховика виплату по страховому випадку за полісом страхування № 19G-0345764 від 23.06.2011 перерахувати на рахунок СТО ПП Олійник В.Ф.

Позивачем, за результатами розгляду заяви страхувальника, був складений та підписаний страховий акт № 128679/1029480 від 21.12.2011, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4080,00 грн., яке підлягає перерахуванню на рахунок СТО ПП Олійник В.Ф.

На підставі складеного страхового акту № 128679/1029480 ПАТ «УСК "ГАРАНТ-АВТО", виконуючи свої зобов'язання за полісом добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0345764 від 23.06.2011, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 4080,00 грн. на рахунок СТО ПП Олійник В.Ф., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4515 від 23.12.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «УСК "ГАРАНТ-АВТО" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «Mazda-6», реєстраційний номер АН 9679 СН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, належить громадянину Ємцю Андрію Миколайовичу та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Ємця Андрія Миколайовича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Mazda-6», реєстраційний номер АН 9679 СН відшкодовується Ємцем Андрієм Миколайовичем, як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Ємця Андрія Миколайовича, як власника автомобіля «Mazda-6», реєстраційний номер АН 9679 СН, застрахована СТДВ «Гарантія» згідно із полісом № АА/0227116, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 полісу № АА/0227116 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Ємець Андрій Миколайович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації Ємцем Андрієм Миколайовичем транспортного засобу «Mazda-6», реєстраційний номер АН 9679 СН була застрахована СТДВ «Гарантія».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АА/00227116) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1000 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер АА 6558 СР, з урахуванням зносу становить 4860,49 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач претензією № 2639-24/24 від 08.10.2012 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4080,00 грн.

Однак, відповідач у встановлений законом строк відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АА/0227116 розміри лімітів відповідальності та франшизи (1000,00), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3080,00 грн. (4080,00 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) -1000,00 грн. (франшиза) = 3080,00 грн.), у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 3080 (три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. та 1298 (одна тисяча двісті дев'яносто вісім) грн. 81 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.05.2013.

Суддя Т.В.Васильченко