Постанова № 31166077, 22.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 березня 2013 року м. Київ №826/1447/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Оксентюк О.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Приватного підприємства "Кап-Електро" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі – ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 №0000372203, №00000382203,

в с т а н о в и в:

ПП "Кап-Електро" просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 24.01.2013 №0000372203, №00000382203 з підстав відсутності зазначених в акті порушень податкового законодавства щодо завищення валових витрат і податкового кредиту по опера-ціям з ПП "Світлоторг"; невідповідності висновків перевірки і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам податкового законодавства щодо формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам первинного бухгалтерсь-кого і податкового обліку.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених у позов-ній заяві підстав. Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, клопотання представника відповідача про оголошення перерви залишено судом без задово-лення за необґрунтованістю.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд здійснив розгляд справи без відповідача, продов-живши у порядку письмового провадження.

В ході письмового провадження до суду надійшли письмові заперечення від відпові-дача, в яких він просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що по операціям з 01.07.2011 по 30.09.2011 ПП "Лаб" не надав документів, що підтверджують факт постачання послуг та проведення розрахунків з ПП "Кап-Електро", а тому ПП "Лаб" містить ознаки фіктивності, а правочини згідно з ст.ст. 215, 216 ЦК є нікчемними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 08.01.2013 №12, повідомлення від 08.01.2013 №2/22-03 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК ДПІ проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань правомірності нарахування податку на прибуток та ПДВ при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Світлоторг" за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, оформлену актом від 14.01.2013 №93/22-317/33749559.

В акті зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК і заниження податку на прибуток за 3 кв. 2011р. на суму 123789 грн. та ПДВ за вересень 2011р. на 107643 грн.

Згідно з актом зміст вказаних порушень полягає у тому, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат за 3 кв. 2011р. витрати на придбання товарів у ПП "Світлоторг" у сумі 538215 грн. (без ПДВ) і неправомірно включено нарахований у складі вартості придбаних товарів ПДВ в сумі 123789 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011р., з огляду на нікчемність правочину.

Судом встановлено, що на підставі даного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24.01.2013 №00000372203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 134554 грн. (у т.ч.: основний платіж – 107643 грн., штраф – 26911 грн.);

- від 24.01.2013 №0000382203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 123789 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності винесення податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податко-вого) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою наклад-ною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготов-ленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати по-купцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення (ч. 1), та містити обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і підтверджено в судовому засіданні, позивачем задекларовано у складі валових витрат за 3 кв. 2011р. 538215 грн. і в складі податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011р. 123789 грн., нарахованих по операціям з ПП "Світлоторг".

Перевіркою вірно встановлено, що валові витрати і податковий кредит з ПДВ сформо-вано позивачем у зв'язку з придбання у вересні 2011р. у ПП "Світлоторг" на підставі догово-ру №10/11/10 товару (кабельно-провідникова і електротехнічна продукція), що підтверджено відповідними видатковими і податковим накладними, які надані позивачем до перевірки та детально відоб-ражені в акті перевірки (с. 4, с. 15).

Також перевіркою вірно встановлено, що вартість придбаних товарів була включена до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у відпо-відному періоді. Розрахунки проведені у безготівковій формі через розрахунковий рахунок.

Засвідчені копії вказаних первинних бухгалтерських і податкових документів, які надавалися до перевірки і наявні у справі, документально підтверджують здійснення госпо-дарських операцій з придбання позивачем у ПП "Світлоторг" у вересні 2011р. товарів визна-ченого найменування, кількості, ціни, на загальну вартість 538215 грн. (без ПДВ), а також підтверджують нарахування ПДВ у сумі 123789 грн. у розмірі 20% вартості придбаних товарів.

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу від 12.08.2011 №10/11 між позивачем (Покупець) і ПП "Світлоторг" (Продавець) в судовому порядку не оспорювався, недійсним або фіктивним судом не визнавався, а його умови не суперечать чинному національному законодавству та не порушують публічних інтересів держави і суспільства, тому відсутні законні підстави вважати даний правочин нікчемним згідно із ст. 215, 228 ЦК.

Також судом встановлено, що видаткові накладні належно оформлені і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК та виписані ПП "Світлоторг", що на час складення було зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво №100347585) і згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі було виписувати податкові накладні, які відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, зазначені документи є належними і допустимими доказами по справі, які не були спростованими відповідачем та відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, ст.ст. 198, 201 ПК є прямим і достатнім документальним підтвердженням придбання товарів та підставою для подальшого віднесення витрат на їх придбання до складу валових, а нарахованого (сплаченого) ПДВ – до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

Відсутність відповідних первинних документів, обов'язок ведення яких визначено законодавством, або невідповідність наданих до перевірки документів вимогам законо-давства України перевіркою не встановлено і під час розгляду справи відповідачем не стверджується. Також, перевіркою не заперечується мета придбання і пов'язаність придба-них позивачем товарів з його господарською діяльністю, а подальший рух активів підтвер-джується наданими позивачем на вимогу суду видатковими і податковими накладними та банківськими виписками, які свідчать про постачання позивачем товарів на користь ТОВ "Дахмонтажрембуд" і ТОВ "Уліс Сістемс" та отримання позивачем коштів.

Отже, беручи до уваги надані позивачем належно оформлені первинні документи і по-даткові накладні і враховуючи придбання позивачем у ПП "Світлоторг" товарів та згідно наведених вище приписів п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст.ст. 198, 201 ПК, суд дійшов висновків про відсутність вказаних в акті перевірки порушень та про наявність підстав для включення понесених витрат у сумі 538215 грн. до складу валових витрат 3 кв. 2011р., а нарахованого (сплаченого) ПДВ у сумі 123789 грн. – до складу податкового кредиту за вересень 2011р.

Матеріали перевірки та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин щодо наявності у позивача законних підстав для збільшення валових витрат та податкового кредиту і не дають достатніх підстав для висновку про порушення позивачем вимог ПК і заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток і ПДВ.

Так, відповідач стверджує про нікчемність правочину позивача з ПП "Світлоторг" згідно із ст.ст. 215, 216 ЦК, пославшись при цьому на матеріали зустрічних звірок щодо взаємовідносин між ПП "Світлоторг" та ПП "Лаб" та наявність ознак фіктивності ПП "Лаб" (постачальник ПП "Світлоторг") і ПП "Фан-Тан" (постачальник ПП "Лаб").

Однак, висновок про нікчемність правочину є необґрунтованим тому, що в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК зроблений відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які б досто-вірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідає змісту ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК, ст.ст. 207, 208 ГК. Матеріали зустрічних звірок, а також зазначені в них обставини про відсутність контрагента за своїм місцезнаходженням та/або не надання до звірки документів не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює. Також відповідачем не надано належних доказів існування визначених ст. 228 ЦК обставин, зокрема на підтвердження того, що господарські зобов'я-зання між позивачем і ПП "Світлоторг" порушують публічний порядок, тобто спрямовані на заволодіння коштами (майном) держави, а судом таких обставин не встановлено.

Що стосується взаємовідносин між ПП "Світлоторг" і ПП "Лаб", а також між ПП "Лаб" і ПП "Фан-Тан", то вони не стосуються позивача та його податкового обліку, тому не може впливати на правомірність збільшення позивачем валових витрат і податкового кредиту, підставою для чого були інші господарські операції та первинні документи.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ПП "Світлоторг" у вересні 2011р., оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ПК і ЦК та в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Водночас висновки перевірки про нікчемність правочинів, порушення позивачем вимог податкового законодавства і завищення валових витрат і податкового кре-диту є необ’єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими. Недостатність наданих доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, та невірне застосування відповідачем цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства "Кап-Електро".

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 24.01.2013 №0000372203, №00000382203.

3. Присудити на користь Приватного підприємства "Кап-Електро" судовий збір у сумі 2294 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко