Постанова № 31165948, 24.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року /14:45/Справа № 808/2990/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., представника позивача Маруфенко О.Є., представника відповідача Волжиної Т.Ю., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Агро»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2013 року №0000652211,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Агро» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2013 року №0000652211.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, висновки викладені в акті перевірки від 21.02.2013 № 28/22-11/36836110, є неправомірними, необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також про нікчемність господарських операцій з ТОВ "Юкка-Трейд" не відповідають дійсності та зроблені без відповідних на те повноважень, реальність операцій спростовується належними первинними документами, а за податкові зобов'язання своїх контрагентів ТОВ "Юкка-Трейд" не може відповідати. З цих підстав просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, з підстав, викладених у позовній заяві, зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Агро» не мало жодних підстав вважати TOB «Юкка-Трейд» фіктивним підприємством, а його діяльність - протиправною, оскільки, не існує будь-яких судових рішень, якими TOB «Юкка-Трейд» було б визнано фіктивним, а його установчі документи - недійсними. Податкові накладні, виписані ВАТ «Юкка-Трейд» і які були досліджені під час перевірки, мають всі необхідні (обов'язкові) реквізити, передбачені ПК України.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, надала письмові заперечення на позов, в яких зазначила, що перевірку було проведено на підставі постанови слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції Пантєлєєва С.М. від 11.12.2012 року в ході досудового розслідування по кримінальній справі, порушеній відносно засновника і директора одного з контрагентів позивача ТОВ «Юкка-Трейд», ОСОБА_4 Вказала, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у ТОВ «Юкка-Трейд». Послалася на викладені в акті перевірки обставини, а саме на пояснення самої ОСОБА_4, згідно яких остання зазначала, що у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Юкка-Трейд» вона участі не брала, підприємство було зареєстроване на її ім'я по проханню іншої особи - Надії; за це ОСОБА_4 отримувала щомісячно грошові кошти та лише підписувала документи, які отримувала від Надії. Чим займається підприємство та які саме документи вона підписує, ОСОБА_4 не знала та не запитувала. Таким чином, податковим органом було зроблено висновок, що підприємство ТОВ «Юкка-Трейд» було зареєстроване без наміру здійснення підприємницької діяльності, а з метою використання його реквізитів і розрахункових рахунків для перерахування безготівкових коштів в готівкові. Отже, метою реєстрації підприємства ТОВ «Юкка-Трейд» була незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків. Відповідач зазначає, що враховуючи встановлені обставини взаємовідносин ТОВ «Авангард- Агро» з ТОВ «Юкка-Трейд» можна зробити висновок, що вони не підтверджені відповідними первинними документами та не відповідають задекларованим даним учасників цієї господарської операції. Також зазначила, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів, які придбавалися у його контрагента ТОВ «Юкка-Трейд». Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, в період з 08.02.2013 по 14.02.2013 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авангард-Агро» з питань дотримання податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юкка-Трейд» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт від 21.02.2013 року № 28/22-11/36836110.

З матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка була здійснена на підставі пп. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.1.11 ПКУ «Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

... отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону».

Згідно з матеріалами справи, судом встановлено, що на адресу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби надійшла постанова слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції Пантєлєєва С.М. від 11.12.2012 року про призначення перевірки на підприємстві позивача, які слугувала причиною проведення перевірки, копію постанови надано до матеріалів справи.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення:

п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 15 249,00 грн.,а саме по періодам:

травень 2011 року на суму 12249,00 грн.,

червень 2011 року на суму 3000,00 грн.

На підставі акту перевірки 06.03.2013р. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652211, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 15250,00 грн. (основний платіж - 15249,00 грн., штрафні санкції - 1,00 грн.).

Висновки Акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що ТОВ «Авангард-Агро» в порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту за травень 2011, червень 2011 року включено суми ПДВ по операціям з придбання товарів, укладених між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд», по якому не підтверджується поставка продукції на загальну суму ПДВ - 15249,45 грн. Так, на думку посадових осіб відповідача, контрагент позивача має ознаки фіктивності, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, перевірка підприємства позивача була проведена після отримання податковим органом від СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області копії постанови від 06.09.2012 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 і невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, протоколу допиту підозрюваного від 27.11.2012, повідомлення від 27.11.2012 про підозру у скоєнні злочину ОСОБА_4

Податковий орган зазначає, що відповідно до протоколу допиту підозрюваного від 27.11.2012 директора та засновника ТОВ "Юкка-Трейд" ОСОБА_4, остання повідомила, що в березні 2011 року познайомилася з Надією, яка запропонувала їй за грошову винагороду в сумі 2400 грн. стати директором та засновником ТОВ "Юкка-Трейд". В квітні 2011 року вони поїхали до нотаріуса, де ОСОБА_4 підписала якісь документи не розуміючи їх змісту, єдине, що прочитала - назву підприємства ТОВ "Юкка-Трейд", а також ,що є директором, після чого передала їх нотаріусу. Через декілька днів в квітні 2011 року вони поїхали до установи банку, де ОСОБА_4 також підписала якісь документи не розуміючи їх змісту. У кого знаходились первинні, статутні і реєстраційні документи ТОВ "Юкка-Трейд" їй не відомо, також не відомо чим займалося підприємство. Таким чином, фінансово-господарську діяльність підприємства ТОВ "Юкка-Трейд" вона не здійснювала, хто працював на вказаному підприємстві, їй не відомо, в установі банку грошових коштів з рахунків підприємства не знімала.

У зв'язку з вищезазначеним, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби вважає, що позивач не міг приймати участь в господарських правовідносинах з ТОВ "Юкка-Трейд", оскільки вказаний контрагент позивача ніколи не мав наміру здійснювати господарську діяльність, а був створений лише для проведення незаконної діяльності шляхом проведення безтоварних операцій.

У зв'язку з зазначеним, відповідач вважає, що внаслідок здійснення операцій з ТОВ "Юкка-Трейд", позивач допустив неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 15249,00 грн.

Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими до матеріалів справи документами, у перевіряємому періоді позивач отримував товари - мотопомпа, міні електростанція, труба, регулятор тиску, - від ТОВ «Юкка-Трейд» без укладання договору, на підставі усної домовленості.

Підприємством ТОВ «Юкка-Трейд» були виписані:

видаткова накладна № Ю-230506 від 23.05.2011 року, податкова накладні № 230511 від 23.05.2011 року на суму ПДВ 4013,75 грн.

видаткова накладна № Ю-300510 від 30.05.2011 року, податкова накладні № 300511 від 30.05.2011 року на суму ПДВ 8235,70 грн.

видаткова накладна № Ю-210603 від 21.06.2011 року, податкова накладні № 210603 від 21.06.2011 року на суму ПДВ 3000,00 грн.

Податкові накладні, виписані його контрагентом, включено позивачем в реєстр отриманих податкових накладних за травень та червень 2011 року. Зазначені документи також досліджено судом, копії надано до матеріалів справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за травень та червень 2011 року.

Позивач повністю розрахувався із ТОВ «Юкка-Трейд» за поставлені товари, на доказ чого до матеріалів справи надано банківські виписки, з яких встановлено, що платіжним дорученням № 132 від 01.06.2011 року за призначенням платежу оплата за мотопомпи було перераховано Суму з ПДВ в розмірі 41930,00 грн. на реквізити ТОВ «Юкка-Трейд», також платіжним дорученням № 20 від 16.06.2011 року позивачем було сплачено за міні електростанцію та мотопомпи суму з ПДВ в розмірі 31 566,75 грн., платіжним дорученням № 23 від 23.06.2011 року було сплачено ТОВ «Юкка-Трейд» 18000,00 грн. в рахунок оплати з трубу.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії податкової та видаткової накладної, отриманих від ТОВ "Юкка-Трейд", а також належним чином засвідчені копії банківських виписок, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "Юкка-Трейд" товарно-матеріальних цінностей. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Також до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні від 23.05.2011, 30.05.2011 року, 21.06.2011 року, з яких встановлено, що у зазначені дати автопідприємством ТОВ «Авангард-Інвест» від вантажовідправника ТОВ «Юкка-Трейд» до вантажоодержувача ТОВ «Авангард-Агро» транспортувалися товарно-матеріальні цінності автомобілем ФАВ з номерним знаком НОМЕР_1. Назва та кількість продукції, зазначена в наданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, збігається із зазначеними показниками у видаткових накладних, перелічених вище.

Також в підтвердження реальності здійснення поставки продукції до матеріалів справи надані акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000005 від 23.05.2011 року, № ОУ-0000006 від 30.05.2011 року, № ОУ-0000007 від 21.06.2011 року, підписані між автопідприємством ТОВ «Авангард-Інвест», транспортом якого здійснювалося транспортування товарів, та вантажоодержувачем - ТОВ «Авангард-Агро».

Як встановлено судом, отримані товари обліковуються на підприємстві позивача, в якості основних засобів,, про що свідчить Журнал-ордер і відомості по рахунку 1521 Придбання основних засобів за травень та червень 2011 року.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначеного правочину, ТОВ "Юкка-Трейд" було зареєстровано як юридичну особу та було платником податку на додану вартість, також в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Юкка-Трейд" було скасовано чи визнано недійсним за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Таким чином, фінансово-господарські операції позивача з ТОВ "Юкка-Трейд" підтверджені первинними документами.

За результатом здійснення господарських операцій з ТОВ "Юкка-Трейд" позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу податку на додану вартість, прийняте податковим органом у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Юкка-Трейд", сплачених цьому контрагенту у складі ціни придбаного товару - мотопомпи, міні електростанцій, труби, регуляторів тиску.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факт поставки товарів (надання послуг) та оплата їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочину щодо поставки товару, укладеного між позивачем та ТОВ "Юкка-Трейд", недійсним у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Юкка-Трейд", а також судових рішень щодо визнання правочину, укладеного між позивачем та вказаним товариством, недійсним.

Окрім того, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, при розгляді податкових спорів слід виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають за своїм результатом одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку, достовірні.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, закон виходить з презумпції легітимності укладених правочинів, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Юкка-Трейд" підтверджується первинними документами, які складались для певного виду господарської операції - податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, актами здачі-прийняття робіт.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що створення юридичної особи, зокрема, за викраденими, загубленими чи підробленими документами з метою одержання податкової вигоди як такою особою, яка може не сплачувати податки, так і іншими платниками податків, саме по собі не означає, що всі правочини, укладені з такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До контрагента особи, зареєстрованої з порушенням вимог чинного законодавства, за змістом статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" не можуть застосовуватися негативні публічно-правові наслідки, коли він не знав, що відомості про таку особу, внесені до Єдиного державного реєстру, є недостовірними.

Обов'язок доведення обізнаності такої особи в недостовірності відомостей лежить на податковому органі.

Проте, будь-яких доказів з приводу того, що позивач був обізнаний про те, що контрагент - ТОВ "Юкка-Трейд" було створено з метою прикриття незаконної діяльності, податковий орган не надав.

Крім цього, суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України 2Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права із статусом юридичної особи, а відтак за змістом податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що в Акті перевірки від 21.02.2013 № 28/22-11/36836110 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за переліченими вище правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Юкка-Трейд".

Первинні документи, які були надані податковому органу, не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Окрім того, суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази ці обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Як було встановлено судом, Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ "Юкка-Трейд" було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами вказаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ тощо, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник ПДВ. Господарські правовідносини з ТОВ «Юкка-Трейд» оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

Відповідно до приписів пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ "Юкка-Трейд", які засвідчують отримання товару, у позивача виникло право на податковий кредит.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд» в акті перевірки, відсутні.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Проте, податковим органом не доведено, що господарські операції з приводу купівлі товарно-матеріальних цінностей є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента - ТОВ "Юкка-Трейд", оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення.

Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи то безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.03.2013 р. № 0000652211, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Агро».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Агро» судовий збір в розмірі 152 грн. 50 коп. (сто п'ятдесят дві грн. 50 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко