Постанова № 31165943, 29.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року /10 год. 40 хв./ Справа № 808/3119/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Український графіт»

про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення 64527 грн. 87 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В адміністративному позові позивач вказав, що підприємство відповідача в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не здійснює оплату нарахованої та виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах належним чином у передбаченому розмірі пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, у зв'язку з чим за підприємством утворилася заборгованість в розмірі 64527 грн. 87 коп., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких просив в задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у запереченнях.

В обґрунтування заперечення зазначає, що до моменту набуття чинності Законом № 1058- ІV, тобто, до 01.01.2004 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам за Списком № 1 згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємствами не відшкодовувались, оскільки на законодавчому рівні не було встановлено обов'язок підприємств відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій саме за Списком № 1, на відміну від відшкодування цих витрат, наприклад, за Списком № 2, однак в порушення законодавства позивачем включено до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгової пенсії осіб, які набули права на пенсію до 01.01.2004 року, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14

Також позивач всупереч вимогам законодавства по громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_17, при розрахунку суми відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії необґрунтовано відніс витрати на виплату та доставку пенсій особам, які до 01.01.1992 року працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на ПАТ «Укрграфіт».

Також зазначає, що відповідно до п. 6.6 Інструкції № 21-1: "додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню." Також, в обґрунтування заперечення відповідачем зазначається, що пунктом 6 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Враховуючи зазначені положення законодавства та положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", яким встановлено, що у 2013 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються зокрема на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, відповідач вважає, що будь-які доплати, надбавки та підвищення повинні виплачуватися пенсіонеру за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, на думку відповідача, вимоги щодо стягнення з ПАТ "Укрграфіт" суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 в частині стягнення доплат, в тому числі за понаднормативний стаж, надбавок та підвищень, включених до наданих позивачем розрахунків за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, не мають жодних правових підстав.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем невірно розрахував процент пільгового стажу підприємства відповідача, а відтак й суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не надано жодного належного доказу, яким би підтверджувався факт понесення позивачем витрат з виплати та доставки пенсій в заявленій в позові сумі, правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій, відпрацьований працівниками стаж роботи.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Український графіт» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя та відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Матеріалами справи встановлено, що колишнім працівникам ПАТ «Український графіт» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Список 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Для призначення пенсій на пільгових умовах працівникам ПАТ «Український графіт» були враховані довідки, уточнюючі особливий характер роботи, які підтверджували відпрацьований пільговий стаж на зазначеному підприємстві, в яких були наявні посилання на список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 і постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", тому пенсії були призначені відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно абзацу 1 пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. (до 01.01.2004 року).

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 визначений в абзаці 6 п.2 Прикінцевих положень Закону, відповідно до якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України…за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Тобто, у підприємств, які мають шкідливі умови праці за списком №1, виникає обов'язок по відшкодуванню достроково призначених пільгових пенсій та витрат на їх доставку з дня набрання чинності Закону, а саме з 01.01.2004р. і до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Закон України "Про пенсійне забезпечення" набрав чинності 01 січня 1992 року, на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій включено осіб, яким пенсії призначено до 1 січня 2004 року (до набрання чинності Законом №1058-IV).

Так, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, на обліку в якому знаходяться пенсіонери, призначено пільгові пенсії згідно п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наступним пенсіонерам: ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію з 30.11.2002, ОСОБА_2 призначено пільгову пенсію з 29.01.2003, ОСОБА_18 призначено пільгову пенсію з 18.11.2002, ОСОБА_5 призначено пільгову пенсію з 01.03.2004 (згідно розпорядження від 05.09.2004), ОСОБА_6 призначено пільгову пенсію з 15.08.2012, ОСОБА_7 призначено пільгову пенсію з 29.09.2012, ОСОБА_8 призначено пільгову пенсію з 09.09.2012, ОСОБА_9 призначено пільгову пенсію з 25.11.2012, ОСОБА_10 призначено пільгову пенсію з 08.11.2012, ОСОБА_11 призначено пільгову пенсію з 02.01.2013, ОСОБА_12 призначено пільгову пенсію з 25.12.2012, ОСОБА_13 призначено пільгову пенсію з 15.01.2013.

Так, до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, включено:

- осіб, які набули права на пільгову пенсію до 01.01.2004 (сума витрат на виплату і доставку пенсій цим пенсіонерам становить 7788,68 грн.), а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,;

- осіб, які набули права на пільгову пенсію після 01.01.2004 (сума витрат на виплату і доставку пенсій цим пенсіонерам становить 56739,19 грн.), а саме ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Отже, загальна сума витрат, заявлена позивачем до стягнення, складає 64527,87 грн. (7788,68 грн. + 56739,19 грн.).

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, згідно з вимогами п.п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому частиною 4 ст. 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

До 15.03.2000 згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №1788-XII (в редакції Закону України від 16.05.1996 № 198/96-ВР) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. п. "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

У лютому 2000 року ч. 2 ст. 13 Закону №1788-XII виключено згідно із Законом України від 17.02.2000 №1461-III. Цим же Законом, внесено зміни до Закону України від 26.06.1997 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), згідно з якими фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону №1788-XII, віднесено до об'єкту оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.

До січня 2004 року порядок відшкодування підприємствами фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону №1788-XII, визначався п. 3.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за №16-6, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 р. за №998/6189 (далі Інструкція).

Щодо осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та мають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII, то до набрання чинності Законом №1058- IV (тобто, до 01.01.2004) витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій цим особам підприємствами не відшкодовувалися.

Така ж оцінка положень ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV оприлюднена Пенсійним фондом України в листі від 27.06.2006 №8215/03-20.

Крім того, суд зазначає, що поширення положень Закону №1058-IV на відносини з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які набули права на пенсію до 01.01.2004, означатиме надання цьому закону зворотної дії в часі, що суперечить положенням ст. 58 Конституції України.

Зокрема це означає, що правові підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, та отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "а"ч.1 ст. 13 Закону №1788-XII до 01.01.2004, відсутні. Таким чином, суми витрат позивача на виплату і доставку пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до розрахунку включені безпідставно і відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Щодо осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та отримали право на пенсію з 1 січня 2004 року слід зазначити наступне.

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5 на підставі п. "а" ст. 13 Закону №1788-ХІІ призначені пільгові пенсії.

Згідно із розрахунком боргу від 13.03.2013 №4091/02 та докладним розрахунком боргу (за кожним пенсіонером окремо) від 13.03.2013 №4092/02, доданими позивачем до адміністративного позову, відповідачем не відшкодуються УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 Закону №1788-ХІІ за листопад 2012 - лютий 2013 року включно та станом на 01.03.2013 сума витрат становить 64527,87 грн.

Виходячи з приписів п.16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону №1788-ХІІ застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Починаючи з 01.01.2004, згідно з вимогами абз. 5 ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, починаючи з 01.01.2004 законом на відповідача покладено обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що виплачуються на користь вказаних вище осіб, з поступовим збільшенням таких витрат до набуття особою права на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Вище наведена позиція є тотожною із правовою позицією Вищого адміністративного суду України висловленою в постанові від 04.04.2012 по адміністративній справі №К/9991/23753/11.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Тобто, ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом.

До набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення"пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року. Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 06 грудня 1999 року № «Про порядок обчислювання стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами атестації робочих місць», якщо атестація з 01 серпня 1992 року взагалі не проведена, чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право на пільговий трудовий стаж не підтвердилось, то до пільгового стажу зараховується лише період роботи зі шкідливими умовами праці до 01 серпня 1992 року. Судом були досліджені довідки, уточнюючі особливий характер праці, які містять інформацію щодо проведеної на підприємстві відповідача атестації.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, суд робить висновок, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення") набула повний необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, та набула повний необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1 вже після 01.01.1992 року, пенсія призначається відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Вище наведена позиція є тотожною із правовою позицією Вищого адміністративного суду України висловленою в ухвалі від 25.10.2012 по адміністративній справі №к/9991/41372/11-с.

Суд вважає за необхідне зазначити що в даному випадку неважливо - на одному підприємстві працювала особа до та після 01.01.1992 року, чи ж необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці здобувався громадянином на різних підприємствах.

Отже, посилання представника відповідача на неправомірність зарахування до суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначених за стажем роботи пенсіонерів до 1992 року, суд вважає помилковим тлумаченням законодавства на підставі вищенаведеного, та не бере до уваги.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п.6.1. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» в 2012 року підлягають відшкодуванню (за рахунок підприємств і організацій) - 100% від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Пункт 6.4 Інструкції, встановлює, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (Додатком 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2012-лютий 2013 року, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Пункт 6.5 Інструкції визначає, що розрахунки (Додатком 7) складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

В розрахунках фактичних витрат містяться відомості про, зокрема, розмір призначеної пенсії, з неї суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, що підлягає відшкодуванню, стаж пенсіонера на підприємстві відповідача, частку плати підприємства відповідача суми фактичних витрат, дата з якої призначено пенсію та дата досягнення особою, по якій заявляється відшкодування, пенсійного віку, та ін.

Тобто, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 6.9. Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

П.6.8. Інструкції, зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Позивачем надано до суду Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій), які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.

З урахуванням викладених обставин та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в частині пенсій, право на отримання яких виникло після 01.01.2004, позивачем підтверджено наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за листопад 2012-лютий 2013 року в сумі 56739,19 грн. (7788,68 грн. - 64527,87 грн. грн. = 56739,19 грн.), яке виконано не було.

Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій як до Пенсійного фонду України, так і до суду. З вказаних підстав доводи відповідача щодо невірності калькуляцій позивачем витрат судом до уваги не приймається.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які працювали на роботах за Списками №1. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з цим, матеріали пенсійних справ пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_4 дозволяють відокремити від загальної суми витрат позивача на виплату і доставку пенсій, заявленої в позові, суму витрат, які не підлягають відшкодуванню, а саме, на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, пенсії яким призначено до 1 січня 2004 р. в розмірі 7788,68 грн.

Одержання вказаних розрахунків відповідачем не заперечується.

Стосовно посилання відповідача на непропорційний розподіл стажу роботи на підприємствах, суд зазначає, що відповідно до п.6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21- 1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №1. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах. Порушень порядку розподілу стажу роботи на підприємствах пенсіонерів, зазначених в позовній заяві, визначеного Інструкцією, суд не встановив.

Разом з цим, відповідач, заперечуючи проти позову не надав суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то відповідно до Інструкції №21-1 вона підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.

Згідно наведених норм чинного законодавства у відповідача наявний обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст.13 Закону №1788-ХІІ.

В матеріалах справи містяться списки зарахування пенсій за листопад 2012-лютий 2013 року на поточні рахунки пенсіонерів , зазначених в позові, у обслуговуючих їх банках, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в розмірі, зазначеному в позовній заяві. Також розмір виплаченої пенсії підтверджується довідками про розмір отриманої пенсії та розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Додаток 7) за зазначений в позові період.

Довідками позивача також підтверджується факт здійснення ним витрат щодо яких заявлений цей позов, доказів, які б спростовували цей факт відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої набули право на пільгову пенсію та вийшли на пенсію з 01.01.2004 ороку, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 56739,19 грн. за листопад 2012-лютий 2013 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки позивачем не доведена обґрунтованість включення до розрахунку суми витрат по оплаті та доставці пільгових пенсій за листопад 2012-лютий 2013 року осіб, які набули права на пенсію до 1 січня 2004 року (сума витрат на виплату і доставку пенсій цим пенсіонерам становить 7788,68 грн.), а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (вул. Північне шосе, 20, МСП-982, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00196204) на користь Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (р/р25605301201080, МФО 313957, ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 20508396) витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 в сумі 56739,19 грн. (п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять дев'ять грн. 19 коп.) за листопад 2012-лютий 2013 року по пенсіонерам ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко