Ухвала суду № 31165625, 11.02.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Сліщенко Ю.Г.

Категорія 27 Доповідач Будулуца М.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

11 лютого 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді: Курило В.П.

суддів: Будулуци М.С., Березкіної О.В.

при секретарі Бакунець Я.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2009 року Публічне акціонерне товариства «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк», Банк) звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, мотивуючи вимоги тим, що згідно з Договором № 3.07111916.о від 28 листопада 2007 року про кредитування поточного рахунку, Банк надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді відповідної кредитної лінії шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1

Відповідно до п.1.3 Договору № 3.07111916.о, кредит був наданий позичальнику ОСОБА_1 строком до 60 (шістдесяти) календарних днів з дати надання кредиту з платою за користування в розмірі 24% річних за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році.

Згідно з п.9.1. ст. 9 Договору № 3.07111916.о, п.1 ст. 1071 ЦК України, Банку надано право списати грошові кошти із рахунку клієнта на підставі розпорядження останнього. Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», договірним списанням визнається списання коштів, що здійснюється банком на підставі доручення його клієнта та у порядку, встановленому в укладеному ними договорі.

Статтею 9 Договору № 3.07111916.о також передбачено договірне списання з поточного рахунку коштів, що підлягають сплаті в рахунок внесення щорічних страхових платежів на користь Страхової компанії ЗАТ «УАСК АСКА» на п/р 2650401011171 у ЗАТ «Про кредит Банк» м. Київ, МФО 320984, ЄДРПОУ 21505322, відповідно до Договорів страхування та повідомлення, що надається Страховою компанією.

08 грудня 2008 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про видачу 04 грудня 2008 року кредиту для здійснення страхових платежів у сумі 6 146 грн. 26 коп. та нагадування про необхідність повернення наданого кредиту і сплати нарахованих відсотків за користування кредитом не пізніше 02 лютого 2009 року.

12 лютого 2009 року відповідачці була направлена вимога про порушення нею умов вказаного Договору щодо повернення Банку кредиту і несплачених відсотків за фактичну кількість днів користування кредитом та сплати штрафних санкцій.

Незважаючи на направлені про це повідомлення, зобов'язання у встановлений договором строк відповідачка не виконала.

Станом на 17 липня 2009 року заборгованість за вказаним кредитом склала: 939 грн. 07 коп. - сума прострочених відсотків; 6 146 грн. 26 коп. - заборгованість за кредитом; 21 225 грн. 03 коп. - пеня, що нарахована за період з 02 лютого2009 року по 17 липня 2009 року, а всього - 28 310 грн.36 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачки та компенсувати судові витрати.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»:

- 6 146 грн. 26 коп. - заборгованість за кредитом;

- 939 грн. 07 коп. - відсотки за кредитом;

- 21 225 грн. 03 коп. - пеню;

- 283 грн. 10 коп. - судовий збір;

- 30 грн. - витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього - 28 623 грн. 46 коп.

З рішенням суду не погодилась відповідачка ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права і процесуального, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка зазначила, що позивач не врахував, що 3 лютого 2009 року її чоловік перерахував за договором Банку 6 000 грн.,8 квітня 2012 року - 100 грн., а 13 квітня 2012 року 50 грн., в розрахунках пені останній зазначив більшу кількість днів у відповідних строках 3, 6, 9 , 11. 15, 18 та інших строках, не зазначив формулу, згідно якої Банк провів розрахунок пені, та не зупинив провадження у справі до розгляду іншої справи за її позовом до Банку по визнання договору про кредитування поточного рахунку (овердрафт) недійсним.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги відповідачки підтримав та просив скаргу задовольнити.

Представник ПАТ «Платинум Банк» - Андрєєва В.С. надіслала до апеляційного суду письмові заперечення на доводи апеляційної скарги, вважала їх безпідставними та просила скаргу відхилити, а справу розглянути без її участі (т.2 а.с. 35-38, 39-49).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходе до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що згідно Договору 3.07111916.о від 28 листопада 2007 року про кредитування поточного рахунку, Банк надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді відповідної кредитної лінії шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1

Як передбачено п.1.3 Договору № 3.07111916.о, кредит був наданий ОСОБА_1 строком до 60 (шістдесяти) календарних днів з дати надання кредиту з платою за користування в розмірі 24% річних за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році.

Згідно з п.9.1. ст. 9 Договору № 3.07111916.о, п.1 ст. 1071 ЦК України, Банку надано право списати грошові кошти із рахунку клієнта на підставі розпорядження останнього. Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», договірним списанням визнається списання коштів, що здійснюється банком на підставі доручення його клієнта та у порядку, встановленому в укладеному ними договорі.

Статтею 9 Договору № 3.07111916.о також передбачено договірне списання з поточного рахунку коштів, що підлягають сплаті в рахунок внесення щорічних страхових платежів на користь Страхової компанії ЗАТ «УАСК АСКА» на п/р 2650401011171 у ЗАТ «Про кредит Банк» м. Київ, МФО 320984, ЄДРПОУ 21505322, відповідно до Договорів страхування та повідомлення, що надається Страховою компанією ( т.1 а.с.6 - 7).

08 грудня 2008 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про видачу 04 грудня 2008 року кредиту для здійснення страхових платежів у сумі 6 146 грн. 26 коп. та нагадування про необхідність повернення наданого кредиту і сплати нарахованих відсотків за користування кредитом не пізніше 02 лютого 2009 року (т.1 а.с.11).

12 лютого 2009 року відповідачці була направлена вимога про порушення нею умов вказаного Договору щодо повернення Банку кредиту і несплачених відсотків за фактичну кількість днів користування кредитом та сплати штрафних санкцій (т.1 а.с. 16).

Як вбачається з письмової вимоги Банку, зобов'язання у встановлений договором строк відповідачка ОСОБА_1 не виконала.

Станом на 17 липня 2009 року заборгованість за вказаним кредитом склала: 939 грн. 07 коп. - сума прострочених відсотків; 6 146 грн. 26 коп. - заборгованість за кредитом; 21 225 грн. 03 коп. - пеня, що нарахована за період з 02 лютого2009 року по 17 липня 2009 року, а всього - 28 310 грн.36 коп., що підтверджується відповідним и розрахунками Банку (т.1 а.с. 24, 275, 278-279, 280).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, за приписами ст.526 та ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а згідно зі ст. 1049 цього ж Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позичальникові позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в ст. 611 ЦК України та п.7 Договору № 3.07111916.о, у разі порушення зобов'язань за договором, настає відповідальність сторін, передбачена договором та законом, а згідно з п.7.1 у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню у розмірі 2 % від простроченої суми нарахованих процентів або несплаченої частини суми кредиту за кожен день прострочення. Зазначена пеня стягується додатково до суми прострочених нарахованих процентів.

Розмір заборгованості за кредитом станом на 17 липня 2009 року підтверджується наданими розрахунками Банку та виписками по особовим рахункам ОСОБА_1, починаючи з 28 листопада 2007 року (т.1 а.с. 24, 275, 278 - 279, 280; т.2 а.с. 39, 40 - 47).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновок суду ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, виходячи з принципу їх допустимості і належності, які повно і всебічно перевірені судом першої інстанції.

Суд повно та всебічно з'ясував усі обставини справи, зібраним доказам дав належну правову оцінку і обґрунтовано задовольнив позов Банку.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що суд не врахував і не зменшив стягнуту заборгованість на сплачені нею суми Банку, не перевірив правильність нарахування боргу, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.

При визначенні суми заборгованості суд виходив з умов договору, вимог законодавства та наявних у справі доказів, яким дав належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 тричі перерахував за Договором ПАТ 3 лютого 2009 року - 6 000 грн., 8 квітня 2012 року - 100 грн., а 13 квітня 2012 року - 50 грн., апеляційний суд відхиляє, оскільки вказані суми були перерахована на інший рахунок - НОМЕР_2, ніж поточний рахунок НОМЕР_1, який прямо передбачений Кредитним договором ( т.1 а.с.6 - 7, т.2 а.с. 4 - 6). Окрім того, дати оплати двох останніх сум зазначені після 17 липня 2009 року, тобто після дати виникнення заборгованості.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі до розгляду іншої справи за її позовом до Банку по визнання договору про кредитування поточного рахунку (овердрафт) недійсним, оскільки підстави для цього, що передбачені ст. 201 ЦПК України, у суду були відсутні та суд вважав можливим розглянути справу.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень або неправильного застосування судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального чи процесуального права або невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецьк від 15 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: