Постанова № 31163887, 14.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа№ 910/1115/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання - Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.05.2013 року по справі № 910/1115/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 27.02.2013 року) по справі № 910/1115/13 (суддя - Котков О.В.)

За позовом публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Український

професійний кур'єр»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АЕС Рівнеобленерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» штрафу за договором про надання послуг б/н від 18 квітня 2011 року, реєстраційний номер в ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» № 111 від 26.05.2011 року, в розмірі 3 700,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» на користь публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» основний борг - 3 700,00 грн. та судові витрати - 1 720,50 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр», звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та припинити провадження у справі.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом здійснено розгляд справи без його участі, а тому у нього не було можливості повідомити суд про те, що ще 20.02.2013 року ними було здійснено оплату штрафу о даній справі.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/1115/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року по справі № 910/1115/13 відновлено строк на подання апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 14.05.2013 року.

Публічним акціонерним товариством «АЕС Рівнеобленерго» на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року у справі № 910/1115/13 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

14.05.2013 року представник позивача подав клопотання про заміну найменування позивача з публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» на публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго». На підтвердження вказаного представник позивача надав суду завірену копію статуту ПАТ «Рівнеобленерго» (нова редакція), зареєстрованого Державним реєстратором від 30.04.2013 року № 16081050015001758, копію довідки з ЄДРПОУ АА № 806314 від 07.05.2013 року.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне здійснити заміну найменування позивача - публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» на публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго».

У судовому засіданні представником відповідача подано документи на виконання ухвали суду.

Крім того, представником відповідача подано письмові пояснення до апеляційної скарги.

Зазначені документи оглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року скасувати повністю та припинити провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року по справі № 910/1115/13 - необхідно скасувати частково та припинити провадження по справі в частині стягнення штрафу, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2011 року між публічним акціонерним товариством «АЕС Рівнеобленерго» (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» (виконавець, відповідач) було укладено договір, п. 1.1. передбачено, що виконавець зобов'язується забезпечити надання наступних послуг: доставка рахунків за електроенергію для споживачів ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» на території Рівненської області згідно переліку структурних підрозділів Замовника та згідно одиничних розцінок, що наведені у Додатку № 4 до договору (а.с. 21-26).

Зі змісту договору вбачається, що між сторонами укладено договір про надання послуг, а відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Однак, виконавець взятих на себе зобов'язань за договором належним чином не виконав, зокрема, в березні 2012 року не поставив споживачам рахунків за спожиту електричну енергію (за лютий 2012 року) в кількості 74 штук, внаслідок чого замовник нарахував відповідачу штраф в розмірі 3 700,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктами 1.2., 1.3 договору передбачено, що доставка виконується у поштову скриньку споживача та/або за місцем проживання споживача у спосіб що унеможливлює втрату або пошкодження рахунку за електроенергію у терміни вказані у п. 2.1.1. Виконавець зобов'язаний забезпечити надання вказаних у даному договорі послуг власними силами, персоналом Виконавця чи третіми особами, що перебувають у договірних відносинах з Виконавцем.

Виконавець зобов'язаний щомісячно доставляти рахунки для споживачів Рівненської області в узгодженій кількості, відповідно до отриманого Реєстру доставки рахунків в розрізі структурних підрозділів. Термін виконання доставки рахунків становить від 5 до 7 календарних днів з дати їх отримання від Підрядника, що виконує друк вищезгаданих рахунків для Замовника (п. 2.1.1.Договору).

03.03.2012 року виконавцем було отримано для подальшого розповсюдження рахунки за постачання електроенергії згідно реєстрів в кількості - 29 273 шт.

Відповідно до п. 2.1.1. договору, доставка рахунків для споживачів має бути виконана виконавцем в термін з 07.03.2012 року по 09.03.2012 року включно.

Та як вірно установлено судом першої інстанції зазначене не було виконано, що підтверджується актом вибіркової перевірки від 13.03.2012 року складеним між сторонами щодо якості наданих послуг по доставці, у якому зазначено, що виявлено не доставку виконавцем споживачам замовника рахунків в кількості 74 штук, що становить 60% від перевіреного, внаслідок чого між сторонами засвідчено факт неналежної якості наданих послуг згідно договору (а.с. 38-39).

Оскільки, виконавець самостійно отримав визначені рахунки в кількості - 29 273 шт., про що підписав акт прийому-передачі рахунків з підрядником, що виконав друк рахунків для замовника, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний щомісячно доставляти рахунки для споживачів Рівненської області в узгодженій кількості, відповідно до отриманого Реєстру доставки рахунків в розрізі структурних підрозділів (п. 2.1.1., 2.1.2. Договору послуг), однак, доказів доставляння виконавцем рахунків для споживачів Рівненської області в узгодженій кількості, відповідно до отриманого Реєстру доставки рахунків в розрізі структурних підрозділів в строк до 10.03.2012 року включно до суду не представлено, то колегія суддів приходить до висновку, що підтверджено факт не доставки виконавцем рахунків, у зв'язку з чим позивач вірно нарахував згідно договору штрафні санкції у розмірі 3 700,00 грн. (74х50,00 грн.)

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання по справі № 910/1115/13 від 21.02.2013 року, в судове засідання від відповідача представник не з'явився (а.с. 58), тож суд першої інстанції в порушення ст. 77 ГПК України розглянув справу без його участі, цим самим позбавив його прав передбачених п. 2 ст. 22 ГПК України, а саме: сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт наявності порушення зобов'язання і відповідача, який повинен був його спростувати.

У зв'язку з чим відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду до якої додано докази сплати штрафу, які не були досліджені у суді першої інстанції, а саме: платіжне доручення № 2231 від 20.02.2013 року на суму 500,00 грн. та платіжне доручення № 2230 від 20.02.2013 року на суму 3 200,00 грн. (а.с. 82-83).

Колегія суддів їх дослідила та вирішила долучити зазначені докази до матеріалів справи.

У судовому засідання представник позивача повідомила колегії суддів, що зазначені кошти надійшли на їх рахунок 20.02.2013 року, тобто до прийняття рішення по справі.

Оскільки, відповідачем було добровільно сплачено заборгованість у повному розмірі після подачі позову але до прийняття рішення по даній справі у суді першої інспекції, то провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору (а.с. 82-83).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору так як штраф оплачено в повному обсязі.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття частково невірного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати частково та припинити провадження у справі в частині стягнення штрафу.

Що стосується стягнення судового збору, то рішення в цій частині залишається без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити заміну найменування позивача - з публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» на публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго».

2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року по справі № 910/1115/13 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року у справі № 910/1115/13 скасувати частково та припинити провадження по справі в частині стягнення штрафу.

4. В іншій частині рішення залишено без змін.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 7, код 05424874) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» (03150, м. Київ, бул. Дружби Народів, 3/А, код 36017637) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового бору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/1115/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.