Ухвала суду № 31161241, 18.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р.Справа № 2а-8040/09/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Гарник А.С.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - Копиця Світлани Миколаївни; представника товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехкомплект" - Завалькевич Ірини Михайлівни; прокурора - Стаценко Вадима Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехкомплект" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Південьсантехкомплект" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, у теперішній час - Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про (з урахуванням уточнень) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 квітня 2009 року:

- №0000173500/0 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 502 920 грн., в тому числі 751 460 грн. за основним платежем та 751 460 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000163500/0 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 618 752 грн., в тому числі 412 501 грн. за основним платежем та 206 251 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством валових витрат і податкового кредиту на підставі нікчемних правочинів, укладених з ПП "Будсервіс", у зв'язку з чим, були винесені оскаржені рішення. На думку позивача, ці висновки суперечать чинному законодавству.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Прокурор підтримав правову позицію відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29 квітня 2009 року №0000163500/0, яким ТОВ "Південьсантехкомплект" визначено грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 618 752 грн., в тому числі 412 501 грн. за основним платежем та 206 251 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 29 квітня 2009 року №0000173500/0, яким ТОВ "Південьсантехкомплект" визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 502 920 грн., в тому числі 751 460 грн. за основним платежем та 751 460 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 31 березня по 13 квітня 2009 року співробітниками ДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правових відносин з ПП "Будсервіс" за період з 01 липня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт №40/35-0112/33017126 від 15 квітня 2009 року.

Згідно з актом перевірки, позивачем порушено:

- пп.5.3.9 п.5.3 та п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 1 945 655 грн., в тому числі за 3 квартал 2004 року на суму в розмірі 79 412 грн., за 4 квартал 2004 року на суму в розмірі 107 792 грн., за 1 квартал 2005 року на суму в розмірі 95 594 грн., за 2 квартал 2005 року на суму в розмірі 242 051 грн., за 3 квартал 2005 року на суму в розмірі 296 539 грн., за 4 квартал 2005 року на суму в розмірі 372 756 грн., за 2 квартал 2006 року на суму в розмірі 469 902 грн., за 3 квартал 2006 року на суму в розмірі 243 558 грн., за 4 квартал 2006 року на суму в розмірі 38 000 грн.;

- пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок було чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті, на загальну суму в розмірі 1 422 431 грн., в тому числі 2004 рік: липень - 12 333 грн., серпень - 18 323 грн., вересень - 33 914 грн., жовтень - 26 823 грн., листопад - 33 500 грн., грудень - 20 558 грн.; 2005 рік: січень - 11 800 грн., лютий - 23 417 грн., березень - 41 258 грн., квітень - 68 705 грн., травень - 55 613 грн., червень - 69 308 грн., липень - 65 200 грн., серпень - 52 108 грн., вересень - 88 208 грн., жовтень - 82 800 грн., листопад - 91 272 грн., грудень - 30 800 грн.; 2006 рік: січень - 52 115 грн., лютий - 62 083 грн., березень - 69 792 грн., квітень - 60 923 грн., травень - 80 758 грн., червень - 47 223 грн., липень - 53 772 грн., серпень - 66 442 грн., вересень - 74 633 грн., жовтень - 28 750 грн.

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивач формував валові витрати та податковий кредит по операціям з ПП "Будсервіс". Разом з тим, в межах розгляду справи №2а-1405/08 Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову від 31 січня 2008 року, якою визнав недійсним статут ПП "Будсервіс" з моменту реєстрації, а саме з 11 лютого 2003 року, недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП "Будсервіс" з моменту реєстрації, а саме з 11 лютого 2003 року, а також свідоцтво №21669031 про реєстрацію платника ПДВ ПП "Будсервіс" з моменту видачі, а саме з 18 лютого 2005 року (акт №132/15-02 від 01 серпня 2008 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ), а в мотивувальній частині рішення було зазначено, що засновником та директором ПП "Будсервіс" стала особа, яка не мала наміру здійснення господарської діяльності, тобто це підприємство створене всупереч інтересам держави та суспільства. Вказане свідчить про безтоварність операцій ПП "Будсервіс" з його контрагентами, в тому числі і позивача, які не були направлені на створення реальних наслідків, у зв'язку з чим, згідно з ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України всі правочини між ТОВ та ПП "Будсервіс" є нікчемними, а тому позивач не мав права відносити витрати по таким операціям до складу валових та ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту.

На підставі цього акту ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення 29 квітня 2009 року №0000163500/0 та №0000173500/0, якими, позивачу визначено грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 618 752 грн. та по податку на прибуток у розмірі 1 502 920 грн.

Одними з основних видів діяльності позивача є виконання сантехнічних робіт та оптова і роздрібна торгівля сантехнічним обладнанням.

З метою здійснення цієї діяльності у перевіряємому періоді позивач придбавав у ПП "Будсервіс" сантехнічне обладнання, що оформлювалося видатковими накладними (т.2 а.с.1а-251, т.3 а.с.1-160).

На підставі зазначених норм витрати по оплаті придбаних у ПП "Будсервіс" товарів були включені позивачем до складу валових витрат у перевіряємому періоді.

За наслідками цих господарських операцій вказаний контрагент видав позивачу податкові накладні, які були включені останнім у податкову звітність з ПДВ у перевіряємому періоді.

Висновок перевіряючих щодо безтоварності правовідносин між ТОВ "Південьсантехкомплект" та ПП "Будсервіс" суперечить іншим висновкам цих самих перевіряючих, викладеним в акті спірної перевірки, з яких вбачається, що у перевіряємому періоді валовий дохід в сумі 8 909 284 грн. та податкові зобов'язання по ПДВ в сумі 1 784 722 грн. були сформовані ТОВ в основному за рахунок реалізації товарів, отриманих від ПП "Будсервіс" (з 8 891 458 грн. загальної суми валових витрат та з 1 769 927 грн. податкового кредиту - 778 2619 грн. витрати та 1 422 431 грн. податковий кредит по правовідносинам з ПП "Будсервіс"), і в ході перевірки ДПІ не було встановлено будь-яких порушень щодо формування валового доходу та податкових зобов'язань по ПДВ.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт прийняття судом постанови про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП "Будсервіс" з моменту реєстрації, не може бути безперечним доказом нездійснення цим підприємством господарської діяльності, нікчемності укладених ним господарських угод, в тому числі, угод між ТОВ "Південьсантехкомплект" і ПП "Будсервіс", виконання яких підтверджується первинними документами, оформленими належним і обставинами взаємовідносин між цими підприємствами. Крім того, суд виходив з того, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2008 року, якою було визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ПП "Будсервіс" з моменту його видачі з 18 лютого 2005 року, скасована у цій частині постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції, разом з тим, зазначає, що існують додаткові підстави для задоволення позову.

Так, відповідно до пп.15.1.1, 15.1.2 п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пп.15.1.1).

Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання (пп.15.1.2).

Випадки, передбачені пп.15.1.2, даних правовідносин не стосуються, у зв'язку з чим, апелянт мав право визначити позивачу суму податкових зобов'язань відповідно до пп.15.1.1.

Згідно з актом перевірки, позивачу були визначені податкові зобов'язання:

- з податку на прибуток за період: 3 квартал 2004 року - 4 квартал 2006 року;

- з ПДВ за період: з липня 2004 року по жовтень 2006 року (а.с.28 т.1).

Позивач подав декларації з податку на прибуток за 2004 - 2005 роки у період до 03 лютого 2006 року (а.с.21 т.1), а з ПДВ за 2004 рік - березень 2006 року у період до 14 квітня 2006 року (а.с.27 т.1).

Таким чином, з урахуванням пп.15.1.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", апелянт не мав права визначати позивачу податкові зобов'язання:

- по податку на прибуток за період: з 2004 року по 2005 рік включно;

- по ПДВ за період: з 2004 року по березень 2006 року включно.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що весь обсяг господарських операцій між позивачем та ПП "Будсервіс", приходився на час, коли останнє знаходилось у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та було зареєстровано платником ПДВ в податковому органі з присвоєнням індивідуального податкового номеру. Сантехнічне обладнання, яке придбавалось у ПП "Будсервіс", позивач використовував у своїй господарській діяльності.

Жодного обґрунтованого заперечення цим обставинам податковий орган не надав.

Наведене свідчить, що позивач правомірно формував свій податковий кредит та валові витрати на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Будсервіс", що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: