Рішення № 31160255, 04.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2013 Справа № 917/230/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", вул. Будька, 26а, м. Гадяч, Полтавська обл., 37300

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 7 849,98 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Січкар О.С., довіреність № 171/81 від 07.02.2013 р.,

від відповідача: не з'явилися.

04.04.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 7 849,98 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останньою умов укладеного 31.01.2011 р. між сторонами договору № 107-к на постачання і транспортування природного газу, з яких : 6 286,18 грн. основний борг за грудень 2011 року та лютий 2012 року, 1 232,46 грн. пеня за період з 11.01.2012 р. по 31.01.2013 р., 85,61 грн. інфляційні втрати за січень-березень 2012 р., жовтень 2012 р., грудень 2012 р., 245,73 грн. три проценти річних за період з 11.01.2012 р. по 31.01.2013 р..

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 380 від 03.04.2013 р. (вх. № 4795д від 04.04.2013 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 7 157,64 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 31.01.2011 р. між сторонами договору № 107-к на постачання і транспортування природного газу, з яких : 6 286,18 грн. основний борг за грудень 2011 року та лютий 2012 року, 593,69 грн. пеня за період з 01.02.2012 р. по 31.07.2012 р. та 277,77 грн. три проценти річних за період з 11.01.2012 р. по 03.04.2013 р..

Суд розцінює дану заяву як заяву про зменшення позовних вимог та приймає її до розгляду в даному провадженні як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви про зменшення позовних вимог № 380 від 03.04.2013 р. (вх. № 4795д від 04.04.2013 р.). При цьому судом враховано п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду не виконав, про причини цього суд не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив:

31.01.2011 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено Договір № 107-к на постачання і транспортування природного газу (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити споживачу товар (природний газ) та надати послуги з його транспортування, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- вартість за 1000 куб.м. газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 3115,9680 грн. (п. 4.1 Договору);

- оплата вартості послуг з постачання газу проводиться споживачем грошовими коштами в національній валюті, на рахунок постачальника 100% вартості обсягів газу, що запланований для поставки в наступному місяці, за 5 банківських днів до початку місяця. В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяцем (п. 5.1 Договору);

- звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акту приймання-передачі газу до 25-го числа наступного за звітним (п. 5.3 Договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати визначених у п. 5.1 Договору, зі споживача стягується пеня у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 6.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з 01.01.2011 р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2011 р., а в частині проведення розрахунків до повного його виконання (п. 10.1 Договору).

24.11.2011 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено Договір № 107-к на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір від 24.11.2011 р.), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити споживачу товар (природний газ), а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору від 24.11.2011 р.).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1 Договору від 24.11.2011 р.);

- оплата вартості послуг з постачання газу проводиться споживачем грошовими коштами в національній валюті, на рахунок постачальника шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 10 банківських днів до початку місяця поставки. В разі недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить, остаточний розрахунок не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 4.6 Договору від 24.11.2011 р.);

- у разі порушення споживачем строків оплати, зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 6.2.2 Договору від 24.11.2011 р.);

- цей договір набирає чинності з 24.11.2011 р. і діє до 31.12.2011 р.. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде заявлено про припинення його дії або прегляд його умов (п. 10.1 Договору від 24.11.2011 р.).

За даними позивача даний Договір сторонами не розривався та відповідно був продовжений на наступний рік.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару споживачу та факт отримання останнім товару (природного газу) у грудні 2011 року в обсязі 1371 куб.м. на у лютому 2012 року в обсязі 521 куб.м. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання - передачі природного газу, а саме : № б/н від 31.12.2011 р. та № б/н від 24.02.2012 р.. Зазначені акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

В порушення умов Договору відповідач здійснив часткову оплату за отриманий ним товар в розмірі 2 409,25 грн., на момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає 6 286,18 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви № 380 від 03.04.2013 р. (вх. № 4795д від 04.04.2013 р.) про стягнення з відповідача 7 157,64 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 31.01.2011 р. між сторонами договору № 107-к на постачання і транспортування природного газу, з яких : 6 286,18 грн. основний борг за грудень 2011 року та лютий 2012 року, 593,69 грн. пеня за період з 01.02.2012 р. по 31.07.2012 р. та 277,77 грн. три проценти річних за період з 11.01.2012 р. по 31.04.2013 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 6 286,18 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 286,18 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.2.2 Договору від 24.11.2011 р. визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 593,69 грн. пені за період з 01.02.2012 р. по 31.07.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 277,77 грн. за період з 11.01.2012 р. по 03.04.2013 р., суд приходить до висновку, що останні підлягають частковому задоволенню у розмірі 277,02 грн., з огляду на неврахування позивачем кількості днів у 2012 році, який був високосний (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 286,18 грн. основного боргу за грудень 2011 року та лютий 2012 року, 593,69 грн. пені за період з 01.02.2012 р. по 31.07.2012 р. та 277,02 грн. трьох процентів річних за період з 11.01.2012 р. по 03.04.2013 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних за період з 11.01.2012 р. по 03.04.2013 р. в розмірі 0,75 грн. задоволенню не підлягають.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз (вул. Будька, 26а, м. Гадяч, Полтавська обл., 37300), ідентифікаційний код юридичної особи 05524660, р/р 260353032287 в ТВ БВ 10016/0171філія Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 331467 - 6 286,18 грн. основного боргу, 593,69 грн. пені, 277,02 грн. трьох процентів річних та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних за період з 11.01.2012 р. по 03.04.2013 р. у розмірі 0,75 грн. відмовити.

Повне рішення складене 09.04.2013 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною